Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №58 за 1999 рік
Слово Просвіти, №58 за 1999 рік
«і - . РОД з жо
ле -
поко і зо й т-
ЖЕЦЬ ПІД ГРЮНВАЛЬДОМ
ну лого промовляє до нас художник Україні, на
сином. Жив, можливо, У у всій Європі. Та найбільзбереглось у Любліні. їх
ой Жак
годні.
обувати в Люблінському замку. ацював майсте Андрій. Тоді ладиславу ПП
п'ять століть. Але і досі СТОЇТЬ ою була
тяла вона на КОЖНОГО, хто прибував до двору зличності. А того дня, коли ми вирішили побу-
Магнати хи-
ал зв о вати в "Любліні, у дворі замку повнісінько гостей.
Шляхетне панство збирається на лови.
зуються один перед одним розкішним одягом, збруєю своїх коней.
Саме на коней задивився чоловік, який вирізнявся з-поміж вельмож скромним українським уоранням. Роздратовано поглядають на нього пани й підпанки.
Вештається під ногами.. Уп'явся, коней не бачив, чи що- Мов якусь цяцю, копита роздивляється. -- чулося в натовпі.
Та Андрія Русина, а це він, ніхто зачепити, образити не наважується: сам король запросив його до
Разом з Андрієм прибули ще двоє художників, його
України -- Кирило та Гайль з Пере-
митшля. Гайль -- давній знайомий короля. Колись на
його замовлення Вислицьку Колегіату розмальовував.
Коли Ягайло вирішив оздобити фресками свій замок і
каплицю, Гайль порадив йому запросити волинського майстра.
Король Владислав П Ягайло міг зібрати в себе найвідоміших у Європі художників. Навіть італійця Мазоліно. Ніхто б не відмовився приїхати до Любліна. Те, що король колись був союзником невдахи Мамая, чемно забуто. Переможців, як відомо, не судять. А Ягайло -- переможець у знаменитій Грюнвальдській битві. 19 липня 1410 року його військо вщент розбило
лицарів могутнього евтонського ордену:
ТРОХИ ІСТОРІЇ
Щоб зрозуміти, чому Ягайло запросив не італійських майстрів, а художника з України, пригадаємо дещо з біографії героя Г юнвальдської битви. Ягайло - - син тверської княжни ліанії та литовського князя Ольгерда, внук Гедиміна. А за правління Гедиміна та Ольгерда до Литви відійшли українські, білоруські й частина російських земель. оправда, князі, які почали правити на цих землях, вважали вигідним мати себе за русинів. Старі порядки скасовувати не поспішали, приймали православну віру.
у ті часи німецьким лицарям страх як кортіло, щоб Польща увійшла до складу «Священної Римської! імперії німецької нації». Головною загрозою Польщі,
як і іншим слов'янським народам, був Тевтонський орден. Поляки шукали спільників для відсічі ласим на чужі землі лицарям Литовський князь, за ЯКИМ
стояли Україна, Білорусія, був жаданим союзником
Ягайлові запропонували одружитися з польською Йольський трон Ягайло посів зе
королевою Ядвігою. трохи кумедних обставин
Королеву привезли до ності» б |
було не саме, а 3! своїм коханим, австрійським принаж ніяк не влаштову"-
вав далекоглядних польських ПОЛІТИКІВ. Не Габсбург, вбили, 1
замку світ за
пом Габсбургом. Такий «посаг
а Ягайло був їм потрібен. Принца мало не невдасі довелося втікати З краківського З
ОЧІ.
Кракова. Леле! «Ії велич-було тільки дванадцять років Дівчисько при-
зі» чок у «віТЕНЬ, ЧИСЛО 4 (58), 1999 РІК | "- 7")
Закохана Ядвіга кинулася за ним. Та де там! Бра- | М
му передбачливо замкнули. Озброївшись сокирою, дівча спробувало зробити у стін лаз, та це справа не
одля рученят випещеної панянки. Заплакану "вег
личність» відвели до покоїв, | сивовусі пани стали вмовляти 1:
-- Як одружишся з Ягайлом, він сам стане католиком, 1 його люди перейдуть у нашгу віру. А серед лит- З таке і вимовити лячно, є ще чимало поганців.
танеш рівноапостольною, на тебе молитимуться, як на хрестителів цілих народів.
("Але ж він лиса потвора, ще й старий! - - схлипувало дівча. Довелося показати їй портрет Ягайла,
ще не старого і не лисого.
Рюмсаючи, дівча дало згоду на шлюб. Ще б пак! Буки рівною з апостолами! А Ягайло став королем Коли його французький «колега» гутенот Генріх ГУ вирішив перейти в католицтво, він пояснив своє ренегатство тим, що «Париж вартий меси». З тих же
причин православний Ягайло заради польської коро-
ників з України. Мабуть, хотів бачити навколо себе розписи, зроблені в тій манері, в тому стилі, до якого з дитинства був призвичаєний син тверсько! княжни.
ФРЕСКИ ЛЮБЛІНСЬКОЇ КАПЛИЦІ
Більшість фресок Люблінської каплиці схожі на численні ікони староруського письма: На яку не глянеш, стає зрозумілим - - це робота дуже талановитого художника. Та не про всі піде в нас мова, а лише про кілька незвичайних, дуже своєрідних. Якби майстер Андрій жив у наші часи, він, мабуть, уславився б як неабиякий портретист. А можливо, був би ще Й непоганим карикатуристом,
На стінах каплиці, поряд з фресками на євангельські сюжети, художник увічнив ! образ свого мецената.
Ягайло на білому коні, як і личить герою, стрункий
худорлявий. Упевнено тримає він правиці тон
спис, у його лівій руці -- вуздечка. Голову його увінє польська корона, але одяг на ньому литовський.
егко сидить він У сідлі, до речі, руському. Корону 1
Кінь здибився, от-от злетить, слухняно виконуючи волю вершника. Зауважимо, єдине; що не вдалося
митцеві, - - це копита коня. |
Картина надзвичайно динамічна. Стиль Андрія Русина -- експресивний, характерний для кращих художників того часу -- Феофана Грека та Андрія Руб-
льова. Обличчя вершника, на жаль, стерлося, та в іншо-
о
я го 4. і. - Р й. і, РО "онЛньР а
са
фреска «Суд Пілата». 1455 р.
У чому ж СВОЄ майстра? Ось велика К
«Суд Ї фресці -- Земна,
ого оточують Р проходить підсудн
Римом людей.
реносному розумінні. си посудині, яку улесливо тримає перед ним слуга, рай-дуже слухає наклепника, котрий щось пристрасно
шепоче йому на вухо.
дивіться уважніше до Може, художник помилився, намалював не те, що треба? лову Пілата карикатурно збільшену корону німецьких кайзерів, які здавна мріяли про «Дтапр.
ці Ягайла зображено великим планом ивий, живий ! водночас замисле-
огляд ЙОГО проникл | | |
ний Про що думає він? Чому так міцно, ледь тронічно,
стулені то |
чею Бора, У"ру Роботи Андрія - .
ки. Відлуння слави майстра покотилося по всій Ма-чимало українців: Уславленого миття
зовії, де жило 77 та його товаришів запрошували розписувати право-
славні церкви:
ажко здогадатиси, що за вда-
ь рішучий, вольовий. є ігина гідно оцінили його сучасни-
з ЛЮБОВ'Ю до життя
рідність творчої манери луцького
омпозиція Андрія Русина -- ілата». Якби не німб навколо голови, Їсус на вкрай змучена людина. Знесилено ають босі ноги горбами і вибоями висушеної землі. умські ВОЇНИ: Міцні мури, повз які ий та його охоронці, символізують
здужу стіну римсько! державності, бездум-
міцну і байду
ть вона кожного непоктрного-.
озчави й увати невинного, та, судячи з ви-
лат міг би врят
разу його обличчя (а воно змальовано дуже промови-
сто), і не думає вступитися за Ісуса, За Він «умиває руки» -- У прямому 1 пе- 2
поневолених
На картині Пілат миє руки Р
Здавалося б, відомий біблейський сюжет. Але при- Пілата, схожого на опудало.
Далебі! Андрій Русин свідомо почепив на го-
Овіеп». І в їхній город шпурнув камінця майстер
Андрій. Картина була на той час дуже злободенна,
адже в битві під Грюнвальдом під знаменами Ягайла
йшли у бій поляки, литовці, росіяни, білоруси, на віть татари 1 земляки Андрія Русина українські во! Інша композиція -- «Таємна вечеря»: Цей сюжет привертав увагу багатьох художників, 1 серед них чи не найславетнішого -- Леонардо да Вінчі Картиною на цю тему прикрасив стіни Люблінської каплиці і Андрій Русин. Та зробив це не традицім" но, а по-своєму. Стіл, за яким сидять апостоли, 7" справжнісінький «натюрморт з рибою». Від столу віддаляється Іуда: на плечах у нього сиди" чорнийпречорний чортик. Кольорову символіку легко відія" дати -- чорна душа запроданця Але звідкіля узялося тут це бісеня? У фрески Аня" дрія Русина хвостатий прийшов не так з вангелія, як з українських народних казок, де жує з давніх" давен, роблячи різні прикрощі людям У цих казках багато гумору; Дещо тронічно змальовує його ! майстер Андрій. Такий же чортяка, взятий з народно! творчості, з'явиться панише у творах Миколи У клю Притадуєте, як намагалася заарканити коваля Ваку" лу хвостата потвора? Та осоромилася, не вдалося пе" ремогти кмітливого парубка Ще одна композиція -- «Трійця». Говорячи пре «Трійцю» з Люблінської каплиці, мимоволі пригадує однойменний шедевр Рубльова. Його «Трійця» СПО?" нена болісного відчуття непоправного гори Скорботи дивляться на світ ангели. Вони зосереджені в собу, ) своїх неземних думках, їм не до земних радощі?»
«Трійця» Андрія Русина написана простише 1, НІДЕ
правди діти, на нижчому художньому рівна Але Р майстра Андрія - 1 в цьому Його принадни гь зт 087 чимо владне тяжіння ло земного життя ображення живих людей. Його ангели зайшли до Авраама, | том разом з дружиною пригощає їх вечерею Все, що Не
ца1 юрмор'"
столі, виглядає дуже апетитно знову
Грагедійність теми життєрадісний пензель м) ложни"
ка залишив за лаштунками цієї сцеєни
9
Щоб зрозумі сина, зробимо 1 1909 року в археологи зна и вироби МУ1--УТ ки-оберети. Н: довгій орнамет шивку на суча росіян, білору його пози, Ззди гопака Танцюючиї легкою була І віччя. Та їх ли | в КНЯЗІВСЬКІ Тому не ви видиоті, а в: фреска «Скої Християнс у М столутті няв ухвалу, : лося не Те ШІ лах-акторів, Осуджує озповідаєті Бином Божи го на руках описані в Єз Цей сюж іуконописанн але потракт У центрі ражено Ісу ним не збит руз -- ГРУ дуду, Інші двоє справ. розичливі !
Це було ників стар села навк/ ім, щО ВС церква. С лідники
-- У се пишний, -
Історії розігранті нальна
Церкв: молоді шг кожну СТ уваги. За двері на
а Знс волене б -о Че!
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
