Гаряча тема · “Чи ж будемо ми державним народом, чи обернемося на безликий етнос із державним гербом і прапором”. · с. 2сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «СЛУХАЛИ, А ЧИ ПОЧУЛИ?..», с. 1
СЛУХАЛИ, А ЧИ ПОЧУЛИ?..
Слово Просвіти, №50 за 2010 рік
альної політики видало ліцензії 824 суб’єктам господарської діяльності на посередництво у працевлаштуванні на роботу за кордоном. Апологети глобальної міграції вважають її позитивним явищем і наполягають на ефективнішому використанні Україною міграційних процесів у рамках міжнародного ринку праці. Абсолютизуючи потреби міжнародного ринку праці, вони лишають поза увагою безпеку українського внутрішнього ринку, де ціна праці нижча в 3–10 разів, де відбулась депрофесіоналізація й виник дефіцит кваліфікованих фахівців. Коли українські фахівці змушені виконувати будь-яку роботу в закордонних наймах, то в Україні їхню нішу займають низькопрофесійні найманці з країн третього світу, де ціна праці ще нижча. Надзвичайно поглиблює проблеми українських трудових мігрантів, надто нелегалів, які становлять понад 80 %, їхня правова незахищеність як із боку України, так і збоку країн їхнього перебування. Претензії громадян звернені передусім до своєї держави: держава зобов’язана тримати своїх громадян у національному правовому полі, забезпечуючи їхні громадянські права на батьківщині, а також забезпечуючи можливість їхнього повернення додому. Звідси життєва вимога — невідкладно створити належну правову базу з питань міграції, що убезпечить Україну від неконтрольованих потоків нелегальних іммігрантів, а українських громадян від транснаціональних кримінальних мереж, які займаються нелегальним працевлаштуванням і работоргівлею, та гарантуватиме своїм трудовим мігрантам легалізацію на основі двосторонніх угод про тимчасове працевлаштування й соціальний захист за кордоном, а головне — забезпечить їм можливість повернення на батьківщину. Дуже ускладнює становище наших мігрантів їхня відірваність від українського інформаційного простору — від поля зору суспільної уваги. Україна не веде системної роботи з інформаційного забезпечення українців за кордоном. Незрівнянно потужною в цій сфері є інформаційна політика наших сусідів — Росії та Польщі. Тому українські мігранти й закордонні українці перебувають під постійним впливом російських і польських джерел інформації та їх дезінформації. Єдиним системним, але малопотужним, українським джерелом інформації про Україну та українські осередки у світі є Українська світова інформаційна мережа (УСІМ) при МГОУ “Четверта Хвиля”. Наша організація розробила також проект офіційної всеукраїнської газети для України й українського зарубіжжя з розгалуженою дилерською мережею. Для здійснення системної інформаційної політики необхідно запровадити Державну програму “Інформаційне забезпечення світового українства” та створити в Києві Інформаційно-культурний центр світового українства з Українським всесвітнім суспільним медіа-холдингом, Єдиним депозитарієм цифрових колекцій історико-культурної спадщини України, Галереєю сучасного українського мистецтва у світі. Утвердженням непроминущої національної культурної значущості в швидкоплинному часі й мінливому цивілізаційному просторі ми зміцнимо стабільне осердя Українського світу. Нині енергія творчої праці 8 мільйонів потенційного середнього класу марнується на чужині, а Україна втрачає своє чергове покоління. Коли 2004 року близько 80 % українських мігрантів мали надію повернутися додому, то тепер таких лишилось менше 15 %. Більше того, близько 40 % українців працездатного віку готові виїхати з України хоч сьогодні. А сьогоднішні українські мігранти — це завтрашні емігранти, назавжди втрачена частка дорогоцінного людського ресурсу України. Але у зв’язку з цивілізаційною кризою в країнах Заходу з наступного року почнеться повернення українських мігрантів додому. Отут і постануть найгостріше проблеми ціни праці й соціальної справедливості. Розв’язання проблем, породжених трудовою міграцією за останні 20 років, необхідно почати з правового визначення цього негативного соціального явища. Правовий статус закордонних українців, або емігрантів, які є громадянами інших держав, визначено відповідним законом; а правовий статус громадян України за кордоном, або українських мігрантів досі законодавчо не визначено.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
