Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
На часі · “На чолі нації мають бути особистості, наснажені українською ідеєю”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Якою має бути перемога українців у російсько-українській війні?

Слово Просвіти, №51 за 2023 рік

Володимир САБАДУХА, доктор філософських наук, доцент Олег МАЛЯРЧУК, доктор історичних наук, професор, м. Івано-Франківськ Відповідь на це запитання потребує знань не лише про економічні, політичні, історичні, геополітичні причини і зміст російсько-української війни. Як не дивно, це вимагає знань про людську сутність. Російська, китайська, іранська, північно-корейська тоталітарна людина пішла війною на європейські цінності. Треба чесно визнати, що відкрито виступити проти тоталітарної людини ліберальна людина не наважується, а лише допомагає українським особистостям. Європейські цінності захищають українські особистості. Ці події мають давні причини і були передбачені у християнстві й позначені поняттями Страшний Суд, Апокаліпсис. Причиною Апокаліпсису, з точки зору християнства, є панування у світі Диявола, Сатани. Це християнське передбачення філософською мовою звучать так: світом керує посередня людина, хам, паразит. Людство живе за принципами посередньої людини: мати й володіти. У тоталітарної людини все було підготовлено до глобальної війни: наявність п’ятої колони в Україні, Європі, США, Близькому Сході, у той час ліберальна людина ніжилася в матеріальних благах і чекала поки тоталітаризм самозруйнується. Тоталітарна людина, за висновками американського психолога Е. Фромма, хвора на некрофілію – ненависть до всього живого. Вона не хоче гинути сама, а прагне забрати на той світ людство. Про це свідчать події російсько-української війни. Ліберальна людина не врахувала, що інтелект тоталітарної людини може дорівнювати її інтелекту. Але “переваги” тоталітарної людини полягають у тому, що для неї немає будь-яких моральних принципів. Російський поет М. Лєрмонтов самокритично назвав росію – “страна рабов, страна господ”. Російській тоталітарній людині мало експлуатувати своїх рабів, бо коефіцієнт корисної дії від рабів мінімальний. Імперська нація завжди живе за рахунок інших держав, а головне – за рахунок інтелектуального потенціалу інших держав. Так, М. Грушевський свого часу довів, що російська наука і культура на 80 відсотків розвивалася за рахунок українського інтелектуального й духовного потенціалу. Імперські нації, як правило, намагаються спиратися на манкуртів поневоленої нації. На жаль, треба визнати, що таких в українській державі достатньо. Нікуди вони не ділися після здобуття незалежності. Ми переконані у військовій перемозі, але вона має бути доповнена перемогою у сфері суспільної свідомості. У цьому контексті треба зрозуміти, що справжня перемога буде тоді, коли свідома частина української нації зрозуміє, що на чолі нації мають бути особистості, наснажені українською ідеєю, а не посередності-маніпулятори. Такі зміни за своєю сутністю є духовною революцією. Для такої еволюції філософи мають довести до свідомості суспільства, що об’єктивно існують ступені соціально-політичного, психологічного й духовного розвитку людини: залежна людина, посередня людина, особистість і геній. Посередня людина сформувала знеособлені правила гри: маніпуляції; своїм все, а чужим закон; вигода понад усе. Світською мовою – панування посередньої людини є пануванням хама. На жаль, треба визнати, що за роки незалежності Україною переважно керує посередня людина, спонуканням якої є економічна, політична вигода. Цей тип людини привів Україну до війни й продовжує перебувати при владі, проте як особистості боронять державу на фронті. Сутність посередньої людини не міняється навіть в умовах війни. Українці мають зрозуміти, що посередній людині не можна довіряти владу після перемоги, бо її сутність полягає в тому, що у будь-якій ситуації вона шукає вигоду для себе за рахунок інших і держави у цілому. Для посередньої людини не має нічого святого. Вона маніпулює навіть національними інтересами та національною безпекою. Відсутність поняття “національний інтерес” в українській Конституції створює додаткові умови для таких маніпуляцій. Отже, специфіка посередньої людини полягає в тому, що вона здатна пристосовуватися до будь-яких умов. Переконані, що поширення ідеї ступенів духовного розвитку людини здатне принципово змінити моральну атмосферу у суспільстві. На основі цієї ідеї можна сформулювати закон найменування: “Хто є хто?” і “Що єщо?”, який дозволить все називати своїми іменами, а тому сприятиме подоланню корупції й політичної зокрема. Для активної частини суспільства теорія ступенів духовного розвитку людини має стати основою громадсько-політичного життя. Чесно признаємося, що ця теорія поки що неадекватно сприймається як громадськістю, так і гуманітаріями, а саме вони помилково її вважають шкідливою і навіть антигуманною. Це не відповідає її сутності. Теорія ступенів духовного розвитку людини доводить об’єктивну сутність людини, проте вона в контексті людських відносин та соціально-політичного життя вимагає до будького ставитися як до особистості. Українська нація мусить усвідомити фундаментальний історичний закон, відкритий британським істориком А. Тойнбі: суспільство деградує, якщо влада належить посередній людині, яку вчений назвав “внутрішнім пролетаріатом”. Цей закон поділяв ідеолог українського націоналізму Я. Стецько: “За деградацією еліти як тінь слідує деградація нації”. Російсько-українська війна змушує нас усвідомити цей історичний закон. Подивімося на нашу так звану еліту. Вони служили Ющенку, Януковичу, Порошенку, а коли змінювалася політична ситуація, то відразу змінювали свої погляди. Сьогодні моральна деградація посередньої людини дійшла межі. Ідейна перемога потребує ідеології, в основу якої має бути покладена ідея особистості. Ідеологія персоналізму має встановити нові правила гри. Нація має знати все про публічних осіб, про їхній моральний, професійний, інтелектуальний потенціал, матеріальні статки, зв’язки з спецслужбами іноземних держав. Має бути відповідний закон, який би дозволяв тестувати професійний, інтелектуальний, моральний потенціал кандидатів на державні посади та депутатські крісла. Нація має право захищати себе від ницої людини. Під впливом війни маємо усвідомити: посередній людині (хаму) не можна довіряти владу. Переконані, що українські особистості зможуть здійснити духовну революцію у свідомості громадян. Трансформація свідомості – це зміна цінностей і світоглядних засад суспільного буття. Пріоритет матеріального (“жолудові ідеї”, І. Франко) має бути замінений на пріоритет духовного, моралі. Це означатиме, що в суспільстві будуть сформульовані засади, які стоятимуть на заваді корупції, і політичної зокрема. Пріоритет духовного – це пріоритет особистості в усіх сферах життя суспільства. Лише за цих умов ми не лише здобудемо перемогу, але закладемо основи вступу у ЄС, НАТО й започаткуємо новий – особистісний – спосіб життя. Від такої переорієнтації виграє все суспільство. Перемога українців започаткує нові засади життя в європейській спільноті. Це означатиме початок краху тоталітарної людини і трансформацію ліберальної людини в особистість. У противному разі це означатиме деградацію як України, так і світу. Така ціна знань про людську сутність.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин