«ПРОСВІТА»: 1868—1999 · с. 5сторінка оригіналу ↗
ПРО ЧИСТОТУ КРИНИЦІ ТРЕБА ДБАТИ
Слово Просвіти, №66 за 1999 рік
Відомий педагог Василь Сухомлинський писав: «Мова рідна — то наша чиста криниця». А й справді. Адже, оволодіваючи знаннями з наукових дисциплін рідною мовою, дитина у розкритті своїх здібностей матиме можливості куди більше, аніж при опануванні знаннями чужою. На початок 1999/2000 навчального року в області функціонує 566 шкіл, з яких українськомовних 428 (75,6 %). Поступовий перехід на державну мову навчання відбувається в 86 школах (15,2 %). Як передбачено обласною програмою розвитку української мови, перехід на українську мову навчання має бути завершено до 2001 року. Щорічно зростає кількість дітей, які виховуються та навчаються українською мовою. Так, у 1999 році таких дітей у дошкільних закладах області — 26 064, що становить 82,7 відсотка. У школах області 132 595 учнів, що становить 72, 3 відсотка. Це більше ніж минулого року на 0,9 та 1,1 відсотка відповідно. Протягом семи років на теренах Херсонщини активно працює дитяча літературно-мистецька лабораторія «Чиста криниця», яка допомагає обдарованим дітям розкрити свої літературні, музичні та вокальні здібності за новими формами навчання при поглибленому вивченні української мови та літератури. З радістю діти Таврії зустріли вихід чергових номерів альманаху дитячої та юнацької творчості «Чиста криниця» і чудового дитячого журналу-іграшки «Ірина». Просвітяни області, окрім культурномасових заходів з пропаганди державної мови, проводять велику роботу щодо розвитку українського книгодрукування. Протягом року побачили світ літературно-художні, поетично-музичні та історично-документальні видання, серед яких і багаторічна праця просвітян Бериславського району — збірник історично-документальних досліджень «Нариси з історії Бериславщини». Відповідно до доручення Кабінету Міністрів України від 12.10.99 № 2028/34 на виконання Указу Президента України від 06.11.97 № 1241 «Про День української писемності та мови» з 2 по 9 листопада в області проходив тиждень української мови. 4 листопада про хід тижня йшлося в радіоінтерв’ю з І. Лопушинським, за ініціативою якого досягнуто домовленості про започаткування на обласному телебаченні передачі «Україна: від мови до нації» та радіоуроків української мови «Шануймо рідне слово». Проте слід зазначити, що виконання протягом 1999 року Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.97 р. № 998 «Про затвердження комплексних заходів щодо всебічного розвитку і функціонування української мови», як і раніше, зазнає певних труднощів. У роботі ректорів вищих навчальних закладів області щодо впровадження української мови є серйозні недоліки, спричинені як об’єктивними, так і суб’єктивними обставинами. На сьогодні, за офіційною статистикою, українською мовою навчається лише 42,7 відсотка студентів державних вузів області (Україна — 56,9). Найгірший стан справ у технічному університеті, де кількість студентських груп, що вчаться українською, за визначенням всеукраїнського «круглого столу» «Державна мова і вища школа в сучасній Україні» (квітень, 1999), дорівнювала й дорівнює нулеві. У Херсонському аграрному університеті державну мову викладання впроваджують лише протягом останніх двох років. Незадовільний стан склався у вищих навчальних закладах області з комплектацією бібліотек українськомовною літературою. Так, лише 7 відсотків книжок бібліотеки технічного і 8 відсотків бібліотеки аграрного університетів — українською мовою. Серед викладачів окремих вищих навчальних закладів спостерігається вичікування можливих змін щодо запровадження української мови, небажання опанувати державну мову, зрештою — супротив цій справі. На противагу їм 94 відсотки студентів вузів свого часу склали вступні іспити українською мовою, понад 80 відсотків з них при опитуванні виявляють бажання вчитися українською мовою. Тривожність ситуації підтверджує той факт, що з 1 січня 2000 року відповідно до Закону України про мови вищі навчальні заклади повинні будуть повністю перейти на державну мову роботи. Особливо важка ситуація складається у вузах недержавної форми власності,
кількість яких стрімко продовжує зростати, тим самим ще відчутніше зменшуючи питому частку українськомовного навчання у вузах. 20 серпня 1999 року, попри всілякі протидії херсонських обласних організацій Всеукраїнського товариства «Просвіта», «Молода Просвіта», ХОКМО, Управління у справах національностей, міграції та релігій Херсонської обласної державної адміністрації, голови облдержадміністрації та ін., сесія Херсонської міської ради ухвалила протизаконне рішення за № 132 «Про використання поряд з українською російської мови в роботі Херсонської міської ради та в організаційних оголошеннях її виконавчих органів». Такі дії було оскаржено Управлінням у справах національностей, міграції та релігій облдержадміністрації прокуророві Суворовського району м. Херсона. Проте необхідного реагування з боку прокуратури немає. Нині звернення Управління з цього питання перебуває на розгляді прокурора області. Більшість працівників державних установ, особливо обласного рівня, органів місцевого самоврядування міст Херсона, Нової Каховки, Генічеська спілкуються російською мовою. В області і далі є випадки прийняття на роботу та атестації державних службовців, які практично не володіють ні усним, ні писемним українським мовленням. Переважна більшість організацій автотранспорту, побутового облуговування, зв’язку, торгівлі, комунального господарства області працюють у російськомовному режимі. Усунення цих та інших недоліків, на нашу думку, повинно перебувати під персонально відповідальним контролем працівників облдержадміністрацій, райдержадміністрацій, міськвиконкомів та при широкому висвітленні покарання порушників чинного законодавства.
Олег ОЛЕКСЮК, голова Херсонської обласної організації «Молода Просвіта»
Іван ЛОПУШИНСЬКИЙ, заступник голови Управління у справах національностей, міграції та релігій Херсонської облдержадміністрації
У Вишнівці на Збаражчині з ініціативи голови правління селищного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Сергія Кубацького при активній допомозі просвітян і членів братства ОУН-УПА (станичний Михайло Дідик) на колишньому римокатолицькому цвинтарі — місці масових захоронень енкаведистами загиблих у боях з більшовицькими зайдами, розстріляних карателями НКВД-НКДБ вояків УПА і підпільників ОУН, насипано високу могилу, на вершині якої трьохраменний дубовий хрест. На хресті червоно-чорна таблиця з написом «Вічна пам’ять і слава героям-жертвам комуністичного терору». На цвинтарі поховано понад 160 осіб, із них вдалося встановити прізвища 52 патріотів. На жалібне віче-реквієм зібралося майже 500 мешканців селища і сусідніх сіл, гостей із райцентру, Тернополя, Львова та інших місцевостей. Віче відкрив вступним словом Сергій Кубацький. Він докладно розповів про участь односельців у боротьбі з червоними окупантами, їх вагомий внесок у визвольні змагання українського народу за волю і незалежність України, назвав прізвища патріотів. Могилу освятили отці-мітрати Роман Сливка (Збараж) і Паладій Ляликевич (Вишнівець) спільно з п’ятьма священиками УПЦ Київського Патріархату.
Тарас ЧЕПІГА, м. Тернопіль
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
