Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №59 за 1999 рік
Слово Просвіти, №59 за 1999 рік
савног іверситету,
її зер демії харчових | ого універ-ме сладах, крім чістерським навчальи планс «Ділова українська ва | и в чада ї о ін курси, що сприя ра о мови) Підготовлено ряд ук' рузникав зарокр кл, спец-
ом Га р з Й Гі І - '» 0 "ге ЗЕ Й | є С
Ми смс
гчу п е нонсенсні, абераційні ською зі нозі семестрі
в Інституті соціалькурс «Українська та причому з ігноруванраїнської культури. На
коржаениоя філоу ру: в даному
Му. ь
адах міста (всього їх То о 9). А у фінансовому конано викладається навіть дисципліна «Ділове українське мовлення». Якщо такою є ситуація стосовно цих предметів, то що вже й казати про те, якою мовою викладаються всі інші... В тому ж таки Інституті соціальних наук (ЇЇ курс) українською читається тільки дві дисципліни, на економіко-правовому та математичному факультетах (І курс) - три дисципліни. Російською є мова ділового спілкування адміністративно-викладацького складу перевірених закладів. Українські оголошення, іншу поточну інформацію вдалося виявити українською лише на філфаці ОДУ та в комерційному технікумі. З часу виходу Закону про мови (це -- з матеріалів засідання Ради з питань мовної політики при Президенті України) нічого не зроблено у морехідному училищі рибної промисловості, медичному училищі Мо 3, верстатобудівному, технікумах газової та нафтової промисловості та ін. А ось і одне з потверджень безчесних приписок, що ними ректори (директори) ВНЗ окозамилюють і Міністерство, ії всіх нас разом узятих. Станом на І вересня 1998 р. дев'ятьма закладами, про які йде мова (крім згаданих, це також Академія зв'язку, ГідрометеорологічНИЙ університет, Медичний їм. Мечникова), було заявлено про стовідсоткове навчання державною мовою студентів першого курсу. Насправді ж перевірка виявила: у всіх цих закладах до 100 відСОТКІВ україиськомовного навчання далеко й далеко. Навіть соціальні науки, іноземні мови, всесвітня історія, зарубіжна література тощо осягаються першокурсниками, яких видають вже за зукраїізованих, все тією ж російською В ім'я чого, запитується, ця фальші, в пеомо чого ці приписки, що їх радо возводять у ранг здобутків офіційні чиновники в Києві? Чи це той випадок, коли бажання видати брехню збігається з бажанням брехню сприйняти? Але ж ну хоча б знати якусь міру в ось цьому фальшуванні дійсного стану речей!. Тим більше, що опитування одеських студентів про іхню ПСИХОЛОГІЧНУ ГОТОВНІСТЬ
Ре НН РР й р СЕ г
ьо о а ооо ре
Ь мето липа цій й нас я
учитися державною мовою переконливо засвідчило: питання, якою мовою вчитися, не є для них принциповим. «Принцип» не допускати української і в Одесі, і в інших зросійщених краях України витримують, отже, аж ніяк не студенти. Ще приклад -- Дніпропетровська область, стосовно якої офіційна цифра українськомовного навчання становить -- знову частка академічних груп і знову давайте повіримо ректорам -- 45,62 г. Справді, є тут заклади, які афішуються "як такі, що перебувають попереду інших у справі українськомовного навчання (статистика вирізняє такі, наприклад, ВНЗ, як Медична академія, Технічний університет залізничного транспорту, Економічний і інститут в Кривому Розі та ін), Однак навіть у деяких з них який дійсний стан справ? Ось такий шанований заклад, як Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, у якій кілька студентських груп оголошено групами, що мають українськомовний статус. Статус мають, та, як і раніше, більшість предметів і в цих групах читається російською. Тоді для чого ж маска? Хіба для того, повідомляє один з викладачів цієї академії, щоб подавати для Міністерства справну цифру... Ав той же час У Дніпропетровській гірничій академії українською викладає - - офіційні дані -- 6,2 Чо викладачів, у Металургійній академії -- 22,1 95, Інституті фізкультури і спорту -- 7 92.
Я розумію, звичайно, що досягутий певний відсоток українськомовного навчання в умовах зросійщених Сходу та Півдня України має незмірно більшу вагу, аніж в умовах Черкас, Вінниці чи тим більше Галичини. Так саме далекий я від ствердження, що у ВНЗ Дніпропетровська, й Харкова, й Одеси, й інших міст Сходу та Півдня України, де ситуація, запевнюю, є аналогічною
або й ще гіршою, як-от на Донеччині . (частково українська мова є тут тільки
в держуніверситеті та кількох педагогічних закладах І-- П рівнів акредитації) стан справ з державною мовою однаковісінький. Ні, є немало випадків, коли навчальний заклад від навчального закладу щодо цього різниться і найперше тому різниться, що різною є позиція того або іншого ректора в цьому питанні. Наполегливо діє ректор, -- справи з українським викладанням йдуть (як-от у більшості ВНЗ Міністерства внутрішніх справ). Легковажить, нехтує, ігнорує -- або не маємо нічого, або приписки до того незначного, що наявне. Морська академія ї Морський університет -- обидва ці заклади в Одесі, однак у першому з них реальні здобутки в українськомовному навчанні були наявні ще кілька років тому, в другому ж -- лише на них заповідається. Так само розміщені в одному місті -- у Кіровограді Державна льотна академія та Університет сільськогосподарського машинобудування, одначе українські льотчики як училися, так і вчаться російською. Університет же сільськогосподарського машинобудування перейшов на державну мову викладання фактично повністю. Значні успіхи має Чернігівський державний університет, але протилежна картина в Чернігівському технологічному інституті. Цілеспрямовано утверджують українськомовне навчання Академія та коледж митної служби в Дніпропетровську (причому з маси технічних дисциплін, як-от електроніка, імпульсна техніка, програмування, автоматичне управління тощо) -- і тут же, в цьому ж місті, цілий ряд технікумів, де українськомовне викладання на нулі. Показник 30,6 З, дає Криворізький технічний університет, однак, власне, нічим не відрізняються мовні порядки від уральських чи кривбасівських у Запорізькій інженерній академії, Донецькому гірничо-металургійному інституті, Донецькій машинобудівній академії і т. д. Ось вам | вага суб'єктивного фактора, ось вам і знаменито точне «кадри (керівні, зрозуміло) вирішують все». Були б належні вимоги до керівних кадрів ВНЗ, була б державницька почиція цих кадрів справи таки рухалися б не в окозамилювальний спосіб
Не можу не згадати ії ВНЗ Києва. Годі
Зріла о вн З
АВНА МОВА І ВИЩА ШКОЛА В СУЧА
ний сумніватися, що порівняно 5 РР М ми містами стан справ ТУТ" зкоунаіи втипливіший -- 70,24 9 відсотка
їв, тистикою. Є у столиці немало заклад
у яких інші ВНЗ держави могли 6 дор ло чого повчитися. Наприклад, стоеч
зобов'язання викладати державною зані вою, що міститься у контракті особи, чи працює в Національному університеті Щ Т. Шевченка, стосовно цілеспрямованго і наполегливого обстоювання україн" ськомовного викладання в Академії! харчових технологій, стосовно розробки запровадження принципів з рбулаання студентської молоді у Фінансово-тортх вельному університеті тощо. Та водно" час -- як не звернути увагу: за тими м контрактами викладають українською всі стовідсотково; на практиці ж - УМО" ви контрактів незрідка порушують, ба навіть повністю українськомовних пра" цівників приймалень керівники не можуть підібрати (зателефонуйте -- Прошу). Або як не звернути уваги. той чи інший ВНЗ дає для Міністерства досить добру цифру. Та як же контрастують з нею факти, одержані членами комісії в результаті опитування студентів. Такі, наприклад, факти: студент 5 курсу Академії легкої промисловості засвідчує, що за п'ять років навчання на економічному факультеті українською було прочитано лише дві дисципліни -- політекономію та ділову українську мову. Або засвідчує випускник 1998 року університету «Київська політехніка»: за 2 років навчання на факультеті прикладної математики державною мовою викладалися тільки три предмети -- вступ до спеціальності, та ж українська мова 1 -- як приємно не вразитися! -- військова справа .. Або в Національному аграрному університеті: послідовно перейшов на державну мову агрономічний факультет, але економічний, рослинництва, ветеринарний російської мови викладання здебільшого тримаються, хоча до завершення передбаченого Міністерством агропромислового комплексу терміну остаточного переходу ВНЗ цієї! галузі на державну мову (2000-й рік) часу майже не лишається.
Гадаю, типову для багатьох ВНЗ м. Києва мовну картину може увиразнити ситуація в Київському міжнародному університеті цивільної авіації - - закладі, де пару років тому дійшло навіть до спроби звільнення одного з патріотичних професорів -- І. Науменка -- з праці, як тільки він перейшов на державну мову викладання. Цей трохи нашумілий конфлікт з приходом нового ректора вже залагоджено; за довідКОЮ ж громадської комісії, яка там працю» вала, ситуація у КМУЦА така: на механічному факультеті, факультеті радіоелектронного обладнання, авіаційного обладнання, автоматики 1 обчислювальної техніки українською викладає по 4 особи, на факультеті наземної авіаційної техніки -- б осіб, на військовому факультеті -- 15 осіб (половина). На факультеті ж економіки й управління чі 113 викладачів українською не викладає жоден, на факультеті літальної експлуатації -- жоден. На час перевірки закладу ще не була виконана постанопа вченої ради КМУЦА про створення загальноуніверситетської кафедри української мови, як не було й названо для комісії жодного випадку реалізації постанови вченої ради про те, що при підписанні контрактів і проведенні атестації викладачів належить вимагати знання державної мови та викладання цією мовою. Не було виявлено й жодного прикладу заохочення викладачів, які сумлінно виконують свої громадянські обов'язки щодо 10-і статті Конституції У країни.
Нема, нема, отже, благополуччя на ділянці ів бно дн й Києві, а от «при-
тут також є,і то неспрос-
та каські Студенти готують Мині акську мову», Дуже о Там українсна, державниць-
Кого призначення акція, яка зароним надію,
цім
що те, супроти чого тримає рону не один адмініс Ттратор, те ме надає державного зи: часом вирішене с
му
обом ЛлОму Він Ічення, буде з
симим Студенст ном, якогишається хіба що побажати г міли
СНІЙ УКРАЇНІ
непоступливості в цьому плані
ості Те - Окрім лукавства офіційно! статистики, існує Й ще одна хи і она 7 допомо-
гою ЯКОЇ | раїни щодо впровадженн,,
масштабах к
вищий ШКОЛІ державної мови Стоо ься ця хитринмі серє дньостатистичники як У цілому по Зипти
ного показ школі, так і За профільними групами
ВНЗ. Тут слід за аначити, що є в У країні
і справді регіом, у ВНЗ якого викладан-
ня повністю здійснюється державною
мовою. Це --- наш західні області. які. подолавши зросійщеність вищої школи, намагаються триматися загальноприйнятих європейських | світових орієнтирів, що Є добре відомі, а саме: державна ланка ОСВІТИ ! функціонує державною мовою (в тому числі! в навчанні пноаемці», яких ми масово вчимо чомусь мовою сусідньої держави) у «Франції -- французькою, Польщі -- ПОЛЬСЬКОЮ,
Словаччині - - СЛОВацькОЮ, "омеччині -- німМОецькою, Р умуни сзеоо румунською, Італії - - італійською, Литві - - литовсьд. Тож суть ще однієї згаданої що виведений
КОЮ 1 7. хитринки полягає в тому,
середній показник по Україні (як-от | за профільними групами ВНЗ) цілковито маскує той факт, що її, цю середню цифру, витягують переважно ВНЗ Заходу 1! Центру України, тоді частка студентських груп, що вчаться держаювною мовою, становить (анову даю офіційну статистику) у Луганській області -- 6,46, Донецькій 10,1, Запорількій -- 36,3 (у 1995 р. було 11,6 Зо), Ми-
ДТ
колаївській -- 52, 83 (у 1995 р 53,05), Дніпропетровській -- 425,6 (у 1995 р 36.09), Одеській -- 49,05 (у 1995 р. -
39.32), Херсонській -- 40,56 "о. Непоодипокі випадки, коли дещо шОом обнадійливий показник по тій чи шити групі ВНЗ витягують лише один або два заклади. Так, цілковито український Дрого»- бицький нафтово-технологічним ПО - кум дав підстави мійстерському чиноге никові веселити нас певними зрушеиннями у гірничій групі ВНЗ І ЦП рівнів акредитації, де всього нарахмовуєтьсяи 14 закладів. Мопляв, середній показник тут щодо українських груп (таким ній Оув кілька років ром гпадкреслтюовалося, «насекреченийм
у) АрІІЧЬ
15
нині ж,
б 95. Хоча насправді що це означає" Ніщо ішие, як те, що в Дрогобичі українською вчиться 100 95, а по усіх інших
українського навчання або до якихось 10 96, або и круглий нуль. Або й по групі
технікумів хімічного профілю. Всього їх в Україні 7, а середній відсоток українських груп І0 6 95 дарувай статистики (знову кілька гому) лише Калуський хіміко-технологічний технікум. У нуль
"е можна не самовільно, ленні до державної сьогодні ий мережа закладів иедержавної форми плисноОєсті Винятки, як-от Університеті ки та права в Києниі, ються. У цілому ж, як мовиться, колишні бастіони аросійщення ся десятками і десятк: хто та коли і від них
' для
ДОМИ
ВСІХ ІНШІ ИХ 1нову ж'еттики
підкреслити, наскільки
виклично-цинічно у стайвмопи функціону вищих навчальних
(І(ІМГНІСТИ-
зничамнио, грапли»
мІЦНИЛИ: Гільки
ОСНИІТИ МІЙ ної х
КИ СТОСсСОпНноО М оОопи патчання " А шоемаи М ком у ШИП ОМ У це рі бити, ик тому ж таки Міністерсят ву освіти, Воно бо видає
лщцензи (має, отже, симе
и пришо відТбрати), ни нього покладена функція (це Записано а положеннй про Минстері гло) координувати, | примовува ги сю) Осії 10) єпрану Ю длержинті РИМ ТОГО, якого «ЛУПЄНОГО гпадпорядку ванними той чи
шмлпоежно від
той нинвчальний МОЛІ дД
Висновок. до якого нариси веду, ! амом очевидний держанному органмомі махи ЖИТЬ Ззиочно помпи пикористовувати державну владу. Надто ж після того, яв десь у 1905 році позитивно було вир! Шшене питання 7 ів. подвІЙНОГО ПІДУ" ридкування (органів Освіти та навчаєт них заклади на ми цих) Нічого ж спрем ме має спільного з державною мим їм МетТЮ ТОЙ, скижімоО «рак Го ІО ходах Мінси ЗІиГи на виконання Лі ужанно! ЖОя ПЛексно ! прогр ги У кі й ча з "а? Оу. 10 передбачи но провеч іянкитуУуВАННЯ у Студентських колективи х М Фі
ТерА ЗРО ТАТО є РУТ
| | | | 2
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
