Сторінка · с. 8сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №53 за 1998 рік
Слово Просвіти, №53 за 1998 рік
АГ «і чн і і До ке'ЙО7) УРН и пар Парі
- б 4 Л Я
лово ПРОСВІТИ
пн
Споконвічне прагнення українського народу до єдності відобразилось у творах рольклору, у пародоанавчій публіцистичній журналістиці. Використовуючи стнографічно-народознавчі матеріали, автори публікацій у галицькій періодиці досліІДЖУВанОгоО нами
«Всупереч офіційній політиці галицькі, буковинські, терени України. Аналогічними є розповіді про ріки закарпатські селяни своєю традиційною культурою і | України вживаним етнонімом «русин» заспідчували почуття духогп- Уже на першому стапі свого становлення публікації 5 ного зв'язку з усім україським народом...» (Їкирчів Р. стнографічно-народознавчої тематики в галицькій Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської періодиці пропагували їдею утвердження у срідомості
періоду постино акцентували увагу на єдності трійці», - К.: ГГаукова думка, 1990 С. 12). Мова в цілісності українського народу на всій території його українських земель: культурши, етнографічні й (через цитаті йде про першу половину ХІХ ст, У другій пО-історичного розселення подібність звичаїв, обрядів, традицій) тощо. Це тільки | ловині ші процеси поглибилися, про що свідчить характер У подачі таких
політичні події розмежували українців. Ідеї національної єдності в народознавчих публікаціях протегувалися галицькою періодикою такими метода-
стнографічно-народознавчих публікацій, добір редак- - публікацій автори доціями фольклорного матеріалу. тримувалися позицій
"Пе можемо заперечити думку А. Пономарьова. «Ет-наукової об'єктивності,
та істТОриКО-краєзнавчих джерел з Великої України, бути: етнографічні та стнічні групи, котрі через ни 1 Всликої України З. Українська стнографія Галичини розглядалася в нівелювання діалектів чи культурно-побутових особли- | став «Перший вінок», контексті всієї української стнографії. востей зближуються з основною частиною стносу», альманах, який вийшов Зрештою публікації ставали реальним відображенням Справді, в гуцулів, бойків, лемків (узагалі в усіх за редакцією Н. Кобполітико-культурного стану справ. Здебільшого виданукраїнців Галичини) панували державотворчі ідсї через | ринської у 1858/ р. «Їхня використовували той чи тоїї спосіб. усвіДдОМЛеннЯя Стнічної єдності українських земель. Адже було сімнадцять, - пи-
ми; | нос стає нацією за умов визначеності національної почуття патріотичного їй Друкувалися статті, твори фольклору, вяких була самосвідомості та створення держави» (Пономарьов А обов'язку, друкованим ех У присутня ця ідся. п Українська етнографія: курс лекцій. - К.: Либідь, словом прагнули захистІНОЧИЙ дльма; | 2. Це спосіб подачі матеріалів у виданні. Поряд з | 1994. - С. 109). Галицькі видання пропагували стнічну | тити народ від наступу | | | пах фольклорними творами й стнографічно-народознавчиконсолідацію - «об'єднання і навіть злиття кількох ідсології чужинців. По- "б ЗМ ЗЛ, ОБ'ЄД рми матеріалами про Галичину, друкувалися твори й споріднених за культурою і мовою стийчних одиниць у казовим прикладом Й жа соя розповіді, але на основі стнографічних, народознавчих пову спільність. Компонентами такого єднання можуть єднання митців Галичиталі Кнідиим і б ПРА
Р ПУ
зн
Кристалізація основних ідейних засад стнографічнов національно свідомих умах не поставала ідея створенсала газета «Мета» З нем со РАДОНАМ народознавчої тематики зумовлювалася демократичною | ня Бойківської чи Лемківської держави. Хоча (Львів, 1937. - Ч. - РРО РОЛИ ор орієнтацією передової галицької преси і базувалася на | антиукраїнські кола намагалися використати українські 8-9. - 1 травня) у | оси СУ трердому грунті усвідомлення стнічної і етнографічної стносидля нівелювання національної ідсі, підкресліюючи статті, присвяченій 20- сени «б єдності населення галицьких земель з українцями з-пад особливу окремішність однієї з стногруп. Так, протягом річчю виходу яю сич Й інь Дніпра. Висловлювати це відверто в існуючих політичних 1911--1913 років виходила газета «Лемко» як додаток альманаху, -- шість з
Го ий
| | | і
ГАЛИЦЬКА ПЕРІОДИКА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ -- ПЕРШОЇ ТРЕТИНИ ХХ СТОЛІТЬ:
умовах було небезпечно. Тому здебільшого це робилося завуальовано. Часто в таких публікаціях простежується прагнення утверджувати етнокультурну самобутність свого народу шляхом його освіти і пробудження до активного політичного життя.
Ідея єдності українських земель домінує в публікаціях: «Короткий обзір історії Руського народа від найдавніших часів аж до Богдана Хмельницького» - передрук праці М. Костомарова (Правда, письмо літературне і наукове. -- Львів, 1867. - Ч.2 3,4, 5,6); В. Н-лький. «Руська Родина (географічний обзор земель, заселених русинами)» (Правда. -- Львів, 1867. - ч.29. --С.180--182: 4 24. -- С.188--191: Ч.25. - С. 196--198; Ч.26. - С.204-206; Ч.27. - С.211-213); статті «Слов'яни» (Руська Рада. - Коломия, 1871. - Ч. 4); Григорій Коваленко. «Руський край Буковина» (Руська Рада. - Коломия, 1871. - Ч. 18, 19, 20). Спробу політичного аналізу зроблено в публікації «Руський князь св. Володимир Великий» (Руська Рада. - Коломия, 1871. - Ч. 14). У ній розповідається, що Володимир заклав фундамент об'єднання земель Київської Русі, прийнявши християнство. (Власне, ідея єдності й будується на християнстві як спільній релігії.) Але водночас дав поштовх до розбрату, поділивши землі між синами. Це призвело до міжусобиць.
Про те, що українці повинні бути єдині, писала й дитяча преса Галичини. В етнографічно-народознавчих та історично-краєзнавчих матеріалах тонера дитячої періодики на Галичині -- газети «Ластовка» (1869 - І881), попри інколи вірнопідданську проавстрійську тенденцію, нехай інколи опосередковано, завуальовано, але все ж порушується проблема етнічної єдності українських земель. Наприклад, таким є матеріал «Русь
і Русиниь» (Ластовка. -- Львів, 1880. - Ч.2. - С. 7). ЛА ось в історикокраєзнавчій зарисовці «Новгород» (Ластовка. -- Львів, 1870. - Ч. 1. - С. 11-12) наскрізною є теза про те, що Новгород -- це руське
(києворуськс) місто, а не московське.
Для утвердження ідеї національної єдності використовувалася й наукова полеміка. Відвідавши Закарпаття під час своєї першої мандрівки, В. Гнатюк категорично заперечив твердження В. Охримовича, що Закарпаття - цестнічно й історично інша земля. У статті «Лещо про Русь Угорську» він пише: «..,. щоби Угорська Русь мала бути іншим краєм від нашої Галицької Карпатської Русі, щоби тамошні люди інші від наших були, того я ніяк не міг доглянути» (Радикал. Львів, 1895 ЧІ 2. - С. 15). Свої спостереження В. Гнатюк використовує як незаперечний аргументи.
Аналогічно вчений зреагував на працю В. Ястребовича «Материалью по зтиографимй Нопвороссийского края» ( 1894). Рецензуючи її у «Записках НТШь (Львів, 1895.
- Т. 6. - С. 48-60), він спростувар твердження Ястребовича, що на Херсонщині живуть не українці, а особливий тип росіян - «новороссийский». Як бачимо,
у питаннях стниографічної єдності українських земель галицька періодика порушувала нео тільки місцеві проблеми, а й інших регіонів України, обстоювала стиичяи їтереси українців Великої України
р Р ЕН А
до «Прикарпатської Русі». «Лемко» значилася як «газета для народа, издававшаяся на язьке приближенному к лемковскому говору». Видання було відверто пропольської орієнтації. У багатьох номерах друкувалося чимало польських текстів. «Лемко» надрукував низку творів фольклору -- співанок, а також записи обрядів Свят-Вечора (1913. Ч. 4. -- 31 січня) тощо. Газета видавалася на кошти поляків і її метою було наблизити лемків до поляків, показавши їх абсолютну стнічну несхожість з українцями. Але вже в наших творах фольклору, надрукованих на сторінках «Лемка», обрядах та звичаях, описаних у виданні, - мета «Лемка» розійшлася з реальністю справ. Тут, навпаки (очевидно, несвідомо), видавцями було показано етнічну єдність лемків не з поляками, а з українцями. На сторінках «Лемка» друкувалося багато політичних матеріалів, карикатур антиукраїнської спрямованості. На противагу «Лемку» видавалася газета «Наш Лемко», яка мала на меті абсолютно протилежні завдання.
Ідею єдності українських земель вбачаємо у публікації газсти-тижневика Українського Католицького Союзу «Мета» (Львів, 1931 - 1939) «Великдень на Поділлі (спогад з дитинства)» (Мета. -- Львів, 1931, -- 12 квітня). Я. Війтовський - автор спогадів - розповідає про зазбручанські великодні обряди, які мають аналогію з галицькими. Друкуючи їх, газета підкреслює єдність українського народу через вияв звичаїв, традицій, обрядодійств, духовної культури. «Публікація мала й екуменічне значення (ї це вже на той час!). Спогади православного християнина були надруковані в часописі Українського Католицького Союзу» (Лехман Т.
Великдень. - НОсвіта України, 1998, - 15 квітня) Дописувач говорить, що це не тільки церковне, а й національне (читай -- вссукраїнське) свято, «Мота»
завжди мала яскраво виражений політичний характер І вбачався він не лише в публікаціях на політичні теми, алеї ветнографічно-народознавчих та культурологічних матеріалах
Безперечно, далеко не всі матеріали з народознавства галицької періодики відстоювали їдсї національної та етнічної єдності українських земель. Часткопо ця позиція компенсувалася способом подачі матеріалів: структу ДО конкретної о номера чи структурою видання й цілому, коли друкувалися матсріали з різних етнорегіонів У країни. Таким чином, перед читачем поставала цілісна етнографічна характеристика, слементи якої передусім амаицентували па подібностях обрядів, звичать, традитий, мови тощо. А відДмМІННОСТІ не тільки як багатство особливостей єдиного цілого, продиктоване конкретними географічними, суспільно-історичними умовами Прикладом такої подачі матеріалів може стати цикл публікацій у газеті «Ластовка», По могли не викликати ц3ЯОмМОГгО читача зацікабленитя стногеографічні (що раз наголошуємо, власне, пе стиографічні, аєтногеографічні )
зарисовки: «Буковина» (Ластопка Львів, 15У0, ЧІ 20 С. 157- 1538), «Пороги Дніпрові» (Ластовка
Львів, 1570 Ч, 10 С. 75), «Закарпатська Русь» ( Ластопка. ДЛьшіи, 1270 Ч. 25 С. 196 - 197) та
іп. Саме цими зарисовпвками газета прагнула охопити пе
ж я ї в-ю з ш --у У шочо о Е - - -нйй і Е -иМ ад" сч'- Р - очі й і здат аащійю и РР -у ож. і - з що | чо Зам Зб
Великої України, одинадцять з Галичини». У «Першому вінку» було вміщено й народознавчі матеріали Друкування творів авторів з Наддніпрянської України - також важливий чинник утвердження ідеї єдності українських земель, а тим паче -- друкування фольклорних джерел, сюжети яких були поширені й у Галичині. Львівський дитячий журнал «Дзвінок» ак-
тивно друкував фольклорні га стнографічно-народознавчі матеріали з Великої України. Так, у числі 15- 16 (1892. - С. 119) надруковано байку «Сокіл та орел» яку записав із народних уст ІЇ. Чубинський. На сторінках журналу друкувалися казки з різних регіонів України Прикарпаття, Волині, Слобожанщини. Їх записували для журналу Б. Заклинський, О. Пчілка та інші автори
У своїй науковій публіцистиці та наукових 1 науково популярних статтях газста є Діло» регулярно Іверталася ДО стнографії та фольк пору різних регіонів У країни Гак, у газеті «Діло» (Львів, 1589 "| 7/5 |3(25) грудня; ч. 2/9, 14(26) грудня; ч. 281, 16(25) грудня, ч 284, 20 грудня ( І січня); ч. 286-287, 23 грудня (4 січня! І590 р. І. Франко друкує статтю «Наші коляди», ЯКО згодом вийшла окремою книжкою. До речі, газета є |ІЛло» часто зверталася Ло теми ЮРізлвяних спят не ЛИШ П публікаціях наукового характеру, але і в репортажах
й
хроніках тощо У даному випадку зосереджено у ваг ТІЛЬКИ На ОЛНІЙ проолематиці ІОСЛІДЖеНИ українських колядок. У цій статті І. Франко дає визнае чення 1 характеристику колядок. Наявність МОТИВИ одно: теє! ж колядки «як приклад І. Франко викорих гав колядку «Нова радість сталаь) в різних регіонах У країни ПИ Зо ДИНИ КиІВшИНІ ДМ У ЛЬьщиИніІ СбІдДАМІ про етнічну « ДНІСТЬ україеського народу 4 повже Й льки наукова, але й політична аргументація! значення КНКОЛЯДОК 0 СТИОЇ раФфічний га ро Кк орній |МІРВОТІВІВІ українського народу що словами | Франка, важк иереоцінити З Сз них не обхОоЛляЯятьсСя Різдеяні свяГгІ п «Ріадояні ( зята се, Оса сумніву, найпостичнише сияпу у слов ян, ба й у псіх народів християнських» (ДІЛО Львів, 1889 Ч 279)
Франко («ШОК порівнює українські колядки | «ЬКИМИ Та нім цькими аналогами. часто шиту 1) «Цитати використовує як наукопл оказовіст |
/Тистопа ОВИЙ зрив 1І4ІМ року й м 1 корм и ЗУПМИ
што а РЕ -ео ій ур "ЗУ рен - соажниійцняюю низ зніму руречацуюнонс вклав 2 ВР арк
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
