Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

А-РОЕ ітаде То РОРЕ Оето- Ругсавеза ни ню Д роком г -'б ти . о г Кай З й що і - У; ую ен й - ч Г і В а г - чі оч і їв. ПОЖе з РА з Й й - тей м, - че. рійля Які ОТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА | роз п А МЕ іо - 5" З інже іч " | - ГУ : - - - -б а ч й М Р Що - є Р Па М с й - б - «ПІ РОСВІТА» -- НАША ДОЛЯ. ЯКОЮ ІЙ БУТИ? | До 130-річчя ювілею «Просвіти» лишилося зовсім небагато -- 8 грудня в Національній опері відбудуться урочисті збори, які засвідчать славний історичний шлях нашої організації, її новітню десятирічну роботу по відновленню Української державності, історичної пам'яті народу, його національної самоїідентифікації, духовного і культурного буття. Сьогодні на шпальтах нашої газети виступають люди, відомі в Україні, просвітяни, яким ми запропонували відповісти на два запитання: 1. «Просвіта» у вашому житті. 2. Якою бачите нашому організацію в майбутньому? Богдан ГОЛОВИН (Тернопіль) 1. З діяльністю «Просвіти» добре знайомий, бо вона (первинний осередок) активно працювала в родинному селі на Мостищині. Тоді кожний свідомий мешканець с. Золоткович був членом «Просвіти». У довоєнні роки (до окупації Галичини московськобільшовицькою імперією восени 1939 року) побутувало гасло: «Якщо ти не в «Просвіті», ти -- дезертир. Хто ж такий -- дезертир? -- Не українець. Тож усі до «Просвіти»! Школярі і підлітки були об'єднанні у «Молоду Просвіту», яка працювала під керівництвом дорослої читальні «Просвіта» (таку назву мали первинні осередки з часу її створення до відродження у 1988 р.). У мене стаж просвітянський з 1937 року. 2. Треба створити первинний осередок у кожній загальноосвітній школі, середніх і вищих навчальних закладах, організаціях і установах, трудових колективах, військових з'єднаннях. Просвітяни повинні активніше працювати, проводити змістовні заходи з національного | духовного відродження українського народу (відзначення дат національного календаря, ювілеїв видатних діячів українськоїкультури і науки, заборонених більшовицьким режимом та призабутих, вивчення історії України). Основну увагу звертати на «Молоду Просвіту», залучити широкі верстви молоді до Товариства. Молодь -- наше 22 А. КІНДРАТЕНКО (Харків) | /4 днів створення, з оргкомітету по проведенню установчої конференції ТУМ у в 1989 році. Тож «Просвіта» -- важлива частина мого життя. А покли- кало мене в «ГПросвіту» почут- тя обов'язку, найкраще вис- повлене |. Котляревським: «Де общеє добро в упадку, забудь отця, забудь і матку, лети повинность ісправлять». 2. Хотів би, щоб «Просвіта» стала потужною національною організацією, яка б формувала національну самосвідомість українців, займалася широкою видавничою діяльністю, була ідеологічним центром нашого народу. Віталій МАЦЬКО (Хмельницький) 1, Зроставяг виховувався на класичних творах просвітян Тараса Шевченка, Лесі Українки, Бориса Грінченка, Василя Симоненка, Володимира Івасюка, Василя Стуса, івана Дзюби... Кращі зерна досвіду попередників пере- громадській діяльності намагаюсь, як один із чільних членів Хмельницького обласного правління «Просвіти», впроваджувати в життя. Знаємо, що без минулого немає майбутнього, а отже: 2. майбутнє «Просвіти» бачимо у молодій зміні. Сьогодні діють осередки «Молодої Просвіти» у Кам'янці- Подільському (педуніверситет), Старій Синяві (середня школа Ме 1), Хмельницькому (середні школи Ме 3, 15, гімназія). Такі досвідчені просвітяни області, як Євгенія Сохацька (Кам'янець-Подільський), Марія Кундис (м. Чемерівці), Емілія Кондратишина (м. Летичів), Василь Кравчук (м. Ізяслав), Петро Маліш, Павло Гірник, Анатолій Сваричевський (м. Хмельницький) постійно спілкуються з молоддю, пропагують рідне слово в художньому обрамленні класиків літератури Т. Шевченка, Олеся Гончара, Василя Симоненка, сучасних письменників-просвітян Катерини Мотрич, Павла Мовчана, Дмитра Павличка, Івана Драча... Словом, майбутнє «Просвіти» плекаємо нині. З приємністю можемо говорити, що просвітяни Хмельниччини мають кому передати історичний прапор. ШЕВЧЕНКО Тарас (Запоріжжя) І. Так сталось у житті, що остаточний вибір моєї професії тісно пов'язаний із «народною освітою». Маю диплом філолога, викладача української мови та літератури. Згодом навчався в аспірантурі у відомого не лише в Україні, але й зап межами мовознавця, професора Степана Пилиповича Бевзенка. Тому освітянин - завжди «просвітянин». 2. Майбутнє «Просвіти» -- в потужній напруженій праці серед «отих рабів німих», на сторожі яких Тарас Шевченко поставив Слово і яких надто тяжко навернути, ба й згуртувати на засадах національної ідеї, безмежної любові до України, відданості своєму народові, оскільки майже 350-річний колоніальний стан, етноцид і геноцид самодержавної ікомуністичної імперії вичавили з українця йиого волелюбний козацький дух, його горде національне «я». Сьогодні яничари типу «мойсеєнків» та «симоненків» підбурюють українців до «воссоединения СССР», зневажливо ставляться до мови і культури корінної нації. «Просвіта» мусить гартувати переконання і готовність до запеклої, можливо, жертовної боротьби за незалежну Україну. | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | Віктор КОСЯЧЕНКО (Чернівці) |. «Просвіта» для мене - це можливість вільно обстоювати на своїй землі інтереси моїх предків, моїх батьків і нащадків, мого народу, а значить -- вільно реалізувати самого себе. Тому я з нею із перших днів ії відродження. 2. Бачу її масовою, справді Всеукраїнською організацією, належати до якої вважатимуть за честь не лиш рядові громадяни України, а й державні службовці усіх рівнів, і то більшу ніж належність до тієї чи іншої партії. Партії - категорія мінлива. Просвіти світло -- невгасиме! Євген ДЗЮБА (м. Сватове) 1. Я хочу щоб мої внуки, а можливо й доньки, жили в цивілізованій країні, аце можли- во лише через духовне відрод- ження народу. Чим і займається «Просвіта». 2. Мипробуємо будувати демократичну правову державу. В її житті важливе місце посядуть саме громадські організації і перша серед них - «Просвіта». Мирослава ФІЛІПОВИЧ (м. Луцьк) Готуючись сьогодні до ювілею та святкових урочистостей, ні-ні та й зрине думка, а чи виправдала себе «Просвіта», ачиє вонана тій висоті, на якій мусила б бути! Звичайно, шлях, яким повинна йти «Просвіта», завжди був різним, але чи не парадокс, що у своїй державі зі своїми людьми ми повинні утверджувати українську мову, виховувати патріотизм в українського громадянства. З приводу цього поділилася думками в розмові з волинськими просвітянами. ЛЕСЯ КОВАЛЬЧУК, заслужена вчителька України: «Оце і я так журюсь над цим. На мою думку, щодо оновлення Товариства все-таки небагато зроблено. Перспектива -- яка вона? Як вписати в сучасний контекст просвітянство? Той, хто ініціював відновлення, мав би бути передбачливішим і накреслити такі шляхи, які внизу можна було б конструктивно поглиблювати. А так, мабуть, не дуже думали, не дуже журились, нібито на традиціях, але розшифровки відповідної! не було, ії якось саме життя мало б підказати її, однак, здається, цього не сталось. Ось і доводиться, кожному на свій лад займатися просвітянською працею. Але завжди потрібно пам'ятати: «Просвіта» була в усі часи виміром добропорядності». НІНА ГУЦУЛЯК, голова Ківерцівської «Просвіти», депутат районної ради, лікар: «Сьогодні «Просвіті» в районі працюється непогано, вона об'єднала всі політичні партії правого спрямування. Членами правління є голови партій: НДП, НРУ, ХДП, які виступили як консолідуюча сила, тому в нас немає ніяких непорозумінь. Те ж саме й на засіданнях районної ради. Перед тим, як іти до адміністрації, ми обговорюємо всі питання, організували депутатську групу «Єдність» під егідою «Просвіти». До «Просвіти» входять фахівці різних галузем і це дає змогу грамотно вирішувати всі проблеми. Всього просвітян в нашому районі 80 чоловік, переважно молоді пюди, керівники різних установ. Саме завдяки зростанню патріотичної свідомості наша організація розмім- рюється». ОЛЯ о бсТВИТ го804- гати МЕД б Асі 10 7х20Р» дя ПтрІ шити! пи!

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин