Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №51 за 1998 рік

Слово Просвіти, №51 за 1998 рік

зі Р уч -и нраре й | бТРОСВЯЧЯ» - 130! клово ПРОСВІТИ Частина зних (ст. за 1891 ,1913, 1924 рр.) зберігається в різних бібліотеках й архівах і є загальнодоступними. Статути за 1868. 1870та 1876рр. становлять бібліографічну рідкість і виявлені в єдиному примірнику. Перший статут Товариства (1868) зберігається в ЦДІА України. Львів - Ф. 362 оп. І, с. 196, арк. 5-6; другий (1870) - відділі ріднасної книги Львівської НБ ім. В, Стефаника НАН України (11 комп. 1-2/ АСПІ. 9217); статут за 1876 р. зберігається а особистій бібліотеці |. Франка (Інститут літератури ім. Т.Г.Шевченка НАН України, відділ рукописів, Мо 1115 (комп. 10)). чив можливість створення читалень «Просвіти». Однак в організаційну структуру вони внесені не були. Роль судових органів виконували загальні збори та мировий суд. | Третій статут зберігає зазначені в попередньому центральні органи, а повітові структури замінено філіями (доречно зазначити, що можливість заснування філій передбачена ще в попередньому статуті). Трактування судових органів залишено без ЗМІН. Визначення центральних органів Това- У члени «Звичайні», «вспомагаючі» | «добродії» приймала центральна, а з четвертого -- головна управа. «Почесних» же членів іменували загальні збори на пропозицію головної управи. З розвитком організації та ускладненням суспільно-політичної ситуації в статути 1870, 1876, 1891 РР- - кількість категорій вносяться певні зміни, котрі визначають не змінено, однак замість членів «корес- ВИДИ членства. Починаючи з четвертого пондуючого» введено категорію члена ст., всі, хто був причетний до «Просвіти», «вспомагаючого». А в двох останніх пеподіляються на два види членів - членів редбачено нову категорію -- члена Товариства, про яких сказано вище, і членів «добродія», котра доповнила низку вже читальні. Статус останніх мав певні Закінчення. Поч. на с5о07 в кого є заслуги перед Товариством і на запрошення цю честь прийме. Права і обов'язки не передбачені. У наступних трьох статутах (далі ст.) -- існуючих. особливості. У вимогах до членів читальні зазначено про їх обов'язкову належність до української національності. Крім цього, У четвертому ст. передбачені й вимоги мо- рального характеру, порушення яких викликало позбавлення прав членства. Право прийому, як і виключення з членів читальні, надано управі читальні. Права та обов'язки члена читальні передбачали: брати участь у загальних зборах читальні з правом пасивного й активного вибору до управи читальні, котролювати її діяльність; користуватися друкованими виданнями, які є в читальні; отримувати допомогу, яку надаватиме читальня своїм членам; платити членські внески; брати участь у спільних заходах і нарадах. У п'ятому і шостому ст. додатково зазначалося, що члени читальні можуть бути обраними делегатами на збори філії і на загальні збори Товариства, де мають один голос. На зборах філіївони позбавлені права пасивного вибору, оскільки не є членами філії. Згідно із четвертим ст., права членів читальні поширювалися лише в межах читальні, а участь у загальних зборах і зборах філії не передбачена. Визначивши склад Товариства і засади, які лежали в основі членської структури, звуважуємо, що члени, котрі становили основу організації і відповідно мали вплив на зміст і напрями її роботи, повинні були бути українцями. Це по суті один із головних статутних моментів, що зумовлював організацію виключно національного спрямування. Закладена в структуру членства диференціація давала змогу організації збільшувати свій авторитет і розширювати соціальну базу й підтримку Товариства, не втрачаючи головної, національної, суті. Організаційна структура Товариства «Просвіта» з його розвитком та збільченням числа прихильників, із зростанням соціальної ваги організації змінювалася, набувала нових форм, поступово ускладнювалась і вдосконалювалась. з КО зо Згідно з пер- БЕ 3 Зо з 489 шим статутом, Товариство визнача- БЕ - ЗЕ хо Знею лось як одно- | зЖ-,ю | ступенева орга- | зм Го нізація. Керівними Р" ЗРИОЖО- Вважаємо за доцільне подати характе- ристику окремих категорій, прослідкувавши динаміку відповідних змін. Вимоги до «звичайних» членів передбачали: бути представником руської, а з п'ятого статуту -- української народності. «Звичайними» членами могли бути і різні українські організації. Вимоги до «вспомагаючих» членів: матеріальна підтримка організації (другий ст. визначає її суму -- мінімум 10 зол., одноразовий внесок або щомісячно по 10 кр.; третій і четвертий ст. визначили 50 кр. щорічного внеску; за п'ятим ст. одноразовий внесок сягав 10 корон, або щорічно по одному кр.; за шостий ст. суму внесків визначали загальні збори Товариства) або відповідна літературна Діяльність, яка відповідає цілям організації. Останнє по- ложення у п'ятому і шостому ст. відсутнє. Членом «добродієм» (з п'ятого ст.) могла бути особа лише української народності (а також організації, громади тощо), одноразовий внесок якої - 200 кр. або річ такої ж вартості. За шостим ст. суму внеску визначали загальні збори. У «почесні» члени приймали осіб за видатні заслуги перед українським народом або Товариством. Це визначення збережено в усіх статутах, починаючи з другого. На відміну від першого статуту, в наступних права и обов'язки різних категорій членів подані більш чітко і диференційовано. Повні, розгорнуті права передбачені лише для членів «звичайних». У другому і третьому ст. вони майже збігаються з правами «звичайних» членів, що були визначені у першому ст. з певними змінами редакційного характеру. П'ятий і шостий зафіксували конкретні доповнення, викликані організаційними змінами в Товаристві. Із введенням так званої репрезентаційної системи (1913) на загальних зборах «звичайні» члени володіли тільки правом пасивного вибору і дорадчим голосом. Однак на зборах філіальних вони мали вирішальний голос і право активного та пасивного вибору, а також право бути обраними делегатами на загальні збори, крім цього, отримували відповідні членські атрибути тощо. «Звичайні» члени -- це єдина категорія, для якої передбачено такі обов'язки: платити вступний внесок, який із третього ст. знято; платити місячні членські внески, а з третього ст. щорічні; сприяти своєю працею Товариству; виконувати рішення організації й визначені обов'язки. Останнє положення у четвертому і шостому ст. відсутнє. Члени «вспомагаючі» мали право: подавати до головної управи, у п'ятому і шостому ст. і до управи філії, письмові пропозиції щодо видавничої та господарсь- КО! діяльності Товариства; купувати 2 примірники видань організації за півціни, 7 третьому і шостому це відсутнє. «Почесним» чл. бупи забезпечені такі права: бувати на загальних зборах, а з п'ятого і шостого ст. - іна зборах філій, із правом виступу; подавати віДПОВІДНІ пропозиції; відвідувати засідання управи й подавати там відповідні пропозиції (у п'ятому -- шостому ст. участь у засіданнях управи не передбачена). Права вибору вони були позбавлені (це о нм ка о тя о и о Ин ткт Лю п о р нн б 4 ц б чик ою в нь т чо б ою тив чо - "Мі чу - органами були БОС АЖ з ЗО м загальні збори, котрі відігравали вирішальну роль, і Управа, яка вершила поточними справами. Спірні питання вирішував мировий суд. У наступному статуті організаційна структура змінюється, набуває нових рис, Керівні органи отримують статус центральних (загальні збори та центральна управа). На місцях діють органи периферійні -- збори й риства, передбачене четвертим статутом. Загальний збір та головна управа збережені в усіх наступних статутах. Керівні органи філій залишені без змін. В організаційну структуру Товариства «Просвіта», зафіксовану цим статутом, вноситься розділ, присвячений читальні та її керівним органам, якими названі збори читальні й управи. Саме в четвертому статуті організаційна структура Товариства набула своєї розгорнутої форми. Судовими справами вершив мировий суд. Це визначення збережено в усіх наступних статутах. П'ятий статут вносить певне доповнення в організаційну структуру Товариства «Просвіта» -- ревізійну комісію. Збір читальні отримує назву загальний збір. Крім цього, зведено нову структуру -- контрольну комісію читальні. Така структурна форма Товариства, визначена у 1913 р., була найбільш повною і остаточною, а тому без суттєвих змін збережена й у статуті за 1924 р. Зробивши загальний оглядовий аналіз статутів Товариства «Просвіта», маємо змогу прослідкувати динаміку, характер і напрям розвитку програмно-організаційних засад найбільшої, найвпливовішої і найпотужнішої української організації минулого. Це чудовий зразок національної організаційної думки другої половини ХІХ -- першої половини ХХ ст., яка зуміла не тільки зорієнтуватись у складних умовах іноземного панування, але й забезпечила існування організації, здатної розвиватися, вдосконалюватися, витримувати удари | суспільні потрясіння й вести народ до визначеної мети -- просвіти в широкому загальносоціальному розумінні, а відтак і до творення духових основ нації, через організаційне згуртування народу й вироблення загальнонаціональної психології, державницької свідомості. При підготовці цього матеріалу проведено фронтальний перегляд бібліотечних та архівних фондів на предмет виявлення текстів статутів Товариства «Просвіта», внаслідок чого віднайдено всі статути. . оч Фожію че ее Ми и - "и вийди "ни м ппльоо сор ОР РА ЗР, ль й що - км « . й я Товариство «Просвіта », мисячні б о ти Примітки /. Перський Степан. Популярна історія Товариства «Просвіта» з Ілюстраціями. ра Львів, 1932. 2. Там само. С. Мм4 3. ЦДІА України. -- Львів. -- Ф. 345 оп. І, с. 72, арк. 10. 4. ЦДІА України. -- Львів. -- Ф. 348 оп. Ї, с. 15, арк. 1--25; ф. 348, оп. І, спр. 21, арк. 1-46. 3. ЦД/А України. -- Львів. -- Ф. 348, оп. /, с. 160, арк. 185, 186, 189 210 б. Там само. Арк. 214, 717 /. Там само. С. 162, арк. 112. б. Там само. Ф. 349 оп. І с. 163, арк. 84--85. 9. Там само. Арк. 90. 10. Там само. 1/1. Львівський обласний державний архів. -- Ф. І, оп. 53, с. 10-54, арк. 78. 1/2. Просвітній Рух в Галичині. Який досві винесло з нього греко-католицьке д ух З венство? -- Львів, 1937. /3. Справозданє з діяльности Т. овариства «Просвіта» за час від / січня /898 р.до 31 грудня 1899 р. - Львів, 1899 -С 32 /4. Творидло М. Нарис /сторії просвіт на Галичині. Інститут р укопису ЦНБА ім. В. І. Вернадського АН! України. -- Ф. 1/4, Мо 23, арк. 15. 15. Очевидно, друкарська помилка, оскільки праця зберігається в машинописному варіанті. 16. Див.: Степан Перський. Названа праця. 1/. ЦДІА України, Львів. -- Ф. 348, оп. І, с. /628, арк. 221. 18. ЦДІ/А України. -- Львів. -- Ф. 348, оп. Пс 163 гар 71. Володимир ПАЩУК, Інститут українознавства ім. /. Крип'якевича НАН України Центральний державний історичний архів України, м. Львів В б бТ в чо зо М 4 чо ен ка б ль чу т ою екю " М 5 Хо УРОЖки павіо ока в Бересті на Поліссі 16.14 -« 16.12 Саме цей статут уперше передба- чи чл право отримали у п'ятому | шостому ст,). Права членів «добродіїв» (п'ять, шість ст.) ідентичні з правами «почесних» членів. м - поли о ОХ ща ж о -- аж рен т Еч ню інннит п

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин