Національна еліта · “Якби можна було почати життя спочатку, я б вибрав те саме: хірургію”. · с. 7сторінка оригіналу ↗
Вечір пам’яті міністра УНР
Слово Просвіти, №51 за 2023 рік
Як зауважила директорка Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Котляревського Надія Влезько, захід присвятили знаковій даті новітньої історії – 32-й річниці всенародного голосування за незалежність України та постаті Стешенка. А Григорій Титаренко повідав, що цьогоріч збіглися три символічні дати, пов’язані з Іваном Стешенком. По-перше, минає 105 років, відколи більшовики підступно, вночі вбили його за українське слово та проведення 1918-го українізації у Великих Будищах (маєток у нього був у Чернечому Ярі, а це поруч), де викладання було російською. Також 10 років тому побачило світ видання, презентоване нині в Полтаві – єдине, яке маємо в Україні. “Його твори досі ніхто не видавав. Я спочатку планував збирати матеріали до його біографії. А потім почав працювати у Київських архівах, і побачив, у якому воно стані – буквально на клаптиках паперу, все розсипається, все зникає. І в мене з’явилася ідея видати його. Коли я вже мав на руках цю книгу, то вирішив зробити презентацію у Великих Будищах. Приїхали люди з університету Шевченка, зі Спілки письменників, журналісти, ще була презентація в Канаді, а в Полтаві книгу досі не презентували”, – розповів Григорій Титаренко. До речі, його зусиллями 15 років тому у Великих Будищах неподалік Диканьки встановили меморіальну дошку Іванові Стешенку. “Це дуже глибока робота скульптора Миколи Посполітака (його
За ініціативи краєзнавчої спільноти Полтавщини та Полтавського офісу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Полтавська обласна універсальна наукова бібліотека імені Котляревського влаштувала вечір пам’яті видатного українця, уродженця Полтави, поета й письменника, першого міністра освіти Української Народної Республіки (УНР) Івана Стешенка, підступно вбитого більшовиками 105 років тому. На вечорі презентували книгу “Іван Стешенко. Твори, переклади, вибране листування” – єдине видання його творів, матеріали до якого впорядкував краєзнавець Григорій Титаренко. Окрасою вечора став виступ народного артиста України, відомого кобзаря, лірника, воїна ЗСУ, лідера гурту “Хорея Козацька”, учасника фестивалю “Мазепа-фест” Тараса Компаніченка.
Титаренка демонструє розуміння Стешенком того, що важливості захисту УНР, ваги збройних сил, щоб можна було чинити опір російській агресії – чи то денікінській “білій” чи то ленінській “червоній”. Кобзар Компаніченко і “Хорея Козацька” стали лавреатами Шевченківської премії цього року. Нагороду присудили за аудіоальбом “Пісні Української революції”— спільний проект Українського інституту національної пам’яті, пана Тараса та очолюваного ним гурту. На вечір пам’яті Івана Стешенка Компаніченко завітав до Полтави на запрошення Григорія Титаренка. Він зізнався, що вони з Тарасом завдяки Стешенку й познайомилися: – Він співав пісню на слова Стешенка, і я до нього підійшов. До речі, Стешенко велику увагу приділяв музиці слова, тому його вірші легко лягають на музику. Його пісні звучали в революційному Києві на вулицях, навіть наші сучасники писали романси на його слова. Так Олексій Чухрай написав “Молитву”, вона звучала, коли була перша презентація. До пізнього вечора у затишній залі бібліотеки лунали козацькі думи, пісні українських авторів різних епох, серед яких і на слова Івана Стешенка, Володимира Самійленка та власні – у виконанні Тараса Компаніченка.
Полтавський офіс УІНП
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
