Сторінка · с. 12сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №61 за 1999 рік
Слово Просвіти, №61 за 1999 рік
й о цій і ЛиМ
Рг.
б кі а ; | ма ї оті ь да о ям історико»
| Л | Топ м д
дщини, хорвати а коч
Че. З Її
омії -;
Ж - в; у давнії і РИ дн М - ж точ Ж й зе З темкіт они Но на - Ра но. по нижейн
МИРУ
орід,
| ср бохо ш ко жорвати, |
- Є о ее
о аю б Че тю 1
и чиї, тип ї: с бр 11 в-
ОВ РОТьЬєк ьо
т абор зу.
Кай
ог ав.
ша но уч '
цій 4 "іт м'ятають т з ту фа - рай чу рій о зве то носі
"Гої до
МФ
он У ТІ Л оп Ге), ні
- й М ом с) - йі а 2 Убий пучк н РА |
М хи стіни і і ко От теди зт
г
винне
ТЬСЯ лавно ле яра ою
ТТ Чи жене дв
Ме т рем раї жи сво, гора | і -о З золю мови , щ б ак нагадує ук-
або ж пісень ч 11 о мелодійності, а зору у оре
тивО о, й спіль пе В зажає патріотизм
» себе затятими
ої ідеї і завжди на захист своєї Вітчизни не Доречі, говорять тут виключною мовою - хорватською, а иреа и анахронізм «сербо-хорватсь- . камо о » сприймають як образу національної
я- РДА те Й
«сок шануючи здобуття державної хорвати з пієтетом ставляться
атії її цього року (30. травня) Посольство
| Рес сзубаки ри я в Україні - особі. і «нема» (м. Нін) в особі її президента || професора Шіме Любічека вирішили влаштуолій вати мистецьку виставку в контексті етноїсто- Ж ричної спільності українського й хорватського зро народів. Відтак постала потреба презенту- - вання конкретизованого місця витоків хорва-
| тів - Карпат.
Шесля поїздки по Україні та ознайомлення з творчістю українських художників-«карпатистів» вибір було зроблено на користь киянки Галини Олександрівни Зубченко. Ця мисткиня, більш знана як талановита художницямонументалістка, має прекрасні живописні твори, серед яких особливо емоційним і щирим виявився невідомий птирокому загалу цикл «Українські Карпати». Окремою виставкою пі роботи вперше було представлено Музеєм Ївана Гончара у квітні-травні цього року: підготавлено до експонування після тривалого «ув'язнення» в майстерні картини, упорядковано й видано повний каталог робіт циклу, опубліковано ряд критичних статей.
Відтак, як спільна українсько-хорватська акція, ця вистазка Із залів музею вирушила до давньої столиці Хорватського князівства - міста Нін що на Адріатичному узбережжі Для експонування організаторами відібрано станкові таори
(полотно, олія) у
товариства: віл місцевої влади, депутатів мистців, наужоваів, зотворчого миєтеттва, значної історико-культурної ваги.
У вітальному слові презилент професор Любічек наголосив, піо вис української художниці не випалхово диться саме тепер, коли Хорватія відзна ряд важливих юторичних подій А саме - 1120-річчя від дня першого визнавня незалежності Хораатської держави - 7 череня 279 року Римський сапа Іван УПІ надієлаз послання хорватському князю Браніміру, в жкому визваз його легітимним монархом незалежної Хорватії 930 розів тому король Петар Кретемір ГУ у місті Нін проголосив Адріатичне море «таге позігити» «нагтим морем», 210 стало важливим актом утвердження хорватської держазності
430 років тому у світ вийшов перстий
- щу іч
тобто
- -- ЛИПЕНЬ, ЧИСЛО 7 (61), 1999 РІК
МО коди завдати.
| хорватський роман «Ріапіпе» нінського письменника Петара Зоранича, основоположника хорватської літературної мови. Його поетикопатріотичні твори, казки, переспіви пронизані любов'ю до рідного краю, що в ті часи о потерпав від турецької навали. Оспівані -Зораничем легендарні гори Велебіт, що на південному узбережжі Хорватії, які міфопоетична свідомість народу густо заселила - різноманітними духами, лісовиками, феями, і - сьогодні вражають своєю величною таємнио чістю і неприступністю. Примітно, що на велебітівських дубах зведено Венецію: ще з | ХУ століття цінну деревину по-варварському вивозили до Італії, і лише з Наполеонівською кампанією скінчився цей вандалізм. то Наступний ювілей - минуло два десятиліття, відколи Римський папа Іван Павло П на честь річниці незалежності Хорватії започаткував відправу Служби Божої хорватською мовою в Римі. За католицьким протоколом це вважається важливою подією, адже цим актом церква підтримала національну ідею хорватського народу. На завершення професор Любічек наголосив, що експонування «Українських Карпат» є значною подією в культурно-мистецькому житті незалежної Хорватії, та висловив надію, що хорватськоукраїнські відносини матимуть своє гідне продовження й далі.
У своєму вітальному слові губернатор Задарсько-Кнінського краю пан Шіме Пртеняча, зокрема, наголосив, що дата відкриття цієї виставки з нагоди Дня незалежності Хорватії є символічною, адже в цей час і Київ відзначає свій День міста.
Від Міністерства зовнішніх справ Хорватії виступив пан посол Джуро Відмарович, один із ініціаторів проведення виставки, У своїй палкій промові він торкнувся питань історико-культурних паралелей у розвитку хорватського та українського народів, політичних умов та мистецьких особливостей малярства Галини Зубченко. Зокрема він акцентував увагу присутніх на тому, що творчість мисткині, як і багатьох інших мистиів-шістдесятників, слід розглядати як протидію тогочасному більшовицькому режиму.
Слід зазначити, що постать пана Відмаровича - відомого хорватського поета і громадського діяча - стала непересічною в культурному житті українців за час його перебування на посаді Надзвичайного і повноважного посла Хорватії в Україні. Оволодівши за рік українською мовою, пан посол 1 досі не може збагнути, як можна жити в Україні (не кажучи вже - бути українцем)
і не говорити державною мовою. За його словами, це є незбагненним для цивілізованого світу. За час своєї дипломатичної місії пан Відмарович заприятелював з багатьма українськими політиками, діячами культури та мистецтва, науковцями, об'їздив Україну, добре розумівся на українських питаннях і особисто доклав чимало зусиль для розвитку хорватськоукраїнського співробітництва. На культурно-мистецькій ниві за Його сприяння було здійснено чимало важливих акцій. Зокрема, влаштовано ряд художніх вернісажів у галереях Загреба, Дубровника, Залара, Ніна та інших історико-культурних осередків
орватіи. Варто зазначити, що 1998 реку синий зперше ознайомилася з сучасним українським малярством на виставці «Український Авангард». Цього року має відбутися 11 продовження. За сприяння посольства Хорватії в Україні влаштовувалися виставки хорватських художників, адже сучасне хореатське мистецтво для укра ІНСЬкОЇ аудиторні, за словами пана Відмаровича, - (арціа газа. Сам пан посол є добрим знавцем і палким шанувальником української культури, байдужим до проблем національното відродження
З української сторони київському 5
директора Музєю Івана Гончара
не-
слово було надано ві, заступнику
Тетяні
мистеттвогнав
я овоч
Пошивайло, котра упорядкувала каталог циклу «Українські Карпа ти» Й опублікувала
ряд критичних статей 5 атщрай Вона
про гегирчість г 2. Ем пе родуєна привітала гоєтіютостинну зустріч украї ські деженниії иа хорватській землі Досовнивтци критичний
«а Я,
Ф
аналіз творчості Г. Зубченко, видрукуваний хорватською мовою у каталозі робіт мисткині, пані Т. Пошивайло, зокрема, наголосила, що довгі роки художниця не мала змоги вистапляти свої картини, оскільки тоталітарний режим цензурував усе національне. До того ж, чиновники від культури втручались у творчий процес мистців, нав'язуючи їм соцреалістичну стилістику. Відтак створений у 60-ті роки Клуб творчої молоді, секретарем якого була пані Галина, виступив своєрідною протидією тодішнім реаліям у суспільно-культурному житті України. А в представлених на виставці роботах виявлені кращі художні традиції класиків української малярської школи, Пані Тетяна наголосила на тій ролі, яку відіграв Їван Макарович Гончар та його хатній музей для виховання національної свідомості українців та пробуждення любові до рідної культури. Примітно, що завдяки цьому мистцю-сподвижнику Г. Зубченко віднайшла себе як суто національна художниця. Саме до «Гончарівні» Галина приводила своїх друзів, де можна було утамувати спрагу за рідним і відчути себе українцями. На завершення мистецтвознавець наголосила: «Ї хоч кажуть у народі, що гора з горою не сходиться, сьогодні ми переконалися, що українські Карпати - правітчизна хорватського народу - завітали до прекрасних гір Хорватії як вияв взаємної пошани та побратимства».
Відкриття виставки «Українські Карпати» широко висвітлювалося хорватським національним телебаченням і пресою. Мистецька критика виявилася прихильною до малярських робіт української «слісарниці» (художниці по-хорватськи), відзначаючи динамізм її полотен, своєрідність синтезу реалістичного й декоративного письма, щирість й автентичність зображуваного,
Місцем проведення виставки не випадково було обрано місто Нін - стародавню столицю Хорватії, куди в МІЇ ст. прибули перші переселенці з Карпат. Саме тут зведено найменший у світі кафедральний собор - церкву Св. Крижа (Хреста) ГХ- ХІ ст. Кажуть, що у Хорватії немає жодного художника, який би не малював цю національну святиню. Ній, окрім свого історико-культурното значення, відомий також і як курортний центр - адже сюди на відпочинок залюбки приїздять туристи з усієї Європи. До речі, на хорватських курортах нині оздоровлюється чимало дітей з Чорнобильської зони.
З нінського узбережжя видно хребти островів найбільшого середземноморського архіпелагу - національного заповідника Корнаті. Це природне диво, аналогів якому в світі немає, залишає відвідувачам незабутні враження. Вузенькими протоками між островами снують туристичні катери та шляхетні яхти під прапорами різних європейських держав, на деяких островах видно залишки складених з каменю стін-загорож - сліди колишнього заселення. На більшості островів стоять будинки під
че рвоною
- «УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ»
черепицею, що так гармонійно поєднуються а блакиттю дивокола та аєленню хиойних гиїй
Перше знайомство з півдейним Узбережжям Хорватії переконує, що Бог не обділив цей затишний закуток Європи споєю любов'ю, до того ж - передав Його у дбайливі руки й до люблячих сердець хорватського народу. Й відразу думки линуть в Україну, багатшу своїми природними ресурсими, але біднішу на правдивий патріотизм, любов до рідного краю, загальномаціональне прагиємия жити на своїй, а не иа чужій аємлі
Краса цього середзємиоморського краю, оспівана ще класиками світової літератури У. Шекспіром, Б, Шоу, К. Гольдом, Ди Лондоном, Є. Іонеско та іншими, зачарувала і Галину Зубченко, котра кожної вільної миті замальовувала казкові пейлажі, культурні пам'ятки Хорватії проведения цієї виставки художииця,
Історичні ги Сам факт котра не зазнала належного пошанування в Украї, сприйняла як щедрий дар до Іі 70-
ювІЛЮ,
ЛІТНЬОГО
Насамкінець зауважимо, що завдяки спіль НІЙ ДІЯЛЬНОСТІ Посольства Рестубліки Хорватія в Україні глядацькому нові грані Зубченко
Музею Іваня Гончара Та загалу двох країн розкрилися
мистецького таланту Галини Влаштуванйня їі персомальних виставок, укладання першото повисто каталогу творів цьото циклу, ряд критичийх публікашій
українською,
хорватською та англійською) мовами сприяли НОВОМУ осмИиСсЛлению тпорчіото доробку мисткині. Відтак своїм малярським циклом «Українські Карпати» Галина Зубченко здобула довтоЮючІікуванйе визнання як Живописець. й мирі шанувальники іі талан зр добру нагоду долучитися до метліниму
скарбів рідиої культури
Ігор ПОШИВАЙНЛО, єтмолог, камдидат Історичних наук
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
