Сторінка · с. 5сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №56 за 1999 рік
Слово Просвіти, №56 за 1999 рік
рон о де
3 Зч М г Роз оо б - її
» ПЕ ачь і Ті " . ї Р зс.
Іч і Р. же
3
з . - РА "
ХТО ЙДЕ
Кролевець -- невелике містечко, райі
дентр на Сумщині, станція на залізниці Москва--Київ. Але історія його давня (не менше 400 років) з славна. Чого варті хоча б кролевецькі рушники, відомі Уу цілому світ!
е Правда, славу цю відроджувати треба. Бо. як і все національне, затоптували її різні запроданці, особливо в часи недавні, радянські. Ї не тільки запроданці, а Й оядова інтелігенція... Не відали, що
гворили".
Отож є до чого докладати сил кролевецьким просвітянам. Найактуальниш Теми
-- про перебування Тараса Шевченка а Кролевці, звязки Кобзаря з нашим краєм, вшанування місць, пов язаних з
ного іменем,
-- вивчення життєвого шляху 1 творчості нашого видатного земляка, великого українолюба, письменника-
Миколи Лукаша, якого
перекладача Кролевець донедавна майже не знав, - вивчення і популяризація творчості ще видатного кролевчанина, великого українця Олекси Грищенка -- художника 1 мистецтвознавця, картини « якого експонуються більш як у 20 музеях і
арзооіа): 0
-ов
світУ. а Гпролевець про нього нічого не
тем 1 напрямків
, Але братися за
можна випускати з поля зору найголовнішу турботу «Про-справу утвердження української
Початком відродження «Просвіти» в
Кролевці є червень 1992 року. Отже, до
140-річного ювілею «Просвіти» мали ми
шість з половиною років напруженої роботи.
Переглядаємо наш «Літопис Кро-
левецької «Просвіти». 1992--1998». Подумки оцінюємо: чи якісна наша робота?
Чи багато зроблено?
Наче й немало: понад 60 масових заходів і акцій, вистутпв перед людьми безпосередньо, радіопередачі. Ті акції зафіксовані більш ніж у 40 фотознімках, публікаціях у часописах. Наших репортажів і повідомлень лише в «Кролевецькому віснику» (це районна газета) близько 45. А ще в сумській «Новині», в газетах «Зірка», «Українське слово», в журналі «Дніпро». Писали про нас 1 «Сумщина», і «Урядовий кур'єр», інавіть закордонні українські видання «Свобода» | «Рідна школа». Публікації рясніють
десятками їмен учасників нашого об єднання. Робота наша -- на виду. Велике
розуміння 1 підтримку мали ми майже в усіх своїх заходах. І непотрібно було б називати всю оцю статистику, якби не пригнічений стан нашої інтелігенції, неможливість допомогти в її безгроппв 1. Глибоке співчуття викликає її сьогоднишня хресна дорога, щира жертовність кращих п представників -- справжніх просвітян.
А що ж наша Кролевецька міська «Просвіта»? Вона теж фактично не має ніякої матеріальної бази, навіть своєї постійної кімнати. Хоча немало зробила для 11 обладнання. Правда, час від часу має в неї доступ. Ось такі справи
Нема де розмістити нашгту бібліотеку (не менше 300 примарників, більшість із них надіслані діаспорою) Хоч наче і влада -- міська й районна -- ставилися до нас із розумінням.
На щастя, стосунки з владою не набули в нас таких трагічних форм, як у деяких інших місцях. Мабуть, це тому, що актив об єднання складається з людей, глибоко закорінених у місцевий грунт, які добре знають кролевчан, їхній характер, традиці, звички. Це краєзнавець І Кобизький,
учителі О. Завгородня, В. Дуля, В. Островська, О. Риндя, Б. Книш, В. Дима, художник М. Литвин, фотомайстер і Яковина та інпі Дуже важливою є участь у багатьох наших справах студентів КУКМ Людмили Антоненко і Євгена Бондаренка Багато цінної просвітницької інформації надав нам місцевий поєт Василь Сухомлин.
Що додавало нам оптимізму в дуже нелегкі оці пость з половиною років?
Робота з дітьми, з молоддю. Адже, хто працює з молоддю, той дбає про майбутнє. Вдалося нам створити навіть молодіжний гурт з 24 хлопчиків і дівчаток та вдягти їх у виготовлені нами українські костюми.
«Квітуча калина». До речі, про «Квітучу калину» писалось у «Слові Просвіти» в числі 1 за 1998 рік.
Не один чудовий концерт уже пілготувала 1 провела наша молодь, гурт
Де молодь, там мають бути 1 свята. |
вони у нас були: Шевченківські, Лукашеві, народні, походи в ліс, концерти, конкурси, вечорниці, поїздки на Тернопільщину, в Київ. Це були справді щасливі дні - - свята всіх поколінь людей. Свята історичної пам'яті, свята рідної мови. Здебільшого були вони наслідком власного ентузіазму. Але допомагали нам і земляки-благодійники. Їхні імена в літопис «Просвіти» записані червоним рядком. Серед них не лише теперішні кролевчани (дай, Боже, ім стати новітніми Харитоненками 1 Терещенками!), а й колишні. Серед останніх: Зореслав Зо0- рян -- поеті громадський діяч, що НИНІ мешкає в США, Віра Смерека - - письменниця і громадська діячка з Англії. Щиро вдячні ми й директорові Національної опери видатному співакові Анатолію Мокренку, що забезпечив нас безплат-
- ПОДОЛАЄ ДОРОГУ!
ними квитками в театр під час нашої екскурсії в Київ у березні 1998 року. Ніколи не забудуть наші діти також екскурсію по Києву, яку провів під час тієї нашої туристичної поїздки письменник Леонід Череватенко.
Постійно допомагав нам у просвітянській справі Бог! І це додавало упевненості; хто йде -- подолає дорогу.
Розуміємо: ще неблизька наша дорога до омріяної мети: торжества української державності, відродження української мови.
Великі напп заходи по вшануванню видатних митців-українців Миколи Лукаша, Олекси Грищенка, Володимира Руденка та інших ще попереду. Маємо провести й велике районне свято рідної мови.
Робота продовжується-
голова Кролевецького міського об'єднання «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, член Спілки художників України,
«Просвіта», вчитель української мови | га літератури, історії |
Поєт Зореслав Зорям із Америки в гостях
у -Каттучої калини» -
Юмий бандурист Євген Бондаренко
Людмила Амтоненко читає вїтрші на
ювілейному вечорі поста Василя Сугомлйма 5
СВЯТО ЮНИХ УКРАЇНЦІВ У МАКІЇВЦІ
У рамках святкування 2000-річчя Різдво Христового і 130-річчя Товариства «Просвіта» імені Т. Шевченко в полоці культури Макіївського метолургійного комбіноту відбулося фольклорне свято «Без верби | копини нема України». Його проведено завдяки сторанням працівників бібліотеки цього культурного закладу.
Приміщення прикрасили квіти, гроно калини. Скрізь - на вікнах, стінах -- укроїнські візерунки, у кутку піч, розмальовоно дивовижними квітами; поруч -- глечики, макітри, рогочі й навіть горбузи.
На свято прийшли учні загальноосвітньої школи Мо 2) та їхня вчителька укроїнської мови і літератури О. Востряково, учні педагогічного училищо разом їз керівником-мовознавцем М. Міщенко. Зовітали також голова Товариства «Просвіта» М. Суконник, отець Валерій -- настоятель церкви Їоано- Затворника Укроїнської Православної Церкви Київського Патріархату, майстеркулінар професійно-технічного училища Л. Нікітина, бунчужний Моакіївського козацького полку імені |. Сірка Ю. Гілевський із козаками то інші.
Гостей зустрічоли діти в національному одязі. Дівчинка в укроїнському строї вносить запашний коровой. Звучать вірші:
Ми в калині родились,
В калині зростали.
Ми в сопілки з калини
Журбу виливали.
/ калину но серці
Несли в домовину.
На могилах у нос
Виростали колини.
/ цвіло ношо доля
Калиною в лузі,
Розливслось піснями
В скорботі і тузі.
Запалено свічки. Лунають дзвони скорботи. Отець Валерій молиться за Укроїну, її святу Православну Церкву їі християн та всіх присутніх у залі, виголошує напутні слова.
М. Суконник у своїй промові розповів про знаменну дату -- 130-річчя Товариства
ними закладоми, культурними центрами. Перший конкурс для учнів «Мова калинова» проводить ведуча Тетяна Шин-
учні слова: «Мова мудро берегине, що не давало погоснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу...»
Подорож по країні Мовландії була цікавою і для дітей, і для їхніх батьків. Вони пояснювали значення відомих українських фразеологічних висловів, наводили прислів'я та приказки про мову, брали участь у ролевих іграх «Скажи без затримки», «Дикторський текст».
У старовинному національному одязі вийшло до дітей майстер української кухні Л. Нікитина, пригостила всіх є зами української кухні. Діти ставили май
егі:-'» У
Захоплено всі вітали козаків, які дотепно, з гумором розповіли про свої справи, Бонє
перевелись ще козаки в Макіївці! Вон
ззацьких святах;
нізацій ьоійььній Й ль
С
бі о ЗЛ
«Просвіта», яка маєтісний зв'язок з навчаль-|
корьовоа. Звучить «Молитва до мови» Кате-| рини Мотрич. З великою повагою слухають |
г сао. 1
запитання про традиції української кухні,| | обрядову їжу ї дізналися богото нового навіть про звичойнієіньку кашу. "грн
-
мой Р
че
РУа Ц г
чен " "Р -ї і
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
