Сторінка · с. 15сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №59 за 1999 рік
Слово Просвіти, №59 за 1999 рік
вБУуричок з ЛлєВИММ
МЕР - | аа ау лоб ні то а 4, тік, я
: г У б 1 Р ща їй; зрУсуч м - 1 й 2
п -
участю Г. Левицького. Брама. ібоповського. Середина ХУПІ ст. | Новопризначений київський митрополит Рафаїл Заборовський над усе любив будувати. Иого коштом видатний архітектор Шедель перебудовує приміщення Академії, надбудовує над ним другий, парадний поверх з великою конгрегаційною залою. (Вона існує і нині.) Заборовський вирішує надбудувати і оздобити скульптур-
ними прикрасами дзвіницю Софії; за його задумом зво-
Ж 1 - М чи ше ши рі Нр роз "ль з т» чі ьо чи ній 6
Р
с | е
диться «Шеделеве диво» -- Лаврська дзвіниця та шедевр українського бароко -- брама Заборовського -- парадний в'їзд до резиденції митрополита на території Софії.
Цій брамі присвятив поетичні рядки М. Бажан:
..Потрясши ланцюги прикрас,
Важкою зморшкою напнувся владний м'яз,
Обняв краї спокійної безодні.
Підніс, як пожаданий келих,
Широку браму в вишину,
Широку браму, грішну / земну,
Мов круглий перстень на руках дебелих,
І творчий хист, що не втомивсь, не вистиг,
Сноли принадних зел на камені поклав...
брама перенасичена тріумфальними формами, па Ральдикою, різними емблемами. Прикрашають її й випоградні грона, і елементи давньогрецького декору -- машкара античних богів та листя аканта. Брама ця, як писав М. Бажан:
- поєднала здаля
8 чраїнських брам рясне гілля
. біЛьГОТними акантами Корінта.
Вінчає браму герб з короною -- митрою та зображенням «ПОЛУ меніючого серця». Ж »
скульптурні оздоби брами Заборовського 1 Софімської АЗВіниці, чаруючи нас своєю красою, збуджують і нашу ціКавість: будував Шедель, а хто автор рельєфів? Не- ВІДОМИЙ нам скульптор? У ті часи скульптурні прикраси "асто-густо копіювали з малюнка чи гравюри. | мабуть, не буде помилкою пов'язати ці скульптурні прикраси з М'ям відомого тодішнього київського гравера Григорія | Левицького, оскільки вони так подібні до численних де-
"алей багатьох його гравюр.
-.
«ТЕЗА ЗАБОРОВСЬКОГО»
| | й 7 липня 1739 року. Біля Києво-Могилянської Академії | щ Рався наповп. Чого-чого, а людей на Подолі завжди | овно-повнісінько, тим паче сьогодні -- на відкритті пе- Ребудован
ого приміщення Академії. | Одна. за одною під'їздять карети. З них виходять ! | остують до храму науки пани. Серед них ! представ- | ки вищого духовенства з важкими золотими хрестами у "а грудях, | о ликому конгрегаційному залі все готове до філо- 3 ракойо диспуту -- змагання студентів перед очима ; Не жмовладного | велемудрого Рафаїла Заборовського. | се Заром Академію почнуть називати Могилянсько- - | Заборовською тк. Здходить найурочистіша хвилина свята: Заборовсь- | | в у вручають дарунок -- великий аркуш із гравюрою, | трі якої портрет самого митрополита -- так звана "Теза Заборовського». Назва походить від того, що на
"Равюрі, за тодішнім звичаєм, вміщені, поряд із числені малюнками, і тези виступів учасників диспуту. | аЕ "часи часто відбувалися філософські диспути, а У ням уміти чітко висловлювати свої думки, студенти вива Риторику, брали участь у театралізованих виставах.
зприклад, одягнений сіячем студент декламував Ппемський текст, сповнений алегорій та трохи осучас-
нений дидактичними додатками, що підкреслювали | звепичували майбутню дільність вихованців Академії як сіячів добра і знань,
У першій половині ХМІЇЇ століття в українському мистецтві співіснували різні напрями. Парадні портрети гетьманів, високих духовних осіб, козацької старшини. Поруч -- численні лубочні картинки «Козак-Мамай» -- безіменний козак із списом і баским конем. Був іще один, інтелектуальний, так би мовити, науковий напрямок: художники намагалися втілити схоластичні, не завжди зрозумілі образи.
Серед інтелектуальних творів того часу справжнім шедевром є вищезгадані «Тези Заборовського» -- чи не найвідоміша гравюра Григорія Левицького.
Гравюра дуже складна за формою | змістом. Вихованець Академії Левицький вільно оперує такими поняттями, як теза та антитеза, абстрактні символи та реалістичні зображення. Коли ми сьогодні дивимося на цей твір, то й не здогадуємось, що майстерно намальовані альтанка, корабель у морі або звичайний дощ -- то певні символи, що не мають нічого спільного з реальною альтанкою, кораблем або зливою. Нам важко «читати» цю символіку, а от сучасники Левицького добре знали її.
На гравюрі тонко, чітко проступає кожна рисочка, її
без перебільшень можна назвати ювелірним твором. Особливо майстерно зображені чотири тендітні античні богині, що підтримують рамки вміщеного у центрі гравюри портрета самого Рафаїла. Вони уособлюють мудрість митрополита, його далекоглядність, духовну силу т моральну чистоту. Одна з богинь тримає в руках «полуменіюче серце». Під портретом -- герб, увінчаний князівською короною. Ми вже бачили їх. Де? Серед скульптурних прикрас, що увінчують браму Заборовського.
Та повернімося до гравюри. На ній зображено ще
Те ШО» Г че а , че отит» З о т
. і Сіргтузс СК!
1 з пучків и : ХО я п В | уки шо кі - 3 - щ їх Ф с у
за А і,
Г. Левицький. Теза на честь Р. Заборовського. Гравюра. 1739 р.
чотири античні богині, які тримають «дошку» з тезами майбутнього диспуту. Вони символізують математичні науки, що їх викладали в Академії. Малюнки, які художник щедро порозкидав по полю гравюри навкруг портрета Заборовського, -- то самостійні завершені мініатюри.
На берегах гравюри дві вертикальні низки зображень, схожі на сучасні кінокадри. Зовні реалістичне зображення сіяча -- це відома алегорична постать із Біблії. Він засіває поле зернами віри, добра, розуму.
Та на гравюрі не лише алегорії і символи. Є туті Лаврська дзвіниця, лаврські покої митрополита. Ліворуч автор зобразив будинок Академії, а симетрично до нього, праворуч, бачимо трьох студентів -- у народі їх називали «вченими спудеями». У них дещо незвичайний вигляд: пострижені під кружало, на плечах киреї з відкидними
Математична четвериця. | || /
у ЗИ
Фрагмент «Тези Заборовського
я » "а тини | Лю
Р-б
Лобас ЗАЕС
ти ' - зва ьо В п'яшь - НЕ ? й і, С лм а! Ч Га в | у; І Я Ми , 1-1. ММ
її Тл
ПЕС і. «-
Бурсаки-студенти Києво-Могилянської
Академії. Фрагмент, «Тези Заборовського»
рукавами -- козацька вдяганка! Але киреї задовгі, ніби чернецькі ряси. Дивлячись на ці постаті, мимоволі пригадуються Остап і Андрій, одяг яких узяв на глум Тарас Бульба.
КИЇВСЬКИЙ ГРАВЕР
Якою ж цікавою виявилася для Левицького його роко бота в Лаврській друкарні! Погляньмо й ми на його ілюзоря страції. Неважко встановити, як позначився вплив навчання ру Вроцлаві, наприклад, на гравюрі «Розп'яття», яку ху-аз дожник малював для виданого в Лаврі «Євангелія». Тра- | гедійність центрального образу нагадує мідьорити часів його перебування у Вроцлаві. Але Левицький уже відійшов від похмурості європейських зразків. Окремі символічні малюнки довкруг центральної постаті в пишному обрамленні буйного зела -- це вже суто Левицький, життєстверджуючий, оптимістичний.
Цікаві гравюри митця й для театральних афіш. Вони також веселі, святкові. Тут часто зустрічаються витончені завитки -- справжнісінькі равлики. До речі, термін рококо походить від французького слова госаїййег, що 48484 означає раковина. уУм3 Со
ВЕЛИКОСВІТСЬКІ ВЕЛИКОМУЧЕНИЦІ
ж-
Вони зовсім не схожі на мучениць. Їхні грайливі, майже порцелянові личка далекі від скорботи. Святі не завмерли у велично-трагедійній позі, а навпаки, мало не ж танцюють. Варвара і Катерина елегантні, наче зібралися ой на бал. Міниться муаром бірюзовий атлас, мерехтить сви лискуче хутро, яскряться барви темно-зеленого оксамиту, коралового шовку, виблискують на шиях золоті, схожі на сучасні, ланцюжки. Витонченість, аристокраоту тизм, ба навіть легковажність. Та що це? Під ногами у о Катерини колесо тортур, випещені жіночі руки тримао ють гостролезі мечі, котрі годилось би бачити в суворих ДИ ВОЇНІВ. | ор
Тут ми вступаємо в царину релігійної символіки. Мечі -- ознака воїнства Христового, вічнозелене гілля пальми -- символ безсмертя, золотарський келих -- чаша страждань, хрести -- знак мучеництва. На хрестах розоон пинали злочинців у давньому Римі. Римські власті мали і Вза злочинниць і цих жінок -- Катерину та Варвару. Ще б Ж пак! Вони не вірили у всевладного Юпітера, а молилися стражденному Ісусові. Автори їхніх житій розповідають, 2 що римські язичники люто ненавиділи християн. Якісь вони | райні чужі, вигід не шукають, кар'єри не прагнуть, танок «оси» | | ||4048 (тодішній стриптиз) у цирках дивитися відмовляються. ха зу Вбити таких мало! | Зі ПРА
І вбивали. Варвару різали ножами (один із них на й оні забій під її ногами). Катерину колесували, заганяючи в тіло | | ||48 гострі штирі. Навіть батьки дівчат -- заможні п атриці со доз дочок своїх не боронили. До християн жалю не зуло. код Й Кажуть, і під тортурами Катерина обстоювала сі ою ві ий я | цитувала (була ж бо освіченою) тексти грецького філо- |||
- і) Р -
софа Платона, чимось близькі до Христових пропові
Щ
.)
Тим-то філософи та інтелектуали християнської Європи визнали Катерину за свого патрона. Художники Відродження (Рафаель, Кранах) шанобливо зображали її. І цю традицію успадкували українські майстри ХМІЇ ст. Н час філософів на Україні не бракувало. Не
як гоголівські Хома Брут і Тіберій Горо!
відомий Григорій Сковорода аж н стать. "75 г Неролача ПОВИ . Сучасника Сковороди худо:
-,
| го вважають автором «Вели - Улюблениці української ін
; Гак чі | простолюду. В. | нії . ти
зай вімв а РУ -і мч
4 - уч ча - задні ко ілиє Ра ло "Її | і
ри
ційній -
лі Й і
- - й Гн М т
-ч З 2 1 , і
ч . -ї .| й 14 р - - з -
4 Жи. і те б - і г Ї . Й ;
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
