Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №58 за 1999 рік
Слово Просвіти, №58 за 1999 рік
ІО
и» 10
цо 0- ьсп
на, сла 1ть
кет о СГИ
ІСьЬ" пи-
"олу ми дга-
елій, аніхаках май-одної голя: закуяге"
д про дує споВв" Юб0отно собі, У ПІ
| НІДЕ Але Р
ві СОЇ ження і том
рм! р пожни"
НА
щоб зрозу мати ЗмІСЄТ це ОдДНІСЇ «фрески Андрія русина, зробимо аеполичкийм відступ.
1909 року в Се»! Мартинівка, що на Черкащині, археологи найшли справжністнький скарб - - ювелірні вироби У1--У П століть Серед них були 1 срібні бляшки-оберети На кількох З них зображено шамана в довгій орнамен гованій сорочці. Орнамент нагадує ви- , шивку На сучасних національних костюмах українців,
осіян, білорусів Шаман танцює. Придивившись до Чого ПОЗИ, адивовано помічаєш, що витанцьовує він..: гопака . |
Танцюючий шаман -- попередник скоморохів. Нелегкою була доля цих мандрівних акторів середньо»-
віччя. Та їх любили в народі, запрошували скоморохів і в княЯЗІВСЬк покої. , | , |
Тому не випадково у Софії Київській, звісно, не на зидноті, а в нагавтемному куточку східців, Є цікава
фр
у М СТОЛІТТІ -« няв ухвалу, 32 якою священнослужителям за зоронялося не те ЩО ї лах-акторів; Осуджує скоморох озповідається ином Божим; го на руках, описані в Єв Цей сюжет іконописанні. але потрактував |! У центрі ОДНІЄ! З ф ) | ражено Ісуса, але ніхто його не ображає, ніхто над ним не збиткуєтьсяуч -- групки дуду, інші грають
двоє справді! розичливі обличчя.
еска «Скоморохи 5. Християнська цер
Це було на по ників стародавнього мисте м
села навколо стародавнього
ім, що в Селі церква. Спробуємо
лідники. | Уселізтакою назвою!
пишний,
розіграні за одним сценарієм. нальна.
молоді шукачі були ен кожну стіну, кожен закут
уваги | двері на верхівку дзвіниці.
волене буркотіння
ПИ р ДИНЯ що
ЗАХИСТ ВЕСЕЛУНІВ ба
ква засуджувала скомо охів. Ще
Паодікійський вселенський собор прий-
влячись на витівки бідо-
а й перебувати поблизу них.
ів і Євангеліє. На його сторінках
про те, як «злі ЛЮДИ» знущалися над його, ходили навколо ньо-
висміювали йог | "ов навколо блазня. Деякі їхні витівки,
ангелії, дуже схожа на скоморошії. знайшов своє відображення також в Звернувся до нього ! майстер Андрій, на свій лад. ресок Люблінської каплиці з30б-
зузважатися, ди
Він сам по собі. А праворуч! ліволюдей. Вони зовсім не злі. Один дме в
на різних МУЗИКННО інструментах,
авді ходять на руках. них симпатичні доо-
НЕСПОДІВАНА ЗНАХІДКА
чатку ХХ століття. Група шанувальтва вирішила обстежити
Любліна. Хтось підказав
Мінськ-Мазовецький збереглася стара уявити, як могли повестися дос-
храм, мабуть, відповідно сь із дослідників.
схожі між собою, наче І наша історія не оригі-
.-- пожартував хто Історії багатьох знахідок
Церква виявилася маленькою, бідненькою. Але ж
тузіастами 1 уважно обстежили ок. Нічого цікавого, вартого Залишилися сходи, що вели на дзвіницю. Ось 1
-- Знову нічого цікавого, -- почулося чиєсь невдо-
-- Чекай, що то за дошка?
А. Русин. Їкона | | «Блакитне Устіння».
Х зарн вд, біля стіни вони помітили запилюжену дош» пня ма одному місці синіла цяточка фарби. Захотисни тирати пил, але дошка не посгпашала відкри- Перед дям. Врешті проступили потьмянілі Ф 58 4 десподнинами з'явилася багатофігурна ікона. орки крило Ві шпарочки та плями, які веди зо нс собі щойно знята пліснява: Мовчки вдивдра у малюнок дослідники. Не було жодного сумпря «ред ними видатний твір невідомого майстра. Др о ІВ Цього одразу не вгадати; обе п дня дошку загорнули У М ЯКУ тканину 1
є - мов важкохворого, винесли з церкви! ставці особливо відомими були Московські рена біб майстерні Туди й відвезли знахідку. Пеоф рестравраторам повернути її до життя. і крані за сантиметром відновлювали вони ікону. боту о як винагорода за вперту, наполегливу рооо своїми барвами засвітилась їкона, нині відод назвою «Блакитне Успіння». І ще нині відомо,
що писав її Анд с ностей Третьяковсько! галереї.
подвійної експозиції, кол події, хронологічно віддалені одна від 0 дібного прийому вдався У
На іконі зображено мертву Марію Та це ще не все. жується: на столи на пе
жителями. ж самі апостоли вже
над труною, оплакують померлу:
журбу цих змальовує з притаманною саме Русин
вознавцям розгадати тає уважно придивитись У скорботні обличчя, пересвідчує-
шся, що пис портрет короля Ягайла.
блискучий колорист. лено так ріш полум'я цілої ложі поруч з оксамитово-чорним одягом небіжчиці віє жалобою і драматизмом.
ль піВвноОЧИ
ко 1).
«Ге
ну
рій Русин. Ця ікона - - одна з коштов-
Як же встановили авторство майстра Андрія"
У сучасному мистецтві кіно і телебачення є прийоми водночас на екрані бачимо
дної. До по- ХУ столітті Андрій Русин. і Марію воскреслу. Багаторазова експозиція продовпохорон з різних країн поспішають аполистих хмаринках, «пілотованих» небое у горішній частині картини. Внизу - - ті
«приземлились» і, схилившись Стриманий плач,
мужніх, уже не молодих людей художнику експресією.
Так. Образи апостолів допомогли мистецт-
Русин? мницю авторства ікони. Якщо
ала їх та сама рука, яка створила в Любліні
Успінні» Андрій Русин постає як Яскраві, контрастні барви зістав-здається, викрешується А червона китайка на
«Блакитному
е, що з них, гами почуттів.
Цей червоно-чорний акорд фарб у сцені оплаку-
вання викликає в пам'яті вірші Тичини:
Гаптує дівчина й ридає --
Чи то ж шиття: Червоним, чорним вишиває
Мені життя.
Синій колір створює ірреальний, фантастичний
ефект поруч зі сліпучо-золотавими площинами, Кон-
трасти теплих 1 холодних тонів -- світло-Ззелених 1 рожевих, синюватих 1 жовтогарячих, блакитних 1 червонястих, породжують атмосферу неспокою, драматичної напруженості. Барви прит ть глядача, хвилюють, віді орюють музичний ефект оплакування. Горішня частина картини -- «Вознесіння Марії» -- така м'яка за кольорами та відтінками, що заспокоює, несе умиротворення. У сцені «Вознесіння» кольорові дисонанси знаходять своє розв'язання.
у киЇВському музеї
У Києві, в Музеї українського мистецтва, серед кращих творів середньовічного живопису експонується ікона невідомого майстра під назвою «Луцька Богоматір». Чи то робота самого Андрія Русина, чи когось із його учнів? Кирило, який працював Любліні, залишив на одній фресці свій підпис - - «Мир». Є написі на стелі, яку він розмальовував. Може, «Луцька Богородиця» -- його робота? До речі, на стінах Люблінської каплиці є кілька написів, і в їхньому тексті зустрічаємо українізми, а під зображенням одного З апостолів замість старослов'янського «Марк» читаємо українське «Марко». В цьому немає нічого дивного, адже Андрій і Кирило -- обидва з України
В іконі з Луцька йдеться про трагедію синій Божого, про хресну муку. Разючий погляд Марії випромінює нежіночу напруту. Ісус не по-дитячому сумний і замислений, У святого малятка обличчя «старовіка». І хоч як дбайливо обіймає маленького материнська рука все одно стане він жертвою людської злоби. Червоний
хрест над його головою уже накреслив мученицьку
путь.
А що означають оті «движки-пробіли», що блис-
кавками збуджують живопис ікони? То «світло не-
бесне, яке виринає з глибин сердечних і очищає душу
ії мозок без розумових зусиль с поз нашого бок по» яснювали стародавні теологи. Малосареволиюй пе тор «Луцької Ме одній осоОЩ І був він не одиноким ви ком на Волині в ту пору. Волинськ школа і а іконописна | зажила тоді слави на широкім терені од норгороначнй
перебрало ратизмі. да, на коротк
жий сюже про перемогу магав собі у ж
яке спі
молодих д рішив стати з ним на
На картинах часів
завжди присутнє арх
ла»,
Ми
Їхні роського мисте
огородиці», був естет та інтелектуал ватним художни- |
А Луцьк ува
Серед хрис да про Георгія кому епосі, створено вується пере ша над казковою стародавньої Греці зей і Мінотавр» та «Геракл 1 летів українському
дартами. спостер герольд. металевих панцир дою, відбувався у
осучаснилась. і міг спостерігати того
образ юнака-героя за допомогою свят-
в
Андрій Русин та його учні оти -- приклад ра цтва, адже жили віків та часів Відродження. У середні віки христ ї аскетизм, відмову від радощів життя. П герої - -страдики -- анахорети, опо- | ийнятті середньовічно вяті мученики. Їхні тра
ніри, як тець створив
- до Мазовіиї на заході | говській митрополи (яку наз на відміну ОД більшої роз
жали за другу,
Його князеві ий час, вивести ке з-під контролю центральн У тому-таки київ оргій Змієборець?»: тиянських Змієборця. му шість тисяч
«Георгій Змієборець», а будівлі характерні д
ігають король, ко Біля воріт застиг ах. Сцена двобою,
ПІ столітті, дивовижн
КНЯЗІВС
иянок.
-- по всій Києво-Ли-
ивали «Малою Русою», мірами митрополи Московсь-
" чи не найпопулярніш нейська гідра». ольклорі -- Сказання
Микити Кожум'яки над змієм, що завиертву юних кия Легенда оповідає, що Георгій, прибув
провінцію Римської де ткало її мешканці івчат. Не злякався
держави, дів: страшну»
ітектурне тло. підказує нам, що
середньовічний замок. ля Західної Європи, З флюгерами, штан- Георгія зі змієм ролева, королівський блазень, ли лицарі в сере
який, за легено «ПОмМОЛОДІлицарські часний художник.
знаєть
після Вільнюса, столи-
ме тут 1429 року
цю Литовської Русі. Не даремно ж сам! відбув свої засідання перший в історі всеєвропейсьхів -- і католиків, !
кий з'їзд християнських монар православних Волинське тво ХТУ-- ХУ століть
на себе головну роль в українському сепа-
Свидригайлу вдалося, щоправ- Велике князівство ої литовської влади.
ському музеї є ще одна ікона --
Русь-
текстів досить відома летен-
Сюжет не новий. У шумерсьроків тому, осгп-
мога напівлегендарного героя Гільгамезвірюкою -- Жувавою. Серед міфів жит: 0 е-
-
нагадує
| життєрадісного, свіжого колориту: Кінь Георгія чим
портреті короля
рої -- святі.
створені численними худющі, виснажені, часто-гу
Проти цих монаших Ренесансу. Вони закликали до відродження життєра-
зісності античної
проповіді вже лунали в | сина. І він чи не перший з українсь"? | га ковано, відхо- |
хні
в часи Андрія Р ких митців у своїй творчості, нехай помір ичного мистецтва. | євангельські сюжети досить вільно, навіть
"Митця вже торкнувся подих нових ча
Р "а о
дить від аскет
інтерпрету злободенно.
Є
з є в
-
філософії та
нових ідеалів.
«ЖУТ! "о.
мя г «й і | т -і
- й ме
і
я А ї рег й р є і
б т ;
й чо - Й
чі Рерая і. по нн 4,
х
Ягайла. В їконі « не відчутно ТІЄЇ експресії, динамічності, рактерні для творчо
таль переконує, що пи
копита коня. змалюванні коня короля Ягайл
сті Андрія Русина. сав картину уче Вони не дуже вдалися і
ідеалів повстали
різних
Андрій
Георгій Змієборець» і, які були ха- Ще одна день художника: вчителю пр йла, а учневі - - Й ПОГОТІВ.
нньої європеїзації україно вони на рубежі середніх
сто вкриті виразками. гуманісти
Че
І-й
ее і
Є схо-
ши у віддалеся про лихо, ги дракон вимагає еоргій чудовиська, виг герць - 1 переміг. -
пізнього середньовіччя майже І саме тлона іконі, створена вона не в
и час жив 1 працю-
Такі окрема
ї людини ці ге-
диційні постаті, -- страхітливо ху-
б рейди Он г РР
едкачюбщоя
РА ї-то»
-е поро Со р У
ж що М "7
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
