Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗

Слово Просвіти, №59 за 1999 рік

Слово Просвіти, №59 за 1999 рік

вБУуричок з ЛлєВИММ МЕР - | аа ау лоб ні то а 4, тік, я : г У б 1 Р ща їй; зрУсуч м - 1 й 2 п - участю Г. Левицького. Брама. ібоповського. Середина ХУПІ ст. | Новопризначений київський митрополит Рафаїл Заборовський над усе любив будувати. Иого коштом видатний архітектор Шедель перебудовує приміщення Академії, надбудовує над ним другий, парадний поверх з великою конгрегаційною залою. (Вона існує і нині.) Заборовський вирішує надбудувати і оздобити скульптур- ними прикрасами дзвіницю Софії; за його задумом зво- Ж 1 - М чи ше ши рі Нр роз "ль з т» чі ьо чи ній 6 Р с | е диться «Шеделеве диво» -- Лаврська дзвіниця та шедевр українського бароко -- брама Заборовського -- парадний в'їзд до резиденції митрополита на території Софії. Цій брамі присвятив поетичні рядки М. Бажан: ..Потрясши ланцюги прикрас, Важкою зморшкою напнувся владний м'яз, Обняв краї спокійної безодні. Підніс, як пожаданий келих, Широку браму в вишину, Широку браму, грішну / земну, Мов круглий перстень на руках дебелих, І творчий хист, що не втомивсь, не вистиг, Сноли принадних зел на камені поклав... брама перенасичена тріумфальними формами, па Ральдикою, різними емблемами. Прикрашають її й випоградні грона, і елементи давньогрецького декору -- машкара античних богів та листя аканта. Брама ця, як писав М. Бажан: - поєднала здаля 8 чраїнських брам рясне гілля . біЛьГОТними акантами Корінта. Вінчає браму герб з короною -- митрою та зображенням «ПОЛУ меніючого серця». Ж » скульптурні оздоби брами Заборовського 1 Софімської АЗВіниці, чаруючи нас своєю красою, збуджують і нашу ціКавість: будував Шедель, а хто автор рельєфів? Не- ВІДОМИЙ нам скульптор? У ті часи скульптурні прикраси "асто-густо копіювали з малюнка чи гравюри. | мабуть, не буде помилкою пов'язати ці скульптурні прикраси з М'ям відомого тодішнього київського гравера Григорія | Левицького, оскільки вони так подібні до численних де- "алей багатьох його гравюр. -. «ТЕЗА ЗАБОРОВСЬКОГО» | | й 7 липня 1739 року. Біля Києво-Могилянської Академії | щ Рався наповп. Чого-чого, а людей на Подолі завжди | овно-повнісінько, тим паче сьогодні -- на відкритті пе- Ребудован ого приміщення Академії. | Одна. за одною під'їздять карети. З них виходять ! | остують до храму науки пани. Серед них ! представ- | ки вищого духовенства з важкими золотими хрестами у "а грудях, | о ликому конгрегаційному залі все готове до філо- 3 ракойо диспуту -- змагання студентів перед очима ; Не жмовладного | велемудрого Рафаїла Заборовського. | се Заром Академію почнуть називати Могилянсько- - | Заборовською тк. Здходить найурочистіша хвилина свята: Заборовсь- | | в у вручають дарунок -- великий аркуш із гравюрою, | трі якої портрет самого митрополита -- так звана "Теза Заборовського». Назва походить від того, що на "Равюрі, за тодішнім звичаєм, вміщені, поряд із числені малюнками, і тези виступів учасників диспуту. | аЕ "часи часто відбувалися філософські диспути, а У ням уміти чітко висловлювати свої думки, студенти вива Риторику, брали участь у театралізованих виставах. зприклад, одягнений сіячем студент декламував Ппемський текст, сповнений алегорій та трохи осучас- нений дидактичними додатками, що підкреслювали | звепичували майбутню дільність вихованців Академії як сіячів добра і знань, У першій половині ХМІЇЇ століття в українському мистецтві співіснували різні напрями. Парадні портрети гетьманів, високих духовних осіб, козацької старшини. Поруч -- численні лубочні картинки «Козак-Мамай» -- безіменний козак із списом і баским конем. Був іще один, інтелектуальний, так би мовити, науковий напрямок: художники намагалися втілити схоластичні, не завжди зрозумілі образи. Серед інтелектуальних творів того часу справжнім шедевром є вищезгадані «Тези Заборовського» -- чи не найвідоміша гравюра Григорія Левицького. Гравюра дуже складна за формою | змістом. Вихованець Академії Левицький вільно оперує такими поняттями, як теза та антитеза, абстрактні символи та реалістичні зображення. Коли ми сьогодні дивимося на цей твір, то й не здогадуємось, що майстерно намальовані альтанка, корабель у морі або звичайний дощ -- то певні символи, що не мають нічого спільного з реальною альтанкою, кораблем або зливою. Нам важко «читати» цю символіку, а от сучасники Левицького добре знали її. На гравюрі тонко, чітко проступає кожна рисочка, її без перебільшень можна назвати ювелірним твором. Особливо майстерно зображені чотири тендітні античні богині, що підтримують рамки вміщеного у центрі гравюри портрета самого Рафаїла. Вони уособлюють мудрість митрополита, його далекоглядність, духовну силу т моральну чистоту. Одна з богинь тримає в руках «полуменіюче серце». Під портретом -- герб, увінчаний князівською короною. Ми вже бачили їх. Де? Серед скульптурних прикрас, що увінчують браму Заборовського. Та повернімося до гравюри. На ній зображено ще Те ШО» Г че а , че отит» З о т . і Сіргтузс СК! 1 з пучків и : ХО я п В | уки шо кі - 3 - щ їх Ф с у за А і, Г. Левицький. Теза на честь Р. Заборовського. Гравюра. 1739 р. чотири античні богині, які тримають «дошку» з тезами майбутнього диспуту. Вони символізують математичні науки, що їх викладали в Академії. Малюнки, які художник щедро порозкидав по полю гравюри навкруг портрета Заборовського, -- то самостійні завершені мініатюри. На берегах гравюри дві вертикальні низки зображень, схожі на сучасні кінокадри. Зовні реалістичне зображення сіяча -- це відома алегорична постать із Біблії. Він засіває поле зернами віри, добра, розуму. Та на гравюрі не лише алегорії і символи. Є туті Лаврська дзвіниця, лаврські покої митрополита. Ліворуч автор зобразив будинок Академії, а симетрично до нього, праворуч, бачимо трьох студентів -- у народі їх називали «вченими спудеями». У них дещо незвичайний вигляд: пострижені під кружало, на плечах киреї з відкидними Математична четвериця. | || / у ЗИ Фрагмент «Тези Заборовського я » "а тини | Лю Р-б Лобас ЗАЕС ти ' - зва ьо В п'яшь - НЕ ? й і, С лм а! Ч Га в | у; І Я Ми , 1-1. ММ її Тл ПЕС і. «- Бурсаки-студенти Києво-Могилянської Академії. Фрагмент, «Тези Заборовського» рукавами -- козацька вдяганка! Але киреї задовгі, ніби чернецькі ряси. Дивлячись на ці постаті, мимоволі пригадуються Остап і Андрій, одяг яких узяв на глум Тарас Бульба. КИЇВСЬКИЙ ГРАВЕР Якою ж цікавою виявилася для Левицького його роко бота в Лаврській друкарні! Погляньмо й ми на його ілюзоря страції. Неважко встановити, як позначився вплив навчання ру Вроцлаві, наприклад, на гравюрі «Розп'яття», яку ху-аз дожник малював для виданого в Лаврі «Євангелія». Тра- | гедійність центрального образу нагадує мідьорити часів його перебування у Вроцлаві. Але Левицький уже відійшов від похмурості європейських зразків. Окремі символічні малюнки довкруг центральної постаті в пишному обрамленні буйного зела -- це вже суто Левицький, життєстверджуючий, оптимістичний. Цікаві гравюри митця й для театральних афіш. Вони також веселі, святкові. Тут часто зустрічаються витончені завитки -- справжнісінькі равлики. До речі, термін рококо походить від французького слова госаїййег, що 48484 означає раковина. уУм3 Со ВЕЛИКОСВІТСЬКІ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ ж- Вони зовсім не схожі на мучениць. Їхні грайливі, майже порцелянові личка далекі від скорботи. Святі не завмерли у велично-трагедійній позі, а навпаки, мало не ж танцюють. Варвара і Катерина елегантні, наче зібралися ой на бал. Міниться муаром бірюзовий атлас, мерехтить сви лискуче хутро, яскряться барви темно-зеленого оксамиту, коралового шовку, виблискують на шиях золоті, схожі на сучасні, ланцюжки. Витонченість, аристокраоту тизм, ба навіть легковажність. Та що це? Під ногами у о Катерини колесо тортур, випещені жіночі руки тримао ють гостролезі мечі, котрі годилось би бачити в суворих ДИ ВОЇНІВ. | ор Тут ми вступаємо в царину релігійної символіки. Мечі -- ознака воїнства Христового, вічнозелене гілля пальми -- символ безсмертя, золотарський келих -- чаша страждань, хрести -- знак мучеництва. На хрестах розоон пинали злочинців у давньому Римі. Римські власті мали і Вза злочинниць і цих жінок -- Катерину та Варвару. Ще б Ж пак! Вони не вірили у всевладного Юпітера, а молилися стражденному Ісусові. Автори їхніх житій розповідають, 2 що римські язичники люто ненавиділи християн. Якісь вони | райні чужі, вигід не шукають, кар'єри не прагнуть, танок «оси» | | ||4048 (тодішній стриптиз) у цирках дивитися відмовляються. ха зу Вбити таких мало! | Зі ПРА І вбивали. Варвару різали ножами (один із них на й оні забій під її ногами). Катерину колесували, заганяючи в тіло | | ||48 гострі штирі. Навіть батьки дівчат -- заможні п атриці со доз дочок своїх не боронили. До християн жалю не зуло. код Й Кажуть, і під тортурами Катерина обстоювала сі ою ві ий я | цитувала (була ж бо освіченою) тексти грецького філо- ||| - і) Р - софа Платона, чимось близькі до Христових пропові Щ .) Тим-то філософи та інтелектуали християнської Європи визнали Катерину за свого патрона. Художники Відродження (Рафаель, Кранах) шанобливо зображали її. І цю традицію успадкували українські майстри ХМІЇ ст. Н час філософів на Україні не бракувало. Не як гоголівські Хома Брут і Тіберій Горо! відомий Григорій Сковорода аж н стать. "75 г Неролача ПОВИ . Сучасника Сковороди худо: -, | го вважають автором «Вели - Улюблениці української ін ; Гак чі | простолюду. В. | нії . ти зай вімв а РУ -і мч 4 - уч ча - задні ко ілиє Ра ло "Її | і ри ційній - лі Й і - - й Гн М т -ч З 2 1 , і ч . -ї .| й 14 р - - з - 4 Жи. і те б - і г Ї . Й ;

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин