Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
16 Театр · “В час великого смутку і війни серце просить просвітку, різдвяної зірки, давніх звичаїв святкування Різдва Христового”. · с. 16сторінка оригіналу ↗

Слобожанські колядки в галицькій постановці Прем’єра “Різдвяних вечорниць” у Тернопільському драмтеатрі

Слово Просвіти, №51–52 за 2025 рік

“Не Гоголем єдиним з його “Вечорами на хуторі поблизу Диканьки” – вирішили в Тернопільському академічному драматичному театрі ім. Тараса Шевченка. І запросили 26 грудня на прем’єру “Різдвяних вечорниць” за мотивами добре знаної усім п’єси Григорія Квітки-Основ’яненка “Сватання на Гончарівці”. Микола ШОТ Світлини автора Це дійство вперше на тернопільській сцені занурило дійових осіб драматичного твору в чарівний світ Різдва і водночас стало режисерською пробою директора – художнього керівника театру, заслуженого артиста України Бориса Репки. Вистава не буде оперою, як визначав автор, а стане музичною комедією. Зрештою, багато чого з класичного “Сватання на Гончарівці” тут не буде, хіба дійові особи з деякими своїми звичками, справами. Ба більше, побачимо в дійстві такого персонажа, як Скорик, але він уже не хитрий і шахраюватий солдат, а справжній, вільний, українського духу козак, який і про нашу історію розповість, і гідним оборонцем рідної землі постане. З його уст зрине й така репліка: “Я – вільний козак, не змирився з долею-неволею, обходив Францію, Німеччину, Туреччину, інші землі й скажу вам, що у нас в Україні – найкраще, наші пісні найспівучіші, танці найзапальніші й наша мова найпрекрасніша. Так, нам не дають зараз вільно, мирно жити, але прийде той час, коли ми переможемо москаля й заживемо вільно, щасливо і гідно. І цей час не забариться”. Сцена з прем’єрної вистави Саме образ козака Скорика, як зізнався режисер-постановник Борис Репка, спонукав його взятися до творення вистави і сценічно, і автором сценарію. Зіграють роль козака в новому театральному дійстві заслужені артисти України Олександр Папуша та Андрій Малінович. Задум поставити “Різдвяні вечорниці” виник рік тому. “Сватання на Гончарівці” в репертуарі Тернопільського драмтеатру було свого часу в режисерському потрактуванні народного артиста України Олега Мосійчука. Але нинішня прем’єрна робота вирізняється доконечно. Вона не стільки про соціальне, скільки про святкове – грає всіма барвами, народними звичаями та обрядами різдвяно-новорічного циклу. Прикметно, що режисер Борис Репка вирішив ознайомити галицького глядача з колядками, щедрівками і різдвяними піснями історико-географічного та етнокультурного краю України – Слобожанщини. Їх прозвучить майже десяток. Пан Борис добирав, вишукував сам ці пісенні перлини і дуже прагнув, аби рідкісні колядки зазвучали у новій виставі. Знаючи, що сани треба готувати влітку, режисер почав роботу над “Різдвяними вечорницями” у спекотні дні. Тоді попросив головного диригента театру, заслуженого артиста України Василя Драгомирецького попрацювати над оркеструванням музичного доробку. Тим часом заслужена працівниця культури України Зіновія Бирда взялася за творення танцювальних номерів, а сценографією та костюмами перейнявся заслужений художник України Григорій Лоїк. У прем’єрній виставі зайняті два акторські склади. Для молодого актора Василя Діденка роль Олексія у новому дійстві – своєрідний бальзам на душу. І не лише тому, що його персонаж до нестями закоханий у прекрасну дівчину Уляну (її образ втілюють акторки Мар’яна Гураль і Наталія Черненко), яку батьки хочуть видати заміж за нелюба, тож доводиться боротися за щире кохання. А ще й тому, що Василь з початком Великої війни приїхав до Тернополя з слобо- Заслужений артист України Сергій Бачик у ролі Стецька жанського Харкова. Ще місяць тому актор викликав у тернопільського глядача захоплення роллю у психоделічній моновиставі “Хвиля” за новелою Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Тепер ось грає на іншій сценічній орбіті – комедійній, на якій дуже хотів бути. Адже там звучать колядки і щедрівки його рідного краю. Каже, що деякі з них знав, а деякі відкрив для себе завдяки “Різдвяним вечорницям”. Сам же образ Олексія, за Василевим твердженням, “трохи незвичний, де треба й колядувати, й бути правдивим, і кохати”. Стецько, роль якого гратимуть заслужений артист України Сергій Бачик і актор Віталій Рештованюк, теж колядуватиме і разом з усіма, і сам про те, що “на курячці пір’ячко рябоє”. Колись цей образ Сергій Бачик творив у класичній постановці. Зараз персонаж Стецько знову ввійшов у його акторську працю, але в іншому трактуванні – комедійному. Заслужений артист України Віталій Луговий у новій виставі знову зустрівся з Прокопом Шкуратом, батьком Уляни. До слова, в колишній постановці “Сватання на Гончарівці” для Віталія це була перша зіграна на сцені театру роль батька. Розповідає, що тоді втілював образ волоцюги, пияка Шкурата, якому не було жодної справи до доньки і до дружини, яка занапастила з ним свою головоньку… У прем’єрній постановці її творці ставлять наголос на піднесеному святковому різдвяному настрою. І Прокіп, люблячий батько, проявляє певну старанність, скажімо, хоче піти на базар, аби купити родзинок, меду, Режисер-постановник “Різдвяних вечорниць” заслужений артист України Борис Репка маку, горіхів на кутю, але дружина все ж не відпускає, бо знає, що він може не втриматися та зайти до корчми. Та й навіщо йому кудись шкандибати, Одарка – гарна господиня, вже все придбала для святкового столу. І для сватання. У ролі Прокопової дружини Одарки виступатимуть заслужені артистки України Оксана Сачко та Оксана Малінович. Оксана Сачко каже, що нова її роль цікава, неодмінно відгукнеться в серцях глядачів. А про саму виставу мовить: “Вона барвиста, колоритна, гарна, весела, сподіваюся, глядачам підніме настрій”. Режисер-постановник “Різдвяних вечорниць” Борис Репка зізнається, що дорожитиме цією сценічною роботою. Аншлаги ж залежать від глядачів. Напевно, вони будуть, адже в час великого смутку і війни серце просить просвітку, різдвяної зірки, давніх звичаїв святкування Різдва Христового й Нового року. Тож “Різдвяні вечорниці”, впевнений, стануть у добрій нагоді та потребі.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин