Сторінка · с. 14сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №61 за 1999 рік
Слово Просвіти, №61 за 1999 рік
ооо ел ідей я жо 7 РИ ЬИ з і ;
- "ж ч- Ф
плн ре РИ
й | - воРеЗ
. "ВОК Б 0
че - і 3 ль бі |і ж
--
"ч-
в «АЛ
4 Ж ЧЬ. зв-з
аж зо Боб. ДО 0
У ній не тільки ченці, ай юнаки з Києва та навколишніх міст і селищ. Їх називали «молодиками». Оновилась
давня обитель, коли задзвеніли в ній молоді голоси.
СОРОЧИНСЬКЕ ДИВО
9 країни Данила Апостола, вирувало життя. За кілька - верств від міста біліли хатки села Великі Сорочинці. СоСРого0 ЗРО ; -- Тутагодом народився Микола Гоголь. І хреститимуть його пі д іконами м: сцевої церкви. 1732 року її було | ведено на високому березі Псла Храм мав бути
лету чай «бо
аю аа оо й р т г
ння грандіозного Сорочинського уздюВлення усипальниці продовжували за , миргородського полковника Павла
-
5 іже
Під час створення іконостасу Миргород стає осередком художнього життя України. Сюди приїздять митці з Києво-Печерської лаври. Виникає місцева артіль художників. Серед них династія Боровиків.
Хто уперше побачив іконостас, зупиняється перед ним, приголомшений цим дивом. Вкрите золотом пишне деревяне різьблення об'єднує їкони, наче райське буйноцвіття. Здається, сяйнисте, прозоре мереживо з виногрон і троянд неможливо було зробити з важкого дерева. Воно -- наче з найкоштовнішого металу.
-
Алімтий Галик (пом. 1769). Ікона «Богородиця» з церкви у Великих Сорочинцях. 1740-і рр.
, Паола УТЕВСЬКА
Алімтій Галик. Їкона «Св. Уляна» з церкви
Іконостас струменить сонцем - - художники сміливо клали прозорі й напівпрозорі олійні фарби поверх золота. Це данина традиції. Але в тому, як зображено святих, рясніють новації. Апостоли не стоять, як годилось, спокійно, нерухомо, величаво. Їхнє вбрання не спадає рівними, застиглими фалдами. Бурхливо зібгані складки одягу надають постатям динамічності. На обличчях сум'яття, виразна міміка. У багатьох великі руки трударів. На сотні ікон сорочинських -- калейдоскоп облич: сміливих і боязких, некрасивих і янгольськи гарних (мученики й каліки, красені і красуні, янголи й херувими, пророки й апостоли).
Фарби сорочинських ікон на диво подібні до гоголівських: «Тихо разлился прозрачно-голубой свет, волнь бледно-желтого переливались, ньгряли, словно в голубом море, тонкий розовьгй свет становился все ярче, и что-то белое веяло, как будто облако, только из чего же оно, из воздуха, что ли вьгткано. Белое, прозрачное утреннее небо льет едва приметнь(кй альгі свет зари».
А несамовита рухливість об'ємів людського тіла на їконі «Мучениці», певно, надихнула жартівника Гоголя на такий образ: «Прошла дама. Все ее части бьши приведеньг в необьгчайное волнениєе».
Гетьманшу, дружину Апостола, звали Уляна. На її честь одна з ікон -- образ великомучениці Уляни. Як на коштовній мініатюрі тонко виписані риси її обличчя. Губи -- наче червоні пелюстки. І троянди поруч - - білі (цнота), червоні (страждання). На шиї в мучениці золотий ланцюжок найтоншої ювелірної роботи, як у красунь з полотен Тінторетто. Навіть хрест свята тримає, мов парасольку. На Уляні розкішний одяг. Великомучениця була патриціянкою давнього Риму. На ній хітон і гіматій, які скидаються на французький роброн, а полтавський ніжний орнамент подібний до перської мініатюри. Над іконою -- вірш, сумний панегрик:
Христова єсть невіста красна Уляна.
За него ж вся кровію била обілляна
Подаждь ї нам зде благо -- крест Христов тертіти
І в серцу нашім страсті Господні носити.
Творці іконостасу здебільшого були вихованцями Києво-Могилянської Академії, куди з закордону надходила література, гравюри та копії картин великих європейських майстрів живопису. А дехто з художників і сам подорожував Європою. Отже, не дивно, що фантастично виблискуючі оксамитом сині та зелені кольори одягу святих -- вплив палітри іспанця Ель- Греко. Сріблясто-перлисті, попелясто-грозові хмари є творчим переспівом кольорової гами ,італійця
Тінторетто.
Преображенська церква -- уситальня Данила Апостола у Великит Сорочинцях. 1732 р.
Експресивні лінії, темпераментні, інколи відверто некрасиві обличчя, віддзеркалені в них пристрасті, які золотаве різьблення іконостасу, були проявом пануючого тоді стилю бароко. А ніжна краса жіночих облич -- це перший в Україні подих галантного рококо Смаки французької аристократії торкнулися вже на початку Х У Ш століття мазепинського оточення, серед якого не бракувало витончених шанувальників нового мистецтва. До цього оточення належав і Данило Апостол
Деякі мініатюрні їкони просто вражають своєю куртуазністю, пієтетом перед жіноцтвом. Такою є «Благовіщення» з її витонченою жовтаво-пурпуровою гамою. Архангел Гавриїл з букетом лілей і троянд мало не вклоняється перед царственною Дівою Марією. Духом французького рококо просякнуто ту євангельську сцену.
Щоправда, солодкий стиль у сорочинських іконах не означає безтурботності, а символізує раювання праведників після земних мук Українці застерігали проти безтурботності, яку оспівував у Франції художник Буше. «Повідають, же радість вслід за смутком ходить, аз утіхи, з веселя фрасунок ся родить», -- писав тоді нап поет.
Деталі одягу на багатьох іконах осучаснені Він.
Алімтій Галик. Їкона « Благовіщення» з
ка
церкви у Великих Сорочинцях. 1740-1 рр.
апостола Петра застібнуто сучасною орошкою, а голландський комір на сорочці Павла та запонка в Луки мали довести, що творці іконостасу не чужі сучасності Навіть патрона гетьмана Апостола. пророка Данила, який жив у стародавньому Вавилоні, художники одягнули в жупан-.і делію «гетьмана обох сторін Дніпра». До нього, патрона Данила Апостола, зве рнено воиовничо-благального вірша, що його можна прочитати над іконою:
Нас львт свиртпії
Тщаться поглотити
Помозі нам пащежи
Оним сокрушити.
Кого просив у п
Шведсь чророка сокрушити Апостол? М кого короля Карла ХП. у битві з яким під Вар-апостол утратив око? Петра І, який безпідставно
А може, супер-еміграції Пилипа Орлика,
тов Гуреччині | засипав Апостола листами де з -е
недипломатичною
Дані
зе стосу
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
