Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №57 за 1999 рік

Слово Просвіти, №57 за 1999 рік

С тан 0т ПР - - Я 7 чаколкджітннту г - 5. крко "М одержавної української мови у всіх кціО нує з | галузях суспільного життя. Як і інші держави, Україна багатона- і , | ціональна. Наша Конституція гарантує | рівні права всім громадянам, незалежно | віднаціональної належності. Національні . || меншини мають всі умови для розвитку ю яегросвіти» -- | своїх культур, отримують підтримку від ли - м-а - "АЕС Р о і б зб ? ба Ран ен р чн - З ій Ї і " З обр того рани есть ток. Д МИР - крій приро г й Ї б р з й. . ї і Й ОДРО. Н це Л и и і б о в б З М г жи Й во с й но ни п пе а з Р а РА чап ни с мовці зр 5 Ум РР а РОБ Р п - а ожавним установам у ) 5 й ; Ж Ж, ЩЕ о М, ен б анйніню ВАШ РН Ми «НТ - ї і, - "о 1 т же ее - КУ ЗЕ во - зченні і за прова дженні української дять уроки української мови являють і підтримують молоді і :):49):10 - багато років в о сторінку «Рідне . слово» вгазеті «Придунайські вісті». По радіо звучала українською мовою при Р 9 па п оч рр . - телебаченню -- передача «За круглим лом». У військових частинах просві- єредача «шридунай журавлинимй», по зм. їз я ги вели курс рідної мови, розучували зві ськовими українські пісні та марит, Ме - проводили бесіди про релігійні свята, - - народні традиції тощо. | | Шсля проголошення незалежності України в 0 1991 році і прийняття Конституції в 1996 році Товариство продовжує просвітницьку роботу, відстоює права людини, конституційні права українців. Великий опір викликає зердження української мови як . - Однією із основних ознак народу, . державності є національна українська 4, Р. РУ «А й ЯР ї ре те зі . 2 рве 1 ло г мова. Вживання на державному рівні мови іншої держави -- ознака колоніальності. Тому Товариство «Просвіта» приділяє велику увагу утвердженню оо РН , й Р Р б 2 и я; ь чи то . крашимиу М "террадірювчу краю. Просвітяни | своїх етнічних держав. В Ізмаїлі діють ї осередки румунської, болгарської, польенко, | ської, німецької, вірменської, ромської , | та інших культур. Найчисленніша », | національна меншина в нашому місті -- російська. Етнічні росіяни мають свій ро мови | осередок російської культури «Русь», видають свою газету, підтримують тісні | зв'язки з Російською Федерацією. . Як правило, європейські держави багатонаціональні, але мають одну державну мову, мову корінного народу, яка відображає назву держави: італійську -- в Італії, румунську - -в Румунії.. У Російській Федерації, де близько 200 національностей, теж одна державна мова -- російська, За підтримкою деяких російських впливових політиків дехто із представників російської діаспори в Україні намагається надати цій мові в Україні статусу офіційної, що суперечить Конституції нашої держави. Це -- неповага до українського народу, посягання на незалежність і державність України. Як у всіх країнах Європи, в Україні має бути одна державна мова -- українська. Недавно в Ізмаїлі відбувся міжнародний семінар на тему «Дунай -- путь к осознанной европейской культурной идентичности». Було дано високу оцінку і законам України стосовно національних меншин, і умовам та засобам їх втілення у життя. У листопаді минулого року відбувся третій Міжнародний фестиваль ромської культури (у циган Ізмаїла є 1 своя школа). Питання національних меншин вирішуються. Допомоги потребують етнічні українці Ізмаїла. Лише в нашому місті немає жодної української школи, нечисленні українські класи ледь животіють, у деяких школах об'єднуються, бракує підручників, навчального допомоги приладдя. Жодного українського дитячого садка! Радіо і телебачення працюють переважно російською мовою. Нема української церкви. | Здавалось, у незалежній державі про свою корінну націю передусім мають дбати держава, парламевт, уряд 1 міська влада. Проте дбають тільки про всіх інших, а корінне населення міста Ізмаїтла -- етнічні українці безправні, при- У 1940 році, коли в Придунайському краї була встановлена радянська влада, українці в нашому місті становили переважну більшість. За перемогу в Другій світовій війні найбільшу ЦІНУ заплатили теж українці. Почитаймо уважно «Книгу Пам'яті України», том 9, Ізмаїльський район (Одеса: Аспект, 1994): із 522 загиблих уродженців м. Ізмаїла 317 українців (61 відсоток), 179-- росіян (32 відсотки), 22 євреї (4 відсотки), 3 молдаванина, 1 болгарин. За радянською статистикою, 1989 року в Ізмаїлі українців було вже 32 відсотки, росіян -- 21 відсоток, болгарів -- 9 відсотків, молдаванів - - 4 відсотки. Через які потрясіння пройшов наш Придунайський край, що українців зменшилось удвічі? Війни, арешти, розстріли, депортації, голодомори, концтабори, тюрми... зробили свою чорну справу. Була надія на незалежну Україну. Але при владі в центрі й на місцях залишилася переважно стара або перефарбована комуністична партноменклатура, яка й довела державу до зубожіння. І найбільше постраждало окорінне населення. Україна в біді 1 потребує допомоги. Обов'язок Товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка згуртувати національно-демократичні сили для розбудови справді незалежної, соборної, правової, демократичної Української держави. Аглая ЛЕБЕДЕНКО, секретар Товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка м. Ізмаїла | |У 4 Товариство «Просвіта» на Козівщині виникло давно: перший осередок створений у 1870 роші в селі ана а в Козовій -- 12 вересня 1900-го. Згодом з'явились осередки в усіх селах і навіть на хуторах. Організаторами і головами читалень «ЇЇросвіти» були священики, учителі 1 найсвідоміші селяни: отець Остап Вітошинський -- громадський діяч, організатор і диригент першого в Галичині знаменитого селянського хору; Іванна Блажкевич -- письменниця, громадська діячка; о заст тай о з Тимотей Старух -- селянин, депутат австрійського парламенту, політичний діяч; Павло Думка -- народний поєт, друг |. Франка, посол галицького сейму; священик Ксенофонт Сосенко та багато інших. Читальні будувалися силами і коштом селян. Гут діяли молодіжні спортивні гуртки «Січ», «Луг», «Сакіл» та національно-патріотичний «! Іласт», драматичні й хорові гуртки, оркестри, бібліотеки, кредитові спілки і спілки взаємодопомоги. Просвітяни вели пропаганду тверезого способу життя і витісняли з сіл корчмарів і лихварів. Кожний свідомий селянин вважав за честь бути членом «Просвіти». Польська влада переслідувала осередки, влаштовувала так звані пацифікації в 30-х роках: каральні загони арештовували і жорстоко били найактивніших просвітям, розгромили читальні, понищили майно селян. А «визволителі» зі Сходу взагалі заборонили діяльність «ГІросвіти» й інших національних об'єднань, найактивніших діячів заарештували ії багатьох знищили. Проте «Просвіта» зробила багато: піднесла національний дух, культуру і освіту народу, виховала патріотів, які стали січОвиИми НА НАРОДНИХ ТР о | С БЕРЕЗЕНЬ, ЧИСЛО 3 (57), 1999 РІК 7) стрільцями, вояками УГА, членами ОУН, повстанцями в УПА. 5 ліотого 1989 року в містечку Козова створено осередок Говариства української мови, до якого вступило того ж дня 24 особи. Головою і організатором став Дмитро Федик, учитель української мови і літератури. Згодом, незважаючи на протидію райкому КПУ, керівників установ, підприємств та КОЛГОСПІВ, виникли осередки скрізь у районі. Перший осередок у Козовій називали «кублом націоналізму», а голову -- неприхованим націоналістом. Люди горнулися до І овариства, приходили на засідання, щоб послухати лекції з правдивої історії України. У грудні 1989 року на основі районного об'єднання ТУМУу виник осередок Нородирко Руху. Того ж року зібрано понад 2 тисячі підписів з вимогою до Верховної Ради визнати українську мову дереманоюмную цієї акції вкліочилися тисячі людей з да краї» ни -- і Верховна Рада УРСР прийняла Закон про мови, згідно з яким українська мова визнана державною. Перед організацією постало завдання об'єднати якнайбільше людей, захопити їх якоюсь загальною справою, щоб пробудити почуття національної гідності, позбавити страху перед владою. Такою справою стало спорудження пам ятника Тарасові Шевченку з центрі Козової. Почалася ця кампанія ще б 98 року. Урочисте відкриття монумента відбулося 23 травня 1993-го. Автором його є Їван Сонсядло, колишній учень СІ Хо 2, а тепер відомий скульптор. 27 грудня 1989 року районне об'єднання ТУМУ висунуло аж 19 кандидатів у депутати, ИЦІЯХ а було нас тоді 74 члени. Обрані депутатами до Еохавнії Ради УРСР: К. Завадська, 4 - - до обласної, інші до районної, селищної і сільської рад. я кандидати не були обрані. У 1991 році Говариству української мови повернуто давню назву -- ЮБесеукраїнське товариство «ГІросвіта» їм, Т. Шевченка. «Просвіта» провела районний форум інтелігенції. З доповіддю про тернистий шлях письменників, учених, діячів науки і культури виступив Д, Федик. Прийнято звернення до інтелігенції ї всіх жителів району працювати для розбудови Української держави. 28 червня 1993. року з поціативи голови районної організації освітив і під ЙОГО керівництвом проведено перше в області свято 50 -річчя УПА. Д. Федик тоді працював першим заступником представника Президента в районі. Гакі ж святкування проведено в усіх селах району; відбулися зустрічі жителів сіл і школярів з учасниками визвольної боротьби, читацькі конференції, фотовиставки. Цього ж року секретар правління районного об'єднання « рр » М. Баран організував «Молоду Просвіту» в усіх школах району, склав для неї статут і програму. До 1994 року організовано осередки « данини» в усіх селах району. ід початку заснування Шовариства в районі проводилася національно-просвітницька робота: читання лекцій, вечори, присвячені видатним подіям з історії України, видатним людям, публікації в пресі, видання окремих книжок з минулого рідного краю 1ї т. п. Заслуговують щирої похвали за самовіддату працю серед населення члени «І Їросвіти»: доброї пам'яті | ригорій Сім'я і | Їетро Баран, ПОЛТАВСЬКА «ПРОСВІТА,, СТАРША НА ДЕСЯТЬ РОКІв, дніж досі ВВАЖАЛОСЯ? Шановна редакціє! Щиро перепрошую за втручання. До цього спонукала стаття у «Слові Просвіти» (4.7 (49), 1998) «Від клубу однодумців до політичної сили». В ній зазначено, що Полтавській «Просвіті» 1998 року виповнюється 80 років. За фахом я історик, референт Волинської обласної «Просвіти». Ці даз заняття поєднались у моїй науковій праці «Луцька повітова «Просвіта». Досліджуючи історію Луцької й узагалі Волинської «Просвіти», випадково натрапила на інформацію, що стосується діяльності Полтавського Товариства. На жаль, своєчасно не звернула уваги на неї. Але тепер хочу запевнити усіх як історик, що Товариству цьому як мінімум 90 років, адже не завжди час юридичного оформлення тієї чи іншої інституції є початком відліку її діяльності. Так-от, «Просвіта» в Полтаві діяла ще у 1909 році. Єдиний документ, що є в мене підруками і підтверджує мої слова, -- книга відомого волинського просвітянина Івана Власовського «Луцька Просвіта» видана до 10- річчя діяльності Товариства у Луцьку. Ось її вихідні дані: видавництво «Просвіта», Львів, 1928 рік. Там же є й цитата: «Вже у 1909 р. російський Сенат відкинув скаргу засновників Товариства («Просвіта» -- М. Ф.) в Полтаві на незатвердження їхнього статуту на тій підставі, що мета » Товариства, на думку Сенату, «криє в собі сепарастичні змагання й може привести до небезпечних наслідків». Не довіряти Івану Власовському немає жодних підстав. Окрім того, що він є відомим церковним, громадським діячем і богословом-науковцем, саме у | 1908--1918 рокахвін працював у гімназіях Полтавщини. | знаючи його як активного просвітянина у Луцьку з 1919 року, можна припустити, що він був і в числі тих, хто засновував «Просвіту» у Полтаві. Сподіваюся, що це повідомлення спонукає когось із просвітян до детальнішого дослідження історії діяльності Полтавської «Просвіти» і мо! слова | підтвердяться. Мирослава ФІЛІПОВИЧ, м. Луцьк а також Марія Сушник, Дарія І ятківська, Богдан Савак, Володимир Хома, Володимир Шкільний, Ганна Липна, Ядвіга Федик, Даниїла Винницька та ін. Велику роботу з національного виховання молодого покоління проводить «ЇМолода Просвіта» у школах району, якою керує методист відділу освіти Марія Маркусь: Молоді просвітяни проводять цікаві заходи щодо вшанування пам'яті видатних діячів України, відзначення національних дат. Очолюють цю роботу досвідчені учителі ! вихователі. Ось короткий перелік тієї роботи, яку провело районне об'єднання за 1) років своє! діяльності. Воно має авторитет і популярність у населення Козової і району. Мого безамінним головою 1 душею, ініціатором усіх починань; активним громадським 1 політичним діячем; який вникає в усі сфери життя ранону, Є Дмитро Федик. Наша «Просвіта» 1989 року, а 5 лютого цього року відбулос? урочисте засідання в Будинку культури , заснована 2 лютого нагоди 130-річчя «Просвіти» 1 10 - річчя відновлення її діяльності в раноні Залі переповнений. З доповіддю виступив Д. Фе: дик. С погадами про діяльность є Просвіти » 38 Австрії та | Тольщі осслах ра мому ПОДІЛИЛИея Г анна Липна, Дарія П ятківська, Мирослава Райтер, про роботу «Молодої | Гросвіти» розповіли гімназистка Мар яна Мигдаль ! керівник «Молодої І Іросвіти» Денисівсько! школи Ольга Чазова. | айактивнішим просвітянам голова районного об'єднання вручив грамоти. Відбувся концерт: підгоТОВЛСНИЙ директором Будинку ку тури" чаАСноОм «Ї Іросвіти» З | матейком Я БАЛАЦЬКА. члем «Просвіти» Є, Козобі Термопільсько! облас 1 з

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин