Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №56 за 1999 рік

Слово Просвіти, №56 за 1999 рік

НРУ г РО Оетпо. Ригспазе їгот уммими.А-РОЕ.сот іо гетоме їпе мгаїегтагк росвітяни, послідовні захисники української мови! Десят ь років тому, в умовах, коли тоталітарний режим почав давати тріщини, було організовано Товариство | української мови імені Т. Шевченка. Його з'ява була | підготовлена діяльністю багатьох патріотичних об'єднань, таких як Клуб шанувальників української мови при Спілці письменників України, клуб «Спадщина» при Академії наук України, Товариство рідної мови у Львові, патріотичні клуби в Дніпропетровську, Чернігові, Рівному, Полтаві... Товариство, крім захисту рідної мови, над якою нависла загроза знищення, ставило собі за мету також проводити широку культурно-просвітницьку діяльність, сприяти відродженню й розвитку культурних традицій українського народу, допомагати в комплектуванні бібліотек українською літературою, засновувати власні підприємства, здійснювати господарську, в тому числі й зовнишньоекономічну діяльність. По суті, це було відродження колишньої «Просвіти», розгромленої в 20-х роках у Східній Україні та в 1939 році-- у Західній. І кінцева мета була та сама -- здобуття державної незалежності України. Але, зрозуміла річ, декларувати це за тодішніх умов було б самознищенням. Навколо Товариства почали гуртуватися здорові пат- ріотичні сили українського суспільства. Його державницька роль яскраво виявилася о під час перших напіввільних виборів 1990 року. Тоді саме завдяки Товариству до Верховної Ради України потрапили ті депутати, які зініціювали прийняття Декларації про державний суверенітет України, а в серпні 1991 року -- Акт про незалежність нашої держави Тому закономірним було перейменування в 1991 році Товариства української мови на Всеукраїнське товариство «Просвіта» їмені Т. Шевченка. Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Т. Шевченка стало основою для створення багатьох партій та організацій національно-демократичного спрямування, його члени були і єактивними бійцями за утвердження держави, протистояли і протистоять партократам і бандократі, яких об'єднує ненависть до всього національного І, зокрема, до української мови як волевиявлення державного народу. Ось чому |мовне питання просвітяни в своїй діяльності ставлять на чільне місце. Свідченням цього є ті численні заходи, які примусили керівників різних рангів ії рівнів рахуватися з вимогами національної громадськості. Назвемо лише деякі з них: всеукраїнські конференції «Мова державна -- мова офіційна», «Інформаційний простір і безпека України», «Державна ідеологія в сучасній Україні», «Національні засади та моделі Української держави у ХХ столітті», акції «Чисті джерела» та «Передаймо нащадкам наш скарб -- рідну мову!» -- всі ці та інші заходи, безсумнівно, сприяли тому, що у прийнятій у червні 1996 року Конституції України стаття 10 проголошує єдиною державною мовою України українську мову. «Просвіта» зініціювала проведення і затвердження державних свят: День української писемності та мови (9 листопада), День соборності України (22 січня). У 1998 році відзначено 1000-ліття українського книгодрукування. Задля досягнення своє! великої мети -- втілення в життя чинного мовного законодавства, розбудови Української держави на суто наапіональних засадах, відстоювання прав громадян України на гідне людини, заможне життя й задоволення національних потреб українців «Просвіта» ладна конструктивно співпрацювати і співпрацює з усіма гілками державної влади. Там же, де принижується національна гідність, честь українців, численний загін просвітян діяв і діятиме рішуче, безкомпромісно, наступально. Ми свідомі того, що лише опертя на власні сили може гарантувати успіх. І намарне волають нині політичні банкрути усіх мастей єднатися з учорашньою метрополією в оновлену імперську «родину», -- шляху назад немає. «Свій до свого -- по своє!» -- старе просвітянське гасло нині знову актуальне. І цілком доречно тут навести слова голови Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка Павла Мовчана, виголошені на У з'їзді нашої організації: «Україні потрібна своя (1) ідеологія, в якій би людські права не витісняли права нації- Ідеологічна наша домінанта визначалася століттями ї грунтується вопа на високих національних цінностях, що вирізпяли нашу пацію від усіх інших і поширювалися па величезних паших національних обширах від Засяння до Кавказу. Наша паціопальнпа свідомість формувалася на філософії історії, на релігійній зорієнтованості на неодмінне "б Ли воскресіння». Із цією високою вірою в неодміннє воскресіння Й розпочинає нововідроджена «Просвіта» відлік | другого десятиліття своєї діяльності -- задля загального добра 1 розквіту Вітчизни. Бо лише тим, хто вірить, усе дасться! Тож несхитної віри й непроминущого оптимізму зичимо всім Вам, шановні співвітчизники: з нами «Просвіта», З нами Бог 1 Україна! і ДРУ ванні бе - нії б - т ее З ч- Лк Раси В СВЙ параниуьнинь иа 3 | І 5. й | г дій здій | ь | 247727 ЛЮТИЙ, ЧИСЛО 2 (56), 1999 РІК і. 4/5 г и 4 оф іч фс . жи рочР' "РР юю "Ж Міні йі 3 і у Е Же чу Чи г ть М о і т Р - 2 ь Р - ї В я газі "г ' «б Ра М ) "Кк ле Зо гі що т - і: "фо зріз і - і Ро і й БВ, ур а й - "ог еї й з г. "ор РАУЛІМ ГА и Б.С м М | ї іди ь ; ь й як. чай АРІ РСР во р чи «Фото Володимира Щербини БУДІВНИЧИМ ДЕРЖАВИ - НАЙДОСТОЙНІША іЗ НАГОРОД «Будівничі України» -- під такою назвою 21 січня в Кобзарській світлиці Палацу мистецтв «Український дім» відбувся черговий вечір із циклу заходів, присвячених 130-річчю Товариства «Просвіта». Учасники цього людного зібрання мали нагоду спілкуватися з тими, хто любить Україну не просто «з надмірної любови», але й водночас зі святого обов'язку -- творити в ній та для неї добро і достаток. Імена їхні відомі не лише в Україні, але й далеко поза її межами. Академік Валерій СМОЛІЙ задовго до того, ЯК СТети віце-прем'єр-міністром з гуманітарних питань при Кабінеті Міністрів України, здобув визнання як сумлінний учений-історик, непохитний патріот своєї держави. Ставши членом українського уряду, конкретними справами підтвердив, що лише поняття «професіонал-патріот», злютоване водній особистості як цілісність, дає результат. Мера Києва Олександра ОМЕЛЬЧЕНКА не лише в переносному, але й у прямому значенні слова називають Будівничим. За час його керівництва в Києві постало чимало новобудов, а столиця поволі набуває суто українських національних рис. Одним із першочергових своїх завдань Олександр Омельченко вважає відтворення історичного середовища міста над Славутою, й для цього зроблено вже чимало. Відбудовуються зруйновані святині, у київське небо стрімко злітають позолочені бані повернутих із небуття церков.. Милують око киян |! гостей столиці відреставровані історичні пам'ятки, а під патрочатом мерії відбувається чимало заходів загальнонаціонального масштабу... | Одним із головних атрибутів державності, є власна грошова система. «Батьком» гривні, без перебільшення, називають голову Національного банку України Віктора ЮЩЕНКА. Завдяки виваженій монетарній ПОЛІТИЧ! керівництва головної фінансової установи країни наша держава змогла плавно подолати наслідки серпневого фінансового обвалу в сусідній Росії, з економікою яко! й досі тісно пов'язана наша вітчизняна економіка. Газету «Вечірній Київ» кияни З любов'ю називають «Вечіркою». Ця газета однією з перших У державі підняла свій мужній голос на захист потоптаної комуністич" ною системою національної гідності українців і невтратиле свого бойового запалу й тепер, КОЛИ багато хто ІЗ вітчизняних журналістів подався на «кращі хліби» й служить нині інтересам стійкій, виваженій пози Віталія КАРПЕНКА. | | - зи За високий професіоналізм, за відданіст» українській ідеї та формування національної свідомості, за вагомий внесок у розбудову незалежно! України дотирооз патріотів-професіоналів нагороджено Медаллю й раїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка. До речі нагадати, що цієї нагороди був удостоєним неадни будівничий Українсько! Національної Церкви Г'атріар» Київський і всієї Руси-України Святійший Філарет. Звичайно, знайдуться скептики, як! доводитимуть, Що в державі є й вищі нагороди, аніж просвітянська. Й не матимуть рації. Як зазначив у своєму слові Віталій Карпенко, «усіляк! державні нагороди -- при такому невтішному стані справу суспільстві -- Є сьогодні явно недоречними». Тож саме просвітянська нагорода, зважаючи на те, що в Товариств! безкорисливо трудиться жменька патріотів, відданих національній ідеї, має тепер неабияку вагу. Нагорода ця -- «зі сплаву почуттів», як влучно назвав її голова Всеукраїнської «Просвіти» Павло Мовчан. | просвітянський вечір був справді наповнений щирими почуттями, бо зібралися на ньому щирі, 8 кращому розумінні цього слова, українці. Гармонійно вписувався в двогодинне ДІЙСТВО спів «Золотих ключів» із незрівнянними Ніною Матвієнко, Марічкою Миколайчук | Валентиною Ковальською. Особливо сімейного шарму надавала заходові чудесна музика квартету стародавніх українських інструментів під орудою Костянтина Чечені. Щирим сміхом і оплесками віддячили присутн! Нілі Крюковій за дотепн! сатиричні й гумористичні мініатюри. Обстановка невимушеності панувала весь вечір У затишній Кобзарській СВІТЛИЦІ. Пролунали й слова вдячності від імені нагороджених. Олександр Омельченко ПповідДоОМиИ8 приємну новину про те, що Президент України Леонід Кучма підписав за Мо 401-ХІМ Закон «Про столицю України -- М! Київ», який надає великі можливості і міста. Мерія, зазначив голова МІСЬКОЇ держадміністраці, щоденно трудиться над реалізацією ідеї відбудови иєва не лише як європейської, але й передусім українсько! за духом столиці. Наприкінці травня місто відзначатиме свій ювілей та 500-ліття надання йому магдебурзького права і ці свята зустріне 8 оновленні Й ЦВІТІННІ: Не могли не схвилювати просвітян і щирі слова пана Омельченка на Багато зроблено «Просвітою»?: ціональної дет, яКа Є стрижневою для Й т держави. Якщо ти любиш Україну -- ТОДІ ТИ баціоналує, якщо не любиш -- тоді невідомо Ким Ти єси; залі, його думку, зібралися саме 11, хто любить 11. сне Чимало добрих слів сказав меР ! про «нашу З злу молодь». | це не Дивно: у столиці України призи яв близько 400 тисяч дітей віком до 16 років, уеаме дл х працює 440 шкіл, 422 з яких 77 українавктю коржа освіті мерія торік виконала не 128 відсотків. Ще ж у ява навчається понад 200 тисяч студентів. Тому, у не панно, що серед тих, Хто Вітаз нагороджених, було чим освітян, керівників вузів. ва аКиїв 1 надалі залишатиметься центром високої культури, науки зд освіти. | я вірю, що МУ побудуємо сильну незалежну державу!» завершив свій виступ Олександр Омельченко: | ів. На рубежі тисячоліть, як мовиться, усе можливе. Хай справдяться, на радість нам УСІМ, ! ці висок! СЛОВА. Володимир ГЕРМАН

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин