Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №56 за 1999 рік

Слово Просвіти, №56 за 1999 рік

ПЕР с - о ання 0 б івійвьно сіни сьо до ьц Ж 4 Ї лорі і ці Ж. рКь ПУ... є Ра М т - Р ла з їв: 1 пютий, ЧИСЛО 2 (56), 1999 РІК о влади - аиніеаньнох би ПРИИНИНИНИХРЕ. Зіві РУ чч і) із'ьак «Рута: З ча і 4 і "Ше Ре | МИР РРО чу ри : ЕРігою . ці й Р ри - - 1 и. ча і -б 5 даю "ч ї «Я 4 ' -. РЙА - ль - й ї, и чия , п Чи РДА зі ч к й - ОТ рії тт Же чо ву І, -в : чи . ї щі «сі . ек ЗУ зроб і чи ї - тонни т лсячолітній сколоздеА Номінація: «РКМ/ародне та декоративно-прикладнє мистецтво» щмааченко високу традицію народного Сколоздра (ван. При малярства ПІДХОПИВ на свої могутні плечі | неволю», «Маруся Богу Іам Скопохдре!з сепа Розвадів Мимко- «Слава не вмре не поляже!» / - - авівського рамому ча Львівщині. іван Сколоздра м'! би стати зразковим господарем та порядним сім ЯНИНОМ, або ния Білокур; Чекання; Вікно; Смерть козака; - п'яничкою чи ПОВелаєх ом. Міг би бути І оміс ним варіами так Ом моОбиИТтТи, 50 на комПпрЬ «0. Це | є шлях посередності; Апе ми- Визволення невільників; Ой у полі нивка; гець -- Пюдина щира ! безпосередня, Обжинки; Святковий концерт; Квітковим базар; Ярмарок; Весілля; Сільська ідилія; Страта; Мамина світлиця; Несе Галя воду; Козак Мамай; Сільська новина; Маруся Чурай; Коломийка; Скасування кріпацтва; Українська мелодія... Весь капендар пюдського життя, проживально-переживальна філософія української душі, мудрість і сила народного досвіду -- вільно І натхненно переливаються у незбагненно світле | барвисте священнодійство... Оськозацька могмла. Вічно юна, зепена, жива. Неманічого могутнішого за могилу-із неї природно виростає (чи її увінчує, увічнює) голова дівчини, жони, матері, України. Це - родителька. Смерть -- мати життя...Наїїпроминаючому (але и непроминальному) тлі, тілі -- як хочете -- древньоюним! сивочолийкозак. Вініде, не торкаючись землі, такий не затопче життєвого рясту, вінлетить у немислимо легкому і натхненному танці, вінрозбуджує і будує, він не захищений, бо сильний. Це сам Бог зійшовна Землю, це життєва спромога, дух творчості - ЖивотТворять. Це - сама ПРАВДА, що батьком життя є саме ЖИТТЯ. Бо «не шукайте живого серед мертвого», бо ось воно -- начало міцного козацького корени, пепикої душі! Копи мому віІДКкриласяи краса «(«ОПОВ!К аплакав як дитина. Може, мне твворчог ТП, В! пропиває дареми их сліз, апе душа мого напну па вії натхнення | ямомти СТО чашу до дна. Відомо, що пос ередниками між ПпюЮдьми одміе! культурм, міЖж ПЮдИиноОМО І Абсопютом | мерт пимАм !Ме народж еними ають одиниці. Доних маїЖ живими, пюдсько! реєсм СЛ напежить ! Їван Скопоадра. чи переказати Неможливо Описати роботи Ївана Скопоаздри. Навіть, здавалось би, зама! епементи в окремих мого творах, тчиінші Недопіки мого картин, є ж мВвибо геніальні і Богонатхненні. Про кмАМСсСпення мом, масштабність ! Сколоздри засвідчує тематичне розмаїття, зафіксоване в назвах: Різдво; Дударик; Народження писанки; Весмямки; Великдень; Паска: Колядники; Вертеп; 4 вже весма скресла; Зелені святе; Миколан; Івама і народність Купала; Українське весілля; Не вмре, ме полаже: Весна; Козака месуть; В'язмиця; Чумецький шлях; Кобзар; Довбуш; В гурецьку меволю; Дерево життя; Катерима; Лебеді материнства; Взяв би я бандуру; Козацька могила; "одолямочка; Батько; Жар-птиця; Марія Приймаченко; Катерима начал. Твори Івана Сколоздри народжені з Представлено радою Львівськ Всеукраїнського товариства «Просвіта» Імені Гараса Цикл художніх композицій «У турецьку славка», «Катерина», «Гіа Івана Купала», ого обласного об'єднання Шевченка. пречистих небес його великої душі, з його чіжності і любові. Тут він себе реалізовує сповна. Тут він перегукується зі Сковоакого світ ловив, але не спіймав. родою, Воістину, не схопити Бога за бороду--.. Але ж його можнанаслідувати, іце незрівнянно вдячніша справа, аніж наслідувати земні авторитети. Тут ми підходимо до ідеалу або ж визначення мети і смислу людського існування. Якщо метою стає прагнення досконалості 1 цілісності, то за темою справа не стане. Життєва проблематика багата, як Бог. Нема такого явища, характеру, типажу, які б не годились для образотворення. Це не всеїдність і не примирення, це прозирання і одухотворення усього сущого. Отак мета стає темою, тобто темою творчості Івана Сколоздри є сам Сколоздра, у генетичній матриці якого записано тисячі поколінь І який прозирає цілість, а найбільше боїться осколків, бо ж скло, під яким розкривається світообраз його душі, -- таке ж крихке і раниме, прозоре та енергетично відображене, як і людське серце: Картини Сколоздри треба бачити. Не обов'язково всі «триста, як скло», хоч саме стільки він породив, виношуючи кожну, як дитину, під серцем. Треба бачити не кількість, а якість -- поза всіма дефініціями і формальними ознаками. Через своє побільшувальне скло Сколоздра зрить саму сутність людської природи, всі барви нашої життєвої присутності. Львівська «Просвіта» недаремно висунула його доробок (300 картин живопису на склі і 200 скульптур малих форм) на здобуття Шевченківської премії. Попри все наше'безпросвіття, ми не втратили здатності бачити і відчувати вічне у проминальному, світло в кінці тунелю, талант у безталанні суєти. Величезний духовний заряд творчості 65-літнього Майстра ; створює неповторну ауру в нашій культурі, дає новий імпульс для будівництва в цьому контексті такого проживально-переживального оптимуму, який би давав підстави для оптимізму і душевного радіння напередодні повстання нової ери в людському поступі. Незалежно від земних відзнак його | давно благословила із Небесної України ||| зда безсмертна душа великого Тараса. а Богдан ЧЕПУРКО, ||| присвячених історії козацтва, зокрема запорозького, але ця особливо запам'я- талася- Сьогодні ж, за часів іншої скрути, аже не ідеологічної, а видавничої, кожна книжка є неабиякою подією. Особливо, якщо авторство належить високо- обізнаному фахівцеві - - історику, пись- менниці, лауреатові високих Державної премії імені 7. Шевченка і наукових нагород. У книжці Олени Апанович «Чортомлицька Запорозька Січ» (Українське козацтво (Київ, 1998) уперше в історіо- графії висвітлюється більш як піввікова історія Січі, що проїснувала найдовше з усіх восьми січей, до 1709 року, коли була анищена разом з усіма мешканцями військами царського полковника Яковлєва, В ці роки Січ перебувала у нутрі відчайдутиних змагань за відновлення Української гетьманської держави, ІР Р ч Кк ьо З жи 5 гори ф"'О оба 1 .Д0Ш З 7. Ч.-Чат і ч і 1 ї з ; ьо М зей ч-- - й й п | Я че п - . "І"ш - щ її б чи і Р І" і Ди чі - 4 п 4 Р | 1-й її" борол ДАЙТЕ ПЕРА! ще НЕ ВІДКЛА ася проти іноземних завойовників, торичну місію Запорожжя. «ВАЖЛИВА Й вручення медалі Святого пасне літературно-науковий моногрофію в українській культурі. ахльовської. А семирічна доня О. привітала маму й бабуню. СОЛІДАРНІСТЬ.» Довно не було так людно на вечорах у київському Будинку вчителя. Повідомлення п презентацію моногрофії «Українська літературно цивілізація» ані ЛьЬОвськОї 1 Володимиро (нагородо Світового конгресу українців) Ліні Костенк: зі роде тут багато шанувальників їхньої творчості. у ом КОЮ Київ уже кілька місяців живе новиною про в | ксони Поахльовської, яко ось уже тривалий час викладає в Р! університеті укроїнську мову й літературу. А свою а італій: призначено вона для тих, хто тільки відкриватиме для себе ношу ову йнайц речі, моногрофія має 1104 сторінки. Ще в жодній великій європейськії її мовою історію української літератури саме у чит: Оксано Похльовська -- перша авторка книги такого характеру. За Ми Жулинський ногадав, що виданням моно і надав слово її виконавчому директорові сказав, що ніби й долеко одне від одного такі міста, незримим духовним зв'язком. У Римі живе Оксана Пахльовс українських меценатів Юрій Ємець, прекра ий зо зявірар о ДР | сл. Лек Гу й 7 от Р. Ж' й | г. М 1 й - Пі ь - ДОРОГОЦІННА | ли М й, 0 з "| ГРТСАЛ нг у ше ї - п Ру г ве ї - іч Ї я | ВИ | Ї 4 -Й "| Р .. зо' ДЮ - РР о чайн - в світ «Української літературної цивілізації» в італійській пресі вже з'явилося кілька рец у яких високо оцінюється ця книга. Появу її справді дуже важко бе інити. Ук заїнаго розповідати світові про себе мовами Європи. (Як не згадати в цьс му зв! зу й є англійською мовою «Історії Укроїни-Руси» М. Грушевського, що його зінансує през українських меценотів Петро Яцик.) Побільше 6 нам таких во: ливих справ і под Директор Інституту літератури НАН України академік Миколо Жулинський стрував присутнім монографію О. Пахльовської, розповів про значен чяТі тво 5 спільства говорило, приймаючи нагороду, Ліно Костенко --ї лика пое чо ахльовської Ярославо-Фр і Гн ; - - з 4 ї чи г . їж сік у ас 3 вони - --|йй - "чероим бе! са.» б сний ""УПОГОРДОДНЬ 19609 року в Києві з явилося гарно виконуючи Іс Ь | Й п | затта тячоам ї во бсоя о оформлене видання «Збройні сим У цей час жили й діяли найвидатништ доти фест о З до речі, він нещода України першої пол ХУТП сто- кошові Отамани Іван Сірко та Кость І «воря | ро комуністичні репреат в кроїні. Фу льм це і оловини : | ри я ворять такі видатні політики й науковці світу, як Збігнєв Бжезін ліття». Цю незвичайну як на той Час Гордієнко; запорожці заснову р хуто- | псуреот премії ім. В. Симиренка, заснованої Лігою українських ме подію радо зустріли всі, хто цікавився ри й зимівники, залюднювали південно- | Роман Шпорлюк. М. Слабошпицький передав відеокасету фільму ; | в Італії і привітав її, а заодно й усе українське літературознавств я за б травдивою історією рідного краю Так, гліу здеологітримали переправу через Дніпро. ЗИХіДд у світ щіє) книги на зованих видань був непересічним Яви" з че щем. Адже, враховуючи тодішню довіРУ вич манері історичної оповіді, гарною літерату ОДІ 40 друкованого слова, у такий спосо з і - І - ч - М визнавалося не лише існування Укра ча "СТЬ 11 ВІ1ЄСЬКОВОЇ потути | Пізнише було ще багато книжок! надалі не відкКЛада ти пера «Татей Олени Михайлівно Апанович, українські землі, торгували, рибалили, Написана у притаманній Олені Апано- рною мовою, книжка читається ому подиху. Просимо ж Олену Михайлівну, кожна праця якої є визначною ПОДІЄЮ В культурному процесі, й Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ значущої моногрофії. таку інтелектуальну напругу. й дорогоцінна солідарність з нею то з її во промовці того вечоро. Про Укроїну і Європу, про те, як почнеться їхній діалог, про української культури і про такі сумні явища, що зус з пез цинізм і національний нігілізм, говорила Оксано Пахльовська. | во уважно слухала. Важко згадати презентації чи прес ференції - Наприкінці Оксано Пахльовська виділила в її книги. Дякуючи виконовчій дирекції Ліги та Юрієві роботою. в те, що СПільними зуСсиплями ми можемо зробити справді -» Пи б Рі ченці ь Го і т й и ; боб о МИ і З м. м б , й Р т | чадо 5 і - "У Ї є тю і б ре града воно т чек 8! Р б. ч г/жкЗ іа , | "ЖІ воччшСю ееотижн нен ЗДО ації -

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин