Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №57 за 1999 рік

Слово Просвіти, №57 за 1999 рік

- СЗЕРКАПО РОЗКОПУ РУХУ забжаіню Рух таки роаколонся, Тільки підлий Кр гли" а того, Що істотна національна сила в У країні, а якою більшоментй рахувалися, зазнає ібнівнь Беаперечно, політологи та історики Руху ще скажуть своє слово, час розстапить поїменні акценти. Мене ж цікавить сьогоднішня позиція гаасти «Час», зафіксована в публікаціях її головного редактора Ярослава Кендзьора, що з'явилися протягом лютого на шпальтах видання, покликаного бути друкованим органом партії, а насправді, як виявилося, є приватною власністю. Як ОГОЛОШсїО засобами масової інформації, чорноволівський з'їзд 7 березня (не будемо торкатися його легітимності ) прийняв постанову скасувати всі ріштення | |ентрального проводу, починаючи з 20 лютого, -- тобто з того часу, коли відкрито для громадськості пролунали голоси незгодних з позицією В. М. Чорновола та його оточення, в результаті чого і на оспові Статуту прийнято ті самі ришення, назви і суть яких конспіраційно окреслені лишге датами, а млеться ж бо в мих про зміну керівництва Руху. Можливо, В. М. Чорновіл уник би бага- Тьох нарікань, аби дав належну оцінку пубхікашіям свого головного редактора Я. Кендзьора, який вилив на Ї. Драча, Д. Павличка, Ю. Костенка та інших стільки бруду, шо йому цілком можна присудити титул «Бузина «Часу». «Страшне перо не в гусака, а в.о отож, переглянемо рухвське видання. Чільна стаття шостого числа газети «Час» (12-19 хютого п. р.) вражає. Але чим? НІ. не надмірною провіндійно-патетичною драматизованістю, не потутами на їстину в останній інстанці, не залякуванням читача, на його ж таки, читача, прикупами (все пе вже було); сила пієї статті в особливому гатунку нахабства, яким просякнуто все ВІД заголовка аж до авторського підпису: варто лише потрясти жовтим пил партійної преси п'ятнадаятирічної давності, як із його задушливих порошин утвориться такий собі дідутан герой громалянської. ветеран губчека в минулому, а на той, «развитого сормализма» час, -- -вірний лентнекть. справженій лартієрь, камфарнійський черв'як громадської пильної думки, караючий меч вІіЛьНОДУМИЯМ, партійний костур помітбюро.. і т. д.їт. п. авипросторгчч -- така собі газочебезпієчна р Жстота, яку воліли не чіпати. Оскільки ж статтею скорлше збірний, аніж дійсно аво жоерський, то група, прихована за мим, у розрахунках «прилякати, притишити, пришаятажуватя, прикупити, поиручити» «оплози - шіонерів». добряче «прокололася». | зробила це відразу, вже в провмбуж до статті, названій 0 0 о СТодірарютькояновій (жим, а толовно -- жому задану? ). Виявляється, «чаєн Руху з 1989 ро», загартоватий у Т протистоянях. зберпгав наївна похуду на своїх не старих ше очах аж до виборів- 93, доки його яс просвітив загартаваний К.Л ЇОС ідсологтяний вовк Леонід Кравчук: Рух хотіми зруйнувати зсередини 5 заєвиі, застосовуючи мої зомуючі на том чаг зистоди з стихоби боротьби. 1, бсяпісрсяно, єв Руху варагя й сьогодні. Та, Господи, хто жатьогоме знає? Гіам 'ятає вся Україн» дебати лого ж таки Леоніда Кравчука з Їнняом Драчесм утрямому сарі о ропжіху останнього тро те шо чок якраз о є «натхнсяником зарганізатором» отого намагання рпозковоти. спипнюжити, очаряюти Фухо Гі дні -- вже нсуари. Ї о0кільки ми з вами -- свідки п, то лим'ятаємо й ті часи коля Меонід Кулавчук, всснародно обримий Гідсвидект, пропонував слінпрарю умо, ває його простягягуту руку бохо відкинуто тими жо хто звкився в сийтетичному неторою -- Косндявор. в томи шотитживому репортерові-титорв юосров! Лепиіша Кілшючука, шо виріс їз Ловінсьмої «мові хви», ніби, ради. з пробути якового ціячь. Букьше того, Ббеязастерожно прінізнати діяньніСТЬ ТИХ ЧИ їНіШИХх КИЇїАСЬКИХ ПИТОМИХ похінїв Я рослив Козндявор но має морькьного права, б но бувороаям 5 ними, б нБлОЖжИТт» до тих, шо приєднамиси до Руку піянши пазом » Р, М Чарноволлм | мете пе с? сукіКЬ- ьо Бо БЕРЕЗЕНЬ, ЧИСЛО З /57), 1992 РІК ції -- назвати опозиціонерів не до Руху, а до В. Чорновола. Оскільки в демократичній партійній роботі «священних корів» не буває, | рухівська історія це добре ілюструє -- . Драч поступився свого часу вимогам тогочасних опозиціонерів, -- то й «опозиція Чорноволу» звучить не так крамольно, як «опозиція Рухові». Ше автор передовиці добре розуміє, бо й мету має певну, і тему задану прицільно -- не дискусія з опозицією, не протистояння їй, а намагання будь-якою ціною скомпрометувати, принизити, очорнити -- читай, політично знищити тих, хто бодай засумнівався в непогрішимості «творця» партії. Оскільки нинішні методи нинішніх професіоналів ще не оприлюднені (почекаймо нових інтерв ю), Я. Кендзьор послутовується старими: бруд натяки на співпрацю з органами, заданість «з боку» дій тих чи інших політиків, -- словом, читайте Кендзьора -- це чітко засвоєний підручник політичного стукацтва! Ось тільки мета компанії і кампанії добре прочитується: знищити, усунути особистісні персоналі Руху, не гребуючи ніякими засобами. Рух без Драча, без Мавчана, без Зайпя, без Костенка, без Червонія, без тих -- 20 чи 30 імен, помітична бюграфі за якими лише ія, написана в Русі й Рухом, але й справи його. «Зрадники», «заколотники» не «ТОКачепісти», , натяки на особливу валізку Марчука, великі гроші за відхід від Чорновола уча (газета «Час» Хе 8, 26 лютого -- ) березня п. р.) возведення «архіпастирем» газети Я Как ндзьором 30)-ти відомих рухівшів, депутатів Верховної Ради (з них -- перша двадцятка партійного списку ) у чин апостолів, які продали... ні, не Христа, з ПВ Чор зновала. Ну, по-пераие, кепдзьорівський вірного Л ланий й іралачій гнів дозволив йому застосувати ту образну фігуру, до якої мало б хто вдався навіть з компартійних атеїстів. А по-друге, -- Юда-таки, мабуть, був справді шляхетним чолобіком, 60, продаючи, не вдався до обпльовування своїх побратимів. Мав якийсь сором чи бодай почуття відповідальності: цікаво, якими очима без п'яти хвилин нардеп Я. Кендзьор (згідно з рухівським партійним списком він прийде у Верховну Раду замість Д. Павличка, призначеного на дипломатичну роботу) подивиться в очі тридцятого в його списку академіка Ігоря ЮЮхновського, у якого він вчився як помтик, будучи в Народній Раді, та, виявляється, нічому не навчився... «Г Їншіть тоді и мене, -- тридцять першим», -- СКазав у своєму інтерв'ю «Народній газеті» відомий діяч Руху Віталій Дончик. Ї додав: «Я ні з Костенком, ні з Чорноволом. Я в Руді». Людей, котрі повторять шо ж фразу В. Данчика, -- не одиниш,, а тисячі. Ї запопадливість новоспеченого журналіста 1 редактора Я. Кендзьора переконає залишитися їх Із більшістю, з тою переважною більшістю засновників Руху, яка навіть у цей складний для партії час не вдалася до приниження своїх колег, цінуючи їх як особистостей. Час висунув на головні ролі в Народному Русі зразка 1989 року різних людей. Ї благословенні тричі самовідданість Івана Драча та Івана Зайця, залальність Василя Червонія та Богдана Бойка, витримка Юрія Костенка та Ігоря Юхновського, які дали змогу людям повірити що є серед них особистості, варті поваги пошани, любові, адже саме вони довели, шо україни -- не пезанма сіра маса, а гідним Раль В'ячеслава Чорновола помітна. достойна як показують державності народ. в Фусі велика, Безперечно, пе вилатна особа, але останні події, не завжли здатна оцінити кожну особистість, яка поруч. Сам того не бажаючи, Ярослав Кендзьор видав свою помилку, за яку відповідальний не людина, але 1 як рузвсць, один керівних органів парті. | якшо вже вдало євангелічних образів, то варто таку актуальну ГОЛОВНУ АНІС 1 з чЧ. » Р т ої. го кумира». Певна частина оточення В. Чорновола чимало додала до його «кумиризапи авторитарності І, самодкоголосо називаючи м заповіль сно нні б р з («вч- Закінчення Тіоч ча с 1 | || поли, вдкоми загальнонагоквбвльео ідлеї не стануть для них керівними. Ось |чому українець-губернатор «Засужа ібудує на Камївтцині московські пержни. Це іятернашоналізм навиворлт.. Триваюча практика натпональної потики в Уюраїкі Бкрей токіджлива 0 | аебезпречна Оскальки грунтується жна іімпортній моделі І|призводить до зтубної деєтнізації (нетштлостейт) 1 української державотворчої нахтії. Тому і політичні рішення, яка |дуривмеються зоерпюнеоогаом дерзжвкли, детермінуються чим завгодно -- зетересиюми прут, піосло тигвлиомой зесмлощитентеми, лобостеми, норовом окремого | зсегругелегитоа,, вмотрикєчввлетеояомтий помпу, вл не ватровальюими тетернасвмі, не аедекевитчом тиФфотрюватйною моделлю преальквог пропнств, серед яких нейнебезпечтні пий рекет ЛІВИХ СИЛ. Ниматенія ВЛАДИ БОПОТОЮУЧОИГ ОЙ ЄЕГРЕЕГУ складову тимотики, замонь власної держевної молего нів псєвловмерликкюванстько» є подлекветною корів знов м рев ло ямі, вне пдлекнвнитною насушщним тректичним те зомтичняим потребам повносууного пунватьного риззлвлютку .. Охооисіть, будь-п пе стелостредметом апироного Чи, може, о РАре лискя, ч УбтоОВОРрОЮКНЯ В | "толоавного шеолого В. Чар- прут зору нашоті втол! новола та Л. Танюка був пропес вілчуження анна зверх провально-культурного жатття" вада дуг зазови чом зміопноб, зом поось зу ти від М. Босіва про перманентну кри дукавності в Україні? Адже світова культура та пивалізатия ве вич тазмплалосаомои та длроламой 2 бопасявма ко мом те поу-Отзанесом. Пара лоюсастьхкомм влєглтя пає культури тал чес обговорення про тастрольну лієлькность 12314 зеріг ДГУК):З оо, сг о Пт го Заков - ч-о тя б 'чі М рити і 11 4 - вадкилити. Пежвостой чес зослой посом і сягга о з України вимиваються мільояхо к Четивм мі, коли «фактично зи тевестуємо чужу культуру. чужу поліграфію, чушсу паперову шедустрію, чужу літериетут УВУ Напюональна культура все більгт позвечеється тавром неакнційнивстві, загумінкуватості, ніЛООБУЄєтТьсСЯя воє пато месСтилькі КО-СИКА ДРЕВНЯ Єв пперівлоє ВСЬОМУ, аОЛНУЧНО ок ло проблемою російської зоки чи жевомльниттько) укрвтюветтії олигержівоне Президеєта тек осемо як культуртретерів, спричиняються до пого. що Президент опинився кр периферії) петчереко т в ровних груп, мкл резипійною, р нев б узтодясуветигь | .мержнивно вили: в їх центрі, де во» могл: «ЧОИТиИСь, Злчиьсьс сь озон Спекулятиви вол ІЕМ 1 вождем, незамінимим діячем, врешті, довівши це майже до: «Ми говоримо Рух, а думаємо Чорновіл», принизивши тим самиу самодостатиїсть ЦЬОГО ПОЛГГИКа | людини. Приклад? Та хоч би те, що не вистачило демократичності у шеф-редактора «Часу» В. Чорновола притримати свого послужливоту головного редактора, надати слово на сторінках свого видання є» опозиції», врешті, вести дискусію з нею якщо не ідеологічно, то бодай надати хоч би подобу витриманості, дозованості отому потоку бруду. який заливає сторійки газети Дивно, чому, цитуючи драчівський тридцятип'ятирічної давності «ленінський, вірш, гнівні автори звинувачень пробачають постановки 90-х років шатровської «ленініа. ни» вірному «чорноволівцеві» О. Танюку? Чи то була обумовлена з Чорноволом коиспірація? Ї взагалі -- чи не далеко зайдь рухівська верхівка, коли почне збурювати, а потім грати на ницих почуттях людеи, як-то заздрість, ПімсСТЛиИвІСТЬь, захланність? Невже замість природного омолодження Руху це будемо спостерігати маразматичні бої його (за словами В. Чорновола) номенклатури, 1 зокрема тої номенклатури, що, перебуваючи в єтреть вимріяла собі перша рога 1 прокладає ДО НИХ ПІАЯХ інтригами. клеєнням шілком переслідуваних ому складі» та масовши, обмовами, законом визначень, на зразок «русофобь, юдоФоОб» Ж д.2! Шо Ж розрахунок постражлають особистості та імена першото ряду. Дивись, і засвітить звільнена трибуна... Чи можна ще зупинитись, оглянутись, повернутись лицем до АМІІЯ М їартй СТПІОл)- вання... А надто тоді, коли із-за уж кунає щось на зразоз Вілмінити чи призупинити пе лійство буде неможливо. Чому: б тому, шо ча Х» був призначений саме на пей ПерЮД. |Їаказ виконанс Досить прозорю, як лля засекречених виконавців наказів Грицько КУЛЬБАШНИЙ НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ Че НАД ГРУПОВІ в Полі чобіт ти - т й | й 5 й й | | Зрего: де наша політ за стритегічна мета" Х7 фот Бої різотто зом говОТИмМО про свій палях, 1 ЯКИМИ НІХ Доінструментарію побудови дериє на ЛЕ НС ГЬ - А ОЛІЮ пес ОДиЕ лабнетна позаття мІіЖНЯСООдЕО КреДдИТІ, культура о деслогія они | пОоюЕО ОТ беТеІИЙ оте стуютт ИОРЕНМОНОМІ; ях поступово стає фиктивним Осноюнний Необжілно найолувюмтим ч«асою ЗВІЛЕ" Снитися звід сСспПекулитиєк ПОЛО ТИА й лпексм Гороєньова - Т абаочонроса., аби перемті | | ду» зобу згуз нагпонато соло гРНОВ і Лапоє трацитцойєо держсенемиттько аетеребій | лю теє на Закжоді За відсутнобЮ систе влигимв 21 боеІР ЮНЄЮМ "ливо | Наго ннІПОЧАЯСТТЬГ еТтетнеОЮ те ПР | ЛІТИЧН ПУКОНБІЕО МУСЄТЬ ПНО нати ВОв суму окремих гоупови луо тинсльдеЮ В - | ССО ВСОїХ тІВІТ 7 ПІВОТІ - | лентровог орнерсттмх РіигпіІГУВИТО ре" | сійськиї вдлтовуити -- 1 пуляк ДУ | За тепих у МІСІЮ РІДІТІЮ ТІБТУГІЄ сперстеі | КІЕВЕІІТІ С гецтлтьне емобом ий горла! | ниІпОНІЛЬВ тЮОетнеги тюейцльн ПеРЕ? ЇЇ | Мижсриїюу Мас ю.Аа о ОніІ льного Пе КАМ ССО І ПОМ, ПЕТ В І рис спий! Ши АЦТОСОрАЛьВу ЛІНІВ НИЩО постуУгУу

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин