Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №56 за 1999 рік

Слово Просвіти, №56 за 1999 рік

ччо'о т. мо «оре ЛЮТИЙ, ЧИСЛО 2 (56), 1999 РІК Проте ев укроїнців порівняно домедовно існувов ще один різновид шлюбу, досить специфічний ах но тег'ер'Шн-є сприньсття, оле з Вищим від шлюбу аршо вважовся шлюб він змовугТомм МкиЄ ПНДИНСЬКУ, ОРОС» Цей По дойзо -- «божественний», коли ботько | весільним звиготи зофіксувсв Француз Боглам жертвоприносими, бо даруванне дочки роби- | чос було єдиним агтормит етним джерелом з ки. со. й лосз задля пожертви богом. Дарування дівчини історі! запорізького 7 Шлюб аршо переважав у жрецьких родинах. як визначений довніми» мудпрецями-ріші, через що й нозво шлюбу. КОЗОЦТВО м звичоїа визосу ту- в дружини 30 визвлені послуги згадують уже укроїнців. У розділку «Як дівчото залицяються Шесеоя: довні джерело, проте носпраовд це був не ДО парубюв» він, зокремо, пише: є ссмобуртнін шлюб, а співжиття. Віч побутував здебільшого «Тут, но відміну від звичого ' тродиц нших сис ув трьох вищих стонів - брахмонів, хшатріїв нородів, дівчино першою свотоється го зніаські рр і вайш'ї. Ввожалося престижним віддовати парубка, яхого собі вподоболо їжнія трожраінський дочок жерцям, проте згодом, їз занепадом диційний й то незпомімми зобобом мсиже ; ндійсько жертвоприносин, занепав і цей шлюб. завжди дівчині 8 цьОМУ уаголунию ур Ан ові форм чілю Остонній, восьмий різновид шлюбу, більш певна успіху, НІМ поруоок, коли 6 анпробувс найбільш божаний -- шлюб брехма оскільки | наважився пером свототися до обраної з-поміж ГОЄ він личить брахманам. Дівчину одружував дівчини. Ось як це виглядає Закохомо дувчьочо стому, пере батько, даючи женихові за неї стільки прикрос, «дедохотм порубко, якого любить, у том чос. зосомпере скільки міг, о жених мов певне стоновище й | коли СПОДіВОЄТЬСЯ ЗОСТОГУ РАНОК СЕКОУРЧЬ ВИ воїнів, вик ученість: батько нареченої сом запрошував | ісвого судженого о дону зНИЙ Забара Сваямварх його в зяті, приймав з шанобою і нічого не | «Помагой божеї», які зночоть мозожо то схляв тендемтів. | бров навзомін. Прототипом цього шлюбу що наше «Хай блогословить Господь!» і є ов мі вважовся шлюб Сур?-Сокця й Чандри-Місяця, звичайним їхнім привітанням, коли зоходищш є себя тес "В ря згадуваний ще в «Рігведі» й відбитий в до чиєїсь ГОСПОДУ- Крани зро, 2 демо зів : ин» Зо" осіїнському пакільному обраді, Помдеї, беретьс» вихваляти того, хто Чрогато до гірляндою сльоза і Кк /Я А | | 145--153) серця. Звертається до нього, нозивоючи вом оч чоло . і "и Зкщо порівняти ці Форми шлюбу з Федір, Лмитро, Войтик, Миккито, Одним З Тих -.- «задо укроїнськими, то бачимо, що деякі з них найбільш поширених тут їмен, та коже: «бачу звіряти маречено ж | Ф/ у обстонов: і гпАдОЧ-З їінооарійський о ім Ок серед Ві зважався реч ІЗ «кшетрі кацстрінс | тому ВОЧ у. М сваєямвої | ані брахман і бі бьрохмон т "АД і чі б й 14 - | з ї че . «Зі т, і Рі їй Ж т й РУ сваємво викров Рукміні, а Арджун -- Субгадру, сестру зтвого обличчя, що ти пюдико добог, будеш ІЧ --о - і фо РР У я 'шлюб, вищим мотивом якого було Крішни, попередньо було досягнуто згоди дбайливим і побитимеш СВОЮ Ж»Я, порелігійни 57 3 родження нощадків, сподкоємців, аби рід нареченої. 3 часом шлюб-викрадення діваюсь, що з тебе зийде добрий госгодоер ремі гзнмя людини еурвався, о оселя ке столо пусткою. залишмвея тільки у воїнського стану, кшотріїв, Ці твої горні якості змушують меме уклянно у свСсЯМмВ уж ГІС - мозаенну було скоріше спровою бо саме вони здебільшого на війні здобували просити взяти мене 30 жінку». Мовивши це єрсрю роду, анок окремої людини. У Греції собі дружин. Така військова здобич стало вона звертається з подібними Словоми до сн " - вся за священне дінстВвоО. Плутарх своєрідним свідченням пицарської доблесті. У батько й матео!і порубко поктрно прохоючи різні ро що в Сларті неодружений чоловік тій же «Махобгараті» могутній воїн 1 згоди но їхній шлюб. А якщо ж дістане відмову чити ДС льсвео5 певних прав і належної повоги. 0| воєночальник кауровів Бгішма назвав шлюб в | У чи одговірку, буцімто парубок ще молодим герой «Ї С об Зі рум рооплядоли шлюб як священну ї | ракшосо нойкращим для цорів 1 підтвердив є | | | неготовийдо одруження, то дівчино відповдоє лух богс іржу най 7 0 тамттвіцадуніввю дію, ТОВруючи безшлюбність цю заяву викраденням одрозу трьох цорівен зяб З З чт шо не залишить їхньої хати, ПОки вич йо не сугерни Б В. пованььсою осулом, як невигідну і державі, для Свого брато. «Манусмріті» розглядає цей | 4 пошлюбить і не візьме собі за жінку. А зону ПО Обму І ра ЧР - а, й і «Е Тяв - рі й ї З г - ра го ччи - - би 1 ! ш: Е « ; 1 "Фет Ек: яр чо - о оаьній чі і Р | і - оре РнЛи-У Б " - І - гРетеОРзй ох ати енНмУ дир ці сі ЛЕ і - й н - т М мовивши це, дівчино вперто стоїть ко се і не виходить 3 ХОТИ, ПОКИ Ме ДІСТОНе " вимогоє. Через кілько тижнів Обтьки Ззмучісмі ри шлюб як основний для кшотріїв. Зазвичай кшатрій мав здобувати дружину в битві обо викролоти її. Тако поведінко кшоатрія вважалася - родині, яко потребувала Омнів для з роду і здійснення домошніх гідною похвали в тому розумінні, що цим він не тільки ПОГОДИТИСЬ», 0 з номовляють СО ( вах демонструвов майбутній дружині своє щоб той пильніше придивився ДО Дівчеаюни за описи з геройство, оби вона, сама кшатрійко, могла тотожні. З літописів відомо, що в полян іочувало | до своє «айбутньої жінки. | порубок, Осчочи Свова поцінувати доблесть майбутнього чоловіка. добровільне побрання, тоді як у древлян ТО | як завзято дівчино бажає йому лобода, відтепер стород інших племен було ток зване умикСям, убоОд. починоє дивитиС» но неї як но своюЮмо Бутчю что ка Шлюб гондхарас, за «Манусмріті», це «добровільний, пристрасний союз дівчини та юнака, посталий із жадоння, жоги». Тут питання про шлюб вирішують наречено й жених, а Дослідники зозначають, що умиконня у нос було лише обрядове, хоч є ФОКТИ, коли умичка відбувалося за згодою дівчини. В давні володорку. Наполегливо пр: дозволу її покохости. Ось як з В ботьків | сУуджених викхоноти М», їі ря С) » Я я 0) Ф РО. ного, він розглядався як своєрідні жертво-не ботьки Класичним зразком токого шлюбу Ом було йкупномолодої, це розумілося воє божомиз поляна приносини. Хто не вступав у шлюбне життя, єшлюб Шакуктали й царя Душ'янти, прийом- ТОК, ЩО за молодою давали посог чи віно. Зк євжеговорив, батьки бояться чохликоти одруж називався «позбавленим жертвоприноний батько якої, мудрець-відлюдник Канва Арабський письменник Х століття Їбн Якуб з но себе гнів божий чи якесь ше лихо цього син» - для давнього індійця вкрай образливе каже: «Шлюб спраглої жінки зі спроглим розповідає, що в слов ян молодий доє батькові | прогнсеши дівчину, бо ввожоють, що, Ям доОтекоя прізвисько. Священні індійські тексти кого-чоловіком, новіть без релігійних церемомолодої дарунка. У сучасному укроїнському учинивши, мовіки знесловлять увесь і рід о - пошують: «Сом чоловік -- половино людини, ній, -- найкращий шлюб». Принагідно 30- весільному О0Оряді є вирознк! вкозівки НО який неодлинно ім за це поместитьс»е. | ох Сом сто друго половино його -- дружина» обо «О значимо, що чудовий переклад драми Калідаси стародавні форми шлюбу. "Так, і ДОС! вони не застосовують для цього насиль во мрджу церю! Хто не має дружини -- чи то брохмон, «Шакунтало» (М ст) здійснив у 20-і роки позосталоса відомвоння, міом умикання бопобоюються суворої церковно! кори, яко кран кшотрій, вайш'є, чи то шудре, не придотний | український письменник і композитор Гнот МОЛОДО! весільчанами молодого. Позостався передбачає в токому виподку егітнАюю ОГАЦАК для релігійного дійство». Хоткевич; окрім цього, він СТВОДРИвБ йцедвадцять У викуг за молоду, ТІЛЬКИ оорядовим, що великий штроф і гоньбу для їхньої господи нд Смріті, священні перекози стародавніх сім різних музичних творів на тему Шакунто- | ДОЄТЬС? найближчому оточенню молодої об0 | Батьки ток лякоються цих зобобочів, ще модо зчдійців, знають вісім різновидів шлюбу: пи. Аперший укроїнський сонскритолог Повло парубком з її села чи кутко. ; | зкомога швидше божають уникнути нещоєсть ренанса брахмо, дойво, оршо, праджопотья, осуро, Ріттер переклав цей сюжет Із «Махабгоро- Збір дружини молодим |зестіьмим Пол ДІ | які могли 6, безперечно, стати корою 39 Те і рі гандхорво, рокшюсо то помшочо. Вони, в Ти», акий став основою для дроми Калідаси. імітація викродення нареченої, подолання що їхні сини колись відмовили д зчотом, Як | бак свою чергу, поділяються но схволювоані й Вищим зо шлюб гандхорао вважався шлюб перешкод на шляху ДО МОПОДО! (переймо/ -- пеніньЗао низ Заичой кий а ОЛІЙ ооажі несхвалювоні: перші чотири -- схволювокі, ССУро, його «Манусмріті» визначає тою це свідчення давніх форм шлюбу умиканням. | водиться тільки між людьми рівного стому бо ца я решто - несхвалювані. Перший шлюб «Видання дочки, коли жених дає маєтностей А мова сторостів про куницю ! мисливця в цьому крої усі селяни одноково зоможамі " -б б ввсжовса найкращим, п'ятий і шостий -- | нореченійто її родичом стільки, скільки може, Обмін подарунком с22- сватоми, викуп коси, нема великої різниці в їхніх стОТКОХ? "Боплом суті стерпними, дво останніх -- гонебними й й добровільно, називають пулюбовмосураї З ЧРЛОТО ПЕГРАКРУЗОА ХУНОК», - о ИУРААР 73-74) ФМ зосуджуваними. Нині визнаються тільки дві Підстовою для такого шлюбу були статки, відгомін шлюбу на основі купівлі-продожу Сватоння дівчини до хлопця взсжоєтьс? ь кю форми шлюбу -- брахмос й осуро. гроші, це до певної міри купівля дівчини. Схожеукуниця в мові сватів МОЄ СОНСКРИТСЬК | відгомоном мотрюрхоту, воно засама снуволо дом Найбільше засуджувався шлюб псішоча | Інколи цей шлюб називають монушо, тобто ПОРолег- Бо віндійській весільній термінології | в різних народів і не суперечило традициєчму пу «Манусмріті» («Закони Ману») - одно з «людський». «Мону смріті» радить «Розум- СНУЮТЬ поняття конья -- «Дівчино», «дочко», | шлюбним звичоям. 30 середньовіччя це ехо і нойсвяшенніших книг індуїзму (ЇЇ ст. дон.е.-- НОМУ батькові не слід броти новіть чезнмочної КОНЬАТО ОО" ДАОЧКТЬ?, «цното», КОнНЬ- (сприймолосеа як мебожоно ФОрмо свото""" Ж ст. м. е |, визначає його так: «Коли чоловік | винагороди 39 дочку, бо пюдино, яко з здоно - «віддовання дочки зоміж», ко - проте певний виняток стоновили укро" ) иа. гоємно оволодіває сплячою, непритомною чи | жадібності бере цю виногороду, пПродоє ньядотор-- «Той, хто віддає дочку Зоміж» | них він, катоді дещо призобу: на зожив зазісай адньно ввквонко. то це цякоб пойшючо чошодків». Тільки цей шлюб то ще шлюб ТОЩО: Так що, можливо, кумиця споріднено | новим життям. «Прийміть мене, момо, Я міо оз Шлюб рокшосо ця ж пам'ятко кваліфікує брахмо визнаволо індійське судочинство за | З ДОН коньзо- «бно дівчино/дочко» девістко», -- токилми сповоми ще дво СО""" аб тою «Взеттє дівчини силоміць, КОЛИ ВОНО англійського понувоння (СРС, 148) - » тому укро'юсько Дівчино ПОчннНОГ9 саотонммя з і кричить! ПЛОЧе, | супроводжується вбивством Шлюб праджопотья нозваний на честь Отже, Р з зате й зро оорняді і воно моло гповне пооово хозот- ТО» о Ь. Р родичів, це шлюб ракшоса». Він сходитьдо Праджапоті -- владики раз «рімівжовой | ХАМИРОЦІСВ: З ПОРА ГО РУ, чо9мо Хлопець Тоді пише інколи мово зовс і ЧОСІВ копи ГбОПОЧНенНих ЖІНОК ввожопи задля нмородження аїтейм батько віддавов дочку довнього парування -- 7 вільне поороння | СВотТотиСса до дівчини око ВвгоОгоО пом В око учи ь " т РА "асзі увод, І купіалео-продож Умичко 5 ДОГОВІД З прань - . - військовим трофеєм. | сьогодні в Деяких женикові, Оби обоє чесно сповняли СВО! -ю ісмували поряд, то ток і відбилис Ззогледуно це поОрутувов і висів »см задійських лісових племен но весіллі розігру- громадянськ! То релігійні обов'язки Перед ' КО/ЯТУ рН ба | тю р диня ИСЬ У 4- зомість теперішнього пітм/виюти зм" Чу ЮТЬСх Сцени битви й захоплення нареченої! цим батько отримував певне зобов язоння ВІД МУР зи СЕ. Р За | "о знаііля Ціачикно пропомуволо хлоп аі мкм ин СеЮУч - У ведійських аріїв первісні звичої потроху женмхо, котрий приходив свототис» сом дур зу ето нка Як с іт ЗРАЗКУ незобучоючисяа його зговою оо ріахО | зникали. Викроденне дівчини всупереч її волі Ще вищим був шлюб сршое, копи батько 5 оо знов інь вим и нн ба з ой ІЗ | відмовлепи Поо силу цюєї тродиці СВІДО""" «м, траплялося все рідше, о здебільшого дівчину нареченої отримував від женихо пОру-дРУГ) еті ет - жаба зм сирен а БАН 7 ЗВО ЦІ у ЛУ ючинця, зосуджено" уд викрадоли 3 (| згоди, хочО батьки й бу пи кора дл» жертвоприносим Проте і зара сні ч нашим ех - «еф ча Ка кох ль золі фа ми ані ь од прючи Тожі викрадення тод готувалися юмнокоюа волося, що Че дарування» БАЕЛОБУНН УРАН зоміж» ТО «ВІДДОТИ Дівчину З0міжу У ее З 4 РАЧОПРОАУЧУЧНЄ "ч ; - з - Со і дівчиною, особливо коли вони зоходилм» 8 кертвоприношення «Якщо родичі не ай ще снуволо зо Ярослово Мудро КЕ УРА ОЛОВО В СУ іди юю кох конфлікт із батькоми -- тоді шлюб здійонювовся впаснюють виногороди 30 когом», и че тя Церковний Устав зобороняє його і ка аб хі ей поступово зобувався, і вже ноприкті! 7 | через викроденне | тоємну втечу В епічних продаж, -- ПОЯСНЮЄ «Манусмріті», -- че Титьки аг «їн , см кокучах Р ориклодох 3 «Моахобгарати», коли Крішно свідчення повоги Ме прихильності оПпібчниь м» н« С Як Х Хол ' п С ПР р ПО А ода ввнінний ар венкінаннні нини НВР НИНЕНУВННИЧИНЯМОМЙ СО

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин