Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Арт-калейдоскоп · “Українці заплатили за мову дуже високу ціну. Ми знаємо, що код української нації — її мова”. · с. 13сторінка оригіналу ↗

8855 ррооккіівв ппооззииттииввуу

Слово Просвіти, №52 за 2019 рік

Упродовж двох днів у театрі проходив Міжнародний форум “Operetta grand music”, у рамках якого відбувся семінар з міжнародної театральної ко-продукції (“Theatre coproduction work- shop”). У ньому взяли участь представники театрів-членів міжнародної організації Europe Ope- ra на чолі з директором Ніколасом Пейном, а також представники музичних театрів України. Учасники Міжнародного музичного форуму обговорювали актуальність створення міжнародних спільних робіт, презентували нові роботи театрів-учасників семінару, обговорювали приклади успішних та невдалих копродукцій, види ко-продукції, джерела їхнього фінансування, приклади вдалих фандрейзінгових схем. Під час пресконференції журналістам повідомили про результати спільних напрацювань та ідеї, що виникли під час зустрічі учасників Міжнародного музичного форуму “Operetta grand mu- sic”. Про ювілейний сезон, підсумки року та плани Національної оперети України на майбутнє. — Приїхало багато гостей, аби привітати Національну оперету з ювілеєм і поспілкуватися. Нам 85. Упевнений, у нас ще все попереду, є куди розвиватися, рухатися, — зазначив очільник театру, народний артист України Богдан Струтинський. — Ми перебуваємо в історичній будівлі, зведеній 1902 року. А в 1907-му Микола Садовський орендував її і тут було створено перший український стаціонарний театр. Всі традиції музично-драматичного театру перейняла Національна оперета України, яка відчинила свої двері 1934 року. Це були непрості часи. До цього Україна пережила Голодомор. А музичні театри в Україні відкрили з ініціативи Постишева. Спочатку в Харкові, потім у Києві. Першою виставою була “Продавець птахів” Карла Целлера. Першого художнього керівника театру Сергія Каргальського розстріляли за те, що поставив цю виставу українською мовою. На його особовій справі рукою Сталіна було написано “Розстріляти за націоналізм”. Мені дуже прикро, коли деякі сьогоднішні народні депутати України кажуть, що мова роз’єднує. Українці заплатили за мову дуже високу ціну. Ми знаємо, що код української нації — її мова. У Національній опереті є не тільки мова музики, а й якісна українська мова. Ми будуємо український національний театр і маємо розуміти, що однією з його складових є саме мова… Три дні до цього ми мали дуже велику роботу з ко-продукції. Це був семінар, на який приїхало багато європейських театрів на спільну розмову, спільну працю. Сподіваюсь, завдяки їй український театр буде ще більше інтегрований у Європу. Те, що ми робимо у театрі, це праця великого колективу, великого злагодженого механізму, який працює з любов’ю на спільний результат. Наше надзавдання полягає в тому, аби через естетику змінювати етику. Ми хочемо, щоб глядач, який приходить до нас, який торкається до мистецтва, почувався тут комфортно. 2019 рік був для театру дуже насиченим: багато прем’єр, три фестивалі. Відкрили нову сцену, що має назву “77”, вона успішно розвивається. Потужною була міжнародна діяльність. І це не тільки організація міжнародних фестивалів. Мали великий гастрольний тур у Польщі — дали 35 концертів у рамках проєкту “10 тенорів”. Були гастролі в Угорщині, Португалії, Словаччині, Україною. Нині ведемо перемовини з французьким театром “Опера комік” про спільну постановку опери “Гамлет”. Один із нових проєктів буде на музику Джорджа Гершвіна, є надія, що покажемо його і в Америці. Ще одна запланована постановка — “Доріан Грей”. До проєкту “Амадей”, над якими працюватиме Максим Голенко, включимо чотири опери Моцарта. А ще вчергове проведемо фестивалі “О Фест” та “Карпатський простір”, будуть конта узагальнити історію, яку вони вивчають на уроках у незвичному форматі — театралізоване (імерсивне) шоу, що дає можливість оживити події та історичні постаті шляхом перевтілення у відомих історичних діячів. Тут намагаються не просто подати програмний матеріал. У гімназії розробляють ігри, командні завдання, додають відео, діти працюють цертні програми, яких у нас 18 на рік. Маємо чимало пропозицій на постановки від молодих режисерів. Ювілей — це не лише день народження, а й підведення підсумків. Задоволені, що маємо увагу глядача і влади. Без театру не може бути демократичного розвитку України. Театр — це та складова, яка, як і молитва, тримає душу в гармонії. — Звичайно, я не всі 85 років знав про Національну оперету України, але таке враження, що познайомився з театром від дня його заснування, — зізнався директор Opera Europa Ніколас Пейн. — За короткий час у нас сформувалася міцна дружба. Хочеться подякувати Богдану Струтинському за теплий прийом і ефективну роботу. Ми провели велику конференцію, присвячену ко-продукції у сфері оперного мистецтва. У Києві зібралися представники відомих театрів з Франції, Німеччини, Італії, Польщі, Португалії, Болгарії, Литви та Індії. Серед представників України були керівники театрів не лише Києва, а й Харкова, Львова та Одеси. Ми почувалися однією міцною родиною. Звичайно, ко-продукція не вирішує наших проблем одним блискавичним рухом. Але вона сприяє підвищенню рівня мистецької праці й робить високоякісний мистецький продукт доступним для широкої аудиторії. В Україні багато талантів — співаків, диригентів, музикантів, представників різних творчих професій. Думаю, наша співпраця піде на користь обом сторонам. Наша організація об’єднує 205 театрів з 44 країн, 5 членів Opera Eu- ropa — це українські театри. Директор департаменту куль-над есе, науковими завданнями. Саме такий інтерактив одного разу привів до думки щодо організації “Живого музею”. Вперше учні досліджували тему “Київська Русь”. Це була командна робота, в якій кожен досліджував свого діяча та період, пов’язаний з ним. Торік семикласники показували свої театралізовані постановки у гімназії для учнів 5—8-х Мадараш; заслуженого артиста — Максиму Булгакову, Ларисі Гриневко, Алевтині Наглі, Володимиру Одринському, Оксані Прасоловій та Сергію Яцуку; заслуженого діяча мистецтв — Сергію Дідку; заслуженого економіста України — Валентині Залєвській. Від імені закордонних представництв з ювілеєм театр привітав Надзвичайний і Повноважний Посол Литовської Республіки в Україні Марюс Януконіс; від українських театрів — генеральний директор-художній керівник Національного академічного драматичного театру ім. Івана Франка Михайло Захаревич; від музичних театрів — головний режисер Національної опери України ім. Тараса Шевченка Анатолій Солов’яненко. Під час святкового концерту на слухачів чекали найкращі оригінальні номери, композиції з найвідоміших у світі оперет, опер і мюзиклів. Звучали твори знаних композиторів Й. Штрауса, І. Кальмана, Ф. Легара, Ж. Офенбаха, Г. Доніцетті, В.-А. Моцарта, Дж. Верді, Л. Веббера, Дж. Кандера, К. Портера, О. Пономарьова та інших. Яскраві номери представили провідні солісти театру, артисти хору, балету та оркестру. Національна оперета вкотре довела, що може дивувати, вражати і надихати. Фото Анатолія ФЕДОРЦІВА лідження — “Доба козацтва”. Діти поділилися на групи і почали досліджувати життя та діяльність Вишневецького, Наливайка, Сагайдачного, Хмельницького, Виговського, Брюховецького, Тетері, Дорошенка, Сірка, Мазепи, Розумовського. Придумали сценки, репліки, а далі почались репетиції. Захід вирішили провести в Музеї гетьманства, який є символом доби козацтва. Саме в цьому музеї відбувся захист проєкту “Живий музей”. Імерсивне шоу показали учням 7-х та 9-х класів Гімназії А+, що, нічого не підозрюючи, потрапили на планову екскурсію, яку для них проводили їхні друзі. Театралізоване шоу було показано й іншим відвідувачам музею. У гімназії вдячні директору Музею гетьманства Галині Яровій та його співробітникам за допомогу в організації та проведенні заходу і сподіваються на подальшу співпрацю. Фото Богдана МАГДИЧА Матеріали підготував Едуард ОВЧАРЕНКО Київський національний академічний театр оперети відсвяткував 85-літній ювілей.

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин