Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №55 за 1999 рік

Слово Просвіти, №55 за 1999 рік

м ОО б ї Пе "ее лани сотки 0 ТЕЙ ет низи с ДЛ, СІЧЕНЬ, ЧИСЛО 1 (55), 1999 Рік Р ні о а - - а чн п нн" нь Високоповожні пані і понове, шоновні гості, дорогі мої побратими | посестри! Вітаю Вас з нашим національним святом, із радістю причетності до живої криниці українського духу і слова -- будьмо здорові з Різдвом Просвіти-Мотері, з високостями її віку і сили! Є серед історичних дат у ноціональному календорі України, здавалося б, не вельми голосно, оле суттєво важливо І визначольно для національного відродження дота, яко Фактично сформувола нош календар у ХХ сторіччі. Це восьме грудня 1868 року, коли кращими представниками укроїнської інтелігенції то духовенства у Львові було засноване Товариство «Просвіта». Завдячуючи «Просвіті», ми маємо видатних політичних діячів, державних мужів, провідників нації, які пробуджували почленовону Україну, повертали її, за висловом М. Грушевського, до тями і провадили усі національні змогання в ХХ сторіччі. Наймасовішо організація, яка охопило всі етнічні землі українців, дало потужний поштовх до національного відродження. 8 грудня, 130 років тому, на установчих и зборах Товариства «Просвіта» один із во засновників його сказав те, що доти голосно | не деклорувалося і що не втратило своєї | значущості: «Кожний народ, що хоче добитися амостійності, мусить передусім дбати про нн ч те, зби нижчі верстви суспільства, народні ласи піднести до тої ступені просвіти, щоби ця нородно масо почуло себе членом ноародного оргонізму, відчула своє громадянське й національне достоїнство й узнало потребу існування нації як окремішної народної індивідусльності...» - бат" сито ЕР. А священик Йосиф Заячківський уже тоді остерігав від «того огидного космополітизму, сьогочасної чуми, що є погибеллю всякій . народности». ай 1 Р й -й зі | Як бачимо, з перших кроків своєї діяльності . - «Просвіта» дбала про серцевину нашої - - - національної ідеї -- побудову Укроїнської 11 || СаїдойнноїДерови "7 ро «Просвіта», як зазначав на урочистій - --- академії видатний письменник і громадський діяч Роман Іваничук, «була школою дер- у ака Р у і -- "РИ я з но РОН РЕМ - якими була розірвана Укроїна». борода Ось чому саме у Львові, а не в Харкові, Фо наприклад, виникає Товариство «Просвіта», Хі де «розсудно мислячі» люди своєю просвітницькою діяльністю ширили в масах україінськюу націонольну ідею. сові «Просвіта» вело нополегливу боротьбу від "Я сомого почотку зо рідну мову, за рідну укроїнську школу, зо українські кофедри в університетах. Як зазночав дослідник і політолог Радевич- Винницький: «Коли просвітницька діяльність отримало організаційне оформлення у вигляді Товариство, усвідомлення укроїнцями своєї національної ідеї відчуло твердий грунт під-ноОгОми». У сферу діяльності «Просвіти» втягувалися найвидотніші укроїнські особистості з усіх етнічних територій. Діяльності галицької «Просвіти» сприяли наддніпрянські українці не лише творчим доробком, але й фінансово. Наприклад, для придбання в 1895 році триповерхового будинку в центрі Львово (площо Ринок, 10) кияни передали через професора М. Грушевського З 000 крон, Доречно сьогодні згадоти Миколу Костомарово і Панько Куліша, Євгена Чиколенко то Івона Нечуя- Левицького, Софію Русову то Борисо Грінченка, Христю Алчевську та Дмитро Дорошенко, боготьох інших. «Просвіта» поступово стоволо школою о / - жавності в чужих державних системах, між "яї Й од 4 и рей Доповідь на урочистому вечорі, присвяченому 130-річчю «Просвіти», суспільно-політичного життя в Укроїні, поволі розширюючись на всі терени, де лише замешкували укроїнці, які були затиснуті в Пещаото ноціонольного, І відповідно, соціального гніту. Саме тому згодом Товариство через свої філії налагоджує економічне життя українців, розбудовуючи широкі мережі кредитно-фінансових, господарсько-споживчих спілок-то кооперативів, суттєво впливаючи на стан економіки у своїй місцевості Таким чином формувалася надійно економічно базо національно-політичного руху українського народу. Необхщно зазначити, що в Зохідній Євролі ще у ЛХУ// столітті почалося дослідження проблем, пов'язаних з існуванням націй, як понять констонтних, як вищих природних формовиявів людських спільнот. "ГЛерші ноуково-концептуальні розробки ноціональної гїде/ ми знаходимо в процях німецького філософа Йогана Готлібо Фіхте Цій проблемі, проблемі національного самоусвідомлення, присвятили свою увогу видатні мислителі Жан-Жак Руссо, Джомбатісто Віко, Йоган Готфрід Гердер. Національна ідея, сукупно з релігійною, стали рушійними силами, що визначають | політичну карту світу, і впливають на всю динаміку розвитку ХХ сторіччя. Національне самоусвідомлення набуває планетарного характеру. | саме це спричинилося до розпаду останньої псевдокосмополітичної Російської імперії, оновленої, за висловом нашого земляка Миколи Бердяєва, з допомогою ідеології так званого світового комунізму, а насправді -- російського абсолютизму. Но догоду новій ідеології перетроктовуволося історія, уніфіковуволося культуро, нищився становий хребет нації -- селянство, руйнувалася церкво, вигиболо по каторгох інтелігенція, нав'язувалася низко різних стереотипів про народи «держовні» та «недержовні», «Історичні» то «неїсторичні». Просвітяни ж від сомого початку своєї діяльності налаштовували мислення укроїнців есте Бо п ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ Членам Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Шановні друзі! Щиро вітаю вас з нагоди 130-1 річниці з дня заснування першої «Просвіти» на терені України. Крізь гоніння, утиски 1 заборони «Просвіта» відродилася на зорі відновлення української державності, перетворившись в одну з найбільш масових громадських організацій. З Товариством пов'язана діяльність видатних діячів культури 1 науки, серед яких імена Івана Франка, Бориса Грінченка, Михайла Грушевського, Держава ії «Просвіта» мають багато спільних завдань. Це розвиток української культури, мови, освіти, інформаційного простору, утвердження національної самосвідомості, входження нашої країни у світову спільноту. Сподіваюсь, що діяльність Товариства й надалі буде яскравим прикладом вірного служіння народові і сприятиме становленню України як справді незалежної демократичної держави. - Бажаю учасникам ювілейного форуму, , всім просвітянам доброго здоров'я, ». благополуччя, творчої наснаги і нових завершень. У о ЛП, КУЧМА ХТО НЕ ПРОСВІТЯНИН -- ОЙ НЕ УКРАЇНЕЦЬ: 8 грудня 1998 року ? гія ціональній опері ; В Національній оте на державність, сомостійність, почуття ГІДНОСТІ за власний народ, укроїнську мову ТО українську територію. - Ось чому ще в реляції генерал-лейтенанта Орлова царю Ніколаю | зазначалося: «Уряд не може допустити думок українофілів про відновлення народності їхньої батьківщини, позаяк це поведе малоросіян, а за ними інші підвладні народи, до бажання існувати самобутньо...» Підтвердженням вірно обраного просвітянського шляху був той факт, що в «Просвіту» йшли цілими сім'ями. Для залучення молоді до активної діяльності Говариство «Просвіта» ініціює створення молодіжних організацій «Сокіл» та «Січ», що згодом перетрансформовуються в перші військові самозахисні підрозділи, які висунуть згодом видатних військових діячів для українських національних визвольних змагань... Не буду відкривачем істини, коли скажу, що до двох абсолютизованих комуністами революційних подій 1905 та 1918 років «Просвіта» має найбезпосередніший стосу- Шановні учасники урочистого зібрання! Нині виповнюється 130 років з дня створення «Просвіти» -- однієї з найдавніших і найчисельніших організацій українського народу, що в усі часи була школою української державності. Біля її витоків стояли кращі сини і дочки українського народу. Головою Київської «Просвіти» був письменник і автор тлу- мачного «Словника української мови» Борис | Грінченко, а його заступником -- Леся Українка. Чернігівську «Просвіту» очолював Михайло Коцюбинський, Катеринославсь- Бу зо академік Дмитро Яворницький, Миколаївську -- адмірал, автор популярної «Їстори України» Микола Аркас, У «Просвіті» активно працювали Іван Франко, Михайло Грушевський, Христя Алчевська, Августин Волошин, Юрій Федькович, Микола Лисенко Гван Огієнко та багато інших діячів вітчизняної науки 1 культури. Сьогодні «Просвіта» є масовим громадським об'єднанням, яке проводить велику культурно-просвітницьку роботу се населення України з виховання націона свідомих громадян, патріотів своєї Бат щини, посідає пажливре місце нащонального та духовного підродже консолідації де кро каци демократичних сил суспільсті | | ства Бажаю псім просвітянам міцного : особистого щас тд злі | тя, щедрих життєвих алоб на благо утпе і КАТА У рдження нашої держати! ред льно ьківв процесі Прем'єр-мініс гр України 8. ПУСТОВОЙТЕНКО нок, бо ці обидві події відбуволпися під національно-визвольними гасломи ! прапо- рами, тому й не дивно, що дроматичні сторінки історії «Просвіти» пов'язані з протистояннями копоніальним режимом -- як угорської влади в Закарпатті, так | польської окупаційної влади в Галичині то російської на Наддніпрянщині. Російським уряд уже в 1908 році забороняє Одеську «Просвіту», 1910 року «Просвіта» зліквідовується в Києві А наступного року по всій імперії, включно з Кубанню, нищилися просвітянські книгозбірні, арештовувоалися і депортувалися чільні діячі «Просвіти», влаштовувалися погроми Народ: них Домів.. Проте зламати просвітницький рух не вдалося ні на Сході, ні но Заході України. З початком Лютневої революції Велика Україна почала вкривотися густою мережею «Просвіт». | за короткий час їх налічувалося більше п'яти тисяч. Члени «Просвіти» засновували українські школи то гімназії, влаштовували навчання дорослих, хати-читальні, курси з ліквідації неписьменних, зводили театри, Народні Доми, будували Нас вітають Вельмишановний пане Мовчан, шановне панство! Для мене велика честь як Послові Республіки Хорватії в Україні ії як членові Матиці Хорватської взяти участь у святкуванні 130-1 річниці заснування Всеукраїнського товариства «Просвіта» їмені Тараса Шевченка. У Республіці Хорватії приблизно у той же самий час засновано всехорватське куль" турно-історичне товариство під назвою Матиця Хорватська. Її заснування відбулося за часів, коли мій народ жив у межах Австро" Угорської монархії ії коли бажання зберегти рідну мову і культурну самобутність 0 бУЛИ запорукою збереження й етнічної самобутності, без якої немає прагнення до національної незалежності, І хоча з того моменту закінчилися дві світові війни, роль Матиці Хорватської не аменшилася, бо створення власної суперенної держави відбулося лише | 1990 року. Весь час Матиця Хорватсько? охоплювала хорватську етнічну еліту, У"! державотворні сили, не авертаючи уваги но | політичну орієнтацію, З її рядів вийшли найвідоміші хорватські культурні діячі, проснтяни, науковці політики Шесля створення власної держави Матиця Хорпатська |! ДОЛІ збирає папколо себе 'нтелектуальну еліту, працюючи заради культурного 1 проспітивого прогресу наролу У цій спрашм має велику підтримку Хорва"" | Ської держави, яка забезпечує її коштом? Для нормальної і продуктивної прами Сьогод" "ШІНИІ зусилля Матиці Хорнпатської спрямо" пані на проблематику рідної мови ! літере"

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин