Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №52 за 1998 рік
Слово Просвіти, №52 за 1998 рік
ПРОСВІТ - 130!
блово ПРОСВІТИ
рідною мовою, український народ Зможе стати поруч з усіма цивілізованими наро-
дами». З аналогічними проханнями поставити
проблему українізації школи на з'їзді вчителів звертається М. Аркас та рада «Просвіти» до петербурзької Української громади І до Празького Всеслов'янського студентського з ізду.
На кошти М. Аркаса у селах Богданівка || Христофорівка працювали чотирирічні школи з українською мовою викладання Часопис «Рідний край» розповідає про українську сСіЛЬСЬКУ школу, яку М, Аркас утримував! на власні кошти, «Всі діти) як; вступили до школи Аркаса, навчаються рідною мовою по українському букварю д. Нордця, виданому в Києві».
ЩО
ВІХИ ДІЯЛЬНОСТІ МИКОЛАЇВСЬКОЇ
Просвітяни заснували спеціальну стипендію Шевченка Іі ради Товариства. Вони були призначені учням середнього механіко-технічного, залізничного училищ,
звідусіль, з-понад Бугу й Інгулу, за багато верств приїздять селяни подивитись, по лухати, що в нас тут робиться. Усі вод повертались додому зачаровані і задово пені».
Рада Товариства «Просвіта» в перші дні її діяльності повідомила про створення у Миколаєві «Просвіти», ще раніше було утворено подібні організації у Львові, Києві, Полтаві, Чернігові, Житомирі, Кам'янці- Подільському, Катеринославі, Катеринодарі й інших містах. У листах до І(хніх керівників М. Аркас від імені ради просив не відмовляти в допомозі та пораді, «... бо всі ми маємо одну мету - добробут рідної! неньки-України, освіту г розбудження самосвідомості! поважання серед нашого люду; праця для досягнення ціє! святої
а східноукраїнських землях Н культурно-просвітницька діяльність стала можливою лише після революції 1905-1907 рр. У цей час на Сході України почали створюватися національно-культурні товариства, які от- Римали назву «Просвіта» на зразок західноукраїнських організацій.
Попередником «Просвіти» в Миколаєві можна вважати український гурток, створений у вересні 1906 р. Часопис «Рідний край» (число 43, жовтень 1906 р.), що видавався в Полтаві, повідомляв про його мету: «... підняти хоч трохи національну самосвідомість тутешнього... доволі чиспенного українського суспільства через живе слово».
Члени гуртка підготували виставу «На громадській роботі» Бориса Грінченка, яку жителі Миколаєва переглянули 15 жовтня в залі «Товариства тверезості». Наступне, 45-е число «Рідного краю» повідомляло про виставу «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, організаторами якої бупи Ю. Литвин і М. Пітушенко. Вони незабаром стали дійсними членами Миколаївської «Просвіти».
Найбільша заслуга у створенні в Миколаєві українського Товариства «Просвіта» належить видатному громадському діячеві, авторові опери «Катерина» на Шевченківський сюжет та популярної «Історії України-Русі» Миколі Миколайови-
| Щорічно ця громадська організація відзначала спектаклями, літературно-му- Зичними концертами Шевченкові роковини. Широкого розголосу і позитивної Оцінки набув проведений «Просвітою» 18 березня 1907 Р. у театрі Шеффера вечір пам'яті Т. Шевченка, про який повідомляли всі Миколаївські газети.
Чільне місце в діяльності Миколаївської «Просвіти» займала лекційна пропаганда. Просвітяни читали реферати: «Українські церковні братства і сучасні «Просвіти», «Мета просвітніх товариств на Україні», «Історія українського театру», «Хто ми і чого нам треба», «індивідуальні риси української культури», є Україна»...
Було підготовлено лекції про життя та Діяльність |. Котляревського, М. Занько-
ЯГА ака
ав й |. а "і Мо ну у
яра Риму
мети повинна бути спільна. В єдності сила... рр рон Силою цією хотілося б бачити усі Товарис- М тва«Просвіти», що снують та існуватимуть
чу Аркасу, який скористався досвідом ми «Просвітами» зав'язалося листування. чоловічої класичної ГІМНазі, реального просвітян із сусідньої Одеси. Про свої Уже 15 березня 1907 р. Одеська училища, акушерсько-фельдшерської враження від поїздки до Одеської «Просвіта» у своєму привітанні приєдшколи. Зокрема, в 1910-1911 навчально-
-
' ча : - с - 4 - - Ме -ї В йі банці ни Е ч сад ви Тай .
ї і СЮ
«Просвіти» він розповів у 46-му числі (грудень 1706 р.) часопису «Рідний край».
Ї6 лютого 1907 р. на засіданні Миколаївського Присутствія під головуванням градоначальника контр-адмірала В. Зацаренного було розглянуто подання статського радника М. Аркаса, міщанина М. Местергазі та інших осіб про створення
українського Товариства «Просвіта» в Миколаєві, Затверджено Статут і занесено, до реєстру Присутствія під Мо 2 його текст російською мовою.
25 лютого 1907 р. після панахиди по Т.Г. Шевченку, напередодні дня його сі , відбулися організаційні збори, на ПРАНЕ прбмовою, присвяченою завданням розвитку української культури, виступив М. Аркас. Було оприлюднено Статут. У ньому, зокрема, вказувалося, що «Товариство має на меті допомогти розвоєві української культури і першим чином просвіті українського народу його
рідною мовою, працюючи в Миколаєві».
Збори обрали головою Товариства М. Ар-
жень й
каса. Иого однодумцями, а пізніше активними членами «Просвіти» були: І. Лобко,
П. Каракаєв, Ю. Маковський, Д. Іваненко, ї Г. Литвиненко, К. Черниш, Г. Манілов, П. Дюмін, П. Біляновський, . Сопенко, П. Андріященко, Ю. Литвин,
"я б
Г. Науменко, Л. Ківшик, С. Г айдученко. Про початок функціонування Украінського товариства «Просвіта» в Миколаєві повідомила місцева преса. Зокрема, «Николаєвская газета» (27.02.1907 р.) писала: «Возникшее общество по своему уставу чуждо всяких политических целей, преследуєт одну цель -- развитие украинской культурь! на его родном язьіке», Започаткування діяльності Миколаївської «Просвіти» дало змогу просвітянам оголосити
себе виконавцями «Заповіту» Тараса Шев-
розбудити щиру пюбов до рідного краю».
ПУ і і і у ближче себе пізнати, обговорити багато | прозагальні збори Товариства, їх порядок УКІ
У своїй роботі організатори «Просвіти» | го, Т. Шевченка і, звичайно ж, ставили спільних питань та порозумітися, як діяти | денний про те, як проходило його обговикористали досвід перших просвітницьких оперу самого М. Аркаса «Катерина». далі, щоб прискорити просвітній та ворення На програмах та афішах ставився | вий товариств Львова, Одеси, Києва, Кам'янця, Були в «Просвіті» постійні платні режиекономічний розвиток... ке Чраз РЕ де Катеринослава, Катеринодара. У складі серихе керівники "ОРАЗАЗННЕСІР: Про пе Навіть короткий аналіз листування Архівні не газетні публікації при Товариства працювали чотири відділи: заходи «Просвіти» писала ТОДіШНЯ Миколаївської «Просвіти» з іншими товапідтверджують, що з 1910 р. проведено аре! птературно-науковий (очолював М. Ар- миколаївська преса: «Николаєвский КУРЬ- | риствами свідчить про спільність мети пода снами прорау ертних вечорів, посза кас), артистично-музичний (Б. Кузнецов), ер», «Николаєвская газета», «Трудовая відродження національної самосвідомості тавленобо те У 19! р крім народного Гер книгарні ії книгозбірні (ГІ, Андріященко), копейка». | Б Велич М. Аркаса в тому, що він зрозумів, / гуляння п аднаі 8 літературно-музичи господарський (П. Дюмін, М. Заполенко). Велику роботу здійснював відділ книяким лихом для українського народу : и штеовед сбп'єс Микопаївейкі ра Архів «Просвіти» зберігає накази ради, гарні та книгозбірні: зібрали літературу національна несвідомість, що бере почап сн: фра Б по М. Арка-бе які розкривають мету та зміст її діяльності. українських авторів та організували видаток від незнання історії рідного красу нарояу праг вни улюкрли анахедуй г До ради Товариства, окрім М. Аркаса, чу книжок населенню з 17 до 20 години М. Аркас, рада ру Уре ра Р роводили ве ЗВ поп Аа ра увійшли також товариш голови А, Крижа-тричі на тиждень; на кошти «Просвіти» на захист української мови, за пе г. ГП ор ци У в Ан документи | мені нівський, писар Ю. Литвин, скарбник передплатили газети та журнали «Рада», | ження в гімназіях тазунівебситета» д ХА ЗРШОЇ світової війни. с ощі жертву і приї П. Скляр, члени ради С. Гайдученко, Ю, Ма- | «Рідний край», «Слово», «Громадський «Просвіти» зберігає докобеной я |. свідчать, що досить великі жеабо ей | банд ковськимй, кандидати в раду П. Дюмін, голос», «Україна», «Літературно-науковий засвідчують, що особливо С ЗерЮри Ко валися на користь військових илалнів де села М. Местергазі, К. Овчаренко. Було обравісник», «Село». питання ставилося в 1908 р. Так сао со ЗААТ чацеж ек голій Цей оо-но ревізійну комісію. Товариство проводило культурно- Товариства звернулася до члена Де жавкукі оз і 5 аєві. Окремо ПІД, Наприкінці 1907 р, Миколаївська просвітницьку роботу не лише в Миколаєві, | ної Думи професора І. В. Лучиць 7. організацій у Росії та феке танинський вара: «Просвіта» налічувала близько 180 членів. але й у Вознесенську, Олешках, Херсоні. проханням домагатися Відк ана рн «Просвіта» Упамсо р уваля гу війною чити В умовах спаду революції та післярево- «Чутка про нашу «Просвіту», -- зазнаукраїнознавства по УЧИКЕЛра КО о Кораітет АОЦУКОСИ З рУМРУВчНУ студ люційної реакції просвітяни готували чав М. Аркас у промові на роковини цих семінаріях, по чоловічих с ЗАЖННС К є територіям краю. ть Товарисвима
пітературно-музичні вечори, вистави, Товариства в 1908 р., -- пішла і на село. | університетах, «Бо тільки здоб ях та Про благодійницьку діяльність сі
УВШИ Освіту | тва неодноразово писала газета «М! ання
вецької, П. Ніщинського, |. Карпенка- Карого, Б. Хмельницького.
Перед кожною виставою опери «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського М. Аркас виступав з лекцією про Задунайську Січ. Завершивши роботу над рукописом «історії України-Русі», він про- Читав на цю тему курс із 14 лекцій. Протягом 1907--1908рр. газети друкували щономера анотовані оголошення з повідомленням теми лекції, детальний план та час проведення. Зокрема, «Николаєвская газета» подавала таку інформацію: «...в приміщенні «Просвіти» головою ради М. Аркасом будуть продовжуватись читання з курсу історії України» ( 11 жовтня, 18 листопада, 16 грудня 1907 р.). Також «Просвіта» запрошувала лекторів із інших міст.
По суботах проводилися літературно-музичні, членські сімейні, літературно-наукові вечори з танцями, на яких із успіхом виступали місцеві аматори-поети, музиканти. Щорічними були концерти-звіти «Просвіти». Влітку проводилися народні гуляння з лотереями, організовувались ярмарки. На запрошення Товариства у; вечорах брали участь співаки з різних театрів Росії. Ставили п'єси М. Кропивницького, А. Чехова, |. Котляревського, Г. Квітки-Основ'яненка, І. Карпенка-Каро-
нується до ідеї миколаївських просвітян «... про єднання зусиль... для просвіти рідного краю».
"адіслало своє привітання 28 березня 1907 р. і Катеринославське літературно-артистичне українське Товариство «Просвіта». В листі сказано: «...Вітаємо нову сестру -- Миколаївську «Просвіту» І якнайщиріше бажаємо їй розвинути широку, рідну і спільну усім «Просвітам» діяльність над розбурханням нашого народу од тої літаргії, що й досі тримає в своїх обіймах... Ми певні, що майбутнє за нами. Хай же ця певність та любов до рідного краю додадуть завзятості в боротьбі з тернами на рідному полі, бо тих терній дуже багато. Щасти тобі, сестро, розвиватися та входити в силу навтіху усій сім'ї».
Розголос про добрі справи миколаївських просвітян на користь українського народу доходив до багатьох міст України. У фонді М. Аркаса зберігаються листи до нього жителів Кременчука, Крюкова, робітників крюківських майстерень. Вони просили розповісти про Миколаївську «Просвіту». Писали, що «щиро люблять Україну і хочуть жити на український лад, Щоб була |і література, і мова українська, все своє, а не чуже». Відповідаючи на листа, М. Аркас запросив їх приїхати до Миколаєва, побувати на вечорах «Просвіти», які відбуваються щосуботи, пообіцяв посильну допомогу.
Листувались і зі львівською «Просвітою». Так, рада Львівської «Просвіти» інформувала, що 12 лютого 1909 р. у Львові відбудеться Перший Всеукраїнський просвітньо-економічний конгрес, де працюватимуть чотири секції: просвітньо-організаційна, гігієнічно-гу манітарна, аграрно-економічна та кооперативно-економічна. На засіданнях секцій будуть прочитані фахові реферати. Це одна з тих можливостей, зазначалось у листі, коли сили всього народу зможуть разом зійтися,
- НН в
о
му році стипендії отримували 12 осіб. Крім того, «ГЇросвіта» оплачувала за проживання в гуртожитку окремим учням залізничного училища. Було виділено кощти для утворення фонду позичково-допоміжної каси безробітним українцям, переважно членам Товариства. Ось такими добрими справами залишила по собі пам'ять Аркасівська «Просвіта».
Тяжкою втратою для миколаївських просвітян і громадськості стала передчасна смерть М. Аркаса 13 березня 1909 р. Смерть г поховання М. Аркаса набули широкого резонансу в періодичній пресі, «Николаєевский голос» від 17 березня 1909 р. писав: «Умер Ні. Н. Аркас. Умер внезапно, неожиданно... Все шли к нему со своими горестями и печалями, и редко кто уходил от него неудовлетворенньм... Все приходили поклониться телу покойно- ГО».
«Николаєвская газета» від 21 квітня 1909 р. умістила публікацію до сороковин від дня смерті М. Аркаса, де повідомлялося про панахиду «по славетному українському письменнику, композитору М. М. Арка- СОВІ».
У подальші роки «Просвіта» працювала під керівництвом голови ради, що обирався щорічно. Ї щороку, з номера в номер ішли повідомлення про добрі справи Аркасівської «Просвіти».
Слід зазначити, що діяльність Микопаївської «Просвіти» в дореволюційний час була досить активною, хоча в період між революціями їй довелося працювати В надзвичайних умовах. Місцева влада вкрай неприхильно ставилася до «Просвіти». В Миколаївському державному архіві зберігаються звернення на ім'я градоначальника з проханням дати дозвіл провести літературно-музичний вечір. Такі ж звернення були і щодо народних гулянь. Сценарії програм цензурувалися. Миколаївському градоначальнику повідомляли
нене оннвй ен
най
о п НН
МИ ьо і що рн тоді "а
КОХ Іва 1чС
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
