Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

око ілє кракт на поОсСьмомеу році незалеж 1) укруеаннська Іа 1 Т1еТРІС)) ЛрзІТТ)МІ оо0оласті еп і ГА ІАлИМАєЄтТьЬСЯ на таких Со правах "пасер МІіІ нксУумхащ 1991 РО 1 ра НО 109 П0.,КОЛлиИ «ОМмгуУНнІСЄТИЧНа НО прониняла Закон го моОопИи б ї '1 кратні. «За шени час ознаки ПоннНналожноєсті ного краю У країни р МИВіЛлЛИСЯ хІОДд ЩО п оф ЛХ влади На ПАЛЬЦЯ Х можна порахувати нИПІСКИ. дороговкази Ім кламт ержжапною МОПпОНМІ |еба- ТО МІДЕрилося українських пікіл 3 «ПАЛЬШОСТІ районів мільйонного Донецька ні маг українського | іГТСаАЛКка У МИСЬКОмМ Й ПРАДЛТСьмАМ гранспорті АС оголошують ЗМОСТИСЬКОЮ) За СІМ ри кіп Владні структури в п ятимІЛЬЙНОННІЙ ооласті н( «І5СЛ'УуВа - чи Одно газети сержавною за винятком Донеччиною (1995.й пік), ЦО ВЕД ши родовід вВвіІД українськомовних Пір часнонвнннігтТНВа - КкоОмМУуУНІЄ ТИчЧНИХ Органів Колгоспник Донеччини | 4 1У 76 П ) і р ІДИНСЬКОЇ Д нНнечЧчЧИнНи Наг то зусиль коштувало п реконати владу взяти участь у ВИДанні ОНОВЛлАСЄНОЇ газети лля українців а ГІОН) Загалом же влада Донеччини майже нічого не зробила, аби громадянин України -- житель цього змученого екологією і соціалістичною економікою краю міг відчувати себе українцем. Звичайний донеччанин, який розмовляє украінською, хоче навчити своїх дітен державної мови, дати їм належну освіту і нашональне виховання, цим конституційним правом скористатися не може. У цьому та ії на початку наступного тисячоліття не зрівняється в мож- ливостях з Донбасу, бо держава про нього просто не дбає. рос уиськомовним населенням - тчь -ь - - я п но й о -- - Р А Р ак «Ук рулькч сою С ча фото м Між тим, впливові російськомовні ЗМІ постійно волають про українізацію в області, про порушення мовних прав людини 1 Т.Д | осподи, яка українізація, коли все залишається, як Було в 1991.-му і десять років до цього. У се залишається таким же зросійщеним і «совєцьким». Більше того, на кожному кроці зустрічаєш акти приниження української мови, збиткування над нею і над людьми, які нею користуються. У 70--80- х роках навіть комуністи діяли не так безсоромно й розв'язно. Принаймні ще «та» преса ось такого не дозволяла. «Можно ли заставить полюбить «держмову», сверкая голим задом?» -- Подонецьки вишукано звертається до читачів газети «Город» ветеран війни Ф. Крупка і з притиском закликає: «Посмотрите, сколько неудобств причинила все усиливающаяся волна «украйнизашимй; русскоязьтчному населенню, живущему на Украине?». Далі він наводить приклад «неудобства» «Захожу на днях в своє 42-є почтовоє отделениє и вижу: все обтьявлеєния напечатанью только на украннском язьке. Ни одного русского слова Зто в городе, где почти все население русскоязвічнос. Во-первькх, почувствовал себя оскорбленньм. хотя по национальности я украмнец...» Оцей факт автор і називає «украннизациси, способной только расколоть единство акииси, живущих в стране народов, посеять ненависть к основной наший -- украинской». Виходить, що за нашіональністю українець Крупка буде д оголошення на пошті ненавидіти мене через | українською мовою Він заявляє про це з гаветн, шо розташована у будинку Донецької міськради | була нею заснована Лише самі заголовки публікацій шєї газети свідчать про 5) леспрямовану кампанію глузування над українською МОВОЮ «Отака шкода» получаєтся», є Великий й могучий враг Украмньі?», «Мероприятис: АЖренх будо украинский», «Держмова» уже банкуєт: і цю та інших матеріалах минулого 1 нинішнЬО"т рому червоною ниткою проходить думка уоаі» да мова насильно нав язується ! завтра ев не ЕЕ дихати не далуть, ба. ковбасу в прреролрвючнє відпустять Примітивно, але ду ДОХІДЛ широких читацьких мас ; бробляє До того ж У подібному дує! земляків обр ДА ці ю г РА - Й - ГУ ,/ 5 г, ча С. 4 , чі ії т У ; Ти СІССООРІТОГІСОВОФОГССУЧ МКІРГОВОРГОІОГТЕРОЄТОВІС ПОРТ ІЄТЕУЕЧ ОО РИ У Р РУ С ие р о І ня Ра - а й и й ен неолиНн | род» приміром чого нар До ІНСІЗКІ онецькі випуєки «Момсомодлки», «| руда», М о КОПпПоКОоОгО КОМмМСОмоО За» инших пидань, што ро дмуУхуУуЮюТЬь АантИиИУ кравни МІ настрої У Доні ДА У плала ДИБИтТься ПІ. Ше крізь палькці | ут як схилявся народ перед усім МОСкопським так і тепер кланяється В зяти б нс дапній широко розарек хамований в місценй пресі вояж у Москву до ЮЮ. Лужкова міського голови Доне : пька, народного депутата У країни В Рибака разом із нардепом |Ю. Звягільським. Усе б нічого, якби не час візиту: саме після чергового антиукраїнського випаду п Криму, де «Карту з- ний» мер угледів «насильницьку українізацію». Шкаво, чи буде говорити ОО, Лужков про подібне в Донецьку, куди його кликали тутешні можно- ) зладці". Сьогодні у влади така собі «залізна» позиція: на мову немає коштів. Без грошей пенсіонери, вчителі, лікарі, а вам вивіски українською подавай. Як не дивно, але таке ставлення переважало | в 1992 році, коли ще не було такої фінансової екКрути заивавоев фФаваанно веввнива» зижавай зва б з ви тс зоб - ії пн ні кричи РИН , РИ БОРОТИСЯ БУРЕМО! о ПРЕ РЕ пПринима Рі», неччитту» шиною пслико: напруги утисків, повно! ВІДСУТНОСТІ псрепектио зарплати на ближчі пізроку Чому ми це робимо всупереч державі і пладі, яким, на жаль, байдужа мова цієї держави? З приводу цього мені доводилося неодноразово звертатися до І Ірезидента України, до міністра інформації. Вони висловлювали занепокоєння тим, що українськомовна преса просто вмирає, говорили про необхідність її підтримки, а міністр інформації на Одній їз нарад навіть наводив факти з газети «Донеччина» про те, як переслідують там українське слово... Стурбований цією проблемою голова Спілки журналістів. От тільки роль цих поважних осіб в збереженні національного ін- Формаційного простору, зокрема, наш колектив відчуває на словах, у таких собі загальних побажаннях. Бракує конкретних дій їі вчинків. Це стосується не тільки преси, усього в суспільстві. Прикро... Для мене держава, проте, не одна влада з багатьох фарисеїв байдужих людей. Це передусім С имптоматично, що за останні сім років ніхто з перших осіб області держмовою не говорив з великих і малих трибун. Спроби, правда, були, але раніше, за часів компартійних, коли сам В. ЩШербицький забалакав українською, тодішній український «перший». Вирішив і собі не відстати наш місцевий лідер. Перед цим на бюро обкому влаштували репетицію, яка відверто провалилася. Говариші по боротьбі порадили: краще вже російською. Усі наступні правителі Донеччини, що, за винятком нинішнього губернатора, вийшли з цієї міськкомівської - -райкомівської обойми, прикладу старших не наслідували. Від їх підлеглих піклування про державну мову в області, де більше половини українців за паспортом, годі було очікувати. Не було справних виконавців у тих лавах. Накажуть -- зроблять, не накажуть -- ї не треба. Тому жителі області в загалі своєму запам'ятали колишнього губернатора | нинішнього нардлепа В. Щербаня -- бо його зняли з роботи. Гак от, при ньому Донецька облдержад-міністрація увійшла співзасновником українськомовної «Донеччини», чим не дала газеті загинути. Без усякої іронії, редакція цього не забуде ніколи. Звичайно, коли виживе в ще гірших економічних умовах А роль особистостей в істори справді неоціненна. Донецькому краю, на жаль, не щастить на яскравих лідерів, справжніх господарів ' патріотів Донецька дійсність -- це виняткове явище, яке ще чекає своїх ДОСЛІДНИКІВ, В ОДНІЙ СТатті не розібратися, треба копати глибше. Без цього вивчення не збагнути -- чому найкраше з донецьких депутатів ВР володіє українською вождь комуністів І. Симоненко, чому українській газеті «Донеччина» таки допоміг колись єврей Ю. Звягільський, чому з волі місцевих чиновників редакція «Донеччини» кілька років доплачувала ПДВ, а 90"7/, російськомовних газет не платили, чому, нарешті, в нашому краї більше зважають на «крупок», а не на патріотів... Є ще одне є«чому», яке пригнічує кожного з п'яти українських журналістів, що роблять «До- три тисячі вірних передплатників «Донеччини» 1 6527 сімей, яким щоп'ятниці надходить додаток «Світлиця». Ці люди поділяють наші погляди, розуміють: нещастя однієї неньки України спільні для нас усіх. Біда однієї спокійної, виваженої, але патріотичної | тим цікавої газети в зросійщеному Донбасі є в довгому ряду всіляких злигоднів, які спричинили нинішні й учорашні люди при владі Наша газета жива, бо нерозривно зв'язана з тисячами відданих передплатників, серед яких багато просвітян за покликанням. Навесні цього року в редакції з'явилася їдся підтримати українських патріотів краю, 1 редакція «Донеччини» встановила премію «ЇЇлекаймо рідну мову!». За значний особистий внесок в утвердження української мови як державної в засобах масової інформації в галузі освіти науки і культури першу премію було присуджено вчительці із Шахтарська Ніні Петрівні Скрипник, професору Слов'янського педінституту Василю ТГихоновичу Горбачуку, професору Донецького держуніверситету Анатолію ШПанасовичу Загнітку Час запитували -- чому редакція в час отакої скрути заснувала премію? Відповім: ці гроші порівняно із витратами на виробництво зовсім невеликі, головне, що ми знайшли можливість публічно відзначити людей, які життя своє присвятили служінню українському слову, вихованню любові до нього в школярів і студентів, тих, кому творити Україну в ХХІ столітті. Гакої преми не було в області і ми раді, що її одержали дДоОСтОмнІі люди. | все ж, попри економічні проблеми, які не відпускатимуть нашу країну ще багато років, за достойне життя українського друкованого слова треба боротися. Хоч і «багато» на Донецьку область однієї газети державною мовою, але для напронального відродження п'ятимільйонного регіону потрібно ще багато зусиль. Коли влада в нас справді українська, про духовність людей, що тут живуть, треба дбати. Всі українці Донеччини не зможуть переїхати на Полтавщину, аби почуватися там українцями. У Києві на часі зрозуміти: Донеччину, яка активно дає Україні «лівих», славиться бандитськими розборками з цинічними безкарними вбивствами, дивує масштабами розкрадань, спрощено сприймати тільки як всеукраїнську кузню чи вугільний льох не можна. Гут до речі, теж жипуть всебічно розвинені люди. Ї в переважній більшості -- українці. /гор ЗОЦ, головмий редактор газети «Домеччина», члем правління Домецької обласної оргамізації Всеукраїнського товариства «Просвіта» ВИРІШАЛЬНИМ Є МОВНИЙ ФАКТОР -- Під таким гаспом відбулася 26 вересня запно-виборча конференція Сумського обпасного об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. із звітом виступив гопова обласної «Просвіти» Віктор Казбан. У доповіді увагу бупо звернуто не на те, що зробпено, ащо потрібно обласній «Просвіті» робити нині. Зокрема, підкреслено, що ситуацію, яка склапася в області, інакше як критичною не назвеш. Супротив широкому використанню мови КкОрінОогОо насепення зустрічаємо на кожному кроці. Прихильники «единой м недепимом» запякують насильницькою украінізацією. А насправді продовжується посипене зросійщення. Незважаючи на скпадні умови порубіжжя, агресивним вплив російськомовного фактора, активно працюють Глухівське, Шосткинське, Кролпевецьке, Охтирське, Лебединське, Сумське об'єднання «Просвіти». Обпасна організація нараховує тепер понад 2 тисячі членів. Активність делегатів на конференції була досить високою. У обговоренні доповіді взяпо участь 17 осіб. Усі виступи пройняті турботою про долю Української держави та одержавлення української мови. У виступах делегатів зазначалося, що просвітяни не використовували своїх можливостей. Навіть зараз, уже в незалежній Україні, інерційна сила зросійщення дуже велика і кожен з нас стикається з цим явищем щодня і на кожному кроці. У виступах делегати акцентували увагу на необхідності якомога ширше використовувати у просвітницькій роботі героїчні факти з нашої історії, що дає можливість утверджувати власну гідність І Само свІДОМІСТЬ. Адже недаремно російські шовіністи Солпженіцини, Лужкови, Селезньови та інші з ними все роблять, щоб позбавити українців національної свідомості. Їм потрібен менший брат і найбільш до вподоби бачити в українцях корнійчуківського Галушку із його українсько-російським суржиком, а сьогодні це Вєрки! Сердючкі, «кролікі», «довгоносікі» та інша покруч, що калічить нашу мову І відкрито насміхається над нами. Цій ворожій до України навалі, як зовнішній, так І внутрішній, протистоїть на теренах Сумщини «Просвіта». А тому, підкреслювалось у багатьох виступах, -- необхідно зміцнювати організаційну структуру і особливо первинні осередки, де працюють люди, носії національної ідеї. У своєму виступі Олексій Дубовик (Суми) нагопосивв, що в області постійно порушується органами влади стаття 10 Конституції України, чинне законодавство. При вивченні членами правління мовної ситуації в області, зокрема у навчальних закладах, засобах масової інформації, органах державної влади, виявлено повсюдне нехтування державною мовою. Особливе занепокоєння у національно свідомих українців викликав ганебний факт принняття Верховною Радою України в першому читанні законопроекту «Про загальну середню освіту», де вилучено статтю щодо вивчення державної мови. Громадськість Сумщини обурена, що ніхто не став на захист української мови. Одногопосно бупо підтримано заяву республіканської письменницької організації про недопущення наруги над українською мовою І вимогу заблокувати всім миром таку ганьбу. Нам, українцям, необхідно зрозуміти, що сьогодні потрібна тверда українська рука, яка наведе пад у нашому домі. Ота розхристаність, вседозволеність, національна безхребетність до кращого життя не приведе. У своєму виступі делегат від Конотопа Анатолій Соболєв закликав уже нині розпочати підготовку до відзначення 340-річчя героїчної перемоги українського козацтва під керівництвом гетьмана Івана Виговського у 1669 р. під Конотопом над вишколеною г озброєною до зубів російською армією. Ось де сила і слава України! Це буде влітку наступного року. І героїчних прикладів та постатей у нашій історії досить. Це -- Т. Шевченко, Леся Українка, герої Крут, Герої ОУН-- УПА, яких виховала «Просвіта», Олег Ольжич, Євген Маланюк ! багато інших. Це матеріали для нашої щоденної копіткої просвітницької роботи. Конференція ухвалила, що провідне місце в діяльності осередків «Просвіти» напежить утвердженню української мови, духовної основи українського народу. Роботу правління конференція оцінила задовільно. Ось так! основні ідеї, що звучали у виступах делегатів та гостей обласної конференції. Сформовано керівні органи. На альтернативній основі головою обрано педагога із сумської школи Ме 4 Бориса Семеновича Манжелу. Микола НЕСТЕРЧУК, відповідальний секретар ВУТ «Просвіта» по б ПИ бно В і той фі "б "я "Р

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин