Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №57 за 1999 рік

Слово Просвіти, №57 за 1999 рік

ІВ Р" "В Ї з "м ІН р юю 10 ОЇ пи гм ти ав тів ий геав ме ІлЛяЯ ня віт їть пна РА ж р ьєо дено є «уже - нь е жі ть й -- і ча я | і пягоб й РО. "ік. чи 5 і зай ь ч , : . 4 І он в и тоді) РЧР ого ж"'ЄтТь чо й. гі АР ча - рема та | к - тю. ГО не г 4 я -бр Фр. т -еУ ь я Р "Яч бе 4 чний «с би в -- - ЕНН. 0904 р о с в ін тич, о Ина зано ою НН їй а Ко г ло - Р й "г ша її ай РО ій Р Її Р з «Їй 1-Й, ча М О | | | У - що НОРИ Р паза ТО ї м ні З з Чо но ДЬЧУ СЛ... РУ Р ЕН о и ЛЬ нні . ї "ТРА, Р «йо "л-о 4 - ца ше шо , пра на - - п ж ТЕЛЕВІЗІЯ НА... ІЧУЖИНСЬКЕ ЗАМОВЛЕННЯ В умовах незалежності держави пот- рібно привчати росіян-шовіністів і наших духовних колік «рускоязичних» до культури, до цивілізації, до розумних стосунків нацменшини 1! корінної нації. За приклод можна взяти Західну Україну, де нема міжнаціональної ворожнечі, ав державних установах панує українсько мово. Позитивно вирішуються ці проблеми і в нашому місті Коломиї. На одному з перших демокротичних віч, 1989 року, виступив ! колишній завідувач відділу міськкому | компартії Сергій Козлов. Він заявив: «Я -- росіянин, другою батьківщиною для моєї | родини столо Україно, тут поховоні МОЇ батьки. Я виступаю за те, щоби укроїнсько мово в Україні була державною». Це був сміливий учинок як на той чос, і ось уже | спливло майже 10 років, а Сергій Козлов, хоч | но пенсії, а при Народному Домі | організував театр поезії «Орфей», де плекається укроїнське слово. І коли коло- | мийська організація «Просвіти» відзначала 130-річчя Товариства, під оплески присутніх пана Козлова ногородили почесною Ма змарійювив Отже, треба, щоб передусім токих пюдей популяризували наші радіомовплення, телебачення і преса. А то скла- дається враження, що міжнаціональні стосунки - це те, чого найбільше бояться наші кольорові газети, усілякі телеканали | приватні радіостонції. Хто їм це заборонив? Чи вони не здатні про це писати? Чи здотні, але під іншим кутом зору? Мабуть, усім відомо, що з друкованої продукції в Україні лише 4 відсотки становлять українськомовні. Оце наслідок державної політики щодо українства! Чому держава не виступає замовником українських книжкових видань, розкішних мистецьких ольбомів, довідкових видань? Адже ж є різні важелі в державі, є системи заохочення... Телеі радіоефір заполонила російська мова. «Іінтерканал» чомусь переважно роашиськомовний. Де тут сторінка для інших мов, а не лише для привілейованої -- російськоїє Складається враження, що вже в Росії менше розмовляють російською мовою, ніж в Україні. А все це тому, що й у Верховній Раді, й у вищих ешелонах влади воно переважає. Тепер, як і раніше, російський ШОвінізм у дії. | діє навіть інтенсивніше, ніж колись. У козацькому крої, но Півдні -- жодної української радіо-чи телестудії, а в Криму один керівник забажав закрити укроїнську програму. Цей «Інтерканол» відводить нас до недолекого минулого, пропонуючи кінострічки «Вічний поклик», «ТАРС уповноважений заявити» та інші фільми пропо- "УНДИСтські -- комуністичні, радянські, До Того ж, російською мовою. Це, так би мовити, спеціальний конал для тих, хто тужить за СРСР | російськомовним засиллям УТ-1, НОТОМІСТЬ, «рятує» наш нород американськими фільмами: «Війни чорної-то білої магій», «Не стріляйте в мене, будь-ласка», «Холоднокровне вбивство», «Брудний, мов янгол» та інші. УТ-2 пропонує цілі американські телесеріоли. Постає запитання: чому укроїнську націю змушують то озиратися в комуністичне минуле й російськомовне панування, то покозують якусь жахливу й страшну Америку з її сатонистами, вампірами, вовкулаками й убивцями? За чиї кошти пропонують цю телей відеопродукцію укроїнському телебаченню? Хто ! підбирає й купує? Чи, може, Америка й Росія в своїх інтересах задарма дають "Ом цю шкідливу пропаганду? А ми відтак дивуємося, чого народжується чимраз більше психічно й розумово хворих дітей, "ому зростає злочинність. Бо шукаємо МОСЛІдКІВ, о не причини, Михайло ПУХТА, голова об'єднаних українців, виселених з Польщі, м. Коломия, /вано-Франківська область ук УКРАЇНОФОБСЬКИЙ МОНОЛОГ ЗНОВУ ШУКАЄ «ДІАЛОГУ» У листопаді 1998 року відбулася так звана «ШІ международная научно-практическая конференция «Диалог украинской и русской культур в Украйнс» за участю голови Комітету Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації І. Чижа, президента Фонду підтримки російської культури в Україні (російський фонд) М. Шульги, директора Інституту соціології Національної академії наук України В. Ворони та директора Національного інституту українсько-російських відносин при Раді національної безпеки та оборони України С. Пирожкова. У демократичній державі кожна особистість, народ, політична та громадська організація мають право на своє волевиявлення, зібрання, свої погляди та позицію, Звісно ж, якщо це не суперечить державним та національним інтересам корінної нації і не є грубим порушенням Конституції України. Про названу конференцію цього сказати не можна, адже вона є черговою імперсько-шовіністичною істерією звичного українофобського спрямування. «Рекомендації» її сповнені фальшивої лексики на кшталт «жестокой украийнизации и фактического вьтеснения русской культурью из государственного политического процесса», «искусственного разрушения исторического родства украйнской и русской язьковой и не можуть здолати в собі імперську гординю й українофобську одержимість, б-то радимо їм запровадити й утілити саме в Росії ось такі єрскомендації», що закликають до «многонациональной полигамиий и плюрализма общественньгх язьков и культур», і там, як істинним патріотам «отечества», зреалізувати ідею «общей социокультурной истории обоих народовм». Можна було б не надавати такого значення цій конференції й усім, хто не може здолати в собі ненависті до України, п самостійності, її мови й культури, на всіх «шулік», «чИЖІіВ» та «воронів», що шугали й досі шугають над нашою національною долею і душею, коли б ішлося лише про тих, кого отруєно імперською антиукраїнською отрутою. Але ж за цим стоять мужі державні, що репрезентують далеко не приватні інтереси художественной культур», «...СИЛОВОС И противоправнос ускоренисє исключения русского язька и культурь из сферь образования», «нарастающеє в средс русскоязьтчньх граждан Украийнь восприятие украйнского язька как средства угнетения и символа попрания конституционно гарантированньжх прав и свобод». Дещо запізнилися апологети є«двуязьчияЯ» в Україні, явно лукавлять, говорячи про «историческос родство | украйнской и русской язьюковой и художественной культур». Такої паніки і розпачу не спостерігалося в них, коли Російська імперія по-варварськи нищила мову 1 культуру, яка є унікальною частиною культури вселенської. Тобто українську. Вважаємо, що така позиція усіх борців за «рівноправність» мов без «придания одной из них государственной и | Й погляди, а очолюють державні «лайк! культурно-духовной исключительности» | Структури. Чи ж не втомилися ви, «сини и дій є антидержавною і антиукраїнською і не | Отечествачужого», так ревно служити тій бі сприяє братерському порозумінню з | Державі, яка перстворила Україну в зв чорнобильську пустелю, і чи нечас було б уже вам розпочати діалог із власним сумлінням, із своєю родовою пам'яттю, їз рідною землею, поза якою у Вас іншої російським народом та його мовою й культурою. Не вважаємо за потрібне нагадувати усім антидержавникам та українофобам, що ми даємо лад у своєму домі, | немає? понищеному фізично й оскверненому Катерина МОТРИЧ, - духовно, й вимагаємо від усіх сущих у член Центрального правління | | 2 ньому не заважати це робити. Всеукраїнського товариства | | Якщо ж патріоти сусідньої держави а «Просвіта СИНДРОМ ШТЕПСЕЛЯ І ТАРАПУНЬКИ Хто із старшого покоління не пам'ятає Штепселя і Тарапуньку! Це був усім відомий естрадний дует. Штепсель говорив чистою російською, а Тарапунька -- майже українською. Кажуть, що декому з вищого начальства не дуже подобалась їхня сатира, але ця пара виступала й виступала, бо була потрібна. Штепсель -- уособлення симпатичного росіянина, Тарапунька -- смішного і хитруватого хохла. Хохлові можна було говорити попсованою мовою, Штепселеві -- ні в якому разі. Такий собі дует двох братніх культур, молодша з яких явно тяжіє до злиття зі старшою. Символічна естрадна двійка. Делікатне нагадування, що, мовляв, будете і ви, хохли, колись поважними, як ПШіІтепсель, коли перестанете смішити своєю хохляцькою мовою нову історичну спільність -- радянський народ. | Минув час і той же хохол нарешті дістав право назвати себе українцем, не ризикуючи видатися смішним, Почав обходитися без Шітепселя, коли треба було сміятися, і забажав стати вільним козаком. Та привид ПІтепселя виявився невмирущим. І знову ожив химерний дует із ще смішнішою проявою хохла- Тарапуньки. Спочатку були так звані «Кролики». Правда, кролик-Тарапунька набув вигляду Штепселя. Зате вимовляв половину слів Штепселя, а половину Тарапуньки. Чим далі -- тим крутіше. Дійшло до шоу-покруча Верки Сердючки. Ніколи б не подумав, що деякі діячі української культури принизяться до того, щоб переспати на сердюччинім дивані. Напевно, добре за це платять. Що не кажи, а смішний хохол у вільній Україні коштує дорожче. Вершиною дресури хохляцького загалу, де в ролі тарапуньок знову за гроші виступають наші естрадні світила, є шоу «Як стати зіркою» відомого Сивохи. Він ме грає понаго руского -- штепселя в аші, який по-н і реа ашому розуміє, але не Ї так буде доти, доки знаходитимуться українці на роль тарапуньок. Поки що кому повстати проти шоу-висміювання і спотворення української мови, які запаскуджують простір, у якому мала б розвиватися українська культура. От і насаджується нам силоміць так звана "двомоОвність». Роблять дуже пизького рівня шоу, які тримаються лише па божевільно-дебільному апломбі. Дуже поспішають і набридають як зелені мухи щоб потім казати: «Так істаріческі слажілась!!!», а далі по-штепселівськи: «Да ви самі нє разгаваріваєтє на чістом українском -- лучче перєхаді | іте на русскій!" », Р 5 Володимир ФЕРЕН засгупник голови міської прова Івано-Франківськ за панна Коментар редактора | - і йо чі. З щось із словникІВ-МатюгГгаль ються ж бо вони одразу в сійськомовних газетах. фону» ДУХ гр Й й» В Україні триває найтяжча з воєн, яких ти будь-коли доводилося зазнавати. Якщо за останнє століття (1914--1953) ми вже лм - ТЛ, я-і "Рой . ль й 4 Ії - ' «-- речи, р. чо А. о азета: | зла а т о - 22 - - б - з очербьовАй сучун г зб '. і є Р 4 втратили сорок мільйонів українців, то нині Про самодіяльні, ко. идеться про душогубство ще п'ятдесяти они шкода й говорити: вони ре продукцію теле мільйонів. Щодня, щогодини, під веселі ю телеког ерації, а в ць дерації, а в цих ритми і розгульні мотивчики, повільно ача од вмирає українськість в українцях, нищиться | висмі оється «незалєжність», бідкання їхня духовність, плюндрується мова, | «єдіним і недєлімим». Що розтоптується національна гідність, доги- | національно ущербні держа бають література і мистецтво, -- івсе це | за вісім років не тільки не зб за потурання чи дивної курячої сліпоти тих, існую: законом боронити державний інформа- 1|ізп м смак ційний простір України. | навколо Кобзон: Важко бути голослівним, коли над їхні 1 Україною витає смерч російського слі у найбрутальніших, найниціших проявах. Увімкніть телевізор -- з як разу вам удасться потрапити на кан | б передачі були українськими, тобте створені в Україні, про українців і украї кою!! УТ-Ї давно вже відступило від б. /дь- | ( яких правил державного мовлення: тре-добре пам тьосортні американські фільми, дубльо- | дивить вані російською, інтерв'ю з російсько- | " Б реч | Нр ет оон то Р т : -ко | і "о Ба мовними громадянами, серед них БЕН що оотичогтції 3 і | ПЛР й. і й - Ж з і - | Ж за я Й Й у ї с М я Ф й ) і р. стеїі .І ь СГ - ЗЛьСьТт Ані ВИХ Ж Р ДЮ Й ійь 1 - т ь - - - -е чб ГИ | - ЧУ р. же - А пні 3 у й і 2 4 ЛІ Р томкоо в РА А ні; 0 мА яд ів - ""?ТСтТ-ТОТ Я а - і » | ч чи ше - М ЩО Й 5. М їш о -- Й високі чиновники а Іа Кінах, російські пі: , аїінофоби, щедро анекдотичні «обмовки» -- росіянізми і | с кое радио» безплатнє кальки в мові ведучих (досить подивитися | ськомовні видання типу «М один раз ранкову програму, аби «збага- | ро-пресс», «Киев н титися» на цілий день...). Не подобається?! | х місцеві х Додайте до І ще І -- будете «не один», покликаємо до а в товаристві всілякої мовної нечисті, сподіваєм ося, щ «долматинців» каналу «1-.Ї», -- здається, країнсь і вид його щасливим володарям вдалося те, що | нив ши їх в д податк не вдавалося іншим: зібрати до купи цілий ід а ш здо, бо ла й паноптикум, який висміює, не надто й з порядком , видачі напружуючи таланти та розум, «хохлів». | мовлення та вида Хай сміються, бо ніхто не протестує, - | що Президенті спрацьовує ота хвапена-перехвалена | | згадають терплячість, уміння сприйняти за Божу росу плювки в очі, в душу, в... -- додайте. що схочете, виберіть на впасний с рон Сян к ше Р к Р ПТ з

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин