Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 11сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №58 за 1999 рік

Слово Просвіти, №58 за 1999 рік

М ній уже рапшєгьоми. та ) моит- 1с61- авої така пи Я адуяюсь | ТОДІ ть, аі, сам юЮ На укуся (Й оглоо, аби Це га- «зува- який ублено у мені ії цього ; наша се бутики гроудина, 1 «атерію , багато сприйсто СьСг оруютьєс цо вони тть мене приклау, як Ви утньом У для себе (ачалогва, аінських іеценатів ст п «Жодного дня без рядка» -- ці тепер уже крилаті слова, винесені в заголовок однойменної книги Юрія Олеші, стали напутніми для багатьох відомих письменників. Нанизуючи коштовні перли слівна мідну нить сюжету, чимало з них створили справжні шедеври красного письменства, непідвладні тлінові часу. Не знаю творчого методу відомого українського письменника, лауреата Державної премії імені Т.Г. Шевченка, голови Спілки письменників України Юрія Мушкетика, але солідний перелік написаних ним популярних у народі романів і повістей дозволяє зробити вис- новок, що майстер слова за своїм робочим столом не є рідкісним гостем. Й ужинок книжок до власного сімдесятиліття виявився в нього досить щедрий. Юрій Мушкетик є автором повістей і романів «Семен Палій», «Гайдамаки», «Яса», «Гетьманський скарб», «На брата брат», «Суд над Сенекою», «Вогні серед ночі», «Чорний хліб», «Серце 1 камінь», «Крапля крові», «День пролітає над нами», «Жорстоке милосер- дя», «Біла тінь», «Позиція», «Вернися в дім свій», «Віхола», «Рубіж», «Обвал», книжок новел «Зеленеє жито», «Смерть Сократа», «Селена»-- Природний дар творчого перевтілення, помножений на працелюйбство, дозволяє письменникові вільно почуватися як у вітчизняній історії, так і вскладних перипетіях античності, і в конечному висліді за посередництвом історичної тематики давати відповіді на пекучі проблеми й питання сьогодення. Окремі твори присвячено нашому сучасникові. Вони користуються популярністю як вітчизняного, так і зарубіжного читача. І все ж, як признався письменник на своєму ювілейному літературному вечорі у Національній парламентській бібліотеці України, що відбувся 24 березня серед головно студентської публіки, найбільшою його любов'ю є тема історична. Ще будучи студентом філологічного факультету Київського університету, Юрій Мушкетик, уродженець землі Чернігівської, узявся за написання роману про Семена Палія. «Перший твір -- як перше кохання», -- охарактеризував ювіляр цей свій роман. Своїм же кращим твором автор вважає роман «На брата брат», присвячений гетьманові Іванові Виговському, постать якого явно не імпонувала московським імперським ідеологам. Як людина самокритична, Юрій Михайлович вважає, що, можливо, й не слід йому було писати так багато, бо не все, на його думку, витримало іспит часом: частину творів, мовляв, написано «НЯЙБІЛЬШЯ МОЯ ЛЮБОВ ТЕЛЯ ІСТОРИЧ» з поглядів, які диктувала радянська історіографія. Та ці сумніви спростували колеги-письменники Микола Жулинський, Дмитро Білоус, Софія Майданська, які виступили на цій зустрічі. На думку академіка Миколи ЖУулинського, нам потрібне друге прочитання творів Юрія Мушкетика. Бо перед нами творчість письменника, який потребує співтворчості читача. З позицій морально-філософських він порушує в своїх творах такі основні проблеми, як людина і система (що вона робить із людиною); людина 1 обставини; людина і власна совість. Якщо виходити із цих позицій, то Юрій Мушкетик є щасливою людиною, оскільки жоден свій твір він не зможе відкинути зовсім.- А музичні вітання ювілярові дарував дует у складі Зінаїди та Валентина Михайлюків. Лунали й інші поздоровлення, письменникові вручили букети квітів. На згадку про цей змістовний і цікавий вечір Юрій Мушкетик подарував знаменитій книгозбірні свої високоталановиті книги. В. Г. Редакційний гурт газети «Слово Просвіти», колектив централі Товариства «Просвіта» приєднуються до численних поздоровлень ювілярові. Зичимо шановному Юрію Мушкетику незрадливого пера, творчого довголіття і козацького здоров'я. З роси й води! Нові видання «ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ І ЗАСТОСУВАННЯ МОВ В УКРАЇНІ» К: Видавничий центр «Просвіта». -- Випуск 1. -- 1998.-- 88 с. Анотованим збірником Департамент 31 здійснення мовної політики Держкомнацміграції започаткував щоквартальні випуски добірок матеріалів із актуальних проблем розвитку 1 застосування мов в Україні. Мабуть, зайве наголошувати на актуальності започаткування НОВОЇ -- «МОВНОЇ» серії видань: ситуація у цій царині державного життя нині є більш як тривожна -- темпи зросійщення України набули загрозливих масштабів Й ця назагал невеличка за обсягом книжечка прикладного спрямування пригодиться передусім тим, кого не влаштовує такий непривабливий стан справ 1 хто бажає поступу нашій Вітчизні. Не зайвою є констатація фактів: а що ж ми сьогодні маємо? Уже перший розділ «Мовна політика», представлений виступом заступника голови Державного комітету у справах національностей та мпграції, директора департаменту зі здійснення мовної політики О. Трибушного, виголошеним на «крутлому столі» «Українська мова в колі світових мов», б'є на сполох: «Про що можна говорити, коли на теренах України за сприяння «Укрпошти» розповсюджується більше 2 тисяч назв періодичних видань Росії, коли близько 0 відсотків телеі радіостанцій Украї- ни (щоправда, переважно недержавних) ведуть свої передачі не державною, а російською мовою, коли з 214 загальнонаціональних газет в Україні українською мовою виходить всього 78, тобто лише 32 відсотки.» Слід нагадати, що ші та інші невтішні цифри про втрату позицій в інформаційному просторі України наводилися під час П Ваеснійо го форуму українців, від якого спливло чимало часу, а позитиву відтоді навряд чи додалося. Що ж рОРИТИ Чин виникає одвічне запитання. Найперше -- слдувати букві закону, Тому, напевне, й логічно, що друтий розділ збірника містить законодавчі, нормативно-правові акти з мовних питань. Тут, зокрема, вміщено статті 10,11,12 Конституції України, відповідні статті Законів України «Про мови в Укратиській РСР», «Про національні мен- шини в Україні», «Про освіту», «Про інформацію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні», «Про видавничу справу», «Про рекламу» та інші. Така вибірка законодавчих актів у межах одного збірника є досить зручною для користування. Розділ ПІ «Стаття 10 Конституції України» містить виважене й грунтовне дослідження члена Центрального правління Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Цевченка Ю., Гнаткевича «Стаття 10: ретроспектива 1 перспектива. Буква Основного Закону та здоровий глузд». Матеріали для бесід про розвиток і застосування мов в Україні вміщено в розд ГУ «Духовний генофонд нації». ут зацікавлений читач, активіст-агітатор чи просвітянин почерпне дані про походження українського народу та ук- аїнської мови з одноїменної статті . Півторака, про українську мову як об'єкт політики -- О. Тараненка, про державотворчу роль української мовив сучасній Україні І. щука. Розділ містить і лихозвісні Валуєвський та Емський укази про заборону української мови -- чудова наочність для переконування тих, хто і нині плаче за спочилим у Бозі імперським Союзом, в якому, як співалося колись, ніби «Україна щастя знайшла», Розділ У «В єдиному мовному просторі» містить роздум-дослідження члена Центрального правління «Просвіти» І. Ющука «Російська мова в Україні: який її статус». Важко не погодитися з аргументами науковця про те, що «російська мова в Україні -- це мова національної меншини, як і, скажімо польська, угорська чи румунська (які теж свого часу силоміць насаджувалися в Україні чужинськими владами). І жодна з них не має підстав претендувати, щоб бути всеукраїнською державною мовою. У тому числі й російська». Про те ж, як воно відбувається наслтрАЗНі йдеться в своєрідних довідках «До питання про використання російської мови в Україні» за матеріалами Департаменту зі здійснення мовної по- літики та «Мови національних меншин Закарпатській області» -- з довідки акарпатської облдержадміністрації. «Передаймо нащадкам наш скарб -- рідну мову» -- назва ще одного розділу, в якому йдеться про хід підготовки та проведення однойменної всеукраїнсь- КОЇ просвианевярі акції. «Українська мова в світі» -- назва наступного розділу теж досить красно- мовна. У сьомому розділі збірника «Диво |, ам | наказо калинове» уміщено сценарії мовно-мистецьких заходів, художні твори про ДОКИ зокрема «Молитву до мови» К. Мотрич, вірші про мову Д. Білоуса, О. Олеся, В. Сосюри, В. Шовкошитного, А. Малишка. | Завершує книжку розді «Грані ( |вийт ра 1 Робочою пропробіну знанні грамою взаємодії Державного комітету | "б "1 7 співпраці», представл країни у справах національностей та (| міграції ї Міністерства культури і мистецтв України в питаннях реаліза М ї - І; мовної політики у сфері культури і ми стецтва «З кобзаревих джерел». | До честі адача збірника -- а ма- ник відділу координації та контролю за виконанням закон ства про мови Департаменту зі здійснення мовної по- літики Л, Квітковська - - тут наприкінці уміщено бібліографію, яка охоплює дані "й , що В й 2 одній ограсію, я | про монографії, збірники, брошури, журнальні та газетні публікації з мов- й". ної проблематики, яка, як засвідчує ших, фундаментальних підвалин кож- своєчасна, всеохопні про н айтоловніше. Бо «мова -- то цілюще народне джерело, і хто не припадає до нього вустами иронао ум висихає від спраги» Хай ці слова ви, іхадйсньо ель ги ної держави ПАРОЮ У З -и 5 ЩЇ зе: РОТОР й 7 - па пР-а: ду "А У раїнського, всіх тих, хто ще блукає ма сп у я / зиблзніно ЛИЙ 4 4 ЛАСТІ СТ.Л МІ . джерело ої є: цілюще, як | і, ЛІ - МДЕ і - . Бен б чт й "о ла ніш Жарт зл -.- ем р дасть Бог, уже не мілітиме ніколи | т орав, Об М "і - і ь Біг шо з ; з я - т Лу і - а с 2 7 У иа / "І 1 / і и; ) цк з іч та р б Ою ї Ї М ОЛЕКСІЙ ГУМЕНЯК: ФЕНОМЕН МАТЕМАтика й ЛліРикА Пам'ятаєте, певно, як свої словесні шпаги по телебаченню 1 на радіо схрещували математики і лірики, або визначитися, чи можна спільно виживати. Цю багаторічну суперечку світил математики і по- - езії вирішив дуже просто і без жодних амбіцій наш мукачевець, педагог Олексій Васильович Гуменяк -- феномен математики і поези. Мудрість приходить з роками. дле вона не приходить сама по собі, а з великою творчою роботою над собою, зі спілкуванням з людьми, З книгами, з джерелами народної мудрості. Отож слід сказати про витоки феномену математика і поета. Олексій Васильович закінчив математичним факультет Івано-Франківського педінституту. Згодом учителював у різних школах, відтак -- у п'ятій мукачівській десятирічці. Опанував достеменно польську, чеську. Простудіював більшість творів І. Франка, вивчив напам'ять поеми «Мойй сей», «Лис Микита». Останню ввапав жає книгою не лише дитячою, а й и філософською. Друкувався в журхрін налах «Всесвіт», «Дзвін», «Рідна шкого ла»... З Важко зробити бодай побіжний перелік праць пана Гуменяка -- їх багато. Але талановиту книгу «Цікаві | | / математичні задачі», видану нещо- | | / давно в Києві, гріх не згадати. У ній| значиться: видавничий центр «Ака- | демія». Читаємо анотацію: «Ця| книжка зацікавить не тільки тих, хто з-поміж багатьох галузей зн ан З віддав перевагу математиці. Небай- | | | | дужий до неї буде кожен, хто ро-| | 8484 зуміє, наскільки важливо володіти на- | | | | 8/8/ тренованим мисленням. А розв'я-| зування математичних задач -- найкращий спосіб такого тренування. У| | їх формулюваннях -- не тільки ма-| | тематична проблема, а й зорієнту-| вання на життєві ситуації... А ЗІ хто любить і звик тренувати своє мислення, без цієї книжки п обійтися». | зві Олексій Гуменяк | написав передмову ; бити її». Доречно н чам давньогрецьку г «Зодчий Дедал за с ' 4 І «ЗбІ ва пд бі о ло чи . Лк ЕЕ 2 яти Вк з пе Й мо чі - й о цій ій у - 7 "би и Зб Го Г входів і виходів і - й Ви - '"ТО й Р й - РО МО иРОРВОЙЬ Чи рий рун 5 чи азнінійнійно Ж з ре | Спа гьзьесь вісь ьДАіР и в: СО | 1 -- Рьдй І рео- о -р а - 7 ь Ті , ч - Р -

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин