Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Витоки · “Трипільська астрономія була дуже розвиненою, а календарі – різноманітними”. · с. 3сторінка оригіналу ↗

Місячний календар трипільської богині

Слово Просвіти, №51–52 за 2025 рік

Юрій МОСЕНКІС, заслужений діяч мистецтв України, доктор філологічних наук Видатний ентузіаст Трипільської культури Олександр Поліщук люб’язно познайомив мене з пласкою трипільською пластинкою, що символізує Місячну богиню. У формі пластинки можна бачити як жінку в сукні, так і пташку з трохи розпростертими крилами. Два більші заглиблення зверху можуть символізувати очі пташки й указувати на образ сови, далеким нащадком якої була давньогрецька совоока Атена, що також символізувала Місяць. Багато трипільських жіночих статуеток мають совоподібні обличчя, а на деяких із цих облич кількість заглиблень фіксує цикл Місяця. На зв’язок пластинки з Місяцем указує матеріал, із якого зроблено пластинку, – перламутр, блиск якого нагадує місячне світло. Раніше цей культово-астрономічний предмет належав відомому археологові Юрієві Захаруку. Дмитро КОЛЯДЕНКО, Президентський стипендіат 2025 року, лавреат Міжнародної німецько-української премії імені Олеся Гончара Різноманітність образів та мотивів трипільського мистецтва викликає питання про можливі джерела цих образів. В епоху тотальної сакральності могло йтися не стільки про творчу фантазію індивідуального автора, скільки про пізнання всією спільнотою вічних законів Усесвіту. Ці закони давало насамперед небо. Де спостерігали Сонце та Місяць, зірки складались у чудернацькі образи сузір’їв – і незмінно повторювалися рухи, навіюючи думки про незмінність універсальних законів Природи. Панівним образом трипільського сакрального світу була Богиня. І в давньому, і в новому кам’яному віці (у палеоліті й неоліті) кількість зображень жінок далеко переважала кількість зображень чоловіків. Рід у давні часи рахували по жіночій лінії (ролі чоловіка в народженні дитини тривалий час не знали, ситуацію змінило цілеспрямоване вирощування тварин у неоліті). Жінка-предок, вона ж богиня (культ Ольга ХОДАЦЬКА, заступниця голови Київської “Просвіти”, членкиня НСПУ, НСЖУ Нещодавно в Публічній бібліотеці імені Лесі Українки м. Києва відбулася масштабна Всеукраїнська літературно-мистецька подія “Нового часу імена”, на якій презентували нові видання творчої спільноти з видавничою майстернею “Pantheon Література та мистецтво” та літопис Всеукраїнської літературно-мистецької премії “Київська книга року”, заснований Інститутом політико-правових та релігійних досліджень. Організатором літературномистецького заходу став Інститут політико-правових та релігійних досліджень, а його ведучою – засновниця видавничої майстерні “Pantheon. Література та мистецтво”, членкиня НСПУ та НСЖУ Аліна Шевченко, редакція Всеукраїнського журналу “Олександрійський маяк”, координатором імпрези був Олександр Герасименко – письменник, президент Інституту політико-правових та релігійних досліджень. Літопис Всеукраїнської літе- Культ Місяця – універсальний, майже тотальний для Трипілля (схожий на нього відомий тільки на стародавньому Криті, що через Трою був культурним спадкоємцем Трипілля). З образом Місяця були пов’язані Жінка (через асоціацію жіночого фізіологічного періоду з місячним циклом), водоплавні птахи (качка та гуска висиджують яйця близько 30 днів – місячний період), собака (виношує щенят близько 60 днів – два місячні періоди) тощо. Заглиблення в пластині – явно календарні. Центральна “квітка” містить 8 заглиблень, дві бічні “квітки” – по 7. Додавши 8 заглиблень центральної лінії, отримаємо 30-денний місяць – так званий синодичний (повний цикл фаз від молодика до молодика або від повні до повні). Місяць складається з чотирьох тижнів – двох 8-денних (центральна лінія і центральна “квітка”) і двох 7-денних (дві бічні “квітки”). Та сама тривалість (але вже не чвертей, а половин місяця) засвідчена бічними лініями заглиблень: 14 праворуч, 16 ліворуч. Отже, трипільці поділяли місяць на нерівні чвертки й нерівні половини. Гіпотетично можна вважати, що період невидимості близько двох днів вони включали до довшої половини місяця (розподіляли між довшими чвертками?). Дослідження трипільської перламутрової пластинки як образу Місячної богині підтверджує, що поділ місяця на чотири тижні не запозичений із Месопотамії (сучасний Ірак) і не пов’язаний із образами сімох “планет” (Місяць, Сонце, Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн), а є результатом спостереження фаз Місяця (молодик – півповня – повня – півповня). Семиденні тижні вживали ще праслов’яни (праслов’янське слово тиждень походить від вислову той же день) Місячні чверті вперше стали виділяти не шумери та вавилоняни й навіть не трипільці. На стоянці Більцингслебен у Німеччині знайдено кістку з двома групами ліній 14 і 7, які вважають свідченням спостереження за місячними фазами. Вік артефакту – близько 370 тисяч років (!!!), коли

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин