Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №58 за 1999 рік

Слово Просвіти, №58 за 1999 рік

ЧОРНЕ дЛЯ М Пишу про своє Живучи в селі, чула від рідні і покійної рідної баби Рацюк Уляни Іванівни, 1902 року народження. | про голодомори 1923--1924, 1932--1933, 1946--1947 років. Як вимирали. Розповідались, похазувались місця про конкретні сім'ї, що постраждали В 1932-- 1933 роках в селі Драбівці померли від голоду 996 чоловік. Правду чула про «героїв»-будьонівців, які прорубували собі дорогу до Києва навіть по дитячих голоБах. Моєї баби Уляни братові Макарові було 16 років і йому розрубали голову навхрест. коли вів з хлопчаками пас воли Малі хлопищй поховались. хто куди забіг, коли побачили будьонівців (а не радісно зустрічали, як дурили українських дітей) Будьонівці запитали Макара, чого він не з арма (перед цим був набір у петлюрівську армію), а він 1 ів. що вдома три малолітні сест- ї не знайшли. Мого діда і його рідного брата (були вчителями) замучили в Корсунь-Шевченківському за те, що були петлюрівцями. Тож передайте в Асоціацію істориків, щоб вони знали, що пораблені, зацьковані діти, внуки замордованих, знищених у порох у розквіті літ свідомих українців завжди ждали своїх, а не москальських істориків у своїх домівках. По рабській темноті життя вони зазнали тільки втрачених доріг, шукайте їх, попри всі неймовірні перешкоди. Живі свідки відходять від нас у небуття 0олісним, скривдженим шляхом, і буде їстинно людська ідея життя, коли імена захисників української культури, української державності, люто знищених окупантами-товаришами 1 українськими поганцями не щезнуть, а повернуть- раїнські «тьфу», Обливаються багном Ук Оль- святині і цінності. Чорнотою облита га Кобилянська, відбувся глум над прив цесою українського духу Лесею Украївкою. В чиїх це варварських руках тео дочки Прометея 1 Честь української держави? Невже в Києві немає культур" них людей, щоб зупинити багно, що ллється на голову українців З такої «пОотрібної» газети? До речі. таких газет на Україні не один десяток- Просвітянськ газети ховаються, до Сіл! міст не дОХОдять. Переслідування їх триває Все Т ж верховоди вкута З запроданцями хо" чуть знищити цвіт наці, вирвати мого коріння ії зробити з українського люду дурисвітів. Ці ворожа Україні «УКіз чужими раїнські» нікчеми носяться які пророками, місіонерам»» героями, були нещастям для України. Не става- ЕНЕ НЕ БУДЕ БІЛИМ В більшості силових структур гегемо. нить приблизно 60 відсотків москальсь.- кого коріння. приблизно 30 відсотків жи. лівського, 10 відсоткав українців чужиуусвоїх, яка З ліда-прадіда владарюють над українським народом, що для них гіршь циган- В мене немає ілюзій ча майбутнє. бо минуле 1 сучасне їхнє ніколи не жило поряд з українським Воно нас винищувало або тримало в ярмі чи кайдава без поруху думки. Зважте на те, що ук. раїни не допускаються до влади, пол. тики. В японському парламенті (та власне в будь-якій державі, де здорова нація) не зустрічається кореєць, англієть в'єтнамець чи єврей. Українцям заборонено все, що є са- т мозрозумлим У нормальних державах Німеччині чи Франції, Туреччині чи Греції, є іСНУуЮЧИмМ Законом Життя НБе- ри, що сироти За це будьобівець пта0- лею розрубав йому голову, а він ще стояв. Тоді другий будьонівець сказав. «Разає так рубают!» і рубонув з Іншої сторони. Сестри з допомогою людей із | села привезли і поклали брата свого ва застелену ряднами долівку посеред хати. а він, пересуваючись, пройгтов коло за голинниковою стрілкою : на ра- с Олександра, ні його рідних братів. Од- ре ; | вогоз них потвори загребли в Москву в ся в Україну після їх жертовної смерті- | ли свідомим українцям рідними мос- Адреса подій пережитого моїми | кальські, жидівські, польські герої, шо рідними пекла: Черкаська область, Кор- | кидали нас У тюр сунь-Шевченківський район, село Дра- | справи, що чужим | Оівка. чужі були 1 є українські пророка", філо- | софи 1 герої-визволителі, спав, поети, | кобзарі, все, що звалося корінням нагщі. - - Шевченко, Гонта, Петлюра, Бандера. Леся Українка- Бракує патріотів України для позвернення покацаплених маст де українського виховання. Платне навчання в вуУ- | зах не під силу біднякам. малозабезпеченим сім'ям - - ОДНИМ СЛОВОМ), більшості українців. Молоді таланти неспроможні пробити «китайську СТІНУ? до вузів, У | яких з давніх часів панують хабарники та москальські пройдисвіти. шо своїм каліцтвом для української справи шкадливо впливають на розбудову української духовності, культури, державності. тнам та донькам | т За доповненням написаного мною можете звернутись до моєї тітки Коваль Параски Олександрівни, 1922 року народження, та до дядька Рацюка Івана лександровича. це суттєві факти, до яких не можна залишитись сліпими і глухими. В рік незалежності України пропвітаюча верхівка полину міцно росте, розростається, в провідних, відповідальних установах таємно виношуючи кривавий похід по українських головах, а поки що роблять чорну справу явно, таємно в окопах. Їх навчено не визнавати Закону України століттями. Для прикладу є газета, для якої Закон України -- це ми та могили. І явні | ЧІ у 7 | их культуру, своїх рідних батьків, се- стер, жінок, дочок. Для них це також святе, як держава, У справи якої не можна просунути чузоинцум ка носа, ні Оруд- має такої нації на карті світу, щоб ї воїн чи поліцейський, службовець чи робо (й віддав на глум та смерть СВОЇХ свя- ного чобота з лапою, хі меча, а не те. шоб верховодити ними Україна-мати приречена на своїх плечах возити чужих вершників у чужих чоботях І тот - ч, дурні синочки стараються» чоботи чужиниів старанно нализувати. Не вибачаюсь за написане, бо чорне для мене не буде білим Червоні хрести на головах і чорні могильні - Це віковічна трагедія української історії. Тетяна ГАНЖА, м. Запоріжжя Рен ді. ії РА ра фа чі З хижа 04 сни ЧИН "о г - зо Ай " шо ТО велика т Й чані й " - тий жи Р г-.'А -і рей Ди ї РУ телиця, двоє рог народу», вирок -- 10 років тюрми, виправно-трудових робіт з позбавленням права повертатися додому- Разом з моїм батьком в один день забрали сім чоловік, Відірвав листок у календорі і почув позивн! з Києва, - у пом'яті знову зринугпо трагічно подія. забути якої не можу донині, хочо відтод! минуло понад 65 років. Цю дату торік відзначило 5С7 Укроїно - 1933 року... Протягом 1932--1935 років я служив у 1 З-му прикордонному загоні м. Полоцька, но Г|ольсько- автономну ), а потім етапом 8 Комсомольськ-на-Амурі, там батько і помер. Про це нам повідомив Я в кінці вілни закінчила сім класів і 8 місті Умані -- фарматехніку, але це давалося дуже важко, тому що секретар сільради Яків Коломієць на таких, як я, що ми діти ворогів ги через день вихликоли 8 й відділ: пиши автобіогрофю, та детально. Тако формо допиту тоді практикувалося, щоб виявити якимсь «кОм- но, по-батьківському, тримаючи в рухах телегрому. знову нависли чорні хмарм підозри- Є на нашому сільському цвинтар! іі спільний пам'ятник жертвам голодомору. проте жодного прізвища на ньому чомусь немає. Треба щоб на камені можна було прочитати прізвища не тільки тих, які полягли «За Родіну, за Сталіна», у втну, ам тих. що полягли від злої волі Сталіна | «ма- -- Це мій рідний дядько, момин брат. -- Кріписа, оєнку, поїдеш маму хоронити. (Зо людську доброту курсанти поважали й пюбили Мінсєва. Згодом, під час чистки портії, він був названий «ворогом народу» і, щоб не потропити четвертину соло. | ось я в дорозі з покетом, який схОЗОнО вручити, не розкривоючи, голові сільради |у ньому про допомогу см) Під чос поїздки я побачив, якою бідною столо Білорусія, мойже старчихо, але померлих від голоду но вокзалох бупо небогато. Зате но укроїнських вокзалах групи підбирали, як дрово, і вивозили до якихось ям, у гпинища. Жахне видовище! На стації Ясинувата у вогон підсіло сторень- «а. Позкойомилисх землячка. Їде до сино но шахту їм. Скрипнико (до речі, я том шохтарював). Мені ж треба у Гродівку, виходити мо стонції Желанна. перед сСамосм виходом бобуся пошепки порадила: «Ніе йди, Синку, хуторами «раще степом. Бо зголоднілі гомяються зо здоровими, убивають ! їдять». Хоч яко бупо темінь, о сім юлометрів | гоблінавни м СЛ ЛК о каль ке центральною вупицею, 0 згори, чере: | гранмкар'єри і хтозна скільки каменярів, для жерте гоподу честі бути зазначеними на пам'ятнику їм чомусь ме виявлено. мабуть, і мад їхніми іменами до цього часу витає тть крамопи в тому, ЩО ВОМ" хотіли жити: Як і тод), копи мене виключали зі шкопи як «ворога народу": |, ма превеликий жаль, те, що було в копективізацію, загрожує повторитись у часи приватизаці. Щоправда, з іншо м у вигпяді, ТОЖ ВІД НашОГО народу може за- пишитися ТІЛЬКИ згадка. Палажка ШТОГРИМ, 1926 року мародженмя, Черкаська область, Умамський райом, квІтЕнь, ЧИСЛО 4 (58), 1999 РЕ 2 4 -. закурив. У дворі мсинуло чиясь постать, вимо на вупицю, якою мен сти сле, ПОСТОЯВІШМ, ШеЗИЮ. Полдумсло, мобуть, що я з збооєю, бо вд цигарки могло зблиснути зірха но кошкет Теї ж миті ? подався до рідної домів ) 4 -- ж дять о . Клемко не ДОПОМОГ" посє самому бідкидОти ч блиснув сірник -- і біля столу, на сОпОм' У» 7 мат, з побачив двох це живих мерця Де яю сестричко Веклушо і бостик Семенко. З ПВ сповзло тітко Мотре, схожо м з - - - -ооть нь - річній по мене доостанку, 0 Обтько не ЖАР" о , «9 з: служри н«є вирву С» Ож «С ЦО О г хрест у садочку. Сяк-тох зоспох їв і жинувса готувати смідонок -- но Те 8977 були нездотні. Начистив бульби 18 з білоруді приєз ціле відро, бо не знав, худ» ' 7079 ду), зварив картопляним суп кожному ДОВ по ТОДукА по чошиі солодкого чою і по шмоточку х бо уч пережив голодним 1921 ок І зною зх мОМО рятувало нос ОД голодмо! смег дава потроху, сле чосто, померти. Так ' в ообив упродовж Д спрову доручив тиці, О СОМ шов п х Маркіяко -- подякувати 30 все, що зробив: це ж віч не дав одвезти мом) братико у гпинище, О поховов 'х по-годоьЮ У влосному СОДОЧ-ХУ Наступного дня відніс я ПОХетО ди. Но бозарчиху купив квосог бурячків, а вдомо повирзо08 з буп це ми РОСОДИЛН 8 ГОРОД! ьСи ВгКО | есе До хресто прибив тобличку. ТУ похово" померлі від гОгпОЛу Омелпеменко п а (1885- 1933), Омеляненко А. |. (1890--19331 | Омейі ненко С 8. (1928--1933) Г'ятого дня виїхов їз Продівхи» у частої прибув своєчосчо, про що й допов? мчать" кові шкопи ХОРрОШ по гмодимо орошо бупо она брати А через десять днів отреюмов песто макужи і 30 карбованців, ТО ше що! КкомсОомоОГьЦ І! УАМОЗОГИ МО трофорет А "і Я догодовса, ях: соме Могодечь клоП б я змову ке одержов песто На восьмому ро ПВ нію деструктивних раму доведено я - боротьбі за вла: розгорнули шмро» розшаруванмо сус пюдем за мовчою Ознаками, яю, за гувати мож собою ка створечннь хаос винна також спри пам'яті народу, ! вигідно владним відсотків складаю-но-кадебістської : З Украгюа йде ! на свободу спова ються велик: Пер історії -- не зга 1922--1923 1 19. з пам ят' розс Львові, Дрогоби си 50--80 років мірним наслідкс ресозарбованих | ше загострева буде проведені щдеогогею, її Пі рами. м і З На жаль, СМТ охорони прає ! правом на Ор роки комуміс чівню) прохс Побат

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин