“Просвіта” сьогодні · До 155-ліття Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка · с. 2сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «Відзначили просвітян», с. 1
Відзначили просвітян
Слово Просвіти, №50 за 2023 рік
Закінчення. Поч. на стор. 1
З ювілейною датою просвітян вітали: голова РО “Просвіта” Зе новій Мандрик, заступник голови обласної організації “Просвіта” Михайло Січка, секретар Долинської міської ради Віктор Го шилик. З нагоди відзначення ювілею почесному голові “Просвіти” Степану Янковському вручено Подяку голови Калуської районної ради Михайла Лавріва. “Просвіта” – найдавніше українське громадсько
культурне товариство, було засноване 8 грудня 1868 р. у Львові. У 1939 р. більшовики заборонили його. Лише через 50 років (1989) воно відновило своє існування у формі Товариства української мови імені Т. Шевченка, а у жовтні 1991 р. Товариство було реорганізоване у ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка. На витоках товариства та сучасній “Просвіті” зосередив увагу у своєму виступі Степан Янковський, почесний голова районної організації. Про “Просві
155 років “Просвіті”! Переповнена киянами й гостями, громадськими діячами святкова зала Національного музею літератури України. Громадська організація українців, українська суспільна, національно
культурна течія, праобраз української ідеї. Ці та інші назви ототожнюються з цією найдавнішою інституцією, сотвореною народовецьким рухом як противага антиукраїнським, колонізаторським, москвофільським, денаціоналізаторським ідеологемам і практикам. Однак найголовніше, що вона стала тією першою структурованою загальнонаціональною одиницею, що всю свою діяльність вибудовувала на ідеалах та заповітах Тараса Шевченка. Хоча без державний, розділений та упокорений імперіями Народ про Шевченка тоді ще мало чув, а тим паче читав у 1860
ті, хіба що за винятком окремих груп інтелігенції на кшталт “Руської трійці”. Проте впродовж кількох років Кобзар стрімко проникав в усі сфери життєдіяльності, а його Слово перетворювалося на могутні духовні скріпи єдності українства – для освічених і не дуже, для старого і малого, заможного і знедоленого. Він сприймався вже не на рівні поодиноких промов, і вже не так знаково писали про нього тодішні львівські часописи одразу ж після смерті, що “помер найбільший віщун, маляр і півець соловей…”. Він набував досі небаченої енергетичної сили, яка вивершувала з нього Пророка і
Сьогодні мала честь брати участь в урочистій Головній раді ВУТ “Просвіта” з нагоди 155
річного ювілею від заснування в 1868 році цієї громадської організації. Здавалося б, що за всі ці роки існування “Просвіти”, вже вирі ту” на теренах Долинщини розповів Іван Матіїв, старший науковий співробітник Долинського музею “Бойківщина” Тетяни і Омеляна Антоновичів. Діяльність просвітянського осередку ус. Гошів висвітлила просвітянка Ольга Мельникович. З початком війни при РО “Просвіта” ефективно розпочала роботу Волонтерська Сотня “Просвіти”. Про її допомогу ЗСУ, зокрема, виготовлення маскувальних сіток, розповів Ігор Лисейко, заступник голови РО, сотник Волонтерської Сотні. За особливу плідну діяльність він подякував “Шаленним бджілкам” с. Княжолуки, с. Надієва та Долинського між шкільного навчально виробничого комбінату і подарував їм прапори Сотні. З вітальним словом з нагоди ювілею виступи ла дочка відомого краєзнавця Романа Скворія Галина Якимів
Скворій, а також керівник ГВО “Громадянський корпус” в Луганській області Олена Стеценко.
Мистецько
патріотичний захід був помережений виступами просвітянського дуету с. Гошів у складі Світлани Косило та Ганни Хомин під орудою Михайла Мельниковича та викладача Долинської школи естетичного виховання ім. Мирослава Антоновича Віктора Холозінського. Ведучі – багаторічні просвітяни Уляна Дмитрів та Віталій Олійник. Автор сценарію – Людмила Фреїв. Присутні переглянули книжково
ілюстративну виставку “Просвіта: роки, події, люди”, організовану сектором краєзнавства бібліотеки та відеоматеріали просвітянина Володимира Семківа про історичні події з часу відновлення діяльності “Просвіти”. Від РО “Просвіта” гостям подарували книги “Зірниця національного відродження”. Цього дня просвітяни віддали шану і поклали квіти до пам’ятника Тарасові Шевченку.
Власн. інф. та з відкритих джерел ідеї “Просвіти” ще на початку ХХ століття дійшли аж до Далекого Сходу московської імперії. Вона завжди була Воїном. І тоді, коли боролася за Рідне Слово, організовувала народні театри, відкривала друкарні, книгарні, бібліотеки, хати
читальні та інші осередки української культури, видавала й розповсюджувала “Кобзар”, і тоді , коли перетворювалася просвітницькі структури в своєрідні центри національної пам’яті, виховуючи національно свідомих українців, і нині, коли обстоює українську Ідентичність, Державність України у борні з клятим московитом. А сьогодні (9 грудня) громадськість відзначає 160
річчя видатного національного Просвітника і Навчителя Нації, голови Київської “Просвіти” Бориса Грінченка – автора не лише унікального словника української мови, який вийшов чотиритомним виданням (1907–1909), але й найгострішого звинувачувально го твору проти московського шовінізму – „На безпросвітньому шляху: про українську школу”, в якому виписано нагадування і для сучасних українців, що народ без рідної (української) мови, без власної розвинутої прогресивної думки, без власної творчости є в загальнолюдській сім’ї хворим членом. Бо зіпсута й скалічена мова є водночас і скаліченою думкою. А Українці мусять нині мати світлу й неупокорену Думку, щоби виконати свій найсокровенніший Заповіт – “Геть москву!”.
набутки обов’язково мають бути використані на сталий розвиток України. Як влучно сказав сьогодні доктор філософії Сергій Присухін: “Ваші знання, ваша гідність, ваша свідомість – це зброя. Не мовчіть, піднімайте питання, діліться знаннями та думками, говоріть, просвіщайте та пропонуй те. Україноцентричні, українознавці різних профілів, україноорієнтовані громадяни, не мовчіть, не дозволяйте байдужості, пристосуванству, нефаховості та невігластву заповнювати простір”. Вітаю ВУТ “Просвіта” з черговим ювілеєм, які за останні 30 років завжди відбувалися за участі або за уваги державних інституцій і президентів, окрім нинішнього часу, на жаль. Бажаю сил та натхнення, які потрібні нам усім сьогодні і завжди.
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
