Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №55 за 1999 рік

Слово Просвіти, №55 за 1999 рік

(,, СІЧЕНЬ, ЧИСЛО 1 (55), 1999 РІК Продовження. Щедрий Бог -- Сонце присутній в усіх старовинних копядках та щедрівках. Насамперед це передають рефрени та приспівки-оклики на честь богам: Ой дай, Боже! й Ой рано! Ой рано -- Роли Рамо зійшло сонечко я кохено! м | Щедрий вечір, добрий вечір! ДЕ небесною родиною: це , Шо на небі молодик -- ги До то божий чоловік; З Шо на небі зора -- До то божа жона; педа Шо на небі зірочки -- зер До то бом діточки. | молодця. реко В мене батенько -- ясний місяць, ЕЕ В мене матінка -- ясне сонечко, 3 Зручні | В мене сестриця -- ясна зірниця. о Іноді родина зображується у вигляді Ра дерева, що є відображенням космого- Р п нічних мотивів про світове дерево. Гаким | прадеревом у колядці є золота верба: А в пана Івана золота верба, | | А на тій вербі золота кора, Ме А на пи вербі рожеві квіти. оо. Ой то ж не верба -- Йванова жона; роя | оо Ойтожне кора -- то ненька стара; Ой то ж не віти -- то Йванкові діти. оо Часто небесні світила передаються в З колядках і щедрівках через символічні ом образи та порівняння. Так, сонячна С СТРА символіка пов'язується з образом золота з чи жовтого кольору -- золоті ворота, З | стовпи; золотаверба, кора; золоте сільце, золоте крісло, яблуко; золотий перстень; АЛ б | жовтенький овес, пшеничний млинець тощо. Й | Дещо незвичним є опис у щедрівці лм б ного і (гордого пана Івана, що живе дні. бл г За ен «снігових наметів»: г втих наметах золотеє крісло, Ом о кріслі сидить пан Іван, звій руці гол убая лєнта, но ою тросткою підпирається, бою лєнтою украшається, : отим яблучком підкидається Удні дослідники вбачають у ньому «1 ролю и образБогаГромовика, друі срій - найстаршого Бога Сварога. 5 де які язичницькі вірування зберігаються р вколядках і щедрівках, які оспівують мотив оду "небесних богів та світилна землю, ча господаря. Засів ниви у них ражується з міфологічної точки зору: ат Не Ніро ба ри цієї колядки свідчать про їх давність: сам Господь сіє «жовтенький гчев | о, це не християнський бог, а ницький бог родючості. На це вказує і В еоєть яка дуже нагадує сонце: --бі сАРОМИ Рели 2 парурчцітни в яких ще зро о рій ди БОРУ з урожаєм. ися в ще! чем про розмову янголів чин: ю осад осеред моря стоїть гоголя, ий вечор, добрий вечор! подай. да Я на без "'є/ Поч. на с. 17 Часто сім'я господаря в колядках 1 щедрівках співвідноситься з божественною З уявленням про шлюб Сонця і Місяця також пов'язані мотиви небесної рідні Ані И утінка сидить, далеко глядить; Дай угледіла вона, шо на морі човничок, А на тім човнику дівка Кулинка, Дівка Кулинка, премудра швачка. Да пошила ж вона три янголики. Да й один каже: «То моя мати», А другий каже: «То моя рідна», А третій каже: «То моя ненька». -- /спечи, ненько, пшеничний млинець, Гшеничний млинець, щедрівці кінець. К. Сосенко відносить цю щедрівку до групи пісень, які оспівують загальнонародний мотив почину світа: «Зображена там дівка Кулинка «премудра швачка», пливуча в човнику серед моря. Це чудотворна жінка, бо донеї промовляють вишиті нею ангели, називають її рідною матір'ю, ненькою та жадають віднеї, щоб вона спекла пшеничний «млинець». Появу цієї дівчини на морі, яка вишиває живі ангели і на їх заклик пече пшеничну паляницю, мабуть, першу і чей же не для ангелів, адля людей, -- спостерігає водна птиця, утінка, що сидить на гоголі, таємній будівлі серед моря. Отже, первісне море, основа світа, ця таємна будівля серед моряї містична, далековидюща водна птиця, що знає тайни моряі спостерігає небувалу там появу, - - всетенаводитьнадумку, що в сій колядці оспівується почин світа. Сама утінка -- це фігура світотворчого духа у многих світових переказах про почин світа». Магічно-утилітарне ставлення до природи, відбилося в колядках і щедрівках, де оповідається про розмову молодця з конем, орлом, соколом, яких він збирається продати чи застрелити, але вони випрошуються у нього: По саду, саду Павличко ходив. Ой Дай, Боже! По саду ходив, Коника водив. Коника водив, З коником говорив: -- Ой коню, коню! Я тебе продам! -- Молоденький Павличку, Не продавай! Я тебе перевезу Через тихий Дунай; Я тебе перевезу, заванававачивававаса ПЕРШИМИ ШЩЕРРУВЯТИ 26 зяшОЇ МАТИ. СЗЗ ЗОЗ С З 33 333 сподівання допомоги від неї Яра пшениця -- для корованця. Дай, Боже! Зелена трава -- Для х удобоньки. Дай, Боже! В інших колядках та щедрівках, які оспівують космогонічні мотиви, помічаємо наверствування християнства: Ой у Києві, славном городі, Святий вечер! Ой там святиє церкву робили. С трима окнами, с трима верхами. В перве оконце влетіло сонце, В друге оконце місяць засвітив, В третє оконце сокол уле ТІВ, Сокол улетів, на престолі сів. На престолі сів, сльозу уронив, А с тої сльози пошли ручаї, А с тих ручаїв розлився Дунай. А в том Дунаї сам Бог купався.. Християнська віра тут поєдмується з традиційним пантеїзмом -- святі роблять церкву, а туди влітають місяць і сонце. Сліди язичницької космогонії несуть й інші образи щедрівки -- церква з трьома верхами, сокіл на її престолі, із сльози сокола утворився Дунай, у водах якого купався Бог. Вчені трактують образ сокола як першоптаха і першобога світу, а церкву (храм) з трьома верхами -- сонцем, місяцем та соколом -- як три яруси світового дерева. У сльозі сокола, з якої утворився Дунай, закладена оригінальна українська ідея про зародження космічних вод і купіль у них Господа -- творця Всесвіту. К. Сосенко пише, що ця «містична купіль Господа приносить світові щастя | добро. Це є первовічна містерія -- благословенні цею купіллю води служать до освіження й обнови новонародженого світу, наче поправляють його хиби й недоліки та запобігають недолі народу. Сокіл виплакав у Бога добру долю людям. Сокіл в очах народу є алегоричною фігурою спасителя навіть при християнському світогляді». Тож нехай линуть над засніженою землею дзвінкі голоси, наповняючи людські серця сонячним теплом ! надією; бо допоки люди будуть співати колядки та щедрівки, розписувати писанки, шанувати звичаї своїх батьків, допоки й Бог буде правити світом і нести до кожної оселі достаток, щастя, здоров'я, злагоду, любов... Ясні зірки небо вкрили І всю землю освітили. Щедрий вечір, добрий вечір, Усім людям на здоров'я. Снігом ниви притрусило, На дорогу наносило. Щедрий вечір, добрий вечір, Усім людям на здоров'я. Добрий вечір, господарю, Ми принесли тобі дари. Щедрий вечір, добрий вечір, Усім людям на здоров Я. Наші пісні, щедрі дари Господерям для пошани. Щедрий вечір, добрий вечір, Усім людям на здоров ''я. НІ копитця не замочу, НІ стремена, ні стрілочки, НІ золотого сільця, Н/ Павличка молодця. В інших піснях говориться, що орел сидить на «золотенькому вершку» чи на «стожку жита» і обіцяє накрити молодця «золотим крилом» чи висватати «дівчиночку, білого царя царівночку». Дещо подібне зображення зозулі, яка сидить в «золотому кружку» на церкві, маємо в такій щедрівці: У саду, в саду да й винограду Святий вечор! Там церковка нова рублена. А на той церковке золотий кружочок; А на том кружочку сива зозуля. Тудою ішла зличная панна, Зличная панна, панна Фесечка. Махнула рукавцем на зозуленьку: -- Не махай на мене, не боюсь я тебе! Я тобі скажу да три вістоньки: Перва вістонька -- Бог тебе кличе, Бог тебе кличе, доленьку дає; Другая вістонька -- цар тебе кличе, Цар тебе кличе, за сина хоче; Третя вістонька -- таточко кличе, Гаточко кличе на порадоньку. Тут, на думку К. Сосенка, вістунка зозуля послана до дівчини Богом, оскільки «археологи вбачають золоті кружки за вислід культу сонця». Це своєрідний варіант При написонні матеріалу використано оспівування загальновідомого мотиву так! праці: трьох радостей Бог ри дає долю. Плачинда С. Вирій. Короткий словник Дослідники пов 'язують 5 рази: наровах давньоукроїнської ологі, -- К. 1992. -- С. 16. храму, стожка, на яких сидять віщі птахи, із космогонічним древом життя. Образ космосу, давньоукраїнські уявлення про створення світу збереглися в стародавніх піснях-колядках: Стояла сосна серед Дунаю. Дай, Боже! На тій соснойці сив сокіл сидів. Дай, Боже! Крильцями стріпав, в Дунаєць упав. Дай, Грушевський М. Історія української пітеротурм. -- К., 1992. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні. Кн. 1. -- К., 1994. -- 5.67. Нечуй-Левицький українського народу. - К., 1992 Грушевський М, Цитовано праця | Світогляд Боже! Сосенко К.Культурно-історично постот» Вийшов він від там третього року. Дан, староукроїнських свят Різдво і Щедрого вечеро. 7 Тексти пісень взято із збірника Б. Грінченка«Етногрофічні матеріали, ра в Чернігівській та сусідніх з нею губерніях» (т. 3, 1899 р), З репертуару хору «Гомін» (керівник Л. Ященко) то із збірника «Щедрий вечір: Укроїнські народні пісні» | К., 1989) Лідія КОЗАР, кандидат філологічних маук Виніс він відтам троє насіння. Дай, Боже! Перше насіння -- чорна землиця. Дай, Боже! Друге насіння -- яра пшениця. Дай, Боже! Третє насіння -- зелена трава. Дай, Боже! Чорна землиця -- хліб ізродиться. Дай, Боже! 761 зро ЩО со «Просвіт ЗБ о чу М ці

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин