Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №57 за 1999 рік
Слово Просвіти, №57 за 1999 рік
п і
ає віття, чий і збитий,
- ї "ав. шт
ж Рі / Рочуль Ен - В; ЙО очне ку г): ЩИ у -
ь 1 - РУ чь | кой
ло Ані
Павлина,
м З яким доробком підійшла до свого 130-річчя 7 ЗХ «Просвіта», що носить високе имення Шевченка, в тому З місті, де, здавалося б, усе і вся повинне бути пронизане його заповітними ідеями національного відродження й Ро | самовдосконалення? На превеликий жаль і сором не (тільки канівців, але й усієї України, похвалитися нічим: у
р
де покоїться прах великого просвітителя, громадська анізація його імені була заснована лише якихось три урівняймо: 3 і 130. Цілих 127 років знадобилося цям, щоб створити у Шевченковому місті громадську | просвіті ку організацію. А що довго збиралися, то й - надумали: створити не одну «Просвіту», а відразу дві --
- очевидно, для того, щоб надолужити прогаяне.
0 Одназних зареєструвалась як міська в березні 1996 року після довгих вагань і роздумів; друга -- як міськрайонна, місяцем пізніше, у квітні 1996 року. Перша виникла на хвилі національно-патріотичного й емоційного піднесення, що охопило частину прогресивного й національносвідомого населення після проголошення незалежності України; друга -- як альтернативна, також на емоційній хвилі, але вже стресовій, за вказівкою центрального міського органу, очолюваного тодішнім мером міста Канева. Чому стресовій? | навіщо було створювати ще одну «Просвіту»? Можна було створити районну, оскільки міська на той час уже функціонувала. Але міських можновладців сільські об'єднання не цікавили. Вони їх лише використовували. Так, як використовуються голоси сільських виборців на користь антиукраїнської, антинаціональної ідеї.
Тепер влада хоче об'єднати ці дві організації. Наміри, може, й благі, але незаконні. Вихід із ситуації, що склалася, дуже простий: сільським осередкам на районній конференції треба створити районну організацію 1 в установленому законом порядку легалізувати її діяльність. Тим, хто живе в місті, просто подати заяву до вже законно діючої міської організації, голова якої учитель історії 2-ї школи Ярослав Іванович Стрипко, завдячуючи титанічним зусиллям якого ведеться плідна робота в різноманітних сферах і напрямках.
Двері «Просвіти» відкриті для всіх, хто цього прагне.
Скажу декілька слів про роботу міської організації, щоб ні в кого не виникало сумнівів щодо її діяльності.
Мета її створення цілком відповідає назві -- просвітницька. Методи досягнення -- живим словом | подвижницьким ділом переконувати людей у необхідності збереження рідної мови, культури, традицій, звичаїв, обрядів -- цього невичерпного духовного джерела як необхідної умови відродження І піднесення етносу, нації, народу, збереження державної цілісності України. Слід кожному усвідомити, що без духовного об'єднання, основою якого є слово, мова ніколи не набуде справжнього економічного піднесення, можливого лише внаслідок спільних зусиль згуртованого народу.
Чи не тому місцева влада, що завжди прислужувала імперії, а не своєму народові, боялася «Просвіти»? Щоб ніколи не підняти з руїн Козацький некрополь у Каневі, де покоїться невідомо де прах п'ятьох козацьких ватажків і гетьманів, козацький цвинтар у колишній столиці Війська Запорізького Трахтемирові, який | сам стерли з пиця землі, щоб позбавити нас пам'яті. Для цього в Тальному БЕРЕЗЕНЬ, ЧИСЛО 3 (57), 1999РІК | 1.3" 2)
і РО я
ант
-о о
ке
т о - м РИ - -е Р Мри НРУ -м х 2 | езева Р ть - М | - о нні 1 4 йі -
оо учениця 6-го класу
СЮ. у І , зі ПЕ 5 ь , а іч ого чи ож 5 - Ми же ота бів - об ' г - : , - 0 - и Док! Ши "б - Р оцту і Ж . Ї т з 43 . ї і ке ча ді Ж , з е 1 - 4 й чо - шій -- "рі - й ї ї 5 іі -. Й | і .ь Ез і - із Ри МІ "'аї - - т Р і її - Ь йі я ЗАИ - -- б ї я ї р - -- ній - - Мч пчола т вт " Х бі б в я" бій ї Ї 1 я іі " її ї
перебудували на хлібзавод Святотроїцьку церкву, де й досі лежать останки Софії Потоцької, на честь якої створено парк в Умані. Зведено будинок на місці могили наказного гетьмана Івана Золотаренка в Корсуні. А на Драбівщині кілька місяців шевці виготовляли взуття Із шкіри, котрою були обгорнені безцінні стародруки з церкви, пограбованої в 1933 році.
Саме тому невідоме ім'я бібліотекарки-підпільниці з нелегальної «Просвіти», страченої німцями, й обставини загибелі ще 70 членів цієї організації в Золотоноші в 1942 році. Тоді ж у Корсуні розстріляли невідомого й досі «націоналіста»... Пора повернутися лицем |і до воїнів УПА, які однаково не хотіли ні фашизму, ні більшовизму й стали жертвами більшовицької пропаганди.
Можливо, багато хто пам'ятає історію з так званим «націоналістом», спійманим у Межиріччі, що буцімто хотів здійснити «теракт» на Тарасовій горі, -- не вірте цій облудній брехні. Не інакше, брудна гра ЧК-НКВД... Щоб посіяти розбрат в українській нації, натравити українця на українця, розколоти моноліт. Сталінсько-беріївські посіпаки в подібних справах були неперевершеними майстрами...
Ще кілька слів про саму діяльність і плани Канівської міської організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка. Це пошук і повернення народові імен видатних земляків й ушанування їхньої пам'яті (таких як всесвітньо відомий, але не в нас, філософ Памфіл Юркевич з Ліплявого, отець Яків Блонницький з містечка Орлівця (нині нікому не відомого, навіть тим, хто проживає тут, у районі, сільця), який потрапив в опалу за те, що «оная грамматика в порядке м правилах имеет сходство с древними славянскими грамматиками м правил в ней довольное число положено, но... все правила писань! самьім древним и почти неупотребляемьім слогом м темньїтм смьіслом... и совсем невразумительньі, из них многие... употребляемье в одной Малоросим»); пошуки й дослідження історичних подій, фактів, пов'язаних з Канівщиною, з містом, наприклад, цікаві дослідження сімейних зв'язків гетьмана Дорошенка з Пушкіним через Наталю Гончарову, зв'язок Гоголя з графським родом Толстих); культурологічні походи по визначних місцях Канівщини (Бовани, Королівська криниця, Цегельня, таємничі «Городки») зі старшокласниками, з істориками і краєзнавцями (дані пошуків ляжуть в основу майбутніх екскурсійних маршрутів, книги про минуле Канева іїт.п.); збирання фольклорного матеріалу -- колядок, щедрівок, гаївок; сприяння в підготовці й випуску Канівського енциклопедичного словника; проведення тематичних вечорів, дискусій різного напрямку, таких як «Топоніміка Канівщини і санскрит», «Видатний український педагог Ващенко».
Чимало задумок найрізноманітніших напрямків на перспективу. Тож приходьте до нас, включайтеся в працю, вносьте свої ідеї, пропозиції, коригуйте напрямки діяльності, програми і ми всі разом запряжемося в плуг і будемо орати ниву.
Володимир ТИХОНОВ,
заступник голови Канівської міської оргамізації
Всеукраїнського говариства «Просвіта»
імені Т. Шевченка
ДА 21; ЕН /
духовність і ДОБРОБУТ | у, ПОЧИНАЮТЬСЯ 3 НАЦІОНАЛЬНОЇ ГІДНОСТІ |
Враження про будь-яку країну складається в| туриста від ії духовного та економічного стану Спробую привернути увагу читача до стану саме| духовного, бо мешкаю в Каневі -- духовний СТОЛИЦІ України. Рідко хто з відвідувачів нашої держави залишить її межі, не побувавши на могилі Гараса Шевченка. Які ж враження повезе він, скажимо, до Джакарти, Мадрида чи Боготи"
Ще царський режим московської імпери приклався до того, щоб максимально притлумити національну свідомість канівців. Організаторам перепоховання| праху Великого Кобзаря довелося, за свідченнями| учасників тих подій, вдаватися до послут навколишніх населених пунктів, зокрема села Пекарів
За часів УНР серед представників національновизвольних змагань зародилася думка зробити Канів столицею всієї України, та московська окупація перекреслила такі плани. Навпаки, було зроблено все, щоб приховати саму суть образу Тараса Шевченка З нього послідовно робили борця за долю трудящих усього світу, ледь не предтечу пролетарської революци Задля нівелювання його постаті до Канева були штучно притягнуті «за вуха» символи метрополії -- могила Ленського, могила 1 бібліотека -музей г айдара і, звичайно ж, пам'ятник Леніну при самому в їзді до
міста. Крім того, іменами окупантів та їХНІА прислужників були названі майже вс: майдани ! вулиці міста. Так є 1 дотепер, на восьмому році! незалежності.
Неодноразово я особисто, спершу як депутат| міської ради, а потім як голова міської організації НРУ порушував клопотання перед місцевою владою про надання Каневу, як місту стародавньому, серцю
всієї України, святилищу для кожного україни»
світу, саме українського, національного обличчя. Та все даремно. Безрезультатними виявилиєям апернення до Президента України.
Так усе залишилося й пасля останнього пере: юраний місцевої влади. З десятирічного досвіду «демокря" тичних», поки що, змагань можу впевнено сказати "е| українська влада у Каневі, не українська вона у пс Україні. Адже що Канів як символ самостійного
національного духу, що Одеський нафтотермтая лк запоруки економічної пеаалежності речі для цих чужі й навіть ворожі.
Чи повинно так бути завжди? «Упичайно ом, "і Триває повільне пробудження українців Якщо ме пробудження буде порушене чинниками човнишнім и чи внутришніми, певний, знайдемо сили, аби алорої пого процесу не допустити й утвердити таки їмлаєт)
державу. Великою мірою цезалежатиме від результе ГУ виборів наступного Преамдента У країни НИ поминеїм бути, нарешті, справжнім українським па гріотом; який би дбав передусім про гідність власну 1 ГІДНІЄ? » нашої держави. З гідності починається духоні сть 7 добробут.
Володимир ПЕ ГРЕНКО)| голова Камівської міської! оргамізачі!
Мародмого Руху Украї ми
и пік. пл . Деічу в
Вар ча он п
фл окута паб
з айьой
я
Дію пр
кари
Те
"м
"У
НІ
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
