Подія · «Колядка, покладена на музику · Миколою Леонтовичем, · стала не лише візитівкою України...» 16 · с. 16сторінка оригіналу ↗
Книжка про нашого тихого генія
Слово Просвіти, №50 за 2025 рік
У рамках виставки "Різдвяний політ Щедрика", яка розгорнулася в одному із залів
Музею Києва, відбулася презентація фундаментальної праці наукової співробітниці Вінницького краєзнавчого музею Лариси Семенко "Наш тихий геній Леонтович" (вид-во «Дніпро», Київ, 2024). Прикметно, що книжка представлена на Національну Шевченківську премію 2026-го року.
Алла КОБИНЕЦЬ, членкиня НСЖУ
Подія відбулася на вшанування дня народження композитора, який прийшов у цей світ 13 грудня 1877 року. А за два роки, у 2027-му, під егідою ЮНЕСКО відзначатиметься 150-річний ювілей автора безсмертного «Щедрика» ("Carol of the Bells"), який розпочав свій політ в Україні, полонивши потім серця культурної спільноти усіх країн та континентів.
Адже колядка, покладена на музику
Миколою Леонтовичем, стала не лише культурною візитівкою України, а й своєрідним музичним гімном, в основі якого покладена праісторія, сповнена різних символів: сонця, вогню, води, дерева, птахів, матері-землі. Ці образи не були символами, вони формували ту систему координат, у якій тоді жили й розвивалися наші предки, святкуючи спільно власні свята у пісенній формі.
Розповідаючи про свою справді унікальну книжку, Лариса Семенко наголосила, що роботі над нею присвятила 20 років життя. А все почалося з того, що до музею серед численних дарунків від населення, яке допомагало поповнювати фонди експонатами, що були в їхньому побуті, залишилися від родичів на спомин тощо, потрапив пакунок від Гната Яструбецького. Він збирав відомості про Миколу Леонтовича, убитого бандитом, причетним до чекістів, у хаті його рідного батька взимку 1921 року. Відтак пані Лариса, починаючи з 2003 року, почала проводити пошуки, збирати матеріали про славетного земляка, який більшу частину життя прожив на Поділлі, у Вінницькій області.
Таким чином вийшла велика, фундаментальна книжка, яка містить 250 світлин із життя композитора та його оточення. Авторка послуговувалася пів тисячею джерел. Книжка містить чотири частини: «Зауваги до біографії Миколи Леонтовича» (Київ, «Щедрик», убивство), «Микола Леонтович у наукових розвідках, спогадах» (понад 40 розвідок), «Листи» (понад 70 листів), «Леонтович у поетичному слові».
Авторка розповіла про маловідомі факти із життя творця «Щедрика», зокрема, наголосила на тому, що «історія із чотириразовим переписуванням» – це вигадка:
«Він як поклав перший нотний ряд, як послухав його Кошиць і сказав, що це буде чудова річ, так і сталося».
Також вона торкнулася життя та вчителювання композитора в Гришиному (тепер відомий нам усім Покровськ), а також його дворічного київського періоду (1917– 1919 рр.). На жаль, Київ довелося родині
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
