Сторінка · с. 9сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №56 за 1999 рік
Слово Просвіти, №56 за 1999 рік
ПЕР с - о ання 0 б
івійвьно сіни сьо до ьц
Ж 4
Ї лорі і
ці
Ж. рКь ПУ... є Ра М т - Р ла з їв:
1
пютий, ЧИСЛО 2 (56), 1999 РІК
о влади
- аиніеаньнох би
ПРИИНИНИНИХРЕ. Зіві
РУ
чч
і) із'ьак «Рута: З ча і 4 і "Ше Ре | МИР РРО чу ри : ЕРігою . ці й
Р ри - - 1 и. ча і -б 5 даю "ч
ї «Я 4 ' -. РЙА - ль
- й ї, и чия , п
Чи
РДА зі ч
к й - ОТ рії
тт Же чо ву І, -в : чи . ї щі «сі . ек ЗУ зроб і чи ї -
тонни
т лсячолітній сколоздеА
Номінація: «РКМ/ародне та декоративно-прикладнє мистецтво»
щмааченко високу традицію народного
Сколоздра (ван.
При
малярства ПІДХОПИВ на свої могутні плечі | неволю», «Маруся Богу
Іам Скопохдре!з сепа Розвадів Мимко- «Слава не вмре не поляже!» / - -
авівського рамому ча Львівщині.
іван Сколоздра м'! би стати зразковим
господарем та порядним сім ЯНИНОМ, або
ния
Білокур; Чекання; Вікно; Смерть козака;
- п'яничкою чи ПОВелаєх ом. Міг би бути І
оміс ним варіами так Ом моОбиИТтТи, 50 на
комПпрЬ «0. Це | є шлях посередності; Апе ми- Визволення невільників; Ой у полі нивка; гець -- Пюдина щира ! безпосередня, Обжинки; Святковий концерт; Квітковим
базар; Ярмарок; Весілля; Сільська ідилія; Страта; Мамина світлиця; Несе Галя воду; Козак Мамай; Сільська новина; Маруся Чурай; Коломийка; Скасування кріпацтва; Українська мелодія... Весь капендар пюдського життя, проживально-переживальна філософія української душі, мудрість і сила народного досвіду -- вільно І натхненно переливаються у незбагненно світле | барвисте священнодійство... Оськозацька могмла. Вічно юна, зепена, жива. Неманічого могутнішого за могилу-із неї природно виростає (чи її увінчує, увічнює) голова дівчини, жони, матері, України. Це - родителька. Смерть -- мати життя...Наїїпроминаючому (але и непроминальному) тлі, тілі -- як хочете -- древньоюним! сивочолийкозак. Вініде, не торкаючись землі, такий не затопче життєвого рясту, вінлетить у немислимо легкому і натхненному танці, вінрозбуджує і будує, він не захищений, бо сильний.
Це сам Бог зійшовна Землю, це життєва спромога, дух творчості - ЖивотТворять. Це - сама ПРАВДА, що батьком життя є саме ЖИТТЯ. Бо «не шукайте живого серед мертвого», бо ось воно -- начало
міцного козацького корени, пепикої душі!
Копи мому віІДКкриласяи краса
«(«ОПОВ!К аплакав як дитина. Може, мне
твворчог ТП, В!
пропиває дареми
их сліз, апе душа мого
напну па вії
натхнення | ямомти СТО чашу до дна.
Відомо, що пос ередниками між ПпюЮдьми
одміе! культурм, міЖж ПЮдИиноОМО І Абсопютом |
мерт пимАм !Ме народж еними
ають одиниці. Доних
маїЖ живими,
пюдсько! реєсм СЛ напежить ! Їван Скопоадра.
чи переказати
Неможливо Описати
роботи Ївана Скопоаздри. Навіть, здавалось
би, зама! епементи в окремих мого творах,
тчиінші Недопіки мого картин, є ж мВвибо геніальні і Богонатхненні. Про кмАМСсСпення
мом, масштабність ! Сколоздри засвідчує тематичне розмаїття, зафіксоване в назвах: Різдво; Дударик; Народження писанки; Весмямки; Великдень; Паска: Колядники; Вертеп; 4 вже весма скресла; Зелені святе; Миколан; Івама
і
народність
Купала; Українське весілля; Не вмре, ме полаже: Весна; Козака месуть; В'язмиця; Чумецький шлях; Кобзар; Довбуш; В гурецьку меволю; Дерево життя; Катерима; Лебеді материнства; Взяв би я бандуру; Козацька могила; "одолямочка; Батько; Жар-птиця; Марія Приймаченко; Катерима
начал. Твори Івана Сколоздри народжені з
Представлено радою Львівськ Всеукраїнського товариства «Просвіта» Імені Гараса
Цикл художніх композицій «У турецьку славка», «Катерина», «Гіа Івана Купала»,
ого обласного об'єднання Шевченка.
пречистих небес його великої душі, з його чіжності і любові. Тут він себе реалізовує
сповна. Тут він перегукується зі Сковоакого світ ловив, але не спіймав.
родою, Воістину, не схопити Бога за бороду--.. Але ж його можнанаслідувати, іце незрівнянно вдячніша справа, аніж наслідувати земні авторитети. Тут ми підходимо до ідеалу або ж визначення мети і смислу людського існування. Якщо метою стає прагнення досконалості 1 цілісності, то за темою справа не стане. Життєва проблематика багата, як Бог. Нема такого явища, характеру, типажу, які б не годились для образотворення. Це не всеїдність і не примирення, це прозирання і одухотворення усього сущого. Отак мета стає темою, тобто темою творчості Івана Сколоздри є сам Сколоздра, у генетичній матриці якого записано тисячі поколінь І який прозирає цілість, а найбільше боїться осколків, бо ж скло, під яким розкривається світообраз його душі, -- таке ж крихке і раниме, прозоре та енергетично відображене, як і людське серце: Картини Сколоздри треба бачити. Не обов'язково всі «триста, як скло», хоч саме стільки він породив, виношуючи кожну, як дитину, під серцем. Треба бачити не кількість, а якість -- поза всіма дефініціями і формальними ознаками. Через своє побільшувальне скло Сколоздра
зрить саму сутність людської природи, всі барви нашої життєвої присутності.
Львівська «Просвіта» недаремно висунула його доробок (300 картин живопису на склі і 200 скульптур малих форм) на здобуття Шевченківської премії. Попри все наше'безпросвіття, ми не втратили здатності бачити і відчувати вічне у проминальному, світло в кінці тунелю, талант у безталанні суєти. Величезний духовний заряд творчості 65-літнього Майстра ; створює неповторну ауру в нашій культурі, дає новий імпульс для будівництва в цьому контексті такого проживально-переживального оптимуму, який би давав підстави для оптимізму і душевного радіння напередодні повстання нової ери в людському поступі.
Незалежно від земних відзнак його | давно благословила із Небесної України ||| зда безсмертна душа великого Тараса. а
Богдан ЧЕПУРКО, |||
присвячених історії козацтва, зокрема запорозького, але ця особливо запам'я-
талася- Сьогодні ж, за часів іншої скрути,
аже не ідеологічної, а видавничої, кожна
книжка є неабиякою подією. Особливо,
якщо авторство належить високо-
обізнаному фахівцеві - - історику, пись-
менниці, лауреатові високих Державної
премії імені 7. Шевченка і наукових нагород.
У книжці Олени Апанович «Чортомлицька Запорозька Січ» (Українське козацтво (Київ, 1998) уперше в історіо-
графії висвітлюється більш як піввікова історія Січі, що проїснувала найдовше з усіх восьми січей, до 1709 року, коли була анищена разом з усіма мешканцями військами царського полковника Яковлєва, В ці роки Січ перебувала у нутрі відчайдутиних змагань за відновлення Української гетьманської держави,
ІР Р
ч Кк ьо З жи 5 гори ф"'О оба 1 .Д0Ш З 7.
Ч.-Чат і ч
і 1 ї з ; ьо М зей ч-- - й й п | Я че п - . "І"ш - щ її б чи і Р І" і Ди чі - 4 п 4 Р | 1-й її"
борол
ДАЙТЕ ПЕРА!
ще
НЕ ВІДКЛА
ася проти іноземних завойовників,
торичну місію Запорожжя.
«ВАЖЛИВА Й
вручення медалі Святого
пасне літературно-науковий моногрофію
в українській культурі.
ахльовської. А семирічна доня О. привітала маму й бабуню.
СОЛІДАРНІСТЬ.»
Довно не було так людно на вечорах у київському Будинку вчителя. Повідомлення п презентацію моногрофії «Українська літературно цивілізація» ані ЛьЬОвськОї 1 Володимиро (нагородо Світового конгресу українців) Ліні Костенк: зі роде тут багато шанувальників їхньої творчості. у ом КОЮ
Київ уже кілька місяців живе новиною про в | ксони Поахльовської, яко ось уже тривалий час викладає в Р! університеті укроїнську мову й літературу. А свою а італій: призначено вона для тих, хто тільки відкриватиме для себе ношу ову йнайц речі, моногрофія має 1104 сторінки. Ще в жодній великій європейськії її мовою історію української літератури саме у чит: Оксано Похльовська -- перша авторка книги такого характеру. За
Ми Жулинський ногадав, що виданням моно і надав слово її виконавчому директорові
сказав, що ніби й долеко одне від одного такі міста, незримим духовним зв'язком. У Римі живе Оксана Пахльовс українських меценатів Юрій Ємець, прекра ий
зо зявірар о ДР |
сл. Лек Гу й 7 от
Р. Ж'
й | г. М 1 й - Пі ь -
ДОРОГОЦІННА
| ли М
й, 0 з
"| ГРТСАЛ
нг у
ше ї
-
п Ру
г ве ї
- іч Ї я | ВИ | Ї 4 -Й "| Р .. зо' ДЮ - РР о чайн -
в світ «Української літературної цивілізації» в італійській пресі вже з'явилося кілька рец у яких високо оцінюється ця книга. Появу її справді дуже важко бе інити. Ук заїнаго розповідати світові про себе мовами Європи. (Як не згадати в цьс му зв! зу й є англійською мовою «Історії Укроїни-Руси» М. Грушевського, що його зінансує през українських меценотів Петро Яцик.) Побільше 6 нам таких во: ливих справ і под Директор Інституту літератури НАН України академік Миколо Жулинський стрував присутнім монографію О. Пахльовської, розповів про значен чяТі тво 5
спільства говорило, приймаючи нагороду, Ліно Костенко --ї лика пое чо ахльовської Ярославо-Фр
і Гн ; - - з 4 ї чи г .
їж сік у ас 3 вони - --|йй - "чероим бе!
са.»
б
сний ""УПОГОРДОДНЬ
19609 року в Києві з явилося гарно виконуючи Іс Ь | Й п | затта тячоам ї во бсоя о оформлене видання «Збройні сим У цей час жили й діяли найвидатништ доти фест о З до речі, він нещода України першої пол ХУТП сто- кошові Отамани Іван Сірко та Кость І «воря | ро комуністичні репреат в кроїні. Фу льм це і оловини : | ри я ворять такі видатні політики й науковці світу, як Збігнєв Бжезін ліття». Цю незвичайну як на той Час Гордієнко; запорожці заснову р хуто- | псуреот премії ім. В. Симиренка, заснованої Лігою українських ме подію радо зустріли всі, хто цікавився ри й зимівники, залюднювали південно- | Роман Шпорлюк. М. Слабошпицький передав відеокасету фільму ; | в Італії і привітав її, а заодно й усе українське літературознавств я за б
травдивою історією рідного краю Так,
гліу здеологітримали переправу через Дніпро.
ЗИХіДд у світ щіє) книги на
зованих видань був непересічним Яви" з че щем. Адже, враховуючи тодішню довіРУ вич манері історичної оповіді, гарною
літерату ОДІ
40 друкованого слова, у такий спосо
з і - І - ч - М визнавалося не лише існування Укра ча
"СТЬ 11 ВІ1ЄСЬКОВОЇ потути | Пізнише було ще багато книжок! надалі не відкКЛада ти пера
«Татей Олени Михайлівно Апанович,
українські землі, торгували, рибалили, Написана у притаманній Олені Апано-
рною мовою, книжка читається ому подиху. Просимо ж Олену Михайлівну, кожна праця якої є визначною ПОДІЄЮ В культурному процесі, й
Андрій ТОПАЧЕВСЬКИЙ
значущої моногрофії.
таку інтелектуальну напругу.
й дорогоцінна солідарність з нею то з її
во промовці того вечоро.
Про Укроїну і Європу, про те, як почнеться їхній діалог, про української культури і про такі сумні явища, що зус з пез цинізм і національний нігілізм, говорила Оксано Пахльовська. | во уважно слухала. Важко згадати презентації чи прес ференції
- Наприкінці Оксано Пахльовська виділила в її книги. Дякуючи виконовчій дирекції Ліги та Юрієві роботою.
в те, що СПільними зуСсиплями ми можемо зробити справді
-»
Пи б Рі
ченці ь
Го і т й и ;
боб о МИ і
З м. м б , й Р т |
чадо 5
і - "У Ї є тю і б ре града воно т чек 8! Р
б. ч г/жкЗ іа ,
| "ЖІ
воччшСю ееотижн нен ЗДО ації -
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
