Сторінка · с. 7сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №51 за 1998 рік
Слово Просвіти, №51 за 1998 рік
чи
декларованих меті | засобах. Ці дві
структурні панки програмних засад є не пльки взаємозв'язані, але й взаємообумовлені, доречно їх подавати нероздільно. Крім цього, зміст мети і засобів її реалізації, взяті в історичному зрізі, дають змогу простежити етапи розвитку Товариства, мого рівень та потенційні можливості, здатність оцінити потреби суспільства й визначити шляхи їх реалізації.
Характеризуючи цілі Товариства «Просвіта», розглядаючи їх динаміку, можна зробити висновок, що вони хоч 1 перебували в постійному розвитку, однак своєї корінної суті не змінювали, а лише
що ша щь і
Слово ПРОВІТИ
М
конференцій, лекцій, музмчних вечорів). У третьому статуті внесено ще пункт про організацію промислово-господарських те етнографічних виставок.
Отже, саме в цей період Товариство однозначно визначилось як просвітницька організація, котра була зорієнтована на масовість, на залучення до співпраці якнайширших верств народу. Це підтверджується зниженням членських внесків, що передбачено в статуті від 1876 р.
Наступним, третім етапом у становленні програмних засад став статут за 1891 р. Мета визначалась як просвіта і піднесення добробуту руського народу: Організаційно
ПИКА ЗАДНЯ, У іри - о -- - че
«ПРОСВУЯУПУЯ» са 130!
аннннн ний а нні Р щ НОР АНИНО
она т-
економічну просвіту народу. В результаті внесених змін сутність Товариства не змінилася -- воно й далі зберігало просвітницький статус із відповідним розширенням сфери свого впливу. Четвертий, завершальний, етап у формуванні програмних орієнтирів становили два останні статути «Просвіти», прийняті у 1913 та 1924 рр. Хоч визначена в них мета, певні відмінності, однак, якщо врахувати викладені «засоби» їх реалізації, доходимо до висновку, що корінної, суттєвої різниці між ними немає. У п'ятому статуті метою Товариства Є «.... просвіта ї піднесення
лише на культурницьку діяльність: Виступаючи на загальних зборах Товариства 5ІІ.1924 р., референт статутного питання В. Рев'юк зазначив, що «...зміни... продиктовані потребою вилучення зі статуту тих постанов, які стосуються економічної діяльності, тому що вони є анахронізмом. |з огляду на існування покликаних до цього установ, Товариство «Просвіта» займається тепер виключно просвітницькою діяльністю»| 18). Однак орієнтації, напрямки, зазначені в «засобах» останнього статуту, дещо спростовують наведені вище положення. По-перше, знято лише пункт «к», котрий мав
конкретизували окремі її сторони. Це зміцніле Товариство, добившись певних культури те добробуту українського тільки економічне спрямування. Інші свідчення того, як Товариство опановуварезультатів, прагнучи суттєво поглибити й народу у всіх його верствах ! напрям збережені, в тому числій «б», «3», окремі по | ситуацію, чіткіше її розуміло і, розширити свою діяльність і підняти її / ках життя». Тобто організація визначила ї положення яких мають економічну
підсумувавши досягнення, визначало нові пріоритети через зосередження в певні моменти на конкретних напрямках діяльності. Засоби не тільки розкривали шляхи реалізації цілей, але и доповнювали їх, давали реальне бачення механізму дії.
Виходячи з цього, можна визначити ряд
«ПРОС
ет у формуванні програмних засад, - азначених у статутах Товариства.
Перший статут визначив метою діяльності Товариства пізнання І просвіту
ефективність, акцентує увагу в цьому статуті на економічній сфері. Тобто поняття «просвіта» конкретизується, набуває нового звучання.
По суті положення статуту 1876 р. стосовно «засобів» збережені, однак окремі з них подані в більш узагальненій формі.
Крім цього, внесено нові пункти, котрі відповідають економічному напрямку діяльності, як-то:
- ведення економічної просвіти шля-
новий пріоритет у своїй діяльності -- піднесення культури при збереженні просвітницького й економічного напрямків. Для цього введено нові пункти в розділ «Засоби» і відредаговано деякі старі. Серед нових (ст. М): д) організація масових народних заходів; ж) засновування видав"
ничо-поліграфічних структур; пункт «з» розкриває новий погляд Товариства на шкільництво, де передбачено ведення вищої школи і певних господарських шкіл
орієнтацію. Пункт «і» (виключно економічний) збережений у скороченому варіанті.
По-друге, нові пункти, що визначили б нові положення стосовно культурницької праці, відсутні. Для цієї потреби відредаговано «л» та «н» пункти, у яких
7. Б
економічний акцент змінено на культурницький. От і все.
Отже, в статуті за 1924 р. економічний фактор не усунений, а обмежений, тобто
народу. Цьому відповідали и «засоби», | хом повчання, допомога і надання порад тощо; н) проведенняконкурсів іпреміюванмова йде про звуження сфери економічної роси котрі передбачали збирання й публікацію при придбанні насіння, сільськогоспоня за твори письменства й «умілості». діяльності Товариства, ане про її абсолют- Лугав плодів усної народної творчості та друкударських знаряде, заохочування до праці, Ряд пунктів, розкритих у попередньому ну ліквідацію. Звідси випливає, що ех вання популярних періодичних видань із ощадності тощо; статуті, тут подано в новій редакції, зокресерйозних підстав розділяти ці два статути РЯБчоду і різних галузей науки, зрозумілих народу. -- творення власних економічно-госпощ ма, зроблено акцент на діяльності в стосовно програмних засад немає. Вони сан Звідси випливало, що Товариство на м дарських структур, таких як рільничо- культурницькому напрямі: становлять розгорнуту й максимально ро- | початку своєї діяльності мало науково-господарські спілки, крамниці, шпихліри г) передбачено організацію аматорсь- звинуту форму у визначенні програмних с зд освітній, елітарний характер, адже вивчати з тощо. ких вистав, ведення народного театру та орієнтирів організації, які охоплюють зл («пізнавати») народ, займатись видавни- До розділу «Засоби» учетвертий статут кінотеатру; основні сфери життя нації, за винятком ба жо чою справою могла тільки інтелігенція. політичної, але, по суті, безпосередньо | і Ї Широка масово-просвітницька робота не підходять до неї. Й передбачалася. Зазначені статутні поло- Розглянувши в історичному розрізі проши. ження символізували по суті першу грами статутів Товариства «Просвіта», ЗИ практичну спробу творення організації, можна зробити висновок, що ця організація ЗА котра мала на меті, задекларувавши мала тільки національний і просвітницький ад основні свої засади, зібрати однодумців, характер та зберегла його до кінця нога Е й | | які прагнули 6 працювати для народу існування. Однак поняття «просвіта» во | Отже, перший статут мав організаційно-необхідно сприймати в якнайширшому о... г С декларативне спрямування 1 був програм-розумінні цього слова -- тобто просвіта РУ " ним документом елітарної за характером різних верств українського народу о організації. (західного краю) в усіх важливих напряов Другому етапові у формуванні мети та мах суспільного буття. зали засобів відповідають два наступні статути Наступним важливим вузлом проблем, | поч (1870 р., 1876 р.). Пройшовши період зазначених у статутах, є склад Товариства що зародження, Товариство чітко визначи" «Просвіта». Він передбачав диференціацію . пось як просвітницька організація саме в членства на кілька категорій, які з розвиту цих двох документах. У другому статуті ком організації певною мірою моди- Б положення про пізнання народу відсутнє, а фікувалися, набували нових ознак. г МЛ. мету організації було зведено до поши- У першому статуті передбачено три й рення просвіти між руським народом: Коч категорії членів - «звичайних», «корес- | третій статут і повертається у визначенні пондуючих», «почесних». Відмінність між | цілей до первісного варіанту, тобто пізнання ВЕН першими двома категоріями полягає лише 1. и просвіти, - однак це вже не має щі «Просвіта» в м. Микулиліцяж в умовах прийому до організації. Якщо елітарного характеру: А «засоби» у двох . «кореспондуючому» належало самому статутах практично однакові. (Доречно внесено організаційний момент, котрим і) введено, крім створення бурс, звертатися до управи, то «звичайний» з | зазначити, що положення про «пізнання передбачено заснування філій, читалень ї 4 організацію дитячих дошкільних закладів, цього приводу отримував запрошення від народу», як складова частина діяльності опіку над ними. літніх таборів відпочинку тощо. Товариства. Всі інші вимоги до них еананені Товариства, присутнє (переважно врозділі Внаслідок внесених змін у 1898 р. до- В пункті «п» досить широко подано це: «Засоби») майже в усіх статутах, за винятповнено окремі пункти другого параграфу. розвиток закладів економічного спряму- - бути русином, тобто українцехії ех | ком другого.) Згрупувавши їх, можна Так, у пункті «б» розкрито механізм ве- вання -- взірцевих господарств, деревних 0 давати матеріальну і моральну підтримку виділити такі напрямки дії: дення економічної просвіти, а в пункті «д» шкілок, крамниць, шпихлірів тощо. організації й виконувати її ухвали. й -- видавнича справа, котре передбачати до ІСНУ НОГО МЄКОЛУКАС СЯ МО формулю- Як бачимо, в цьому статуті визначено «Кореспондуючі» і «звичайні» члени па як друкування власних видань, тек ! ванняпво «вказування джерел заробітку...» основні напрями діяльності «Просвіти» мали право: активного і пасивного вибору підтримку і розширення різних «корисни» У цілому ж зроблено доповнення тільки | найповніше. Вони охоплюють від 1913 р. та голосу на загальних зборах; вносити видавництв»; до 4 пунктів «а», «б», «г», «до таподвоєно просвітницьку роботу й у соціальній, і в пропозиції й запити на загальних зборах; - -- творення власних структуР "СУМУ членських внесків у параграфі 8. економічній, і в культурній сферах. бути присутніми на засіданні управи з до- 5 просвітницького характеру, таких як | Якабачимопекономічнаметорона Саме це положення і становило роз- радчим голосом; вносити пропозиції щодо з бібліотеки, читальні, бурси, а ЗГІДНО зі діяльності Товариства охоплювала поши- горнуто-конкретизовану форму визначе- - діяльності Товариства; ознайомлюватись статутом за 1876 р- - народного музею реннямекономурвихузнаньси є здійснення ної статутом мети Товариства, котравклюіз його фінансовою діяльністю; купувати Я є - здійснення різних заходів, КОТр! 6» практичних заходівщодо0раанізенннок резон лев ко просвітницької діяльності 9 за півціни видання «Просвіти» (це й . сприяли просвітницькій діяльності, збільз мих економіко-господарських структур, найважливіші сторони суспільного буття, обов'язок).
що сприяло веденню більш раціональної господарської діяльності.
Отже, економічне спрямування, зазначене в статуті, передбачало в прямій чи опосередкованій формі здебільшого
шували її ефективність та спонукали до підтримки національної ваги справи (матеріальна допомога окремим представникам української інтелігенції, студентській молоді; організація наукових
від яких залежить повноцінний розвиток народу (до речі, у п'ятому статуті вперше використано термін «український народ»).
У зазначеній меті останнього статуту термін «добробут» знято й узято орієнтацію
Звання «почесного» члена міг отримати кожний (національність не передбачена),
Закінчення на с. 8
ЦШЦооо 7
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
