Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №52 за 1998 рік

Слово Просвіти, №52 за 1998 рік

А-РОЕ ітаде То РОЕ Оето. Рідини піч во ьо що пт и е'ж'ьсь'н и вною вн - і Мч и ач "и б бич п най - ' ч . . . " В м а Чо Й - Дмитро ПАВЛИЧКО: і ч - Яписав на злобу дия і, маб уть, 50. 4 | | 980 394 о ще писатиму. Киижечка «За Нас» -- ОО СОДОЮ оце про боротьбу чеченського народу Кр ЗА У м за свою державу; поеми «Петрик» і во зок СЬОГОДНІШНЮ політичі гу ситуацію. ПО 08008 | "б й що в ЛЬ ПТ ОТ шо о Ай в о и на зачої я ЩО «Все, що потрібне для розп'яття», - ЛО 1 1 З рн вірші про найактуальніші, злобоо 3 денні питання нашого духовного |йнккни ЗРО | життя. Можлпво, я помпляюось, мож- ЗД ЛИВО, відстав од літературної моди Й о обме о очи, вірніше, від сьогоднішньої М 55803405 оно оо мо Рій | бло г! Й Ан -іьй Пи -иі а п р ати чо дою ть жаю, що справжня література оч чн ВОЮ можлива за межами того, що сьогодні переживає народ, що саме сьогодні найбільше болить і що нині є завданням душі. Я прикипів, приріс, до своєї доби, і д рикраїнців, я буду тут як письменник! І|розв'язання соціальних проблем дійти до | поезії будувалися на щиріїї вірі в те, | яшло до мене і від наших класиків. Я В М и: -. |комунізм був маскою російського шові опоки вона тривожитиме розуми майбутніх Я помилявся, вірячи, що можемо через національної свободи. Мої «комуністичні» що соціальна справедливість понад усе, Це довго марудився в тому, доки не збагнув, що Роди й нізму. Тепер я переконаний в тому, щотільки . |внашональній державі, внезалежній Україні, можливе вирішення всіх найболючіших соціальних проблем, тобто забезпечення добробуту для всіх, хто працює. Практика уз показує, що це дуже нелегко зробити. Нові багатії, що постали з колишніх й ас номенклатурників, нові правителі всіх рівнів у нашій державі позбавлені, як ж правило, національної свідомості. Вони живуть і збагачуються для себе, як звичайні ОА злодії. Це головна біда наша тепер, але в своїй державі завжди знайдуться люди, | які наведуть порядок. Я вірю в соціальний лад України, який відповідатиме національній ідеї, сформульованій коротко: «Без хлопа й без пана!». - а мова Як державна вУкр - Р ці РИ ЗАДЕХОХ о чу А я - Ї . ' ЯРА - - й сей а кни» киціом, ана тиуи іа бою а ув вл до р'ювЬ ДАВ паза анома «високофілософської» художньої | льна 2 о о о писемності, але не вважав і невва- Б5530 3 35 з за З оон є и Р стр крявАНа РЕ Р Рі . п ці ий, ППЗ РІТРІТТТРЯ РІ : Р. уж ой РИ я пів РРО чай тети кни Ф' Р и а я й Р р п вн Й у з г криги р нні - "Й ий Р - "ці " і - Й "і. аа Й 'ж а в би я яю | -- і аа дій гр "мні паби "і й о) Фі х я ж 7, ї , - я я ун й о ож ї 7 и я ау РИ ой ій лабо є й Р; я ни пи / іе - Ж же - вив в . "жо прю ЛЬ ані г то р а Й нію й -окою ці " г й м Р аашЙ -я й | Ред нема. Тепер коням треба СО ОСОБ БУГ | впрягатись у плуг, у боронуї Ї | 5 тягти того воза, наладованого словом мезалежність. Треба те слово наповнювати! Якщо духовно ми не наповнимо ті міхи | Бан аа С. ОО порожні або напівпорожні, то З ня 0 000 ад | чи м мі шоб и ан бу Р о й Кати ми ніколи не матимемо доскозо В ООН З У чалог незалежності. Я знаю, що р Зб я з 2272 2508 Ж .'я . и йа и нн ножик до но чи рі лЇв депутатом Верхов- 1, АН ОБО ВЕ НВО Зо ної Ради ХІЇ скликання, то Бо 2 0 0 0 що яв я тор "ни а п чи завжди вискакував на трибуну, в Р. б 5 28 коли ишлося про духовну куль- 88 он НО туру, мову!т. д. Мої однодумці, ЗАОЗОВОЙ -- аі яких я щиро люблю, казали оо Хе «Романе, є важливіші справи, ВБР З ОЙ "««зНнедЮ С ніж культура!». А я відповідав: до ДЗК они о о «Нема важливіших справ, ніж культура!» Бо з культури (ЕЕ | З о формується людина -- ми ж не ДИ воно твар Божа, яка може знайти Й | пасовисько добре і бути ситою г задоволеною. Ми є люди, і ми мусимо передусім зберегти, мати культуру. Бо хліб не вро- МИНЕ ДИНИ ооо о Роль ню ной пн Чо "ро Р С нм Р паль о м п див нині -- вродить на другий Ма о паро оз рік. Завод закрився -- надругий ЗСУ іорас ов рік відкриється. А те, що втраче- Ж ЕХ не" культурою, -- ми навіть не б ач р --б о вою удемо знати, що ми втратили, уже потім, коли прийдемо у кращі часи, у наступне тисячоліття, в якому, я переконаний, Україна буде багатою і щасливою. Але втрат ми понесли уже дуже багато -- за час нашої! незалежності... Через неувагу, через нашу апатію, через нашу ігнорацію справжньої ВОМОВНИЧОЇ, заангажованої національної літератури -- Тепер стрімкого бігу впе- БЕЗЕ РЕ 1 3 ОЗНА - з п - "ль - б чу " - бю Ж РУ 1 ч пою, ь я - п чья - о . і ь и о . ж . ми чу Мч - ЧЕ - М Я Р |у Еч ; - ч - ом "кю Юч . о Би ка - лан ч так називалася Всеукраїнська науково-практична | конференція, яку зорганізувала ї тровела «ІТросвіта» разом з Національною академією наук України, Інститутом Української мови НАН України та Держкомнацміграції України. Конференція віОбулася З рамкал акції «Передаймо нащадкам наш скарб -- рідну мову», 11 відкрив віце-прем'єр-міністр України, академік Валерій Смолій. ї « б б З. - М ж З доповідями виступили Василь Німчук, директор Інституту української мови НАН України Олександр Грибушний, заступник голови Державного комітету у справат національностей та міграції, народний депутат Павло Мовчан, голова ВУТ «Просвіта» їм. Т. Шевченка Серед виступаючих -- члени Центрального правління: відповідальний секретар Микола Пестерчук, професор Анатолій Погрібний, професор Іван Ющук, кандидат педагогічних наук Юрій Гнаткевич, відомі мовознавці України. Доробок Всеукраїнської науково-практичної конференції ми тредставимо на сторінкаг «Слова Просвіти» в подальших випускат газети

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин