Витоки · “Трипільська астрономія була дуже розвиненою, а календарі – різноманітними”. · с. 3сторінка оригіналу ↗
Небесні образи трипільських божеств
Слово Просвіти, №51–52 за 2025 рік
предків і тотемний світогляд не проводили між ними істотної різниці) охороняла рід, утілювала його своєю особою. І люди знаходили жіночі образи на небі – в особі то Сонця, то Місяця, то зірок, то планети Венери. Спостереження неба в неоліті – в епоху становлення продуктивного господарства – дали культу богині особливо сильне підкріплення: у
Фігурка трипільської богині з ромбом
VI–V тисячоліттях до н.е. сузір’я Діви (примітне вже самим своїм великим розміром) було розташоване найвище серед усіх зодіакальних. Тоді зміцнився образ богині на горі (найвища точка сонячного шляху), що панує над звірами (зодіак). Цього часу сягає й жіночий образ Купали як вособлення богині літнього сонцестояння – найвищої за рік точки Сонця. У Трипіллі набули популярності зображення жінки з ромбом на животі. Зазвичай ромб розуміють як символ земної родючості. Але точний прототип знаходимо на небі – це сузір’я Діви, під яким розташоване сузір’я Ворона у формі саме ромба, хоч і не цілком рівнобічного. Отже, трипільські художники змальовували свої образи з натури – прямо з неба! Через декілька тисячоліть грецька (точніше, догрецька пеласгійська) богиня рослинної родючості Деметра (“земля-мати” в перекладі з мови пеласгів, що виявилися близько спорідненими з албанцями) успадкувала від трипільців символ ромба. У культурі Усатове (Одещина), пов’язаній із пізнім Трипіллям, відома стела з зображенням людиноподібної фігури з двох трикутників, оленя, двох псів по боках та ще однієї фігури тварини над головою людської фігури. Виявляється, що це фрагмент небесної карти. Двотрикутникова фігура – сузір’я Оріона, собаки – сузір’я Великого і Малого Псів, олень – сузір’я Єдинорога, тварина над головою – сузір’я Тельця. Ці сузір’я сходили вранці в період від весняного рівнодення до літнього сонцестояння. На стелі була зображена частина трипільського священного календаря (у формі карти неба), що регулював, очевидно, і релігійні обряди, і сільськогосподарські роботи. Як з’ясовується, спостереження неба справили значний вплив на світогляд трипільців – їхнє мистецтво (що можемо бачити безпосередньо), міти та обряди (що можемо припускати опосередковано). Місячні храми, як британський Стоунгендж, могли бути водночас сакральними центрами й астрономічними інструментами. Адже незрозумілі непосвяченим технології здаються магією. а археологи кожен об’єкт із неясною функцією оголошу-
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
