Сторінка · с. 8сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №57 за 1999 рік
Слово Просвіти, №57 за 1999 рік
че-НйцьйіЗ
оби «наукової» аргу-
б
4 й кої я "А "ям
до опираються нібито на
МР РАН, РР ти ої з же же
хи перед виборам» Згадаймо хоча б Т1аї - гр іс : з - С оо то ам дари имала тільки жменька з б
ре | г «Слон», яке,
"і ГРМ ОР ДР, пні і і 4 з - зважаючи на й о галасливість
реонех МОГО. Онами
; - т
1 і яті В.
по» - 4 раді
| учи НЕ, ЛВ ій ж о чі
- й и - і в щи с-г . М
ду на це слід нагадати авторам
ності значно довше співпрацювала із не менш жорстоким сталінським режимом, який здійснював масовий геноцид українського та інших народів. Не була
Власовська армія кількісно значно
перевершувала усіх разом узятих, тих,
ацював із Гітлером.
-«І11681.
|| Відкривається журнал інформацією
пово Зі й і 1 і Її й 4 ж ОЙ б.
редакційної ради до співгромадян, оголює істинну мету його авторів.
В усіх бідах кризового періоду, виявляється, винні незалежність, Українська держава. Не керівництво, а саме держава. «Уже ни у кого не остается сомнения в том, что наше новое государство за семь лет своего существования не оправдало надежд большинства украийнских граждан, которьш оно обязано своим возникновениєм», «государство развязало настоящую зкономическую войну против собственньгх граждан..», «государство демонстрирует циничное пренебрежение интересами граждан» (с. 8).
Цікаво, що сказали б автори цього звернення, якби в ньому слово «Україна» замінили словом «Росія». Адже там процеси переходу до ринкової економіки аналогічні. Тож чи означає це, що росіянам треба відмовитися від держав-
часопису.
Та про них дещо пізніше. Адже видавців журналу «Восток» постійно переслідує потреба вилаятися на адресу українців, зокрема борців за незалежність -- ОУН-УПА. Цього разу від імені Харківського обласного комітету міжнародного Союзу ветеранів-фронтовиків періоду 1941--1945 років.
На перший погляд, гнів ніби спрямований проти генерала Герасимова за його спробу примирити усіх ветеранів, об'єднати усіх адекватною увагою як жертв Другої світової війни. Але будь-
дисти-терористи? Не кажучи вже про те, що Друта світова війна виникла через прагнення комуністичного режиму до світового панування шляхом здійснення світової революції.
Кавалерійської атаки на генерала Герасимова авторам виявилося замало. Вони вирішили заодно завдати удару «Просвіті», подавши у рубриці «Сторінки історії» виписку із рекомендацією «круглого стола», проведеного «Просвітою» з метою сприяння відродженню української мови, витісненої із багатьох сфер упродовж трьохсотлітньої русифікації українського народу: Саме результати цієї форми етноциду автори прагнуть увічнити, прикриваючись гаслом боротьби за громадянські права національних меншин, а по суті, вимагаючи для себе особливих прав, більших, ніжіх мають інші - - польська,
Росія, у якій українців не менше, ніж росіян в Україні, але про другу державну мову навіть натякнути там не дозволено. Та й із українських шкіл є аж одна у Москві!
Отже, висмоктана з пальця русофобія в Україні потрібна самим росіянам, щоб не допустити відродження української мови, а відтак і держави. Бо ж Зі зникненням мови зникає народ, а держава стає фіктивною.
І, нарешті, можливі кандидатури на
посаду президента.
весною» 1 ненавидіти прагнення народів колишньої Російської імперії побудувати свою
Отже, шила в мішку не сховаєш Із
«Заміток редактора» проглядає все той же портрет російського напівдемократа, гуманізм якого зникає там, де він торкається національного питання особливо українського. Він, ніби кістка застряє в його горлі.
Можна захоплюватися «Празькою відкрито чи приховано
державу, проклинати М. Горбачова, який дав занадто багато свободи колоніальним народам, що призвело до розпаду СРСР.
Ось чому В. Тирнов, як «істинний демократ», ставить «под сомнениєе
уместность употребления слова «суверенитет» применительно к системе, осу-
ществляющей украийнскую государственность». Про те, права якої держави захищає
в цій імперії були створені всі умови для етноциду, в тому числі й відмирання національних мов через т. зв. «розквіт національних культур»:
У результаті цього «розквіту», навіть незважаючи на скромні заходи по відродженню в незалежній Україні, утому ж Харкові з газет тільки одна видається українською мовою («Схо-р бідський край»); а з десятків державних вузів важко вибрати навіть один, де повністю викладання велося б державною мовою. Із шести театрів лише один (імені
про створення Харківського обласного
громадського об'єднання «За граж- Яка злагода в суспільстві - - це смерть Найвірогіднішим претендентом на Шевченка) -- український та один "-
данские права» та його завдання, оперті | Для шовіністів. Хіба можна допустити, 0 участь У боротьбі за президентське наполовину (Театр для молоді ТЯ крісло є. Валерій Тирнов- - сам головний юнацтва).
нібито на прийняту ООН Декларацію прав людини. Хто ж може заперечити такий благородний намір? Однак настуті-
ний матеріал, поданий у формі звернення
шо о
Володимир Маленкович. Довній знайомий. Живий антиукроїнський експонот гірших | часів радянської доби. Дивлячись передочу «П'ятий кут», я все-таки намоговся збагнути, за що ж він так люто ненавидить укроїнську мову? На виправдання св українства наводить відомий, давно заяложений злочин
слЛожилось...»
щоб колишні вояки ОУН-УПА, які
боролися не з одним (гітлерівським), а з двома (1 сталінським) фашизмами,
одержували таку ж пенсію, як енкаве-
ії ній уки па "і ни б шо
ЛИСТ ЧИТАЧА
оєї ненависті до ний аргумент: «Исторически ток
Перевертень, колишній п ацівник президентської адміністрації, кого він хоче одури"
ти -- укроїнців? Так вони добре знають, що акція позбавлення рідної мови у се була заздалегідь ретельно сплановано і здійснювалося імперськими режимяво через закриття укроїнських шкіл і тотальне зросійщення нашого суспільство:
цього, хто подібні речі називав своїми іменами, репресовує , и потім, з нагоди якоїсь кругло! комуністичної дати |
х), урочисто і масово розстріляти. сидять при владі, дуже хотіли зробити з нос
в ті крої, де Мокар телят не пос, щоб
(як це було в Карелії в урочищі Сандормо Комунозлочинці, нащадки яких дотепер
бе вдома
тих, хто не хотів али і масово відправляли
нь |
мовчазне покладисте бидло -- «единьи советскии народ».
НІ, україножере Моленковичі! Не
«історично так склолося», о винищення укроїнської
ак злочинно імперському
редактор часопису «Восток».
Очевидно ж, не випадково його матеріал має автобіографічний характер, спокійний тон викладу і скромний заголовок («Августовские дать »), але не без спроби показати себе істинним демократом. Хоч насправді вийшло дещо інакше. Згадавши про формування гуманістичних поглядів у часи тоталітарного режиму під впливом «Празької весни» (1968) та інших подій, В. Тирнов раптом заявляє: «Сейчас, с отвращениєм глядя на плодьг, возросшие на засеянном Горбачевьш со товарищи «цветнике свободьг», я, пожалуй, готов усомниться в безусловной ценности ВСЕЙ полнотьі свободь, предоставляємой обществу с изуродованной психикой». Виявляється, свободу слід було давати, але неповну.
Межі редактор не визначає, проте зі змісту його заміток неважко зрозуміти,
що вона не повинна досягти лінії, за
якою станеться розпад імперії.
Не випадково ж «заваруха» в Москві (події 19 серпня 1991 року) злякала
А чи відповідає національному складові населення Харкова КІЛЬКІСТЬ українськомовних шкіл?
Вулиці міста заполонила наочна агітація російською мовою. Навіть англійською та німецькою є більше, НІЖ українською.
Отже, гасло «русофобія», якщо бути чесним 1 відвертим, є лише прихованою формою українофоби, на якій уже попікся «Слон».
А щоб цього не сталося, можна лише порадити новоспеченому громадському об'єднанню у СВІТЛІ прийнятої ого Декларації прав людини зайнятися передусім захистом прав українців Те
інших народів колишнього Радянського Союзу від імперських зазіхан» шовіністично налаштованої інтелігенції Адже вона спить і бачить перетворення СНДу наддержаву, нібито єдину силу, здатну встановити новий світовий порядок Але це надто дорого обійшлося людству: .
Любов ВЕНЄВЦЕВА:
нового грома цського об'єднання ності,від «тупого націоналізму», ба навіть угорська, єврейська 1 т. Д. В. Тирнов у своєму журналі, переконує ор За гражданск права», що виникло в | КРИВАавого, якщо брати до уваги війну в Тільки цим можна пояснити багато-наступний матеріал, що належить перу-- ен зі, діють обережніше, навіть кри- Чечні. О ні! Навпаки, вони радять нам, зд разове порушення цього питання, експерта Держдуми Російської Федели ть Слона». хоча насправді українцям, відмовитися віддержавності, фальсифікацію, а то й неприховану рації В. Кореневської «Однобічні пере- 13 повторюють його тактик - Їх об'єднує | а не «безумовно віддалятися від Росії» неправду. Такоює й передостання стаття ваги Києва». Виявляється, що їх може па пе редусі» антиукраїнський синдром, а (с.9). «Русофобия на Украине. Кому она закріпити ратифікація Угоди про гр чіше - - українофобія. У цьому легко Далі такий же «глибокий» і вбивчий нужна"?». Її автор А. Колесников оперує дружбу, співробітництво і партнерство знайомившись 1з першим аналіз розстановки політичних сил в фальшивими цифрами, бо не називає, між Російською Федерацією та У країною. ГІ очаткованого цим об'єд- Україні, жодна з яких нездатнавивести звідки вони взяті, щоби довести, що в У наступному номері, очевидно, ,. пе роза іодичного видання «Восток» | державу з кризи. Крім, звичайно, тієї | нашій державі їде повним ходом будуть оприлюднені провокаційні висту- 4. 7) до нової політичної сили, промені якоївже насильницька «украйнизация». Його пив Сімферополі мера Москви Ю.Луж- - 7 ом ЕЕ шпадково саме на першій та з'явились у Харкові під назвою обласного аргументи: «Мне, например, такие кова про насильницьку українізацію В НИ у | останній сторінках обкладинки видру- Громадського об'єднання «За граждан- случай известньг». Один із цих випадків: Криму, де посміли відкрити аж одну! | но матеріалі ,які, на думку видавців, ские права». Отже, голосуйте за нас, а «Вот уже несколько лет вступительнье українську школу: б ть показати сучасникам «справжнє вірніше, за нашого кандидата в прези- зкзамень! в вузь: проводятся только на Заключний акорд -- стаття А. Ко-обличчя борців за незалежність Укра- | Денти, якщо хочете відвернути націо- | украйнском язьгке»- Насправді ж усе лесникова «Русофобия на Украине. Кому Е їни». деть я про ілюзорну надію певної нальну катастрофу. зводиться до того, щоб надати російській она нужна"» А й справді, кому вона 2 Ж о част хни української інтелігенції, яка, Але за кого? Називати свого кандимові статусу державної мови поряд з потрібна, коли ї немає? Як показав З повіриє по підступній пропаганді гітле- | Дата уже в першому номері журналу українською. Аргумент: «А между тем досвід«Слона», методи підтасовки фактів є грівсьз уї Німеччини, покладала надії на свіжоспеченого громадського об'єднання существует немало странс двумя, тремя, услід за ним повторює «Восток», який й г имку нею незалежності України. Якосьнезручно. Однакнатякнутиможна, а то и четьшрьмя государственньми кграєнаруку передусім тим, кого бенте- ; д мо, ці ілюзії швидко були розвіяні. подавши матеріал іпортрети дописувачів | язьіками. И никто не сомневаєтся вих житьвідродження національних держав лі независимости». Однак не називається на терені колишнього СРСР. Адже саме
Їнації, її мови, культури заздалегідь було сплановане як геноцид, - Володимир ГОНЧА РЕНКО,
НУ уз |рівні. І виконували його тоді, й русифікують нашу держову тепер все ті ж вірні ленінці|| | В. Тирнова менше, аніж Акт проголо-
Ж |та зродники свого нороду -- молпенковичі. шення незалежності України, почувши Володимир КАЛАШНИК, кг Ар оС | про який, він навіть застиг із ложкою в /го МИХАЙЛИН! уз дм Василь ТРОЯМ, | роті. Далі роздуми про суверенітет, який /гор МУРОМЦ 8.
ер о о | учасник бойових дій, ветерам праці, пенсіомер, у Тирнова такий же обстрижений на Олексій ЧУГУ и,
. бро Браво є у ДР М | інвалід першої групи, м. Запоріжжя | догоду імперії, як і його розуміння викладачі Харківського державно?
демократи. | ум івережте"ї
Пн» ге-т т т ттттщ4--
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
