Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє

Слово Просвіти, №60 за 1999 рік

Слово Просвіти, №60 за 1999 рік

п дону зо війни рен бо Слова і тексти, як і люди, живуть поміж людей своїм життям. Їм теж судилася різна доля. Одні, сп'янівши од патоки словослів'я на ярмарках марно- « "ти і званих обідах, втомилися 1 спати подались, та й не проснулись. Інпп, обтяжені зимним металом нагород та дешевою позліткою всеможливих регалій, відправлені на заслужений, як вони гтадають, відпочинок. це якісь, хирляві й слабовиті, у межичассі заблукали, та й задумались: а чи вперед іти, чи повертатися у вчора.. Заповзялися, як і завше, до роботи одвічні слова-трудівники. Днесь оживають у своїй нев'янучій красі слова розстріляні, убиті... А тексти ув'язнені, під'яремні, яко древні палімпсести, скресають-висвітлюються на скрижалях Вічності.. Не знаю, як назвати це, бо слово «пастя» тут, напевне, недоречне; швидше, словом «доля» наречу той факт, що визволені тексти Василя Стуса потрапили саме до рук його сина Дмитра. І він, і це маленьке коло «великих утаємничених», причетних до цієї титанічної текстологічно-підготовчої праці, справились із завданням блискучеє. Від задуму (1991) до повного втілення проекту (1999) пройшло не так уже й багато, як здається на перший погляд, часу. Бо трудитися доводилося в екстремальних умовах, що є сумним парадоксом: вільна Україна в особі своїх недалекоглядних зверхників-керівників задушила українську книгу байдужістю і грабіжницьким податком. І лише завдяки благодійникам вдалося людям небайдужим довести почату шляхетну справу до завершення... Я бачив, як тремтіли Дмитрові руки від хвилювання, печального щастя й ніби якоїсь затаєної розгубленості-гіркоти, коли декілька днів тому тримав він останній томик щойно виданих і доставлених до Києва зі Львова батькових «Палімпсестів». Батькова доля, як лише мож тісно, переплелася з долею сина.. Особливістю -- і чомусь пркою -- проведеної 25 травня у пресцентрі УНІАН пресової конференції на тему «Василь Стус: міф імені та реальність тексту» з нагоди завершення видання творів Поета стало те, що журналістів було не так уже й густо, і -- ЖОДНОЇ кінокамери. (Пригадується інша картина, за декілька днів перед цим: якийсь незрозумілий ажіотаж і глота «пиштучої» і «знімаючої» братії у зв'язку з прес- -конференцією з нагоди чергового вояжу в Україну обер-шовініста Костянтина Затуліна; цей «спідручний» Юрія Лужкова приїжджав на «сьезд русских общин в Украймне», аби навчати «рус- СКОЯЗЬІЧНЬХ» ХОХЛІВ, За ЯКОГО Президен- Том за томом, як цеглина за цеглиною, горсткою одержимих (у кращому розумінні цього слова) зводився величний монументі геніальному європейському Поетові Василеві Стусу -- виданням найтовнішого 1 єдиного на сьогодні зібрання його творів. Шість томів у дев'яти книгат як дорогоцінні фоліанти, карбовані золотом літер 1 строф, випромінюють оту надпотужну енергію ЙОГО безсмертного Слова, що розвидняє сонцем надії небо над рідною Україною. Розтрвавши останні тенета пітьми, у сліпучому сяєві Сонця 1 Світла, гордо розтравив й ширяє у синьому її піднебессі звільнений -- вільний тетер у польоті -- птах його бунтивної душі... та слід голосувати восени і як облаштовувати їхнє «отечество» на наших теренах...) Мав рацію директор УНІАН Михайло Батіг, наголошуючи, що видання творів В. Стуса -- унікальне явище в історії вітчизняного книговидавництва: такого повного зібрання незалежна Україна ще не здійнювала. Воно фактично - - єдине в цьому десятилітті. Наукове видання творів Шевченка, як і Української літературної енциклопедії, давно зупинилося на третьому томі.. І те, що багатотомник В. Стуса, незважаючи на численні труднощі, побачив світ, -- це передусім громадянський подвиг і упорядників, 1 видавців... Про те, як готувалося це справді унікальне видання (а всі томи вийшли накладом 2500 примірників), розповів Дмитро Стус. Він зазначив, зокрема, що без ретельної, скрупульозної реставрації рукописів воно б не відбулося. Робота починалася ніби в іншій країні, коли був справжній книжковий бум. Та згодом усе змінилося, й не на краще. Треба було ставати донкіхотами 1 щось робити... Важко повірити в слова директора видавничої спілки «Просвіта» Олександри Коваль (а саме ця спілка блискуче справилася з проектом), що бралися до роботи з готовністю дилетанта. За її словами, вона навіть уявити не могла, яку велику роботу було розпочато тоді, у 1991-му. Сподівалися на самофінансування від продажу перших томів, але не так воно сталося, як гадалося.. Що відбувається в цій країні? -- хочеться запитати, услід за шановним книговидавцем, наших «великих кормчих», царів і гадцарків.. Камо грядемо? А була ж розроблена державна цільова програма книговидавництва в Україні, про що нагадав присутнім академік Микола Жулинський. Та в державі не ведеться жодної політики щодо підтримки українськомовної книги.. (Тож думаймо, добре міркуймо, за кого скоро голосуватимемо! Демагоги, багато обіцяють, а собі своє роблять, для себе загрібають.) Почесними гостями пресової конференції були меценати, а точніше, директор Міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький та представник Фонду Леонід Фінберг. Саме ця інституція фінансувала видання б книг із 9. Як зазначив пан Бистрицький, Фонд «Відродження» підтримує чимало культурницьких програм, але мав за особливу честь підтримати саме це видання. І дякувати слід не тому, хто виділив кошти, а тому, хто зробив за них конкретну справу. І хай буде на совісті українського уряду те, що до 60-річчя Поета Кабінет Міністрів обіцяв профінансувати аж три томи, але не виділив ані копійки. Про це нагадав Леонід Фінберг. Та видано твори геніального поета, і це найголовніше.. Що ж, низький уклін шановним названим і неназваним колективним | індивідуальним меценатам, видавцям 1 упорядникам, людям, які наблизили час творчості В Стуса. Хай повниться достатком їхній дім, а серце -- любов'ю й милосердям, і добром... А 1 червня в міському Будинку вчи- теля, при заповненій залі, відбувся вечір-презентація видання під назвою «Василь Стус: люди і тексти». Свято відбулося завдяки фінансовій і моральній підтримці Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Т. Шевченка, Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, видавничої спілки «Просвіта» (м. Львів), Міжнародного фонду «Відродження», Фонду «Українська родина», 1, звичайно ж, господарів оселі. По-домашньому щиро й невимушено вечір вели Дмитро Стус і Галина Стефанова. Органічно вписувалися в дійство декламації поезій 1 перекладів видатного поета, класична музика у виконанні Андрія Хотасевича. Свої варіанти пісень на вірип Василя Стуса вдячним присутнім запропонували Сергій Мороз і сестри Галя і Леся Тельнюк. Через хворобу не змогла прибути на свято голова редколегії видання Михайлина Коцюбинська -- її полум'яного листа зачитав Дмитро Стус. ВІД ВИДАВЦІВ зані Задум видати наукове зібрання творів Василя Стуса можна датувати 1991| | роком, коли М. Г. Жулинський запросив Дмитра Стуса на роботу до Інституту | літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України. Першочерговим завданням було з| невпорядкованих рукописів, що зберігалися в родині поета та сховищах кдБ,| сформувати архів письменника. З огляду на критичний стан та розпорошеність більшості автографів Слово про видання -- похвальне й зауважливе, напутнє й побажальне, подячне й віддячне -- висловили Їван Дзюба, Микола Жулинський, Євген Сверстюк, Павло Мовчан, Галина Бурлака, Сергій Гальченко, Анатолій Матвієнко, Катерина Шевченко (редактор видання), Олександра Коваль, Леонід Фінберг, Василь Яременко. А земляки Василя Стуса із квітучої Рахнівки, що на Вінниччині, вручили пані Валентині -- дружині й музі Поета та його синові Дмитрові хліб, сіль та глечика із водою з криниці, з якої він пив воду. Гадаю, цілком слушною була пропозиція висунути на здобуття Шевченківської премії видавців і упорядників зібрання творів В. Стуса. Присутні сприйняли 11 оплесками. Схвально було сприйнято й висловлене головою Товариства «Просвіта» Павлом Мовчаном побажання, аби був виписаний детально життєпис Поета, можливо, й під заголовком: «Як був убитий Василь Стус». Достеменно відомо, що він міг стати першим українським нобелянтом. Дев'ять книг, що побачили світ, за висловом промовця, -- це збережена й зібрана докупи енергія Поета, й у наступному тисячолітті, яке ось-ось гряде, Василь Стус виховуватиме всю націю... Хай так воно і станеться, бо вже направду в права вступає злютована воєдино животворяща сила Василя Стуса -- його енергія добра й любові. Володимир ГЕРМАН ок ан | ника на пошук, опис, систематизацію та реставрацію його рукописів дове: ося| товка текстів. Структура видання: | 1 том (дві книги) - - збірки «Зимові дерева», «Веселий цвинтар», «Круг | та вірші 1958--1971 років. Упорядники: Микола Гончарук, Валентина Т - а Дмитро Стус та Михайлина Коцюбинська. у уча гу 2 том -- збірка «Час творчості» (1972). Упорядкування та наукова | підготовка | тексту: Дмитро Стус, Оксана Дворко та Галина Бурлака. 3 том (дві книги) -- збірка «Палімпсести» (дві редакції, 1972--1919), ві не ввійшли до збірок, та кілька віршів з незнайденої збірки «Птах ду 1982). Упорядкування та наукова підготовка тексту: Дмитро Стус та Окс сеї затратити більше двох років. З 1993 року, коли до роботи долучилася 1 их айлина З 5 ри таке Гі б ці РТ І дж и м ї іна є і отт) е 980-- Ро, о реа 4том-- проза, драматургічні спроби, літературознавчі та пус піцу 7 ку у я г Упорядкування: Микола Гончарук та Сергій Гальченко. й 5 том -- переклади. Упорядкування: Микола Гончарук та Ої о - 6 том (дві книги) -- листи до рідних та друзів. Словник імен | що, | зу стрі у листах. Упорядкування: Михайлина Коцюбинська та Окса Усі томи вийшли накладом 2500 примірників. зе Підготовка видання здійснювалась у Відділі рукописних фі т . Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка (протягом дове - турі Інституту навчався Василь Стус). Видавнича спілка «Просвіта» (м. Львів) та упорядники СИ Ві она Міжнародному фонду «Відродження» (профінансував в вида а ца кни дійному приватному фонду «Кальміус» (профінановнну Канадському Інституту українських студій та всім, б підготовку видання. Проект задумувався як спроба доповнити міф й його текстів. І буде дуже прикро, коли повною мірою То з 1 о че р. М леть 1 ДОсу ее о Сьогодні, на превеликий жаль, існує велика ймовірі шсть, ї і Стуса розійдуться приватними колекціями й будуть ь ная явні лише в г бібліотеках країни, бо абсолютна більшість бібліот оек і кн мох ромо закуповувати книги, чекаючи отримати їх у дарунок. Видавці приблизно 1/6 частину накладу, не можуть розда арувати увесь: вирішувати цю проблему допомагає Фонд Дж. Сор ро оса, в рамках і кинская библиотека»: бібліотеки вибирають книжки ку, сплачуючи 25 відсотків вартості, решту ана: чу У щу зі | магає вирішити безліч проблем расійськяйуй Нині до цієї програми долучаються й укрАнія зберегти в наших бібліотеках україн цк 3 блему розповсюдження книги на пар: ; станом справ, за якого продовжуватимуті зу ут ад "і . «КОП Ру

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин