Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №52 за 1998 рік

Слово Просвіти, №52 за 1998 рік

ч аз Р Й Й " Ре 3 й у 4 - - и -ь бо 1 ре - М у і | й г . | ПОР, рак, КОЛІТ РО - Р чо чі чі Ми. Ай. Ї р Пе Ли -ой -е Я. аа іс ВИЙ пі а Р рення - ча Народ любовно називаю «Просвітуь | віночка зі стрічками, намиста, вишитої матір'ю всіх західноукраїнських органі- | сорочки і сп іІдниці, запаски, крайки, зації. Відгомін діяльності товариства чобіток. Навіть найбідніші юнаки до «Просвіта» на Львівщині, в усіїй Галичині однісі білої сорочки мали по кілька долинув до нашого краю в 20-х роках. змінних вишитих манішок | манжетів. Першим почав поширювати ідеї Торва- Товариство «Просвіта» постійно нариства в нашому селі Уїздці Мізоцької давало допомогу добровільному проти-гміни Дубнівського повіту (тепер пожежному товариству та сільськогоспо- Здолбунівського району Рівненської обдарському кооперативу. Останній ласті) священик Котюк -- настоятель відіграв важливу роль у поширенні суцеркви Святого Великомученика Дмитрія. часних методів господарювання. Тут Він був високоосвіченою людиною з пещорічно створювався страховий насіннєеабиякими організаторськими здібностями, | вий фонд, за допомогою якого заможні мав високий авторитет серед парафіян та | селяни купували сільськогосподарський місцевої інтелігенції. реманент, машини: плуги. двома лемеха- У своєму будинку сім'я Котюків Ми, жатки, сінокосилки, макотерки та виділила одну кімнату, в якій збиралися | інші. Кооператив брав участь у виставках юнаки та дівчата, щоб обговорити великої рогатої худоби, коней, Після політичні та соціальні проблеми. Все це комісації земель у 1913--1914 рр. розпочасприяло створенню в нашому селі 1928 р. | лася хутірська забудова села. Все це низового осередку Говариства «Просвіта», сприяло економічному та культурному який очолили священик Котюк, його сини Фотолітопис б ї і Р | б - л-ра и і еРя й РОЗМ "о . 1 г - - і Т . йк з і щ іде й б - а й ай в т - г -і і "| й ї " ї я ч й ль Р жк. "о Р; - А єї вок ою ї Й ні Ру ра ско "бо і-й м; б Рі; і б" Р - - й й та найбільш освічені селяни П. Кухарчук, М. Шеретюк, С. Герасимчук. . Спочатку організація нараховувала близько 30-ти освічених юнаків та дівчат віком від 17 до 25 років. За ініціативою Товариства щонеділі в садибі старости села Романа Охрімчука, а згодом і в будинку братів Герасимчуків збиралося чимало людей: точилися розмови на актуальні теми, порушувалися проблеми селян, обговорювалися міжна- родні події; читали газети... | - - Просвітяни виступили організаторами й учасниками хору, драматичного і танцювального гуртків, спортивних ігор. вно Від 1930 р. по 1940 р. на сцені орендованого приміщення (трактир чеха "Ж кої - Ж "Й ЕТ - чі. й і ка)гставилися п'єси багатьох "б - « "М . зВизначних дат, ювілеїв Тараса Шевчен- - ау Лесі Українки, Івана Франка, Івана , , " Рг евеБКОГО... - й 7 і не місцє в діяльності місцевих а в діяльності аматорсь- | тян посідала читальня. Для її потреб надав приміщення житель села Максим Кухарчук. Цей будинок зберігся дотепер. Для організації читальні, його розвитку. Яскравого політичного забарвлення набула діяльність Товариства у зв'язку з участю в його роботі членів ОУН. Одним із них був П. Павлюк -- людина, яка присвятила себе героїчній боротьбі за визволення України, колишній в'язень Берези Картузької, а від 1940 р. в'язень Соловків, Про велику популярність Товариства свідчить той факт, що кількість його членів наприкінці 30-х рр. зросла більш як утричі. До керівництва прийшли люди НОВОГО покоління, які вже мали освіту, були вмілими організаторами, володіли новими формами і методами політичної і просвітницької роботи. Серед них - Ф. Кухарчук, О. Кухарчук, В. Коренюк, П. Тимощук, Д, Шеретюк, Ф. Шеретюк, Г. Кухарчук та інші. Глибокий слід у діяльності Товарист- ва залишили Друга" світова війна, фашистська окупація та комуністичний режим. Але, незважаючи на всі лихоліття, традиції Товариства жили. У 1940 р. діяли драматичний, хоровий, танцювальний гуртки та оркестр народних інструментів, які об'єднували понад 80 осіб. Визначною подією в житті села стало проведення великого театралізованого дійства у вересні 1942 р. під назвою «Обжинкп», Про вплив Товариства «Просвіта» на формування свідомості односельців, особливо молоді, свідчать і такі факти: усі організатори просвітянської роботи згодом увійшли до керівного складу різних рівнів організацій УПА і ОУН у нашому краї, майже всі просвітяни стали активними учасниками опору супроти фашистських і більшовицьких поневолювачів. Серед жителів села 30--40-х рр. майже немає такої родини, яка б у той чи інший спосіб не брала участі у цьому нерівному, але героїчному протистоянні тим силам, які жорстоко нищили найменші паростки волі. Про це переконливо свідчать і такі факти: 62 молодих людей із нашого села загинули в лавах ОУН | УПА, 67 -- довгі роки знемагали в катівнях НКВС, 35 -- були виселені до Сибіру, абсолютній більшості наших односельців були начіплені ярлики «банд-пособників». І навіть у довгі, безпросвітні роки мороку комуністичної ідеології, коли будь-який організований спосіб захисту т СЕЛО, «ПРОСВІТОЮ» СЛАВНЕ кають більш прийнятні форми культурно-освітянської роботи. Передусім робиться ставка на молодь, її патріотичне виховання. У цій роботі бере активну участь учнівська організація «Молода Просвіта», яку очолює учитель Уїздецької середньої школи А. Парфенюк. Члени цієї організації брали участь у вечорі-реквіємі «От де, люди, наша слава», присвяченому героям Крут, годині скорботи «Як страшний сон, Чорнобиль», святі матері, Шевченківському вечорі Уже стали традиційними конкурси козацької, повстанської пісні, колядок, щедрівок, виставки пасхальних кошиків. Учні відроджують давні українські звичаї і традиції. Серед них і вечорниці на Андрія, свято Івана Купала та інші Товариство разом із педагогічним колективом Уїздецької середньої школи, при сприянні колективного сільськогосподарського підприємства «Волинь», за останні 4 роки організувало туристичні поїздки автобусом, а в більшості на кінних упряжках історико-героїчними місцями Рівненщини. Школярі з великою любов'ю доглядають могилу невідомого воїна УПА, що загинув у березні 1944 р. на краю лісу б сани нь -- бій - |. - | , "РА нні ї «й чер ЕЕ о ій о ти ча и закупівлі книжок використовувалися Під час війни, коли не працювала самобутньої української національної Здовбиччина, вступивши в бій з цілим кошти добровільних пожертв селян від школа, в будинку Г. Кухарчука дітей культури був неможливий, відгомін загоном НКВС. і проведення олядок на Різдвяні свята та учили української мови, арифметики, гри діяльності Товариства «Просвіта» 20-х-- Характерною особливістю просвія нагр імаджені кошти від оплати за корисна народних інструментах. Навчання 30-х рр. долинав до нових поколінь. тянського руху села є його спадкоємність. У тування книжками (ло 10 грошів за кожпу проводив його брат Ф. Кухарчук -- один На Різдвяні свята 1953 р. за участю | Так, наприкінці 20-х рр. біля колиски - видану книжку дорослим читачам). Діти із найактивніших керівників Товарист- просвітян старшого покоління і тогочас- | а Просвіти» стояв Н. Кухарчук; у 30-ті -- и і читали книжки безплатно. Вже 1936 р. у в ва, він же був диригентом і художнім ної молоді в сільському клубі поставили очолювали Товариство його син О. Ку- | читальні нараховувалося близько 600 керівником великого сільського хору. п'єсу М. Кропивницького «Невольник». харчук, племінник Ф., Кухарчук та Г. Купримірників книжок, якими користува- Діяльність членів «Просвіти», пОчиИ- Ця подія не пройшла повз увагу харчук, сьогодні активним організатором лося понад 200 постійних читачів. Касиром наючиз 1940 р., переходить у новерусло, Мізецького районного КП(Бб)М | усіх просвітянських заходів є син Г. Ку- - читальні був М. Шеретюк. Тут обговорю-тісно переплітається з діяльністю ОУН | відповідним чином відреагував особисто харчука - М. Кухарчук. А з нагоди валися прочитані книги, надавалася УПА. його перший секретар М. Печений на цю святкування 50-річчя Товариства «Просвідопомога тим, хто працював над У 1941-1942 рр. просвітяни брали ПОДІЮ. та» сина останнього -- В. Кухарчука, підвищенням самоосвіти. | . активну участь у спорудженні на пере- |. Знову на сцені СІЛЬСЬКОГО клубу про-десятикласника, нагороджено грамотою Після приходу більшовиків у вересні хрестях доріг хрестів (фігур), для ЙШЛИ найвизначніші п'єси української правління Рівненського обласного 1939 р. треба було врятувати книжки, Їх освячення яких влаштовувались походи КЛАСИЧНОЇ драматургії. У 60-ті рр. вселі об'єднання Всеукраїнського товариства закопали в землю. Та спроба згодом селян із хоругвами і жовто блакитними диоть великий хор, духовий оркестр, ство- «Просвіта» з врученням бібліотечки за відшукати їх виявилась марною. прапорами. Після молебня проходили РЮЮТЬСЯ вокальний та інструментальний активну участь в національно-патріотич: Не залишився поза увагою Товариства масові політичні мітинги, на яких о ато-ансамблі. ному вихованні молоді. Відзначено й | розвиток фізичної культури. У. центрі и закликали - рр 6 т г Учасниками ВСІХ полІТтИЧНИХх АКЦІЙ, «Молоду ПІ росвіту » ШКОЛИ старого села, на хуторах Дубнівський р о Зв орехьовиза які наближали день незалежності У країни, У 1977 р. всі мешканці села Уїздці та | нашу незалежність. На завершення | | ; ато ногЯ шлях, Підберезина були влаштовані во-і | крчуча но були члени «Просвіти». Вони разом із сусіднього села Коршів широко й уро | лейбольні та ігрові майданчики, де молодь зона п ЗМнОцу зані РАВ ОЙ | ветеранами ОУН і УПА, сільською чисто відзначили 500-річчя першої проводила своє дозвілля. 9 СКМАДЩЕННІ моли мастоз органі" інтелігенцією, виконкомом Уїздецької документальної згадки про них. Апогей Товариство мало позитивний вплив на ОВУ режвеяцакодих селян, да пнолушени сільської ради народних депутатів і те-святкування припав на 17 червня. За все життя села, особливо на розвиток його ЛеПОВІДам У питань української НАЩО пер забезпечують віДПОВІДНИЙ рівень спогадами ветеранів «Просвіти» було і культури і побуту. Так, осучаснювалися ПОВНОЇ боротьби, микнародного «становідзначення всіх урочистих свят молодої відтворено сценарш вистави «Обжинки», різні свята, обряди набували яскравого | Вища. З єю метою часто запрошували держави, формують здоровий соціально- | поставленої на лісовій поляні 1942 р. І національного забарвлення. Перед ВИСОКООСВІЧенНИХ людей із Рівного, політичний і психологічний клімат села. ще чимало корисних справ на рахун- . Різдвом молодь вивчала колядки |і Львівщини, Гзано-Франківщини, орга" Тож і немає в нас міжконфесійного про- | ку наших просвітян, а скільки ще - В , щедрівки, організовувала вертеп. На Вешзовували зустрічі з керівним складом тистояння: парафіяни Уїздецької Свято-планах Д ликдень і Трійцю проводилися народні ОУН і УПА. Весною та влітку 1942 р. Гроїцької церкви одностайно стали на Тож нехай із новою силою освітлює - забави, ігри, зокрема: «Хрещик», «Хус- Працювали курси вивчення матеріальної Оїк Української православної церкви всіх незгасиме світло «Просвіти». тинка» та інші, відбувалися вечорниці. частини гвинтівок різних держав, іншої Київського Патріархату, Службу в церкві - Багато молодих людей прагнуло ро- зброїтавійськової техніки, часто у вечірній правлять українською мовою. І завжди Василь КУХАРЧУК, з змовляти гштературною мовою. У гро- Час проводилася військова піДГОТОВКа | після її закінчення пад склепіння Божого голова осередку «Молодої Просвіти» Д мадських місцях, на зібраннях, де брали МОЛОДІ, вивчалися маршові пісні, Ї над храму злітаїоть слова «Боже пеликий. Уїздецької загальноосвітньс! участь члени Товариства, ніхто пе лихосвечирніми У їздцями лунали закличні слова | єдиний, нам Україну храни»ь.. школи Здолбумівського ловив, не палив, пе з'являвся в нетверезому маршу: В останні роки, коли заклади культу-району Рівненської стані. | | ри, серед ЧИХ У тадецький будинок області. учень 1! класу Окреслилися позитивні зміни р куль- Ми ХЛОПЦІ ОУНІСТИ, культури та бібліотека, переживають турі одягу, передусім святкового. Як слави! козаки! фінансову скруту і ніяк не можуть виїїти ь згадують найстарші жителі, в селі небуло Ми б'єм ляхів, комуну. З Тупика колишніх ідеологічних лабі: | 20-х років | с Жодної дівчини, яка б не мала повного мадярів, німаків. ||| ринтів, члени «Просвіти», що піднОВИЛа Ча світлині: Просвітями 30-22) Де набору українського пародного одягу: ОЇ слава, слава... Свою ДІЯЛЬНІСТЬ на початку 90-х рр. шу- Здолбунівського району "Р - на ее 1 ПЕРА НН т нанитєттммх задня

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин