Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №58 за 1999 рік

Слово Просвіти, №58 за 1999 рік

пі РАНИ РЕ: РЕ РР р РА ща. Р ВЕ КР АЕС о нь и "- Р Р РР РИН і - --й - ії - -- - - в а В РЕ ть ся - УМО ч | У 5 С т - Р - РР, , г м "У мітч РРО нет ХТ у Зіка Лів и 77 ДНА уй рев Р ді і В РИ а ЕЕ - згідНО З ВОЛ | ААДІ Бе. б й Ь Зо огю" у ув, Р у но Кс і - сини Р "по Є 5 пий КжиисАи я «нот її. к -ТІХ М і йон Р ін іщ- У Ж - зо бе і З ій а РО го | | Володіти технічною мовою в основно "б - і р УРАН З ж ЛИНЕ СЯ. Ра Км 3 і У .Ї 514 - о от аа уч і ле б гі м и 7 йь ей ; ; НЕ б М си чий, Ро Т ? ЧР ПРИ в | тн СР, т симо мати свій державний ше "Є | дарти і використовувати їх лише у російсь- | че убий -й і Ти ій і " " т ці | й і » ч - 'ї ШЕ я РУ о Інна и, З і рах з защу прин Мт ; ЧУ а . Документації). Безнього неможливо підгоб - - млі 1 зар ч ЇЇ й 5 шкі» ли, б ї , і " і Р ї ентацію на будь-який техніч- ЄСКД -- це мова схем і ментів на конструкції. Саме цей ник стандартів не перекладають у Дер- тандарті уже восьмим рік існування на- че "| Гл У Ні | - Згідно з постановою уряду України за 199! рік всі державні стандарти СРСР, - неперекладені українською мовою, слід вважати дійсними для виконання. Тому деякі документи на нову продукцію пио шутзься українською мовою, наприклад, паспорт, технічні умови, а схеми, креслен- ня мусять бути російськомовними згідно з і ем Р , раці -- - Ж з зі З даррне | -Ф' що 7 ю і , Ж Ган і ай - ТІ Р зе - чари ній ШЕ б діючим «міждержавним» «ЕСКД СССР». Отже, «нормальна» одномовна докумен- ція на будь-яку продукцію до сього дня (0) обов'язково російськомовна! Російсьо комовний статус ЄСКД зберігає, мов | «Кощій» смерть свою «на дубі, у ящику, в яйці, на кінці голки». | Такий станз документацією на підприємствах призводить до непорозумінь, конфліктів, втрати часу на переоформлення документів і т. їн. Це суто технічні питання, що потребують негайного вирі- авалося 6, Держстандарт повити у цьому зацікавленим. Але... на глефонний дзвінок (15 березня) в я фонд Держстандарту працівниця я. ж Пт і Ї заоо Я фонду Зіра Никифорівна відповіла: «укра- - - о мномовного «ЕСКД» у нас нет, есть меж- . государственньшйнарусском язьке», тобє П СССР». й я «ну - ес ГА ГА - їж чаю пил айс 1 ж і З | стях приймають антиконституційні поста- 1 і б чик «ЄСКД», і всі державні стандарти. отримавши ці стандарти, всі виробси будуть вчити і застосовувати мову, | ікше їх «переслідуватиме Закон». | (Щобцього не сталося, у східних обпа- | - нови, які дозволяють перекладати російською мовою вже прийняті державні стан- комовному варіанті. Ось тут і пора почати переслідувати не лише «за Законом», ай за Конс цією (ст. 10)! На виробництві у Києві українську мову чудово розуміють усі. Застосовуючи вже перекладені державні стандарти, працівники обговорюють українськомовні щойно написані документи. Перекладають, користуються словниками, перепитують один одного, вчать мову, дістають ШКІЛЬНІ підручники... Спочатку було важкувато, декому дивно, потім звикли, вчили одне одного. У колективах одразу з'являються знавці і незаперечні авторитети. Наприклад, я чув таку характеристику знавцеві: «Мова твоїх документів -- справжня. Вона звучить. Її легко сприймати. А от у нього (називається особа) -- важка іякась «штучна». Створюється суто виробнича атмосфера. Якщо документ потрібний терміново, а це завжди майже так, то російськомовні співробітники дають спочатку свої тексти на перевірку і виправлення «знавцям», а потім несуть на підписи контрольних службі «начальства». | все!!! Певен, що більшість нашого населення, яке живе не в столиці, не гірше справляється із мовними питаннями на виробництві, ніж кияни. Технічних проблем тут не існує! Всі проблеми лежать у політичній площині і являють собою вперте небажання окремих заполітизованих груп населення відмовитись від застарілої «стратегії» агресивної русноикацл всіх і всюди у всіх срерах: ому вирішення всіх мовних проблем у техніці -- це прийняття державних стандартів! А цього якразіне допускають певні керівні «Кощеї» з політичних мотивів. Бо державні стандарти -- це закон, який доведеться виконувати! Без стандартів -- немислиме сучасне в | на виробництві хаос ї безладдя, які декого пекучих, -- у виробництві мо, паралічу п омисловості, що продов" | че 4. р упр Р ен ДО Держстандарту України пані Тетя- ни Кисельової, з яким пропонуємо ознайомитися нашим читачам, а також усім 3. «Козир» для контролерів Можливо, дехто сприйме цю проблему | як другорядну. Адже так багато інших, жується так довго. Як наслідок, люди голодують. А тут стандарти, і до чого ТУТ проблеми мови е так, то на це є багато «причин». н иробництво, без них Дуже хотілось би розпізнати «ворі- - - і ти їхні «палаци» для пе женьків» і звільни юцілком влаштовують, але шкодять дердей, які справді піклуватимуться про дер- жаві, її народові, виробництвужаву та її громадян: Валентин МИТЮРА Р. 8. Від редакції. Зважаючи на сер- йозність проблеми, до яко! звертається і житті. Скажі- | наш автор Валентин Митюра, ми, в свою - звертаємося з відкритим листом до Знайте, панове. Порядок у стандартах | керівникам організацій державних | гро- мовному питанні якраз і зменшуватимеє хаос і безладдя на виробництві. Ось живим | приклад. ї Зателефонував я своєму знайомому, що працює на заводі конструктором. Зай- | шла мова про виробництво. | розповів він мені ось що. Тривалий час розробляється газогенератор для зварювання та обладнання для його виробництва. Це перспективні! виро" би, бо є попит на них. Тривалий час розроблялася документація на генератор: виявилось, що, наразі через відсутність ЄСКД, одна частина документів виготовлена українською мовою, друга -- Рог сійською. Одні розробники керувалися «ЕСКД СССР», інші -- Конституцією і «Законом про мови». Результат. Контрольні служби заводу не підписують документи, поки не з'явиться одномовний варіант. Формально вони мають рацію: А без їхнього підпису неможливо передати документи в цех на виробництво дослідних зразків. Під час розмови з чиновником КОНТ" рольної служби образили конструктора, який запитав мене: «Як довго триватиме безладдя? Це принижує мою гідність- Уже восьмий рік мине маємо права оформляти документи державною мовою, хоч є! Закон, і Конституція. Чи довго ще деяк! «контролери» матимуть «козирі»!». | А скільки ще часу, сил, коштів, нервів треба витратити на закінчення тільки ціє! «історії»? Отже, борімося і поборемо' Одверто кажучи, боротись нам, очевидно, важче, ніж казковому герою Із Кощієм. Бо там кожний бачив свого ворога, і боротьба велася чесно | відкрито. А наші «Кощеї, баби Яги ії Змії Гориничі» мають пристойну личину «порядних людей», які над усе «борються за порядок у державі». А якщо вони «щось» | зробили мадських, від кого залежить впровадження українськомовної! «Єдиної СистемиКон- структорської ». довжуватиме висвітлення ціє! проблеми на Документації ». Редакція про- сторінках «Слова Просвіти». - - вач Ті нь БО Шановна пані Т. Кисельова! . Сьогодні, на восьмому році незалежності, в Україні ми не маємо необхідного для роботи збірника стандартів ЄСКД в українськомовному варіанті. Сучасний ритм виробничого життя контролюється державними стандартами. Тому зволікання з перекладом та затвердженням ЄСКД не лише уповільнює цей ритм, а й призводить до зайвих виробничих витрат, зниження конкурентоздатності наших вітчизняних товарів. Нині ми змушені оформляти та комппектувати продукцію російськомовною документацією згідно з «ЕСКД СССР», пору- , 3 шуючи Закон про мови та ст: 10 Консти- - туції України, або комплектувати самотужки перекладеною, часто з помилками, українськомовною доку ментацією, відступаючи від діючого варіанту «ЕСКД СССР». Трапляється, що заводські! служби, випускаючи документи різними мовами, виг мушені знову перекладати уже розроблені документи. А це нові ПОМИЛКИ ! час. Звідси втрати як економічні, так! моральні. Тому виробники наполягають на термк новому прийнятті збірника державних стан: дартів «Єдина Система Конструкторської Документації України» | Вирішення цього важливого технічного питання давно чекають на виробництві. Сподіваємося на Вашу відповідь: Редакція газети «Слово Просвіти» ЗА ОДНИМ ДОКУМЕНТОМ ДВАРІЗНИХ ЧОЛОВІКИ... У газеті «Факть» за «1 морта» цього зоку Людмило |вибочте, - Людміло) Іваюк порушило «проблему» перекладу власих імен «с украинского но русский и обратно» (в статті в основному оте -- «обротно»). За основу вона взяла заяву якоось єхарьковского культ.-нац. общества», яке трактує такий перебіг, «как посягательзо на право грождон именовоться в соответствимй с национальньми тродициями». Проблема» зайняла чи не всю сторінку газети. Внизу під оною статтею в граофці «Глас народо» подаються ємнєнія». Ливно, що це питання «госложо Людміа», вкупі з єхорьковским обществом», не орушило років десять-двонодцять Тому, коли в СРСР довільно трактуволись у пезекладі на «общесоюзний» | імена, і прізвищо (авторко, до речі, зочепило й прізвиіщо, але -- ой, як підступно -- троктуючи їно -- Гарматником, Ніколайчуко -- колайчуком, о ім'я Гогі чомусь -- Григорієм). | я дивувався -- токий строгий пашортний режим «надворі», б за одним цим покументом мене було дво різних чоловім. А що моє прізвище може писатися ангійською в укроїнській транскрипції, я взогалі дізнався з укроїнського закордонного ашпорто (видно «зо бугром» це важливо), Як і те, що Київ не «Кієм» |що й сьогодні не бідкість), со «Куїм» (заради справедливості, и укроїнською «Москва» пишемо непрозильно, треба «Москва», «Сонкт-Гєтєррург» -- можемо жі. Зрештою, яким би неукроїнським душком не відгонило публікація -- є там раціо. ребо, щоби транскрипцію влосних імен «органи» обов'язково погоджуволи з влосником. Тоді, при відсутності грофи нацомольності в пошпорті, ми будемо знати, злим маємо справу -- з Ніколаєм чи Миколою, Людмілою чи Людмилою... От Альо- шо -- він і в Московії... як кажуть у Львові Володимир Гордієвич якби Ж Ви вВЧчЧ Свого часу доводилося мені виступати в університетах Лутанська, Харкова 1 Дніпропетровська з лекціями про необхідність вивчення української мови. Звичайно, безглуздо було б апелювати до суто патріотичних мотивів, щоб пробудити в переважно російськомовній аудиторії всеосяжну і палку любов до українського слова. Тому я говорив про термінологію як науку, що передбачає розвиток і вдосконалення синонімії - а отже, й потребу вживання української лексики. Ось показовий приклад. Російському слову отпклонениє відповідають чотири українських: 1) відхил (явище, тобто наслідок, передбачення чи узагальнення різноманітних дій), 2) відхилення (разова дія), 3) відхиляння (тривала дія), 4) відхилювання (дія, що раз у раз повторюється). У вступі до «Російсько-українського словника фізичної термінології» наведено ще цілий ряд переконливих доказів, які науково обгрунтовують необхідність вивчення української мови. Недарма цей словник був рекомендований Міністерством освіти України, а згодом біографії його укладачів були включені в Іб6-те видання М Ппо'5 уубо їп Іпе У/отіа («Хто є хто в світі»). Саме такий науковий підхід і зацікавив слухачів. Мова наша потребує не злякано-гарячкового захисту, а впевненого і рішучого впровадження на основі згаданого наукового підходу. Повчімося в англійців чи французів поважати свою мову. | Потерпає наша мова 1 В міжнародному спілкуванні (паспорти, карти, вивіски, документи, телекомунікаційні мережі тощо). Не знаючи про розробку української латиниці (УЛ), яка схвалена багатьма вітчизняними фахівцями та користувачами, а також кількома поважними міжнародними інституціями (у тому числі Британською бібліотекою), наші недовчені «патріоти» запопадливо орієнтуються на англомовного «старшого брата». Самі ж англійці кепкують зі словопотвори «Куптм» (К'їв/Кийв/Київ/Київ) - адже чи ж маємо ми право втручатися в норми англійської мови, де прижився екзонім «Кіеу»? У той же час основна форма -- записаний згідно з УЛ автонім Ку)» -- не суперечить числен- раї оо хвітЕНЬ число 4 (58), 1999 РІК 3-72) ним іншомовним екзонімам, у тому числі англійському Кіеу, а сфери їх уживання регулюються резолюціями ООН ГУ/20 («Про зменшення кількості екзонімів») 1 У /13 («Про переважність національних офіційних форм географічних назв»). Ось добродій Гейченко скаржиться, що іноземці його прізвище читають як «Хейченко». Не дивно: як написав, так 1 прочитали. Ось готель «|Кгаїпа» набуває російського вигляду (правильно -- «ШКгауїпа»). Ось яке ми демонструємо знання державної мови. Ось як ми гаряче любимо українську.- Між іншим, ця розробка (з комп'ютерною програмою включно) вже є в Інтернеті за адресою с/їх-Іепа.Кісу.ца. Колишній депутат Тарас Кияк наполятає на повному і негайному впровадженні УЛ вусі сфери її застосування (конференція «Ук- аїнська термінологія і сучасність», 1997 рік). деться передусім про міжнародні паспорти. Кваліфікаційна більшість фахівців та користувачів (у тому числі МВС та Держкомзв'язку України) погоджується з написанням назв Київ та Україпа згідно з УЛ: Куугу, (Ккгаріпа відповідно. Комп'ютерна програма «Українська латиниця» встановлена, зокрема, в Національній та Парламентській бібліотеках ії в Державній податковій адміністрації та передана в Міністерство внутрішніх справ України. Заступився за самоназву «Україна» і депутат Борис Олійник у поемі «Трубить Трубіж»: Новий хазятн світового чину Твій рід і люд наївний, як курей, Заманить вміло в тмпортну торбину І Україну нарече... Юкрейн. Офіційна назва Чехії англійською мовою -- Схесі» Керифіїс І ніхто не бідкається, що якийсь міфічний англомовний грамотійко прочитає це як «Кзеч», Не зламали язика англо-американці ні на іспанському Хіхоні ( Сч/оп), ні на словенській Любляні (у цЬ(дапа) ні на боснійському Сараєві (Зага)суор). Невже ж тільки ми не слов'яни і навіть не євро- пейці" Як зауважив класик, «пірше за все -- нов ЛИСЬ... штани». Дехто ніяк не відвикне від коротеньких штанців «меншенького братика», щоб перейти на європейський | несовковий») спосіб мислення: Хоч дрібненькі, та метиікі Землячки-хазяйчики. Не Богдани - а такі, Знаєте, богданчики Ось чому не так легко буває навести ладу простій, здавалося б, справі Чи доростемо коли-небудь до державницького рівня Богдана Хмельницького, якщо Й далі звіряти" мемося з «богданчиками»? Який імідж ство" рюють Україні «богданчики» та «дуньки» 77 відомо, і не лише в Європі Це справа світового престижу нашої держави -- негайно затвердити обов язкові ав" тоніми (самоназви) для загального офіційного міжнародного користування: Київ -- Куду, Україна -- ШКга/іпа -- і стандартизувати написи на упаковках української продукии, що йде на експорт: Уугіб (/Кга/ппу (Виріб України), Дгобіепо у (/Кга/іпі (Зроблено З Україні) тощо. Як показує досвід, так! форми цілком зрозумілі не лише братам-слов Янам, а навіть «новим господарям світового чину». А головне, це забезпечує належне функціонування державної мови в міжнарод" ному спілкуванні -- згідно з Конституцією України. Мабуть, варто-таки скористатися нареш"" досвідом Еллади і продублювати назви хоча 6 центральних вулиць Києва латиницею (Програма є..) Чи ми не така Європа, як Салоніки з Афінами" Цілком очевидно, що настав час увесТ" латиницю в український правопис -- ЯК Це зроблено в Японії, Китаї, Болгари та Інших країнах із нелатинською графікою АДЖ' саме життя вимагає такого кроку І справді, нам усім необхідно вчитись так, як треба. Наука, як-то кажуть, не веде до бука -- а веде вона в цивілізовану освічену і і комп ютеризовану Свропу. Годі и мовч наша займе належне їй місце і а не таке, куди 9. штовхають, свідомо чи несвідомо, відвер"" противники та позарні "друзі | Максим ВАКУЛЕНКО нн ме ва. че па ДЛ ЛІ ай ває ПІ 2) ЖК рі йорій | й 4 у

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин