Сторінка · с. 4сторінка оригіналу ↗
Слово Просвіти, №61 за 1999 рік
Слово Просвіти, №61 за 1999 рік
те. ДР пи .зтеои Ц , -і б б ай
Же ніареці|
жо ТМ Йой перес. 11. ду
та 2 ОО б Р т ; оч СУ пад ін пн
онній
м Бак цого:
5; збте-. дог . ЗК
щіон їС іль
и - Р ії Н із» зотри б о. - Р, "ЧЕ о и о . . ж / і
ня ра А я обо ї | - та нео? м Ле-з
і ів'рОЮ -- ї
алу п нії Лани
в Чл; 0 пеійшнь. Тек
1, - зелрільциаму зд е вона рреоннм постраждала за сів ; агатовікового поневолення. цається, ще трішки, і не вистачить у о, неї сил відстоювати своє законне право 13 с нбчнй Адже проти неї тепер вико тають разом із зовнішніми фактора- | ми також і внутрішні. А, як відомо, немає кращого способу щось знищити, як З здійснювати процес руйнування зсерер ---сдини. Доки не пізно, слід припинити це Є СОЮ надвипробування на мщність. І передусім рено над цим має замислитися саме українсь- БИ. - кийнарод, за волевиявленням якого Укпози раїна набула таку довгоочікувану са- ОС | -мостійність. но - Фактор єдності мови і незалежності . о дуже добре відомий євреям, які зі здо- - буттям своєї втраченої батьківщини по- , | чали духовне повернення з відроджен- . вядревньоєврейської мови, що понад дві - о тисячі років чекала на це. Слід зазначити, щоцей процес відбувався практично і природно, без втручань ззовні. | ОЗ еПроцес відродження української мови 2 ВИМИ відбувається набагато складніше. З са-.
ї
. мого початку його було перенесено зо мовної площини в суто політичну. Кон- . ституцією України офіційною мовою в Україні визнано українську, тобто мову корінного етносу, як і в більшості країн світу. Разом з тим, Конституцією України, українським законодавством узагалі, всебічно підтримується розвиток мов усіх етносів, які є складовими українського народу, створюються сприятливі умови цьому процесові. На теренах незалежної України, разом з реанімуванням української мови, культури,
діють національні школи, інші навчальні заклади, в тому числі й вищі, відновлюються національні театри, діють бібліотеки, мовами національних меншин видаються книжки, друкуються періодичні видання. Аби не бути голослівними, наведемо лише кілька прикладів. Найширший спектр для задоволення своїх соціальних та культурних потреб надано найчисельнішій за кількісттю в Україні російській національній меншині.
тиї
с це біти на 1 січня 1996 року в Укня иїні нараховувалося 2973 російськомовях, ни шкіл, у яких навчалося 2 945 924
г учнів, 56, 2 о усіх студентів навчались у | вищих та середніх, середньо-спеціальо них навчальних закладах російською мовою, видавалося 1172 державні газежурнали російською мовою.. Ста- - ном на 1999 рік ці цифри значно зросли. Як позитивний, враховуючи складну економічну ситуацію в Україні, слід відзначити той факт, що в Автономній Республіці Крим на сьогодні вже діють 6 шкіл з кримськотатарською мовою навчання, 4 -- з поглибленим вивченням кримськотатарської мови, 5 шкіл з двома мовами навчання. До 2010 року
двомовності. (Нещодавно подано рова Кабінету Міністрів, який, порівн щезгаданим, виглядає прогрес зради з огляду на вирішення мовної пр нн в Україні. Втім, це тема окремої р
да про те, як нібито в Україні
утискуються права російськомовного ой селення. Такі твердження мрукул, Пе икати лише в тих, хто наспра др 5 се бачити очевидне, або тих, ко отих чи інших причин неправильно це інформовано. Тільки-но В ДЕШРо б ровську було заарештовано лідера а ской общиньт», відомої своїми антисе сько-шовіністичними закидами, ее Трухова за несанкціоноване пікетув
ЕКСПАНСІЯ І ОКУПАЦІЯ ПОЧИНАЮТЬСЯ ЗІ ЗНИЩЕННЯ МОВИ
кількість шкіл з вивченням кримсько-
татарської мови планується довести до 20-ти. На початок 1996--1997 навчаль-
ного року в Україні діяло 16 денних єврейських шкіл, майже 100 недільних, 11 дитячих садків. З вересня 1993 року діє Соломонів університет, 2 педагогічні коледжі, відтворено спеціалізації з юдаїки у Львівському та Донецькому університетах. Станом на 1999 рік ці цифри відчутно зросли. На думку мимоволі спадає аналогія із бурхливим мовним та культурним відродженням, яке відбувалося в Україні в 20-х роках нашого століття, коли разом із відродженням української мови відроджувалися мови інших етносів, що проживали на території України. Пригадуються також сумні наслідки припинення того етапу українізації: одночасно було закрито інші національні школи, припинилося національне видавництво.
Мовне питання в Україні можна використовувати як диригентську паличку, - - «музика», тобто підгрунтя, завжди знайдеться. Останнім часом все потужніше звучить заклик до запровадження в Україні двомовності. Причому идеться не про запровадження в державі українсько-татарської, або украінсько-польської, чи іншої двомовності. Своїми закликами нас запрошують у недалеке минуле, коли в Україні достатньо було знати лише одну мову -- російську. Іншими словами, узаконити і так фактично існуючу українсько-російську двомовність.
Депутатам Верховної Ради вже давно роздано три законопроекти «Про мови України», усі вони чекають свого часу на розгляд. Ці законопроекти схожі між собою, як рідні брати. Основна їх мета полягає в Офіційному визнанні в Україні
ня його організацією міськвиконкому, 7 - Держдуму Росії, Лужкова, російські ЗМІ одразу ж було повідомлено, що в Днитропетровську «переслідують» росіян. І це в місті, де переважна частина населення російськомовна!
Напередодні візиту до України у травні 1997 року на той час російський прем'єр Віктор Черномирдін, даючи інтерв'ю інформаційній агенції Інтерфакс- Україна, поскаржився на те, що в Україні утискуються права та інтереси російськомовного населення. «В нас викликає занепокоєння лінія на обмеження, а фактично на витіснення з державного та інтелектуального життя громадськості російської мови і культури, що все чіткіше простежується, -- сказав він. -- Нас турбує у зв'язку з цим проект закону про мови, який обговорюється в комітетах ВР. Нашп співвітчизники виказують скарги на формалізм і свавілля органів влади при реалізації їх законних інтересів.»
Звідки такі дані і така інформація? Чому, перш ніж обурюватися, не звернутися до офіційних джерел, наприклад до Державного Комітету України у справах національностей та міграції?.
За двомовність і надання російській мові статусу офіційної, а українській -- статусу державної виступає відомий своєю бурхливою та «детонаторною» діяльністтю Володимир Малинкович і партія ПРПУ, яку він перед нещодавніми виборами до Парламенту так часто представляв у пресі. Причому завжди з однією метою -- домогтися двомовності в Україні.
У Малинковича є прихильники в лавах СПУ, принаймні таким можна ввао Володимира Кізіму, заступника керівника Теоретичної ради СПУ, за сло-
вами якого, СПУ не бачить кращого для України, аніж введення двомовності («Товариш», Мо 50 за грудень 1998 року)
Чи задумувалися обидва Володимири, до чого призведе двомовність в Україні.
фактично поховано, а межа між українцями, що мешкають на заході та сході
України, перетвориться на прірву? Подібна позиція українських політиків | політологів звучить в унісон з імперськими амбіціями, що лунають з вуст
північного сусіда. Одним Із орієнтирів російської полі-
тики ще в 1994 році було (Нацбезпека: Росія в 1994 році // Спостерігач. -- М-
вид. РАУ-корпорації, 1993): 1. Введення державної двомовності у
всіх новодержавних утвореннях (передусім в Україні, Казахстані, Білорусі, Молдові, Латвії, Естонії)...
6. Проведення жорсткого курсу аж до застосування економічних санкцій по відношенню до тих пострадянських дер-
жав, де порушуються права громадян. 10. Розробка коротко-, середньо-та
довготермінової програми вирішення «російської проблеми» на всьому пострадянському геополітичному просторі. Чому в більшості випадків усяка експансія, завоювання, окупація мають за мету знищення рідної мови місцевого населення? Тому, що в такому випадку місцеве населення не пручатиметься. Вимога від України ввести дво-
мовність тотожна вимозі подібного від Росії на тій самій підставі, що українська діаспора там найчисельніша (за офіційними даними перепису населення 1989 року -- 4 362 872, за неофіційними даними різних українських організацій Росії, українців в РФ набагато більше -- близько 10 млн) в порівнянні з представниками інших національних меншин, з яких складається російський народ. Як завжди, коли йдеться про інші держави, Росія закидає їм у провину той факт що вони будують свою державність з урахуваням національних інтересів. Однак, коли мова заходить про Росію, необхідність російської національної ідеї, як потужного фактора для відновлення свого народного достоїнства, гаідтримання ідеї державності є незаперечним фактом, умовою: «Державна стратегія російської держави повинна опиратися на псторичний і духовний спадок свого народу. Бо ж ніколи не відродиться Росія, якщо не буде відтворено притаманні напіому народові світосприйняття 1 національну самосвідомість» (там само). Виконуючи заповіт Шевченка: «І чужого навчайтеся, 1 свого не цурайтеся: переробимо останню фразу з наведеної цитати стосовно російського відродження: «Бо ж ніколи не відродиться "У краї-
на, якщо не буде відтворено притаманні нашому народові світосприйняття і національну свідомість»! Якщо ми себе не любитимемо, хто ж нас полюбить
Ольга БОДНАР,
Ілона БІЛАН,
Український незалежний центр політичних досліджень (УНЦПД)
З ЧНОТЯТОК
«Фабрика стала до ладу діючих» -- що б це мало означати: «стала до ладу «увійшла до числа діючих»?
Або оце: «він зробив чимало роботи» Та «чимало зробив» -- і квит. Або: «один чоловік дістав поранення». Чи не про-
«Одного чоловіка поранено»? така чудасія: «суд відмовив у збудженні (замість «у порутпенні») спра-
а, в
ви» - з ласки несумлінних мовців дістала 1 юристів еротика! у мовну практику правників увійшов
неоковирний вираз: «ці дії собою
ЗМІННА
потягнуть за відПОВІДаЛьЬНІСТЬ». А все від не-користуватися довідковою літературюю У пріснопам ятн часи колиаж вуха боліти від закликів до зближення мов 1 народів, у російсько-українських словниках науковці часто були змушені
на перше місце ставити кальку з ро- СаанськОої, а вже лалі пугтоме українське
пої ПОЛЯХ
ник до російського «привлечь» у розумінні «потащить», а в нашому контексті ( «вьІЗВать чТтОо-л. как последствиєе») має бути «спричинити (що)», «спричинитися (призвести) до чого». Тобто наведена напочатку Фраза мала б звучати так: «ці дії призведуть до відповідальності» | доста ою відпоВІДальніСтЬ »).
Так само плутають значення російських «Обтвлекать» | є лакивать» передають одним відповідником «відволікати». Тим часом перше слово
означає «відвертати» (скажімо, «увагу»), а друге таки «відволікати»: мішка. невода тощо
3 ласки репортерів вечори, вистави, конференції, концерти, з'їзди у настільки «ходять», що теж є калькою з російської.
«Вечір пройшов з успіхом» -- ще сяк-так З уж "ться але замість «сьогоЛлні пройшов то чи не краще: «сьогодні відбувся вечір» (концерт, з їзд)
Неточності, лінь думки . І нема цьому почину, і краю немає .
зе -е
За рівнем грамотності й ту дещицю українськомовних видань, котрі шце шаються в океані чужомовної Стихії, зпереваж варто б називати суржикомовною. Суржик -- останній б бастіон українства? «Дожились, як дурні дочита-
лись», -- каже прислів'я. Отаке й читали.
Лли-
Ідеал рідного телебачення -- ДОВГОНОСИкІВ». Принаймні з ек оголошують національною го так, шановні, то Україну ча
меновувати на Дурланд дж -г міс Ук
«Шоу рана йог
рдістю. Кали суже пе рей-цю, де «Верка
крери зам б і- ІСТ ше в
макулат гуру Шевченка "ще Ук та еграчія (б ського. а
ро Р Р . Р Ж ї --3 УЖ ж - еьГХ Я і тів --і Й
кі
тив одно КОВСЬ І д І 2 й Які йо в Чан іч і ст-
ці
Петро ФЕДОТЮК
| СЛІД ДІЯТИ РІШУЧЕ!
У кожному місті пом радах чи адмгєстра-
| ціях Президента слід створити комісії, яю б стежили за ТидА Як виконується Закон про
пОанни бути створені рашенням Пое зидечії д
шлях духовного відродження 2 очовленоія, "9
ко ЦиВіЛІЗОваних відносин. Дотепер 8 У
панську м інших містах Східної України ще ме | про "Є, ЩО там відаєрто ди зль» ожутг чт"?
|тег Донна ж украгчської
Далі так тривати не може, бо може ПРИ"
о ПРА
че Р ч- - і а
раз цього хочу ь вороги України : Роса. Ое- 9 ме потрібно. Живеш в Украї -- поважаі" "|
ГРЧОЄТМСЬКУ мову. Українські зобі "Є
Ді ГО - мат, з це 7 МИСУ ть -оукгабч : пе атеьсуе "та-се-"
Миханло ПУХТЕ, Р и? м. КОЛОМТ |
они й
| | )
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
