Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

Слово Просвіти, №53 за 1998 рік

зай спричинили поява багатьох періодичних видань у рування, прив'язані ДО ПООдИноОкиИх ДНІВ У РОЦІ й повітових містах Га личини УМ Коломиї протягом 1918 Зелениці Падоірнянського ПОШТУ га В. До 1919 РОКІВ нихоптиа «Покутськиїї машницького «Народний календар у Ровенському повіті Волинської губернії». Видання зумисне подало кілька варіантів «Народного календаря» з метою взаємодоповнення одно одного, порівняння, виявлення спільних елементів як Фактора етнічної цілісності україтської нації. З стнографічній науці є дуже важлива проблема співвідношення регіонального | загальнонаціонального. | розповідаючи саме про фольклор, культуру, побут украшців Галичини у контексті загальноукраїнських джерел, періодика доводила ідею етнічної ЄДНОСТІ українських земель ШСнИк» інформації, міаданням Газета хронікальних видання було пле читачів через Саме Заклинського грукувала багато офіційної повідОМЛеНЬ. Важливим кання нашональної свідомості свого народу, своєї нашії публікації Богдана танання присвячені україського педа: гога, поста, Фольклориста, етнографа, громадсько-подлі- ТИЧНОГО діяча, культуролога. представника слапного роду Заклинських Зі «був добре відомий громадськості Галичини» «Арсенич Пп Р ких |вано-Франківськ. 1995 «Покутського вісникль ВІН знавчі роботи: «Житє україн його оОдноОїменНної монографі та «Українське жіноптво» Стнографічно-народознавча праця «Житє українського народа» з'явилася в померах, датованих 10, 13,20 24 29 квітня, 8, 11, 18 травня 1919 року. Мету, яку поставив перед собою Б. Заклинським, Розповісти читачам про джерела українського побуту, культури, ментальності -- він досяг Вказує автор і на історичну ЄДНІСТЬ українських земель, що р тогочасних політичних умовах було особливо актуальним 1 важливим. Аргументація щодо історичної єдності простежується в характеристиці побуту українців, укладу життя, одягу. Гак, спільною для українського народу була вишита сорочка. Хоча в різних регіонах існували (й існують) різні типи пошиття та візерунків. Б. Заклинським характеризує одяг не лише українців, але й росіян, білорусів, їхній вплив на формування української нації. Шсні, фольклор, обряди, звичаї, ритуали -- також важливе джерело пізнання сутності українського народу. Гому у своїй праці Б. Заклинський ретельно описує святкування Коляди, Івана Купала, Андрія (андріївських вечорниць), обрядодійства, пов'язані з ними, говорить про багатство весільних обрядів. І через їх розкриття підкреслюється національна єдність Галичини ; Всликої України. Для наукового методу цього прикарпатського вченого-публіциста характерні порівняльний аналіз (коли він порівнює побут, звичаї, обряди українців з іншими народами, зосереджуючи увагу на відмінностях ) та аналогії (коли порівнюються побут, звичаї, обряди різних етнічних груп українців. зосереджується увага на схожості, ідентичності ). Предмет вивче цьому широкій одина Заклинсь- С. 17). Насторінках надрукував ДНІ народоського народа» (передрук І, виданої у Відні 1917 р.) а спільності обрядів і традицій свят сонячного культу акцентує В. Пачовський: «А тим часом вони мають велике значення в історії пашої культури. Й тими-то звичаями народ прикував до себе всякі орди та всіх КОЛОНІСТІВ, які злилися з ним п одну україську націю» (Життя і Знання. - Львів, 1936, - Ч 1 С. 4), Далі ЖИТТЯ І ЗНАННЯ ІЛЮСТРОВАНИЙ ПОПУЛЯРНО НАУКОВИЙ ЖУРНАЛ.МІСЯЧНИК ішійнььско з» ііі а РР ГРУДЕНЬ 1915 С С й РІК МІЙ. Ч. 12 РИ т ач УСЬОМУ УКРАЇНСЬКОМУ ГРОМАДЯНСТВУ Пратадуєюо, шо жесякук грудь це мшісишь оПросвіги" асчіших твору саотій історії, о бо дель небголич ОПрогсегти" " Шо Кого грулиє оо це Один Їз паф Лошите Й наказує Просюіті є поьки «кача й енхоютем -- аРо ж підстава чуття» граєтої вужі ожащтьямоі Смлоти Пе заниміємо ши» зогре мі | украївське грочідяюство лопожшожье щПросвіті" й чоратьно її АВ й пд сто віттовічьемо всі громадою | пслажий зіякрем а зеред алаьсююм сумогаєня м. У соєві цього Маші ЮожальногО Обовизку няцо ше СПІМИ МТ нас! | всо українсько Громадялютто це ділом дожаже Ллч ' вотринтюй срієо серще, але Й розум всякої перці, запопука осльнм» Уста їв, це ж клан, Й матєріяльно СпОамИ тА це перед історією, переа пшією, життє а розваєтку нації дасть пршю Ла ГОЛОВНИТІ бИДІЛ Т.ВА .ПРОСНІТА" у Львовч Д-р Інав Брик, Микола Дужий, голові. секрет т п р юю 4 КУРЛИЛИМ. о щ. - ШеРАО ОВО РА (Ір ншеговяо осям - ІП рекгьіти"). Це м плач ярі, я камінь есьбло, і як зрегоги воми РРО повній Гірчелчіт змрало що прег.кі, мо вича тіста ой екріт ії; сла а фуре'ах рей; НИЯ народознав- Гиієяч Йо єжіту ку і сіли я пгрелоиа І. точ Їх чім Теримстєй бум. кражоми й ре р Й пилією дія «гіг «пої уТиіГ вектьріно ства - цейнародна кухня. озповідаючи про українські традишині страви, Б. Заклинський також використо- зує метод аналогії, говорить про ідентичність традицій кухні, страв Галичини й Наддніпрянської України Моб кріюю ванраа яін пугпоєилиьеуми! Й стага рігоєа ма Пе кон; гсяїтемоу/ | чарно міч мемо бовилга валіз, Каїи -'Яяь» АРОД АВ курчьтг готи СО ом Ка авда арожіюь лій у гедн)і шоди гот Й лого вимум го тартиюче фетлнгу Кагио ребан нінчя Чршо егя преюсюіто То ваго йті « про алету ший із Ї є гигрчій Зенміц прп з брати ю стпира бухт Лора; Їнокінай | сяду чаребійнр об'єднань Львівщини, адже | початку нинішнього сто зати ідеї єднання ї злагоди у суспіль | Надійність нашого українського д повторюваності. Давно мали б зроз проаналізувати причини болісни дляу кого народу поразок. А вони ів минули. 3 і внетакі далекі ча си мало чим відрі зня. завше бракувало єдності, взаємо розуміння, а найчастіше на зак аді ставала меркан ильність УПЕРШЕ НА ДЕРЖАВНОМУ РІВНІ ВІДЗНАЧЕНО 80-РІЧЧЯ ПРОГОЛО- ШЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ в історії українського народу воліли замовчува- ти, аби не стала будителем національної свідомості волелюбного народу, гнобленого, уярмленого і невпокореного, а якщо і згадували, то неодмінно в негативному трактуванні. У Закономірно, що відзначення 80-річчя утво-. рення ЗУНР, котре цьогоріч відбувається вперше на державному рівні о о НУугв. ниницнІіЙй кож тео ло лезо зНі ов А он Су зі 22. Іво провідних політичних парт гр - з - і й ь" а" - че | да -. | щи КОЖ Рі жить від того, який фундамент буде закладі Адже в нашій історії події мають ха ра. -ф ї - Ра В ги ї точ й 1 - я і, Р Ту -ні б - б , - ше ре б - 4 Вк Чен в Ли і Фірми А ь'є йо ч - і. . а Р 5 шов - - БАР г т - і ї . ій А гі. й РУ с КІ ЗОРУ Мій лює атим як різ, «шо щоуіца еп; а - - п РА В За Уві , нанеелх. го |. пиуівлято юну то бій зі жютю йти, Він їтовужота ячин фороги є ясної дуть | окремих політичних іВО 4. - | - .ЄСс М о я ОБ ау зіГ ПпоО- Багато матеріалів, присвячених Наддніпрянській Пальне, зо сито стирей жчаляти, долити Яктти азала 'жоме є титани, уприджея відальни моменти, коли б маг а згурту атис .-б - - Й ге , ч Р 5 АХ ії зорайний У країні, надрукував львівський двотижневик «Жінка» зуба ні зла (1935 -- 1939). Питання єдності українських земель для цього видання було очевидним |і без тура, стнографія, побут галичан та наддніпрянців завжди розглядалися в единому контексті. Одним з найцікавіших матеріалів, присвячених Наддніпрянській Україні, є «Настінне малювання» (Жінка. -- Львів. 1937.-Ч. 19-20 жовтень). Автор статті Грина Гургула розповіла про традиції й орнаменти настінного розпису, які побутували на Київщині, Харківщині, Криворіжжі Окремої уваги заслуговують народні календарі та апеляційним! Куль- матеріали до них, які часвіл часу галицької преси. У обряди та зі СЯ ВОНИ Ввє ЩОДО цього ( нал «Життя і Знання» (1927-1937) який. окрім того ЩО вів рубрику друкував стнографічно-наро Ві дослідження Аналіз окремих ства й «: дознавчі матеріали, польоз різних куточків Галичини й України. публікацій з стнографії та народознав- - народного календаря» дає читачеві багату характеристику обрядовостей з усієї України. Рубрику є 3 народного календаря ь ВІВ стнограф, Історик, архсо- Лог Я П ак Ттернак. | | м ри гулярніше вона з являлася протягом 1933 року. В числі 2 (1933) він писав «У кратиський Пародній гос подарг ькиИй календар, попри обрядові пісні, є найкращим джерслом для дослідів чад релігійним стттоглядом наших предків із тих дуже давніх часів, коли вони УЙерше вис тупили в історії Ше Як Плогани. та 3 Часів «двоє ВІР Я Р у ПСрших віках християнства на Україні» (с, 33) п окремих публікаціях, ЯК: «нс вписувалис Я» В ЦИКЛ народного к алендаря, але були тематично спорід- ПІСІгИмиИ також розповідалося про різні стнографічні Гіаприклад. КІЛЬКА пуУбОЛлЛІКаІЙ журналу РУ Життя І Знання» регіони присвячувалося ііІмСсанкарству ФК. в Ку Льт ЛИЦЯ і писанка» / / Життя | Знання, 1933 ГУ С.47; В. Пачовський. . іТисанки, вицвіт старовинної культури» / Життя | Знання. 1935 Ч.4 С. 105 -- 109; М. Сем «Дещо з іІстоОриї вселикодньої у.) 7 арени я ее - - гум Життя і Знання. 103. М 2. (:.132 «Велик ( писанки» /, Я. Пастернак. 133-- 134), У «ОМтіЛлексі вони дали читачам добротне уявлення про ТГрадипії писанкарства на І уцульщині, Львівшині, Лемківшині. Поділлі, На; пніпряншиті, Волині, Полтавщині і навіть у Росії Публікацій, які характеризують "Тнографію різних регіонів України, в журналі чОмад дві СОТНІ день на Волині» (там само. Порівняти народні календарі з різних регіонів України і(апропонували й «Матеріали до українсько- РУської стнології». У 15 томі (1912) вміщено два чалендарі: А. Опищука «Народний календар: звичаї й з являлися на сторінках них завжди (!) розповідалося про тичаї з різних регіонів У країни, розглядалидиному національному контексті, Показовим львівський науково-просвітницький жур- « З народного календаря», систематично В. Пачовський розповідає про свято Ко щині у контексті обрядів та звичаїв інши регіонів України. Отже, утверджуючи стнографічну єдність українських земель, галицька періодика використовувала твори фольклору, стнографічно-народознавчі джерела, акцентуючи на їх подібності, досліджувала співвідносність регіонального і загальнонаціонального. Це позначилося ляди на Гуцульх етнографічних на характері журналістських творів, способах їх подачі. Тарас ЛЕХМАН, викладач Історії культури Червоноградського гірничого гехнікуму на Львівщині | і ср ор во об жо СД Й націю роз'єднували др ібнічвариїн Знову, які раніше, чують ться вже віді Чи не пора згадати давно відому | руйнує, згода будує! - т Завершальним акордом у низці в з нагоди відзначення 80-річчя проголошення Західноукраїнської Народної Республіки стало урочисте засідання, що відбул | театрі опери і балету, ною аудиторією Президента Укр Кучми, ще ПРАЦЮЙИМО НА ВЛАСНУ ДЕРЖАВУ 31 жовтнявідбулася звітно-виборча конференція Миколаївського обласного об'єднання ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка. Зібралися делегатив приміщенні обласного будинку вчителя. Зала близько 200 місць майже була заповнена делегатами г активістами «Просвіти». Із інформації мандатної переважній більшості на | реренції були представники місцевої інтелігенції. За проведену роботу звітувало правління. У обговоренні промовців. комісії стало відомо, що в конс взяли участь чотирнадцять Виступи пройняті турботою про долю Української держави, утвердження нашої мови, -днання національно-державницьких сил. Виступили заступник голови обласної «Просвіти» Валерій Бойченко, проректор Миколаївської філії Києво-Могилянської академії, член правління Віктор Бандура, права українців, е актуально тепер, оскільки Ук виборами Президента України. За підсумками обговорення прийнято ухвалу, якою роботу правління визнано задовільною. Одним із основних завдань усіх просвітян області є робота, спрямованана об'єднаннявсіх національно-державницьких сил для виступу на виборах Президента України єдиним блоком. Замах парла- менту на знищення української мови викликав бурю протесту. Вилученням статті «Про загальну середню освіту» г раїна стоїть перед ІЗ законопроекту рубо порушуються перекреслюється перспектива розвитку Української держави. Прийнято одноголосно окрему заяву до Верховної Ради! Президента України про недопущення геноциду проти українців. доцент Миколаївського СІЛЬГОСПІН Загородній, народний депутат України Юрій Ключковський. Було звернуто увагу на те, щоб осередки «Просвіти» домагалися від органів влади виконання чинного законодавства стосовно одержання освіти рідною мовою. ГІаголошувалося на активізації просвітницької роботи серед населення у співпраці з національно-державницькими силами. Конференція обрала головою обласної «Просвіти» Миколу Сергійовича Загороднього. Обрано також ревізійну комісію. На першому засіданні обласної Ради обрано правління, до якого вчені, письменники, Лігенції. увійшли провідні представники творчої інте- Микола НЕСТЕРЧУК ось у Львівському та доповідь перед численаїни Леоніда

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин