Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

нні і-й Ж фо валао | . - нехай "и ою пн что Пио че'нНносніу05г о ь і ето» о -б аа Пане ю ж- РН ; ні І ее чи У ЧР нано - ТР Ро - - і нн - . шин пбо ан - Пани о ПР пр чи зі" | -- ч-д- ; у Бара падінь - - о -бро» о ПИ ча РАЙ но -- РЧР - оч й р го чи - "А зйні - о обрій - "б ри ей. З ПР - ції пл - б. й ри - РУРЧ чан і дув чен РА дійних | у - іже он, - - щ -- - і - аійтя г Рай рине - Мч -жо - зу тижня і о й лий ето й - чний щі - . «І Р , Р Я рн Пт іль й ЗВ - ДНР ПРЕ РАВА ан - іа о нь В - "о 17 дир ЕРА го і ни - - і ре Зіб-инь. УЗИН а -Л за ча ь панно це о утурвимй чи Е- - --ї б реж, ть з ж че 14 й б- - цій Го "Й "Ж а - ча "і | З й Р і а Іі сти "і й і ВМД. Ф ' дим в се" « 4 - - - і; - он Слово ПРОСВІТИ більшав в усі боки на довжину польоту стріли й невдовзі загрожував поглинути увесь світ із богами, людьми и живими істотами. кше -- цивілізацією долини Інду. В усякому разі, коли в квітні минулого року сгивробітники Археологічної служби Індії, ТІЄ! самої, першим директором якої був Джон Маршалл -- відкривач Індської цивілізації, Боги мусили звернутися за допомогою переглянули деякі опубліковані в періодиці 0 до Індри. Та вирішальної миті, копи Вртпра матеріали з трипільської культури, то пюто засичав ! Ддихнув спопЕляк ми відразу м без будь-яких коментарів з полум'ям із моторошно! пащі|, військо індри кинулося врозтіч, лише хоробрі Марути (у українського боку заявили, що це пам'ятки уа«АВелесовій книзі» -- м ар м ц і), сини хараппського типу. Що й собі якоюсь 5 мірою підтверджує необхідність залучен- Рудри, зосталися приньому, те ще відданим Вішну. Ііндра завдав Врітр' смертельного ня індійського матеріалу для з'ясування походження гі значення прізвища Пані-удару ваджрою. Води, заполонені в череві кар, причому матеріалу найдавнішого, змія, нестримно ринули до моря, все довкола забуяло. З черепа Вртри Ікдра ще часів «Рігведи». і, і б Що ж може означати прізвище Пани змаийстрував собі чашу, а пло мого розітнув навпіл: одна частина його, створена з карвіндійців? У них це двокомпонентне З соми, піднеслася на небеса й стала І, ь ЧІ Її о -ій і 4 Ч М ав п - р - ї іі й Р тн щей уні Даль но МР М, що те У Уперше я почув українське прізвище Панікар років зо п'ять-сім тому за цілком буденних обставин, коли обідньої пори на кухні увімкнув радіо, а одна слухачка саме просила виконати пісню на 1 замовлення. Ні назви пісні, ні імені радіослухачки я не запам'ятав, запам'ятав тільки, що вона з Хоролу і що прізвище її -- Панікар. Воно вразило мене своїм індійським звучанням і відразу нагадало студентські роки у Ташкентському університеті, де я, студент індійського відділення, серед інших предметів вивчав | тсторію Індії, а одним Із навчальних посібників були «Нариси з історії Індії», видані 1961 року російською мовою. Автором «Нарисів» був індійський історик К. М. Панікар, який у своєму доробку мав і інші книжки, зокрема, «Географічний фактор в історії Індії» (1959) та «історія Керали» (1960). Знав я ще одного історика з таким прізвищем --Г.Т.К. Панікара, що написав працю «Малабар та його народ» (196 1). Таке ж прізвище мав відомий в Індії поет ХУ ст. Рама Панікар, котрий писав мовою малаялам, державною в нинішньому штатіКерала. Є ще й сучасний індійський художник -- К. С. Панікар. Слід зазначити, що майже всі носії прізвища Панікар-- вихідці з Південної інді, де поширені не індоєвропейські, а дравідійські мови, які складають осібну мовну сім'ю. А якщо точніше -- з найпівденнішого індійського штату Керала, того самого, де міститься інайпівденніша точка Індії -- мис Каньякумарі (Коморин), а на ньому -- славнозвісне святилище Деві, дружини бога Шіви. | сьогодні Деві шанується в Індії як цнотлива, непорочна дівчина - канья, що й відбилося у назві Каньякумарі. ГМіеймовірно, але цей факт має українську паралель. Найпівденнішою точкою України можна вважати теперішній Севастополь, колись Херсонес Таврійський, Корсунь літописних джерел, покровителькою | захисницею якого була Діва, функціонально й походженням імені тотожна індійській Деві; її їм'я означає «Богиня» й споріднене з українськими д іваддівчина,дівка тощо. Про Діву пише ще Геродот (У ст. до н. е.), а поклоніння їй рясно відбилося в гідронімії і топонімії України як назви річок Дівка, Дівиця Дівуха,Дівичка,Дівоча, Дівошинтаїнших, а також як назви пагорбів та узвиш, де зводилися її святилища, - ДівочагоравТрипіллі й Сахнівці, Ді в и ч-ора в Каневі тощо. Особливо багато «дівиних» назв у Криму: Парфеніт, Парфеній, Німфей, Діа, Киз-Аул, Киз-Куле, Киз-Таш, Киз-Кермен. Саме в Крим, колишню Таврику, як мовить грецький міф, перенесла Артеміда юну Іфігенію, доньку мікенського царя Агамемнона, де та ста-па жрицею у таврійському храмі Діви-Артеміди. А за сто стадій від Херсонеса (близько 18 км) і теж на мисі, що звався Парфенон, містилося святилище Діви; назваПарфенонозначає Дівин, від грецького парфенос/партенос-- «діва», «дівчина», й семантично тотожна індійській назвіКаньякумарі. Хоча Парфенон-- лише грецька передача, точніше, грецьким переклад первісної назви, яка мовою корінного населення -- таврів -- звучала вочевидь по-іншому. Ще раніше мені доводилося чувати прізвище Панікарськ ий, досить відоме в Києві 70-х років, та моєї уваги тоді воно особливо не привернуло. | тільки після почутого по радіо прізвища Пані - кар , я згадав його и почав шукати й призбирувати інші факти, пов'язані з ним. Тут на мене чекало кілька приємних» несподіванок. З'ясувалося, що прізвище Панікар побутує не лише в Хоролі, ай у Сумах, де живе й працює український Юний Аполлон стр іляЄ у змля Степан Наливайко прізвище, складається зпанітнкар, де -кар суфікс діяча, семантично тотожний українським суфіксам чи, -ач/-яч, тель, -р о б тощо. Утворений цей санскритський суфікс від дієслівної основикар-//кр и «робити», «чинити», «творити» | СРС, 150). Місяцем, через що Мисяць має і другу назву -- Сома. А друга, демонська, нечиста, стала невід ємною часткою всіх живих істот -- їХНІМ ЖИВОТОМ, ШЛУНКОМ. Тому й кажуть відтоді про кожного, хто обачно у рілбедсиськоїо 2727 учений, доктор ветеринарних наук Ігор П анікар. Що в Кагарлицькому районі на Київщині, біля Ржищева, є населений пункт Пангкарча. А нещодавно, гортаючи «Реєстр Війська Запорозького 1649 року», виданого 1995 року в Києві, я виявив іще два цікаві факти -- у Канівському полку служив козак Панікар Шемитенко (118; сотня Андрієва), а в Ніжинському -- СтепанПонікар (465; сотня Ніжинська). З чого випливала та суттєва деталь, що запорозькікозаки знали не тільки прізвище, але мім'ЯПанікар, чого, до речі, на індійському грунті не спостерігається. Як бачимо, для запорозьких козаків це не тільки рідкісне ім'я, ай рідкісне прізвище: на 16 полків «Реєстру» їх засвідчено лише два-- однетм'я г одне прізвище, прізвище -- В Ніжинському, аїтм'я -- в Канівському полку. Цікаве оточення, в якому перебуває ім'яПанікар. Його супроводжує досить незвичне й малопрозоре для українця прізвище Ше митенко. Перед ним трохи попереду в реєстровому списку стоїітьГрицько Ше метенко,апісля нього -- Дмитро Ш е м е т. Попри деяку фонетичну відмінність (Шемитенко й Шеметенко), вони, певно, одного походження, а основою для них послужили форми Пеминит/Ше ме т. Причому форма ПЦеметенковидається правильнішою, бо апробується прізвищем Ш є м е т. Можливо, Панікар Шемитенко й Грицько Шеметенко -- брати, аДмитро Шемет -- їхній батько. Не виключено також, що це якісь інші родичі -- в усякому разі, перебування всіх трьох носіїв прізвищ на Ш е - мит-/Ше мет-нетільки в одному полку, але і в одній сотні навряд чи випадкове. Наявність на Київщині населеного пункту Панікарча й відсутність подібних назв в інших місцях дозволяє зробити обережне припущення: саме тут своєрідний осередок, від якого розходяться до Канівщини, Чернігівщини, Полтавщини й Сумщини давніші й сучасні прізвища Панікар. Хоча цікаво простежити, звідки саме походять давні й сучасні носії цього прізвища -- не виключено, що дехто якраз ! походить звідси. Принаймні прізвище Панікарський цілком може означати вихідця з Панікарчі. Тоді як ім'я і прізвище Панік ар навряд чи можуть походити від назви Панікарча. Скоріш за все, саме від імені або прізвища Панікар утворена назваПанікарча. Побутування прізвища Панікар в українців та індійців дозволяє припустити виняткову давність мого, що може сходити до часів, колив Україні жилиіндоарійські племена, тобто доїі-- | тис. дон. е. Що дає повне право для дослідження його залучати індійський матеріал, мовний та історичним, оскільки переконливо витлумачити його з української та слов'янських мов поки що не вдається. істотне, на нашу думку, й те, що біля Панікарчі виявлено запишки поселення трипільської культури, а в ній дОоСсПпІДНИКИ Знаходять чимало спільного з культурою стародавніх індійців, особливо з хараппською культурою, іна- Прізвища з цим суфіксом неабияк поширені в індійців. Скажімо, прізвище Дінкар дослівно означає «Робитель дня», «Днетворець», а переносно -- Сонце. Так само прізвище Ні ш а к а р дослівно означає «Робитель ночі», «Ночетворець», а переносно -- МІСЯЦЬ. Прізвища з цим суфіксом поширені в усій Індії, та особливо -- в північно- західному її регіоні: Амбедкар, Вареркар, Дандекар, Прабгакар, Тендулькар тощо. А Північно-Західна Індія виявляє давні топонімні й гідронімні паралелі з Північним Причорномор'ям, отже, і з Україною. Та и топонімія, і гідронімія довкола Панікарчі має часто-густо виразне індоаріиське забарвлення: Шандра-- річкай село в Миронівському районі Київської області (нд. Чандра-- «Місяць»), Тараща (нд. Тара, Тарака-- «Зірка»),Р одень(інд. Рудрапур-- «Місто Рудри», а ведійський Рудра тотожний слов'янському Родові) Вишгород (інд.Вішапур-- «Місто роду /племені», «Родове / Племінне місто»), Вишнопіль (інд. Вішнупур-- «Місто Вішну»), Трипілпя(інд Тріпура-- «Тримісто», міфічне місто асурів у «Рігведі» й штат у сучасній інді), Халеп'я(інд. Хараппа,Халіюппа-- село, що, які Трипілля, дало свою назву не менш знаменитій, аніж трипільська, хараппській культурі) тощо. В усіх цих назвах -- відлуння ще ведійських часів. Тож цілком природно буде вдатися саме до «Рігведи»: чи немає у ній якихось реалій або фактів, які б могли пролити світло на компонент пані в індійському та українському прізвищі Панікар. У цій пам'ятці привертає увагу міф, пов'язуваний із індрою. Одним із великих подвигів індри було повернення божественних корів, що їх викрало в богів демонічне плем'я пані, інакше -- панії. індра послав на пошуки їх пса Сараму, котрими виявив корів у далеких краях за річкою Раса, на берегах якої і жили панії. Коли ті відмовилися добром повернути індрин скарб, сам Індра на колісниці, запряженім гнідими кіньми, вирушив у похід Зі своїм військом. Громовою стрілоюваджрою він розколов скелю і визволив корів із полону. Відразу розвіялася недобра пітьма, бо знову на небі зійшла Ушас -- Вранішня зоря | сонце знову явилося людям. Пригнічений демон Вала, що охороняв корів, здійняв у гірських надрах раки» ровисько, але був насмерть ний добл - хопивши не тарою; Ями, за рби паніїв, перемогою і славою повернувся небесної обителі. о Цей міф -- не що інше, як дублювання іншого міфу, про здоланна індрою злого демона Врітри. Тваштар (згадується «Велесовій книзі»), творець усіх істот / форм, створює з вогню | божественного напою соми страхітливе чудовисько -- селетенського змія Врітру, Безногий | безрукий, він розлігся на горах, згорнув- Шись у 99 кілець, перегородив течії соц потоків І поглинув їхні води. Що не день він з ДО СВОЄ! ПН о пн тн п ни полюбляє добряче попоїсти, що він підносить пожертву Врітрі, своєму шлункові. А з крові демона народилися півні, через що и дониніне споживають півнячого м'яса брахмани й святі відлюдники. Міф цей має виразне космогонічне світотворче значення. Ііндра долає Врітру й цим розділяє доти єдиними світ на дві сфери --небой землю, богів таасурів, наймогутнішими представниками яких і є індра та Врітра. Саме на їхньому двобої базуються ритуали, пов'язані з Новим роком, бо перемога індри означає і перемогу світла над темрявою, добранад злом. Битва між богами-девами та їхніми старшими братами-асурами вВіднОВЛ6ЮЄєЄТЬСЯ на пОЧатку кожного Нового року. Ця битва вважається запорукою суспільної і світової гармонії Деви й асури -- дві половинки всесвіту, своєрідна єдність протилежностем. Усесвіт повний, довершенмии, коли ці дві половинки вкупі. Асури пов'язуються з первісними водами ! хаосом, з яких через космогонічний акт, яким є подопання Врітри, твориться впорядкованим, налагодженим СВІТ. Асури протиставляються девам, молподшим богам, як темне -- СсВвплому, Ніч -- о дневі, Місяць -- Сонцеві, жінка -- чоловікові, ліве -- правому, криве -- прямому, вода -- вогневі тощо. Саме ця ідея закладена у нашому Ссиньо-жовтому прапорі. Асурирозміщуються по ліву руку від Праджапаті -- творця всього сущого, а деви -- по праву. Місяць має асурську приналежність і пов'язується з поняттям «Лівим», водою, росою, тоді як Сонце -- девівське, божественне і пов'язується з поняттям «правий». Ця така звичамна для «Рігведми» особливість збереглася в українському фольклорі, зокрема, 8 колядках: «То праве личко -- світле сонечко, а ліве личко -- ясний місяць». Як зберігся в українському фольклорі й сам основний міф «Рігведи» -- битва Ііндрм 3 Врітрою у веснянках і колядках та в деяких народнмх танцях весняного циклу. Де Ііндра виступає як Громовик-воїн, Громовик-пастух чиГромовик-хлібороб, що вирушає визволяти з полону красну дівчину (Сонце, Весну), аВрітра, яким тримає в полоні й, -- як злий цар Ворот або Воротар. Про це переконливо писав Їван Нечум-Левицьким ще в минупому столітті в праці «Світогляд українського народу» (1876). Характерно що матір 'ю Врітри є асурка Дану, тотожме нашій фольклорнім Дамі; обидві ці ООП! пов'язані з водною стихією, а їхні імена ! досі зберігають річки Північного Причорномор'я -- Дон, Донець, Дунай, Дністер! Днтгро. У «Рігведі» , зазначає тдолої Натапя Гусєва, слово д а н у позначає Рі) взагалі, проте в пізнишцих санскритську" джерелах, які розвинупися аже ма Тер" торі Індії, воно в такому значенм більше ме Зустрічається. 3 чого доспідниця робм"» ЦілкОМ Сспушний висновок, що аж? ) ведійських племен це спово ма?З репіктовни характер. А з цього ' ПО член висновок: спово дДданунамбітьшю гом рення «мкапго на праоатьковіцютеа ндоаре? мо

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин