Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Суспільство · “Ми й не підведемо, бо немає у світі нічого понад цінність свободи”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Наш теплий тил – їхній неймовірний подвиг

Слово Просвіти, №51 за 2023 рік

Дмитро НИКИФОРЯК, голова РО ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка Нещодавно в Банилівському опорному ліцеї відбулася зустріч учнів і вчителів з воїнами і волонтерами – випускниками школи. Вчителька початкових класів Олеся Стринадко раділа зустрічі з колишнім учнем, нині – воїном-захисником Костянтином Турашем. Він твердо вірить у перемогу України, але вважає, що це станеться швидше, якщо українське суспільство згуртується, кинувши проти ворога всі свої сили й ресурси. Костянтин Тураш народився в Банилові 8 грудня 1999 року в родині Ярослава та Галини Турашів. Мама працювала в торгівлі, а тато – будівельником. Виростили і виховали трьох дітей: воїна Костянтина, доньок Валерію, стоматолога, і Анастасію, яка вчиться у шостому класі Банилівського опорного ліцею. Шкільні роки (2006–2017) хлопець згадує як найкращі. Любив уроки біології та християнської етики. Добрим словом згадує директорку школи Любов Никифоряк, яка була прикладом доброзичливості й любові до дітей. Закінчивши школу, одразу почав працювати. У 2018–2019 роках влаштувався на роботу в Чехії. Після повернення додому зайнявся блогерством. Разом із друзями створили канал, на якому створювали пародії на українські та всесвітньо відомі пісні. Мали мільйонні перегляди користувачів соціальних мереж в YouTube на каналі “SILIRADA”. У 2020 році команда Костянтина Тураша створила популярний відеокліп “Валентина” до дня святого Валентина, який набрав понад 20 мільйонів переглядів і визнаний найкращим в Україні. Їздили з командою по всій Україні, виступали на фестивалях. Війна все це обірвала… Вона застала його вдома. Костянтин не панікував, усі необхідні речі в нього вже були зібрані. На початку квітня 2022 року навідався у РТЦК та СП. Більше місяця ніс службу в роті охорони, а потім його разом з побратимами відправили на злагодження в новостворений Чернівецький 57 окремий стрілецький батальйон. У Києві пів року проходили ретельну військову підготовку, що дало можливість вистояти під Бахмутом на нульовій лінії майже рік. Після підготовки батальйон передислокували. Перші 30 днів бойових дій були найважчими. Спочатку навіть не зрозуміли, де вони перебувають. Справжнє пекло, постійні постріли, вибухи, будинки падали, рашисти все рівняли з землею. До того ж була зима: ані хвилини, щоб перепочити, зігрітись, висушити одяг. Шукали безпечніші місця в напівзруйнованих будинках. Старались триматись разом, вести оборону. Саме тут відчув, що таке справжня побратимська дружба й підтримка. З 16 лютого 2023 року і донині Костянтин постійно перебуває на нульовій лінії з короткими перепочинками. Підрозділ весь час під артилерійськими, танковими обстрілами та авіаударами. Костянтин Тураш — стрілець-санітар, бойовий медик, адже під час військової підготовки в Києві пройшов відповідні курси. Їх навчали висококласні українські військові медики, а також приїжджали інструктори з країн НАТО. Воїн пригадує, як разом із побратимом Миколою нищили вагнерівців в окопах. Одного вдалось взяти в полон. Костянтин показує відео, як вони ведуть полоненого. Здоровий, але скиглить і плаче, бо боїться наших воїнів. До вагнерівців його взяли з тюрми. Костянтин каже, що вагнерівці – це лише людська подоба, а насправді це дика орда. Здали полоненого командуванню і повернулися на бойові позиції. Одного разу під час виконання бойового завдання багато побратимів отримали поранення. Костянтин та Микола надали їм медичну допомогу, допомогли евакуювати з поля бою. Після цього довелось тримати оборону вдвох, а ворог наступав з трьох Одного разу вони прийшли на перезміну на нульову лінію, а там якраз закінчився кривавий бій. Поранених забрали, але одного воїна не помітили. Воїн пролежав в окопі близько десяти годин з перебитими ногами, сам собі зупинивши кров. Хлопці знайшли ноші і несли побратима близько двох кілометрів до місця евакуації. Неймовірних зусиль з боку воїнів коштує наше життя в теплому тилу. Пам’ятаймо про це, допомагаймо нашим Героям, будьмо гідними їхніх подвигів.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин