“Слово дає плід, якщо в ньому є насіння”. · 8 Презентація · с. 8сторінка оригіналу ↗
«...Вибрала вірші, як долю» Кілька слів про поезію...
Слово Просвіти, №52 за 2019 рік
Світлана Короненко. Дебора:
поезії. — К.: Ярославів Вал, 2018. — 128 с.
ські цінності переплітаються, утворюючи складні асоціативні візерунки.
Сила енергії думки й пам’яті — у слові рідної мови, бо тільки воно здатне оживити і думку, і пам’ять; слово без думки мертве, як і думка без слова; тільки в єдності, в парі вони здатні покликати до життя наш мозок. Вкотре хочеться наголосити, що я б нашу національну ідею означив так: працювати вдень і вночі, щоб рідна мова звучала в щоденному вжитку в усіх закутках України, бо ж “Мова — це вираз життєвої форми, суспільства, в якому людина виросла” (Марія Фюрст, Юрген Тринкс, “Філософія).
Слово рідної мови: “Тороччя древніх слів — нетліннощі духовні — / крізь хугу ста віків донесено до нас, / як дещицю, як пухирець на тілі / найкращої із мов” (Світлана Короненко, “Містерії”).
Слово поетеси переливається в пісню над “білою водою” чистоти і правди: “І тільки солов’їна нагота, / як музика, над білою водою” (с. 35). Якщо моральність — це розум серця, то в дії серце мусить керуватися розумом. У дії думка бере перед, і тоді серце налаштується так, щоб почути шепіт живої природи: “Тихо живеш, як важка трава чи як погідне літо. / Вчора умерла чи ще жива? Що там шепочуть квіти?” (с. 36).
“А вся біда — од віршів і води! / Куди ідеш і де твоя дорога?” (Дмитрові Павличку, с. 19).
Шарль Бодлер вважав, що “Час пожирає все, все обертає в порох!” Це не так! Ось кохання — вічне, і хоч ми не знаємо, що стається з його чистою енергією, однак можна з великою вірогідністю припустити,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
