Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №60 за 1999 рік
Слово Просвіти, №60 за 1999 рік
тези опа! С; зх | вар ЗАНеМОВ, | Івжедо неньки звертання його останнє: | по тінистих ліса аях і | | Та й нагорни, ненько, високу могилу, лах, на узліссях і лісових галявинах. | | Та й посади, ненько моя, черону калиму. яд із іншими деревами. ї7с ноцизУ рвана - Та й точети, ненько моя, червону хустину, З Р Схожа чумацька пригодонька, чи скоріш недоля
Б и Бе
ач жі й оре б ї к Із
стині дівчина, як у лузі . «Вибери собі дівку, як
творах Т. Шевченка,
, який як арок куди вже почина- | описана і в оповіданні М. Коцюбинського «На крилах позі завнеб якодерідкнійрма урРЕТНАТИМУ Пороми оса (ро 7 На чужині спогад про калину п завжди про домі- | Лесі Укратттт аа о бражуєт усіх, У чий вінок дять інші дерева в саду, кущі калини все розростають" | 2805 родину: М. Рильського. Га хр ові кетяги? ся, милуючи зір білим цвітог г навесні й рубіновими Ой у лузі калинонька творчості вплелися калинові папу цет - кетягами ягід во "символ надійного життєвого | | Та» » стили У пісенній творчост! калина для дівчат -" це това- | опертя, родинного благополуччя і достатку. Назиму ж | 4 молода журилася, ришка-доброзичливиця; 1 псТий веснянці «Ой ягіл сги вставляють поміж віконих рам -- їхнє Що од роду одбилася. "тк ось у відомій хороводі В зіває, і тішить. М. Рильський у поезії Негаразди солдатської служби у пісні «Ой зацвіла | ягілочко»: заводі в озерах» описав це дійство: калинонька в лузі»: -Гнися, калинонька, гнися, ВР ру вікна другі рами, Ой зацвіла калинонька в лузі, Дівчинонько не ЖУР: г турід Заварнаии - Вататкалина поміж рам. Тепер моя головонька в тузі. З калинового цетту з сад Леді ора Я | Без калини не уявити пісенної народної творчості, Ой зацвіла калинонька в'яла, Вибирай собт кеїту; о друк р | а пісень про калину не злічити. Одні назви які бар- Тепер моя головонька п'яна!.. З калинового лугу уучоравоі висті, милозвучні: «Ой у лузі при дорозі зацвіла Символ і бурлацької недолі: Вибирай собі другу-: и калина-», «Червоная калинонька, похиле деревце.» Ой у лузі калинонька -- Цвіт калини -- пора кохання для дівчини. Але є та інитп. Червонії віти... тривожні переживання". - Із калиною в народній пісенній творчості дуже Розійшлися по Вкраїні | Червона калинонька від вітру сипаєтом, часто асоціюються патріотичні почуття, любов до Бурлацькіті діти. Молода дівчина за лозами 38 милим у пваєтьс Батьківщини. Згадаймо відому баладу з часів Хмель- Гірка наймитська доля також відбита у піснях про Калина, що не розцвіла, "7. недобра прикмета-є ниччини. «Розлилися круті бережечки». Тут калина | калину: з недоля убогої дівчини, котрій і пари нема: символізує мужність 1 нескореність духу у боротьбі за Ой зацвіла калинонька близько перелазу; Коло мого двора п Ні плота, ні кола,
бо- Добре було наймитов'і в господаря зразу.
незалежність рідного краю, шляхетний порив ії ви рювати, відстоюючи рівночасно свободу ігідність люд- Калина у народних піснях живе, їй болить, вона Тільки стоїть кущ калини, - ства: радиться, до неї звертаються і вона промовляє: Та й та не цетла! | і р Ро» Гей, у лузі червона калина, гей, гей, похилилася, «Калино-малино, чого в лузі стоїш, На все свій час. І калина відцвітає, 1 дівування Чогось наша славна Україна, гей, гей, засмутилася. Чом не процвітаєш? минається. Пора весіль настає. Значна, урочиста пора. у) Амижтоуючервону калину, гей, гей, та підтймемо, Чи суші боїшся, чи дощу бажаєш?» -- А й обрядовість барвиста здавна в нашому народі. І «Суші не боюся, дощу не бажаю, калина знову ж тут на найпримітнішому, почесному
місці. Мовила, говорила червона калина: Не подоба моя у лузі стояти»,
Р А ми ж свою славну Україну, гей, гей, та розвесег лимо! Стою та думаю -- процвітати малю». Як бачимо, калина найбезпосереднішим чином по-
У І в інппй пісні: - Ой у лузі при дорозі в'язана зі стихійними силами природи вітром, Зацвтла калина... сушею, водою тощо. А ще вважається, щої незрівнян- Але подоба моя у коровая стояти. ну красу, 1 цілющість, й усілякі інші достойності До весільного посаду, на якому врочисто садовили молодих, мостили мости калинові.
Виряджала в доріженьку
Мати свого сина. рослина від землі одержує. |
Я. А рубінові плоди калини, за народними уявлення- Яке зворушливе й урочисте явище природи, коли
. о о ми,здавна символізували мужність людей, які проли- | калина цвіте! В народі кажуть: «Похолодніло, риба не
зно вали кров за Батьківщину в боротьбі з ворогами. До | ловиться, калина в цвіт вбирається»,
|| | | того ж насіння їхнє схоже на серце. У народі живуть «Любуйся калиною, поки цвіте, а дитиною, коли
стураИ легенди про сміливих дівчат, які заводили у не- Білий цвіт калини й соловейко примовляє -- | на мить: і |
прохідні хащі загони завойовників Батия, прирікаючи Ої нагнала літа мої на калиновий моста; |
їх на загибель. Саме з крові цих самовідданих патріо- | та дібров. За красу, напевне, незвичайну, виняткову Ой вернітесь, вернатеся, хоч на часок в гости. |
ток ніби й зросли калинові кущі. У легенді «Дівочий вподобав він калину. «Заливається, як соловейко на Загальновизнано, що в українському фольклорі
ліс», наприклад, це мужня дівчина Маринка. Завела калині», -- вже кажуть. Птаха ця і гніздується на | калина образ жіночий. Проте зустрічаємо твори, в яких це символ І чоловічий. І в парубків з калиною
вона турків-бусурманів у непрохідні нетрі, там вони й | калиновому кущі. Бурлаченко на чужині повідає і гніздується, свою недолю: надії та сподівання асоціюються:
Вираз цей набув розширеного образного зна чення. І нерідко вживається в ТОМУ розумінні, коли людина тужить за молодістю, що відійшла, за літами, яких не вернути. Людина хоче повернутись у молодість бодай
росте». цей маленький незрівнянний співун українських садів
обступили його. Оп зацвїла калинонька у темному лузі, Ой де ж я буду гніздечко звивати? Ой у лузі, на долині, на червонти калина... біля калини
Наприклад, у «Казці про дивну сопілку», яку записала Леся Українка, тужливий спів сопілки виказує тяжкий злочин, коли брат брата через заздрошщі вбив.
загинули. Але султан-турок стяв Маринці голову, соловейкові, що на калині заструменіла гаряча кров. І де та крівця на камінь Ой вийду я на гору, на високу, круту; Гнеться, гнеться калинонька -- впала -- калиною стала. Подивлюся в долину на червону калину. Десь там моя дівчинонька! Існує ще й така пісенна легенда про походження На червоній калині соловейко гніздо в'є, -- Вона гнеться, погинає -- -- рослини. Утік козак зі своєю милою, та ніде не міг Ні велике, ні мале, саме добре, помтрне. Десь там мене поминає! звінчатися, й став він тереном у полі, а дівчина -- Цей пісенний образ в означеному поєднанні відгук- Калина й парубоцьке серце розраює, бо воно нео ТОВ калиною: нувся в творчості українських поетів. Наприклад, з | лише мужнє чи зачерствіле, а й ніжне, вразливе, тузі о Вийшла сичнова мати того терну рватти, поеми Шевченка «Тополя»: піддатливе. | 7) фо Дівчини мати калини ламати. Защебече соловейко Цікаво, що в пісенній творчості калина опиняється «Се ж не тереночок -- се ж мій синочок!» -- В лузі на калині, в співтоваристві не тільки з такими квітковими красе- «Се ж не калина -- се ж моя дитина!» Застіває козаченько, нями, як хрещатий барвінок, запашний васильок, а | Калина -- це символ рідної землі, отчого краю, Ходя по долині. часто й із іншими рослинами: «Ой зашуміла біла сій батькової хати. У розлуці з цими неоціненними варто- Щоправда, У поетичній творчості й інші птахи береза та й калинові луги», «Калина, малина, чорна ї стями ми тужимо, згадуємо калину, 1 вона співпере- | подобають собі калину. смородина», «Породила верба груші, калинка -- лей жуиває із нами. Козак у похід готується, і думи важкі Ой зажурився сивий соколонько: лію», «Нема лісу по грабину, нема цвіту по калину». і Ой бідна моя головонька, Часто калинова сопілка в казках і легендах чує 1 | бачить те, що люди від інших хотіли приховати.
Тепер головонька 1 серденько у тузі.
«Чи не жаль тобі, мій батеньку, як я тиду в чужу У пісні «Як піду я яром та долиною»
стороночку відбувається зустріч із зозулею: Та погублю свою головочку?..» Як тиду я яром та долиною, Надзвичайно образні, барвисті загадки про калину: Калина -- це той символ, що 1 пам'ять людську Та найду я рожу з калиною, «Сидить півень над водою з червоною головою», «Стоїть береже, нагадуючи про милі краї, символ безсмертя, Та й стану я калину ламати, півень над водою з червоною бородою», «Серед ліса-невіддільний від життя. Козак, умираючи на чужині, Та й стала зозуля мені кувати. ліса червоне плаття висить», «В лісі-пралісі черлені просить: Та найчастіш з калиною у цвіту порівнюють дівчи- | ХУСТИ висять», «За лісом, за пралісом червоні чоботи Казав собі насипати високу могилу, ну: «Дівчина, як у лузі калина». узагалі калина як висять», «На калинці, на билинці ясна рожа висить», Казав собі посадити в головах калину: символ -- це дівчина, жінка. У відомій праці «Історич- | «Сидить півень на яворі, спустив крила кровавії», «У Будуть пташки прилітати калиноньку їсти, не значення південно-русько!ї народної пісенної твор- | ВІНКУ зеленолистім, у червоному намисті видивляєть- -- Будуть мені приносити від родоньку вісти. чості» М. Костомаров пише, що калина -- це симво» ся у воду на свою хорошу вроду», «І не дівка, а червоні У Шевченковому вірші «Думка» дівчина, тужачи за жіночості в найширшому розумінні. Все духовне | стрічки НОСИТЬ»... милим, що десь на чужині, звертається до вітру 13 | життя жінки -- ії дівочість, невинність, кохання, Багато сказано ніжних і хвилюючих слів про калисокровенним: заміжжя, радість 1 горе, родинні почуття 7 все знахо- | ну. А скільки ще можна назбирати по всій Україні! дить своє відображення в пісні. Калина постає в уяві Але найбільше ж, мабуть, у поселеннях, що кали" новим знаком помічені. Лише назвою Калинівка озна-
Коли ж загинув чорнобривий -- | бачити, думати 1 говорити. Як дуб --
здатною чути, чені 70 поселень. А є ще і Калини, Калинів, Калинів
Та й я погибаю. Тоді неси мою душу парубок, так калина У піснях -- дівчина. | Туди, де мій милий Зеленії два дубочки -- парубочки, Міст, Калинка, Калинова Балка, Калинове, Калинове" Червоною калиною Червоная калинонька -- то дівочки, -- Борщувате, Калиновий Гай. | Постав на могилі. З русальної пісні «Ходили дівочки коло Мариночедро оспівана калина українськими письменни- Квіткою 1 калиною Ки». | ЧИ ке | ками, українським народом. Калиновий кущ -- Це не Цвісти над ним буду, Калина 1 дівчина - - нерозлучні 1 невід ємні, одна тільки окраса, а й глибокий символ. Це наш духовний Щоб не пекло чуже сонце, одну доповнюють, утворюючи щось ціле: світ, наша спадщина. Кущ калини опредметнює Не топтали люди. Одна половина -- червона калина; красу, й духовний потяг до своєї землі, свого берега Образ ніжної рослини, як символ рідного краю, Друга половина -- молода дівчина. СВОЇХ традицій. | власної домівки зберігав у своєму серці в нелегких У багатьох піснях порівняння дівчини З калиною Відомий український письменник В. Скуратовсьнайбезпосередніше, це як Ссиноктт кий переконаний, що тому, хто не посадив ка обійсті калини, а ще прше-- коли викорчував -- ні йому, Я
Ої ти, дівчино, червона калино, Як мені на тебе дивитися мило, його дітям ніколи не почути найніжнішої у світі пісні
Під час різдвяних свят колядники ось такої хатній | Її може подарувати лише сопілка з маминої калини
дівчині співали: | Ой рясна, красна в лузі калина,
Приспів: Ольга ШАТУРСЬКА,
А ще й найкраща 6 батька дитина... вчитель-методист СШ Ме 277
В одній пісні рослина символізує полонену татарами дівчину, яку їдуть визволяти козаки. Вирунірського райану-ях КОНІ
; мандрах чумак. Зацевтла калина у лузі, де пустила віти, Не один чумак кида жінку 1 дрібненькії діти. Та нема з усіх пригод пригодоньки пршої, як
занедужає смертельно чумак у дорозі. Ой у полі два явори, теретли зелененький, Та занедужав у дорозі чумак молоденький, Та занедужав у дорозі, прийшлось помирати»...
«Та тросю ж, браття, всіх поктармо, дайте неньці
знати»... -о СО о ) ЧЕРВЕНЬ, ЧИСЛО 6 (60), 1999 РІК 3
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
