Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 16сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №58 за 1999 рік

Слово Просвіти, №58 за 1999 рік

Г Б: - , у) а С р б У, чу жи "б - ча - у З Д и Фу 73 й У - з.йВ 777 - 2 |. пере ЗОЗ БИ ЧНІ. . --. З чі є из рій з "б ЗАВ - намізм драматичного розвитку твору. І ять що інею р но 41 ЧО З о ролей сроіЗ дах, п І, Р -. |. й / «Я 1. «Жт'-ь 0 За г / М ПР мой 4 нд РА «40 їй ; | 1 Вин й - "й, іт ща пов праг о, ДРОВ 0" образ національ і - - щі -. ї і. й народу, що, на думку видатного іспанського мислителя Х. Ортега-і-Гасета, є визначальним для нього: «Він (народ) або живе своїм стилем, або не живе» (тобто зникає). Є музиканти, сповнені певності переможця, які легко, без бою опановують фортецями найскладніших, найхимерніших музичних форм; слухаючи їх, стаєш свідком тріумфу Досконалості. Глибинній силі проникнення в образ, просвітленій, багатій голосовій палітрі п | й | зує їх У довершену знакову си Б У свою чергу, виконавець має відкрити шо т інша пт но а ірон ць з СЕ ен и о й ни а а я- - с нні 1 зжжкжнння а - - ай п-ва ТО чна су ні нт - з - п дів і ЩГ зобкровні з - 27 хи а та ор ї, . «б с-г сері ключ до коду, за яким схо Валерій Буймистер знаходить своє пояснення цьому феноменові: «Співаєш -- і відчуваєш, як приймаєш у себе середовище, а потім дихаєш разом із ним. Спів -- це спілкування з оточенням. Отут і допомагає РЕМЕСЛО -- не заради ремесла, я як те, що дає вийти за межі ремесла. Це не просто механіка, а можливість увійти у стан медитації, дуже глибокої. Коли влучаєші У ОД МА Валерія Буймистера підвладні як монументальні музичні полотна, так і камерні твори. Все, до чого б не торкнувся голос майстра, насамперед об'єднує чесність і відданість мистецтву та високий, зрілий професіоналізм. Перегортаючи сторінки творчого доробку співака, хочеться зупинитися на камерній вокальній музиці, бо саме в малих формах відбувається кристалізація думки та мистецької фантазії автора, 1 тільки від виконавця залежить, наскільки повно у цьому кристалі відкриється нам образний світ митця. Коли слухаєш Валерія Буймистера, виникає непереборне бажання провести паралель між його виконавською манерою 1 шедеврами класичної графіки Гольбейна Молодшого, яку за малюнками знаменитого художника виконував віртуоз ксилографії Лютцельбургер. У рідкісному вмінні інтерпретації камерних творів, у вокальних гравюрах Валерія Буймистера об'єдналися виняткова тонкість ювелірної звукової різьби, сердечність, лірична безпосередність, а також раціоналізм і шляхетний педантизм з органічним, природним почуттям форми, якій підпорядкований ди- гонад усім -- слово. Слово -- це той різець, . що визначає глибину звукової лінії, її -- че - насиченість чи прозорість, її чистоту. || Композитор починає працювати з по- раї п я и я, о -с ге мно том тільки тоді, коли кон- І ; и "Й 1 "е ч щі і а - де духовної енерпі, закладена і-бо з Ро а | у слові, викликає в його уяві рівноцінні м задум композитора, входиш у цей стан, пробуєш максимально відчути форму 11 наповнення, то відчуваєші, як якась сила починає впливати на тебе». Доведене до високої досконалості РЕМЕСЛО відкриває широкі можливості для творчої інтушщії, яка допомагає проникнути в часовий культурний простір епох. Видатні музиканти завжди володіли омріянаю фантастами машиною часу, якою вмить переносили слухача у світ музики Дж. Палестріни, К. Монтеверді, А. Скарлаттті, в класичну добу чи в добу романтизму. Талант і майстерність Валерія Буймистера допомагають нам спілкуватися з оточенням А. Страделли, Д. Бортнянського, Р. Шумана, М. Лисенка, допомагають не тільки сприймати довершений за формою твір, а силою свого виливу вселяють нам душевний стан автора, в якому він творив свою композицію. В його інтерпретації набувають юнацької чистоти і безпосередності пісні Шумана-Гайне з циклу «Любов поета». Виконані притаманним для німецької вокальної школи стилем «ЩІЕЮ», вони огортають нас, як писав Гете, «незбагненною туманністю, що простягнулася перед нашою душею. Голос цього чистого почуття, донесений до нас чимсь більшим, ніж сама лише майстерність, розтроюджує приспаний жаль за тим, що ніколи вже не повернеться, за швидкоплинністю першого осяяння Любов ю. Та все ж навіть при стильовому виконанні камерної музики європейської 7 | класики Валерій Буймистер завжди за- . лишається собою, залишається пов'яо заним зі своєю батьківщиною, Його не . приваблює поверховий блиск позолоти, . емоційна неврівноваженість не властио ва йому. Натомість відчувається пос- тійна робота над духовною половиною свого єства, що зіткана з надчутливої, вібруючої субстанції, з якої постає цілісний світ музичних образів, світ з0- середженого сковородинського самопізнання, що разом із класичною ясністю увібрав у себе всі відтінки переживань, світ, покликаний до життя глибоким вогнем творчої енергії. Бо «музика, -- на думку Фрідріха Ніцше, -- робить вільним розум, дає крила думці, стаєш більше філософом, чим більше стаєш музикантом». Ці слова дістали переконливе підтвердження в Шевченкніані М. Лисенка, Я. Степового, С. Людкевича, яка стала вічною книгою, законом життя, питанням честі співака. Слово Шевченка завжди було 1 залишається для композитора лакмусом, детектором на його правдивість. «Музика до Кобзаря» М. Лисенка -- це не просто яскраві ілюстрації до поезій генія, це серцебиття землі 1 нації, їхня воля, життєдайна сила, їхній єдиний, неповторний у всесвіті голос. Цим голосом наповнена 1 духовна сутність Валерія Буймистера. Виняткова здатність бути монументальним у мініатюрі дозволяє йому в солоспівах, які тривають кілька хвилин, відтворити цілий світ почуттів, героїчну пристрасть, велику драму України: Ой чого ти почортлло, Зеленеє поле? -- Почорніло я 0д крові За вольную волю. У шедеврі М. Лисенка «Понад полем іде.» (Косар) сгпіпвакові вдається передати понурий пафос невблаганної смерті -- єдиного переконливого доводу, яким найвизначніші філософи, поети, художники людства намагалися хоч трохи заповільнити руйнівну силу позбавленої чистої мови серця, хтивої «черні, що тільки дбає догодити шлун- кові і тлінній плоті» (Г. Сковорода). Досконалий ансамбль співака і піаніста 4 о Буймистер і о же и р рт ча Володимира Кнорозка силою емоційного впливу на слухача приводить до життя (майже відчутне на дотик) симфонічне багатство фактури 1 ритму: Понад полем їде, Не покоси кладе, Не покоси кладе -- гори. Стогне земля, стогне море, Стогне та гуде! Перед лицем смерті тільки поет-геній, творець національної свідомості - народу, будучи переконаним у ВІЧНОСТІ свого творіння, перейшовши за нього хресні муки, міг сказати. Та неоднаково мети, Як Україну злії люди Пристплять, лукаві, 1в огні Її, окраденую, збудять... Ог, неоднаково мені. Ці слова стали квінтесенцією, творчим кредо, громадянським обов'язком кожного митця, що відчуває свою кровну належність до цієї землі, до цього народу. У проникливому осмисленні Тевченкових рядків розкривається сутність творчої індивідуальності Валерія Буймистера, стутпнь відповідальності за культуру, носієм якої він є. Усвідомлюючи своє призначення, свою місію, співак глибоко переконаний, що «Завдання музиканта -- не принизити людину, а підняти її, втілити в ній силу. Щоб побачила перед собою співака 1 подумала про себе, повірила в себе». Софія МАЙДАНСЬКА " Використано цитати зі статті В. Буймистера «Спів -- це ж як свято»-- Агі ідпе -- 1998. - і РТ рерРИК РАВ ЕХ зей С а Б й | талановитого композитора Івана- ма Весоловського добре знане у країні. 1939 року Богдан Оссоловський емігрував до Канамо, митці-емігранти вдома не користувалися шаною в радянські часи, а отже, не були відомі українським шанувальникам музики. На жаль, Богдана Весоловського вже немає серед нас, але його пісні повертаються в Україну, щоб посісти гідне місце в духовній скарбниці рідної землі. «Хоч жить мені довелось на чужині, до вас я серцем повертаюсь», -- писав Весоловський в одній зі своїх поезій. У дні Шевченківських свят у затишній світлиці музею імені Тараса Шевченка на бульварі Шевченка зібралися останній Президент УНР в екзилі, голова ОУН Микола Плав'юк із дружиною, пані Ярославою, члени Всеукраїнського жіночого товариства імені Олени Теліги, шанувальники поезії, музики, молодь. Відбувся урочистий акт передачі архівних матеріалів, пов'язаних з ім'ям композитора Весоповського. Привезла їх із Канади пані Яроспава Плав'юк, яка є членкинею жіночого товариства їмені Ольги Басараб у Канаді, а також Товариства імені Олени Теліги. и з РОН Ч те ьо гора - ази ак ден га ї п п МА і зії Вона доклала чимало зусиль, щоби передати творчу спадщину композитора Весоловського в Україну. Урочисте зібрання відкрила голова Всеукраїнського жіночого товариства імен! Олени Теліги Ольга Кобець. Акт передачі документів підписали директор Державного кінофотофонду України Ніна Сланчак та директор Архіву літератури ! мистецтв України Микола Крячко. | Віднині Україна має аудіокасети ІЗ 3аписами понад 130 пісень і музичних творів Богдана Весоловського, велику КІЛЬКІСТЬ нот, його щоденники. За життя митцев! «Слово Просвіти» | || товариство «Просвіта» | і Тараса Шевченка. | | ее С | і й; г і ї - є 1 є 4 М реєстраційне свідоцтво - 1 чб - ві. Ф- - ї » Ь й . ч. орі то те ба х . я -. ї б ні с (с Рг арія ча УС ор и бов У о Ху У ота і 5 а р зі "г. З - б НУУРЕ п Р РРАРУ рРН й . зв й Р ї ме"МеЕД Р а Вп - - тя З 2 557 гі Сі та "В - ї - Б | А. Погрібний, 0. Пономарів, Редакція листується з читачами тільки на сторінках собою право редагування і і 11100 Комп'ютерна верстка -- Грина Шевчук - б г ї Шееф-редактор Павло Мовчан Редколегія: Л. Голота, Я. Гоян, ДА. Журавський, П. Мовчан, 1. Ющук надіслані рукописи не повертає, Залишає за та скорочення текстів. | ви: Ї "І. - і й ; - РУ Р "йнй лий Ж АЕН Бр Р | о й пощастило відвідати Україну, поспілкуватися з українськими композиторами, помилуватися Києвом, уклонитися могилі Тараса. » | Відбувся невеликий концерт. Теплі слова про творчість Б. Весоловського вигопосила народна артистка України Наталя Свириденко, а потім акомпанувала на піаніно солістці, лауреатові республіканських конкурсів Ірині Зябченко. Було виконано кілька чудових романсів Весоловського на дого слова та на слова О. Олеся, В. Сосюри, М. Рильського. Присутні прослухали записи музики композитора, зроблені Канадським радіо. Всіх зачарувала мелодія «Подаруй мені ніч», виконана на улюблений композитором мотив танго. Присутні прослухали записаним на плівку некролог з приводу кончини композитора, а також його композицію «Лети, тужлива пісне». | знову -- ніжна и печальна ме-подія танго, авній -- невимовний сум за рідною Україною. Композиція записана ще за життя композитора у виконанні мого оркестру, 98 партію роялю виконував сам автор. Ме-подія «Тужливої пісні» лунала з приймачів Канади впродовж 40 днів з моменту мого кончини. Така велика любов українців Канади до свого талановитого сина. Теплими словами шановане зібрання привітала заввідділом музею правнучка Кобзаря з боку його брата Йосипа, Натапя Лисенко. Вона з хвилюванням відДЗНаЯш" чила, що, прийшовши на поклін до Тарасової могили, композитор Весоловським звітував Великому Кобзареві про ту добру справу, яку він робив для України. Тепер творча спадщина Богдана Весоловсь" кого буде вивчатися і популяризуватися ? Україні. Прийшов той щасливим час, коли на його рідній землі знатимуть мого Ім Я: Людмила КОЧЕВСЬКА Індекс 30617. Зам. Ме 0331204 Адреса «Слова Просвіти»: 252001, Київ-11, завулок Музейний, 8. Всеукраїнське товариство «Просвіта» "імені Тараса Шевченка, тел.228-01-30 Видрукувано з готових фотоформ на комбінаті «Преса Україн Наклад 3000 «4 и» ДИР -ап і ---а тини 0 ж жанннннхх Звееаохонннннне З

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин