Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №51 за 1998 рік
Слово Просвіти, №51 за 1998 рік
Воловик, Василь Гречка, Микола Фуртес, Петро Кравченко, Олексондр Мисюра та автор цих рядків. То було, ток би мовити, стихійна парубоцько громада, яку єднало пюбов до рідного слово | пісні. Те, що було в роки нашої юності, - не просто факт, 0 Одно 3 найпрекрасніших сторінок нашого життя, нашої молодості. | коли через дво десятки літ постало Товариство української мови, ми з якоюсь внутрішньою Кеїозіене; могли згодати про це
Поява нової громадської організації в місті 1989 р. викпиколао неоднозначним резонанс, ПОДІЛИВШИ ОКТИВНИХ громадян міста, природно, на прихильників, супро- ТИВНИКІВ, ТИХ, ЩО ВОГОЛИСЯ Головними опонентами ТУМУу були партійні ідеологічні працівники, «ас тина пенсіонерів та вчителів,
ПЕ РА ни нн і
звон оанньнкаим нні чн
і-й ПРИРИ ї ри анйненіййне доки ПИРАНИИЕН р інь
слово ПРОСВІТИ
ій ее щійшеійнеа- сосни ПР
ше а ння бий прю щодня нання
ннаньіИ а ен
є. «Просвіта» має стояти на сторожі пам'яті я духовності свого народу. А це означає, що ми не повинні забувати своїх достомиників, своїх спаветних попередників
Через різні обставини і причини свого часу наш осередок не зумів відзначити, як це належало б, навіть деяких «круглих» дат -- як-от 100-річчя від дня народження Миколи Хвильового, Максима Рильського, Василя Блакитного, 125 літ від дня народження Михайла Грушевського, 150-річчя Кирило- Мефодіївського братства чи й навіть 80-річчя Переяславської «Просвіти»... Звичайно, в наші нелегкі часи важко охопити всі ювілейні доти й пошанувати їх, але хоча б найголовніші | таки потрібно. Це ж саме стосується й боротьби за культуру та чистоту нашої мови, за її неухильне дотримання |
«ПРОСВОУЯЧІЇГ 5»: 1868-1998
.енннннннквнаннвьниничноій ий он нова
п
че - - Ж ПЕР ПЕН р о ан ни
й ПЕРА п -
ПИ Р АН НЕ Р со
ПЕРРО
Хоч сама «Просвіта» здебільшого підтримує життєво необхідні вимоги вчительства й сприймає його біль, як власний. Розповідати про все це можна дуже багато. Та необхідно згадати й про тих людем, яких можно вважоти найактивнішими в Товаристві 1990-х рр.
Передусім - це незмінний голова Переяславського осередку Товариства «Просвіта» (до 1992 р. ТУМу) Микола Корпанюк - умілий організатор, працелюбний, невтомний як у просвітительських справах, так і в наукових, дослідницьких. Учений-подвижник, справжній педагог, наставник студентської молоді. Його заслуги в збереженні, зміцненні й примноженні ядра осередку -- безперечні. Незважаючи на завантаженість у викладацькій та науково-дослідницькій сферах, Микола Павлович веде
ше ненні НННЕННВ У ше й
З ! - і " - і , С - моко Вияпипося що ми не помипились у на початку 1900-го р.,в окопогічному мітингу пом яті! хрести но кількох ЧОМ НА ТО В 3 роси ПІ води! виюрт 26 квітня та в інших заходах Та й пізНІШО, центрі міста но знак скорботи и пошонувом А ше пригодолося того дня, як мій ТОПВО копи п "Тереяс пап! появилися осередки РУХУ, ня тих наших земляків, які загинули в рок «Проходять по риш із юнацьких пліт Повло Копосник скозай УРП, «Козацького бротства», ТУМ не зали горору и голоду | мені армії, та я б і у - зу о , «Скільки літ я мріяв про цей день! | про те, що шався осторонь найгостріших попітичних ГО І нині ще приває боротьба Персяславсь устаю знову Я на а нас буде справжнє Говари 80, з пеликої громадських проблем сучасного життя КО! «Просвіти» за окопогію кульгури краю, останнім плац - пітери» |незабаром "авло Васипьович очо Щоправда, неоднозначно це « приймалося заловарненнях ОРЕ ОРЕ ан дарма у Бастиорта ії і | г і » пив | іерея( ПпоОаоюькими Сг оредок | іародного сТетітиих серед "атувови прог МИТИ МІ, Частина з нос за поновлення деяких стОри яНМХ храмів | Мови» так 09- я - г , - З -і Р і Ро руху України). Годі я відповів: «А пригадуєці, вапажає, що слід зосередитися виключно на пам'ятних місць, за поліпшення духовного и нозі здеклару- Павлу юю, В МОС ДВОДЦЯТЬ ЛІ? тому теж було купьтурницькім праці, осСкіІЛЬКИ МІСТЯ «Просвіти», матеріольного життя наших земляків и завоввде зкпититьяйй - і я «Й й ч С й з Товари: гзво «Повлово ватоаго»? Згадайі!» ка великим рахунком, усе ж сягає дапі, Ніж ми переживаємо «прова! нелегкі чоси Є творче просві- Справді в 1965-1970-х рр.час від чосу, зпободоенні суспільно полІтичиІ проблеми вистачає коштів, підручників, УНП СО ПІРС, КНИЇ тяжмсвжо кредо манже ЩОЛІ і а НІСД ОДІ іомуУ 3 Мапь( УпнІМЧИХ ик ОіЛльшШО ІцО появилися ДеякКІ НІО ВИ пПоОлІТИЧНИ Кіа жаль, ми не завжди є ПІДЛОИЛАКУ Олександр Дробата переяславських вигонів, а то и у пузі, пОНОД и Ггромодські об'єднання, портії, СПІЛКИ, місцевого вчительства остина педогогів унду | ; є - | . ПО | й У а воно) перебуває ще в полоні ці от, КОЛИ ЛТТО 1 остнь спільно рікою Трубежем |(бирався миСспОПпИиИКИЙ гурт комітети -: ОТОЖ «Просвіта» мас бути саме (та ине лиш р У - - а - збиравс | 1 мапових ЧОЇ тиха. як ботото вттичають людей щедрими дарами юнаків. Дехто з нас був студентом, інші - «Просвітою» Хоча ток вважає менша час-давніх Д ! 9 | чо , їмо обіцяють але?не дотримують свого слово. | Р РОН РОС АКЛЕ УРА ОМАН роопниками ГЇавло Копесник Володимир тинаО Товариство, однак частка правди В ПМ Щ )
рише-просвітянин зустрів своє 60-ліття, як 1 пасує стравжньому козакові: є діти, євикотханий сад, є страва життя. Щиро бажаємо йому щастпя-здоров'я на
многії літа 1 надаємо слово. Редакція «СЛОВА ПРОСВІТИ»
-- 24011989 року «Лпературна Україна» надрукувала статут Товариства шанувальників рідної (української) мови м. Тараса Шевченка. Із моїх нотаток ачня 1989 року: «Культура -- душанації, мова -- серцевина культури. Вона -- перший іостанній бастіон української свободи і майбутньої справжньої державності. З розв'язання мовних проблем розпочинається Українська національно-визвольна революція.
зи Макі стояли н их ортодоксальних позиціях | утвердження Переяславську «Гросвіту» ось уже майже 4. 02. 1989 року відбувається Вишгой тео | вбачали в ТУМІ, на жаль, більше зла, аніж «Просвіта» має допомогти якнайширшим десятиріччя. родевха рамокеа конференція вже "узори | в бро Хоч у 1989-1991 рр Товариство з масам людей у тому, щоб авторитет Подружжя Товкайлів -- Микола й Рим- Товариства української мови. На початках ро ж » | офіційно іменувалося ще ТУМом, чимало укроїнської мови зростав. Великою ма -- організатори й ведучі художньо-беремося за проблеми освіти. Про себе ж рода . зб Те ж «П | 4 боку спокійно просвітянських вечорів і концертів. гомоніли: ТУМ -- перший крок до абсолют-ох ЗЛА і пюдей називало иого все ж «ТІрОсвітоОю», пегковаожністю є З нашого У р р р ; г: зм 5 "о | підкреслюючи, що вона не просто створена спостерігати, як нашу мову засмічують різні | Незважаючи на чималу родину та багато но, полтизної "оргачааци українства, оса | щойно, а таки поновлена Це було вельми «брифінги», «консенсуси», «шоу», «шлягери» клопотів у наш нелегкий час, Миколо Тихо-альтернативної КПРО-КЛУ на терені Вишам ! до речі, бо величні досягнення старої класич- | ітому подібні «перли» Однак маймо почуття | нович учить хлопчиків кобзарського дородівици Так воно І! сталося. Трохи о | ної нашої «Просвіти» -- «Просвіти» | Франка, о міри та делікатності, повертаючи до життя мистецтва, атакож майструвати старосвітські пізніше, 1/. 08. 1989 року, майже вам тм орви | Лесі Українки, М. Коцюбинського, С. Вастаровинні та діалектні слова, щоби не бандури, як заповідав духовний його учискладоміправлішня районного ТУМУ ствобо бі 5 | сильченко, Б. Грінченка, В. Самійленка ї сміявсясвітіз наших «слухавок», «здибанок», тель маестро Георгій Кирилович Ткаченко ренорайоннуоргамнання Народного руху, і 23 боготьох інших наших корифеїв, світочів | «поеток» -- Мо Ї і тому подібне. Поки що не |сто літ минуло цього року від дня мого у квітні 1990 року ламай було створенню Р українського письменства -- неможливо бупо вдалося нам вирішити питання про найме-народження). Римма Іванівна має справжній повнокровну ргионну організацію й | забути й не врахувати при наступнім посту- | нування хоча б деяких вулиць: повернення 0 дар актриси, педогого й уміло володіє ним партійного типу -- УРП. ззй пові вперед первісних або історичних назв їм чи скасуна сцені. З перших днів діяльності ТУМУ РЗЯЛИ ми ра 3 | Товариство української мови відразу 0 ваннядеяких випадкових чи недоречних назв. Своєрідною естафетою поколінь украна озброєння «Кобзар», життя і боротьбу зов поставило низку болючих, однак назрілих | Або - болюче питання міжрелігійних чи їнських патріотів для просвітян є наші почесні нашого Поета І Пророка. Перший успішний Р | питонь і вимог. Спершу далеко не всього | міжконфесійних незгод. Не хочеться про це з старійшини Товариства, які ставали на обомасовий захід -- святкування мого 175 зоні вдавалося досягти, однак крок за кроком писати тепер надто широко, бо це -- тема | рону української справи ще в 1940-і рр й роковитні: Ми шаром ТУМ нереду сти и ї поновлена «Просвіта» здобувала підтримку, окремої серйозної праці. Та й не завжди зазнапи за свої переконання поневірянь то політичною органвацією, бо політика, по- Кр | чабирала ваги й авторитету в суспільстві, булавцих прорахунках провина «Просвіти», переслідувань: Олег Іващенко, Юрій Гай-нашому, все те, що сприяє виживанню, ій зокрема, й у нашім місті однак уроки невдач теж слід урахувати дук, Петро Тарапон, Марія Білогрудова... утвердженню нації. ЗИ
Передовсім було скасовано ганебний циркуляр, який забороняв вживати
-оо мову в записах про прийом
зкспонаотів до фондів історичного заповідника Щоправда, поборотися за повернення українського статусу школі Мо | довепося довше Аж через три роки рішенням нового уряду бупо ВІДМІНенОоОШ цей незаконний акт чиновницького самодурсетво Переяславський осередок ТОДІ налічував
Усе ж варто сказати, що в поновленій Переяславській «Просвіті» 1990-х рр. було й чимало здобутків та приємних сторінок Хіба, наприклад, можна забути про участь наших просвітян-переяславців у величному святі 500-річчя Запорозької Січі у серпні 1990 р.? Уперше над знаменитим Дніпрельстаном ми тоді підняли український прапор. Хочеться також згадати низку вечорів, організованих переяспавськими
Незважаючи на вже немолодий вік та стан здоров'я, вони є діяльними учасниками процесу українського відродження наших днів
Варто згадати тих людей, які стояли біля колиски Товариства, хоча з тих чи інших причин потім відійшли від нього. Хто виїхав до інших міст, хто, поглинутий обставинами життя, не зміг сповна відДдДдатИиСЯ СПрОВІ «Просвіти», як це було раніше... Однак згадаймо їх: В'ячеслава Гнатюка, Ореста
17 лютого 1989 р. відбувся установчий з'їзд Товариства української мови ім. Тараса Шевченка на хвилі надзвичайного пориву, натхнення Втальне слово виголосив Олесь Гончар. Виступи -- один за другий яскравіший.. Лейтмотиви: О слово рідне, орле скутий», «О слово, будь мечем моїм!», «Сміливе слово -- то наші гармати, світлі вчинки -- то наші мечі». Після з'їзду все дужче політизувалися культурні,
пОноОд двісті ЧОЛОВІК Трибуною Товариство просвітянами Передусім це щорічні Купчака, Василя Товкайла, Якова Дзюбу, ОСВІТНІ заходи з єдиною метою -- розбуди- Я | стала велика стіннівка в центрі місто ПІД шевченківські вечори (серед них і ювілейний Анатолія Тендітного, Павла Колесника, Івана ти національну СВІДОМІСТЬ. " чазвою «Рідне слово», де протягом 1989-- вечір 150-річчя написання «Заповіту» в 1995 р), | Синельника, Станіслава Дембіцького, Марію Після головного здобутку тих років -- ; | 19972 рр. мІСТИЛОСЯ багото друкованих та а також організація концертів до дня Неза- Карп'юк, Станіслава Ткаченка, Анатопія незалежність України від 24. 08. 1991 року Й рукописних матеріалів із питань культури, Пежності України, вечір до 125-річчя | Хмельницького та багатьох інших. Були, на -7 почалася хвиля спаду нашо! революції. мови, історії й політики «Просвіти», до 80-річчя битви під Крутами, жаль, і болючі втрати.. Свого апогею національно-визвольні зма- | Спочатку Переяславський осередок ТУМу цікаві літературні вечори, присвячені Іванові Так, у 1992 р. померла активна учаснигання 1989--1991 років так і не до сягли. часто звинувачували в тому, ЩО ВІН ІЗ сфери Франку, ПТантелеймонові Кулішу, Симонові ця, душа Товариства - Зоя Голиця... Незалежність 1991 року не була правнуєа культури та боротьби за повноваження й | Петлюрі, Євгенові Маланюку, Володими- Картина громадського й культурного пов'язана із самостиністю 1918--1921 років. упровадження в життя української мови рові Сосюрі, Софії Русовій, Ліні Костенко.. життя Переяславської «Просвіти» була б Це дало можливість «ліВИМмМ» (антидервтручається у сферу політики, тобто вихо- Слід також згадати про активну участьчленів далеко не повною, якби не сказати й про жавним силам) хазяйнувати у Верховній дить за рамки культурницької проці И Товариства З широких публікаціях на шпальтеперішніх активістів Говариства Їхоча Раді (1990--1994--1998 роки), блокувати справді, наші опоненти мали тут роцію РОКМеНеВО ПЕДА ОПО КОРУ МО СОВИХ більшість із них теж стояла біля витоків розвиток державотворення. Головна при- Однак необхідно сказати и про те, що в заходах - мітингах пам яті загиблих у війнах, нашого осередку) Окрім згаданих уже, це - чина спаду революції! -- занадто компро- 1989 р. та в першій половині 1990-го в померлих у голодоморах та репресіях.. Іван Сердюк, Василь Мартиненко, Григорій місна позиція національно-демократичних Переяславі ще не бупо НІ Руху, нІУРП А тому Усього перелічити -- неможливо. Але все ж Дубина, Григорій Остронос, Олена Розо-сил, української демократії. Її поступливість, ТУМ. маючи національно-демократичний | Варто згодати, що Товариство «Просвіта» | вик, Миколо Стеценко, Володимир Воловик, часом угодовство доведеться надолужувае - напрямок ! статус, брав на себе розв'язання було ініціОотОром реставрації могили лікаря Віктор Братчик Та їні ти роками тяжкою працею. | не пише культурних та мовних проблем, але Андрія Козачковського, сучасника и друга Часто матеріапи «Просвіти» друкують Через незавершеність політичних зміни громадських то політичних. Тобто, напри: Тараса Шевченка Цю ІНІЦІОТИ ВУ підтримали місцеві гозети «Вісник Переяславщини», знову грізно постала проблема мови. Зноклад, брати участь у черговій передвиборній ТОДІ Товариство охорони пом яток Іі міський «Папірус», «Діловий Переяслав» Свої ву двомовність-дВОЄДУШІЄ Нарізається на кампанії, у відомому Ланцюгові Соборності відділ культури Встановлено було також приміщення для просвітянських заходів нам мамо уми 4 з НН б 'бОб'беб ОО б'и-И ОїгОо поюб'язно надають молподіжно-народний Отже, епоха експанаї, вторгнення, аг- | рун гори ра зано Ор ії; по оте Ж а центр «Зустріч» директор Миколо рес, загарбання набирає нової якості. З Передплачуйте «Слово | росвіти» Сама і Андрієнко), районний будинок культури, му- Ок чому товавиство украцичмн нен -- і от | | ї зей кобзарського мистецтва «Просвіта» ім. Тараса Шевченка має бити , колективно, первинними осередками, отажнної на ареною труднощі та на сполох, високо тримати прапор визсюджуйте просвітянську газету. Ми 0 НИКОЧЯЗНОЦ А НОР ОС ПОН А ОА А - розпов Дер РУ й агуЧ'базаотоо 7 | РР українського відродження не вмирає люд.. Мова -- була, є і буде! -- першим іі єдині з своїй меті, о несемо Україні | Воскресіння «Просвіти», як і нашої духов останнім бастіоном української свободи. | ї Р г ря | | | ності, шириться. й «Слово Просвіти» Індекс 30617. Олександр ДРОБАХА, г и ра | я пи | Олег КОЛОМІЄЦЬ м. Вишгород Київської області - .
ДО
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
