Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

- п РР - ТРИ і ві рень --ежьой . ЩО ж роти Ж 0 пр нн 4 ше. яф (лово ПРОСВІТИ Як уже повідомлялося в прес! й по радіо, наприкінці вересня у Львові було названо імена перших ла в гів премі імені Євгена Чикаленка, зеснованої /Пгою українських меценатів ць огороку. Премія імені Євгена Чикаленка присуджується за особливий благодійницький внесок у справу національного відродження. Сьогоднішня наша розмова з письменником | музикознавцем Михвгилом Головащенмнком про лауреатів премії /мені Євгена Чикаленкза Володимира Кашицького / подружмжя Іванни та Мар'яна Коців, яких він знає особисто ось уже багото років. -- Михайле Івановичу, як Ви ставитеся до того, що перша премія імені Євгена Чикаленка Ліги українських меценатів присуджена таким особистостям, як Володимир Кашицький із Польщі й подружжя Іванни та Мар'яна Коців із США? -- Я від усього серця радий за них. Сам факт присудження цієї престижної премії людям, які так багато зробили и роблять далі для України, безперечно, заслу- ДОБУ на всіляке схвалення 1 підтримку. мене це радує особливо, бо Володимира Кашицького й подружжя Коців я добре знаю й ша З миром Кашицьким я знайомий давно, ось уже понад тридцять років, іще з 1966 року, коли вперше відвідав Польщу, ії Щецін зокрема. Я збирав там матеріали про Олександра Мишугу. Прожив у Щеціні добрих півроку й дуже близько зазнайомився з Володимиром Кашицьким. А людина це справді альна -- добра, інтелігентна, віддана. ройшов через пекельні випробування, воював у Польській дивізії на Смоленщині під м.Красне, де до речі, ми були сусідами по фронтах. Був тяжко поранений. Втратив обидві руки. яка ж воля й оптимізм виявилися в цієї людини, якщо вона не скорилася обставинам, не зламалася, не занепала духом, а знайшла себе в улюбленій справі, в бізнесі. Ії, що найголовніше, -- в добродійництві. А допомагає він, повірте, багатьом 1 багатьом. -- Кому ж конкретно він допомагає? , г Українському хору «Журавлі». Кашицький фінансував його тривалий час. А коли керівник цього хору організував інший -- «Тисячоліття України-Руси» (не ручуся за точність назви!), то Кашицький запропонував йиому дуже цікаву (щоправда, не на користь власній кишені) ідею: вдягнути хористів у костюми, які носили колись у Київській Русі. Кашицький міг піти тоді шляхом найменшого опору: дав грошей, та й співайте собі на здоров'я! Але він свідомо пішов на додаткові витрати заради користі загальної справи. Я вже не кажу проте, скільки грошей він витратив на гастрольні поїздки колективу, на інші виступи. | А скільки українських книжок побачило світ завдяки Володимиру Кашицькому. Остання з них - «Музична культура Галичини» Мирона Черепанина. -- - Ну,аподружжя Іванну та Мар'яна Коців ви давно знаєте? -- Трохи менше, аніж Володимира Кашицького, але достатньо давно. Ми познайомилися зними, коли в Україні почали проводитися музичні конкурси молодих виконавців - - музикфести. Виявилося, що подружжя Коців не лише прово- дить і фінансує ці конкурси. Засновані також премії їхнього імені для нагородження переможців А це, повірте, дуже солідні суми. У Мар'яна Коця є своє видавництво, в якому на кошти подружжя вийшло багато добрих украіІнських книг. -- До слова, спільно з видавництвом Мар'яна Коця (й частково на його кошти) та видавництвом «Рада» Ліга українських меценатів випустила в світ унікальну енциклопедію «Словник співаків України», до якого увійшло понад 1400 імен українських співаків (від Київської Русі й до сьогодні), котрі працювали в різних культурах. Крім того, наскільки мені відомо, п. Коць є нашим представником Комісії по поверненню культурних цінностей в Україну в Сполучених Штатах Америки. А ще цей світлий чоловік викликає чисто людський сантимент своїм внутрішнім аристократизмом, благородством, духовністю. і - Так, яцілком з Вами згоден. Я знаю багатьох наших так званих «нових українців», які, щойно розбагатівши й маючи, можливо, значно більші рахунки в банку, аніж подружжя Коців, не поспішають віддати частку на олтар культури, науки чи освіти. І не закинеш їм, на жаль, ні внутрішнього аристократизму, ні духовних рефлексій. Я не хочу казати так про всіх підряд, але значною мірою це так, І хотілося б, аби люди якомога більше знали про таких добродійників, як сім'я Коців, Володимир Кашицький та інших. Це було б, мені здається, добрим прикладом для наслідування. Можливо, ті, хто сьогодні дбає лише про власну кишеню, не мали позитивних досі прикладів перед очима, ніколи не замислювалися над такими питаннями. Так чи інакше, мені здається глибоко символічним те, що Ліга українських меценатів заснувала нарешті премію, яка належним чином поціновує тих людей, котрі так багато робили й роблять сьогодні для української справи 1 котрі, зрештою, абсолютно нічого за це не вимагають. Окрім моральної винагороди, хіба що. б А що першими лауреатами премії імені Євгена Чикалена стали люди справді достойні -- це без сумніву. Тут коментарі, як-то кажуть, зайві Розмову вела Тіна КАЧАЛОВА, прес-секретар Ліги українських меценатів П'ЯТИСОТА ЗУСТРІЧ З ЧИТАЧЕМ: Вийшов 500-й номер щомісячного науковометодичного журналу Міністерство освіти Укроїни едивослісвоз |Украінська мово й література в новчольних закладах), Майже півстоліття це видання надійно ком вчителям-словесникам (| рідному Слову. Особливим попитом журнал користується нині, коли брокує нових методичних посібників. «Дивослово» повідомляє про зміни в чинних програмах, подоє тематичні планування уроків мови й літератури для всіх класів середньої школи; публікує сценарії ператури вечорів | свят, рецензії но нові підручники та багато іншої корисної інформації у ювілЛейному -- 500-му числі «Дивослова» привертають увогу статті Анотолія Погрібного «За мовою -- Україна», Світлони Єрмоленко «Мовотворчість Олега Ольжича», Ірини Захарчук «Проекція дивака у творчості Григора зна афтрчрко Постійні автори журнолу пропонують докладно розроблені методичні матеріали: Олександро Глозово - до уроків мови в 5-му класі, Ніно Горик -- до уроків з української літератури в 10-му класі Під рубрикою «бібліотечко вчителя-словесника» друкуються поезії Миколи Вінграновського і слово про поета «Талант щирості» Леоніда Талалоя | Увагу привертоє творчість читочів-СслОвесників -- ВІДРШІ, новели, які друкуються під рубрикою «Самоцвіт» Богото цікових мотеріолів читоч знайде токож під рубрикоми «Літеротурознавство і критика», «Мово зновство», «Укроїнознавство», «Грибуно словесника» та ві «МАТИЦЯ ХОРВАТСЬКЛО?»? ГОСТЮЄ У «ПРОСВІТІ» 3 20 по 24 жовтня ц. р. в Україні перебували керівники хорватської просвітницької організації «Матіца Хорватська» та група хорватських письменників. Ми мали нагоду вітати Йосипа Братулича -- голову «Матіци Хорватської», Крежиміра Міколчина -- відповідального секретаря, Влака Богишича -- заступника голови, Владена Клименчича -- хорватського письменника. 20 жовтня гості зустрічалися з керівництвом Львівського університету та студентами факультету славістики; взяли участь у відкритт! меморіальної дошки вченим-хорватам за участю голови Львівського обласного об'єднання «Просвіта» професора Романа Лубківського. Наступного дня гості взяли участь у відкритті меморіальної дошки Бол газара Богишича та Ватрослава Ягіча на одному з будинків Одеського університету, де м/ститься деканат іноземних студентів. 23 жовтня делегація прибула до Києва, де відбулася зустріч з письменниками та просвітянами за участю Надзвичанного / Повноважного Посла Хорватії в Україні Джуро Відмаровича. ІВАН ТОЛльЬ БУДЬ ШИРОКИМ, СЛОВО МОЄ Будь широким, слово моє. Бо коли я кажу: земля, камань, ріка чи море... Коли я пишу історія стогін, страждання, зрадництво, вірність... І коли я замислююсь, 1 коли я пишу, і коли говорю Хорватія, то думаю водночас, що на схід, на захід, південь чи північ від неї так само шумить якесь море і плинуть річки. І чиясь там вітчизна, де також фіксують і славу свою, 1 поразки, і зрадництво Коли говорю я: голод, спрага, хліб чи вода, розумію що так само в іншому краї іншою мовою того ж благають уста людини Коли пишу: свобода, правда, пока ра, вбивство, війна, різанина, плата. арешт, в'язниця... то думаю та кож, що десь внизу чи вгорі в іншому краї іншою «Слово Просвіти» Засновник -- Всеукраїнське товариство "Просвіта" імені Тараса Шевченка. Реєстраційне свідоцтво ме 1007 від 16.03.1993 р. Відповідальний редактор Любов Голота. авторів СИТО сни ли же - - - ннавнння Шеф-редактор Павло Мовчан Редколегія; Я. Гоян, А. Журавський, А. Погрібний, О, Пономарів, І Ющук Редакція листується з читачамм тільки на сторінках газети І надіслані рукописи не повертає. Залишає за собою право редагування та скорочення текстів, При подачі матеріалів просимо обов'язково ідентифікаційний код. мовою чиїсь руки записують, чиїсь уста говорять ВІД ПОКОЛІННЯ ДО покоління про таку ж долю, таку неволю Т тужать із своїми за своїми Коли напишу: колиска, дитина, цнотливість Коли чапишу колискова, подумаю зразу ж, що десь так само, як в нашому краї, ніжно співаючи, мати погойидує первістка перед сном І коли напишу: моє, твоє, наше, їхнє, так само подумаю, що десь 1 іншою мовою "яши уста говорять, інші руки записують моє, твоє, ігнє Коли кажу Хорватія, будь, моє слово, широким вказувати свій Адреса "Слова Просвіти": 252001, ХКнів-1 - з | Е Зо Ч Лереклад Л. ТАЛАЛАЯ ча а у ній ій я Ж " "Й й ") чи

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин