ПОЕЗІЇ ВОЄННИХ ЛІТ · с. 8сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «Олесь ГОНЧАР», с. 7
Продовження. Початок на с. 7
Слово Просвіти, №70 за 2000 рік
* * * У муках, у битвах я, серцем вразливий, Цілий усесвіт збагнув. Тому ходжу по землі юродивим, Клену-проклинаю війну. Безглуздя її проклинаю велике, Лють геростратів нового часу. Утікши з полону, на зелені вічній Я, босий апостол, телят пасу. Годі! Втомивсь од кривавої праці! Знову блакитним замилуюсь днем! Декламую в степу Горація. Читаю телятам: carpe diem*.
1943
* * * Рокочуть дніпровські пороги, Шовкові співають трави: Не завжди ми падали в ноги Покірно, мов пси лягаві.
Не завжди нас зневажали І правили нами кретини. А тепер ішаками стали Горді сини України!
1943
МАРІННЯ
Це було десь — Байдужі пожежі, ніч, канонада. Доблесть, як епос. І зрада. І ліс, просякнутий кулями ввесь. Це було десь. Шмигнули в деревах чужі силуети, Блиснуло, свиснуло вістря багнета. А клич, мов ракета, звивавсь до небес. Це було десь. Ревла, стугоніла смертельна темрява. Де впала зоря — народилася слава В здриганні осяяних рідних берез. Це було десь.
7 січня 1943 р.
* Горацій: лови мить (лат)
ІТИМУ Я ЦЬКОВАНИЙ...
Друзі були — розбрелися по світу, Сили були — по фронтах розгубив. Кров’ю й моєю ці ниви полито, Та, мабуть, мені не діждатися жнив.
Ітиму я цькований, йтиму осміяний, Не в силі нічого забути, зректись. Даремно чужими вітрами обвіяний, Все вірний тому, у що вірив колись.
1943
МІЙ ДУХ БУНТАРСЬКИЙ...
Скажи, яку, Іудо, плату За голову мою береш, За скільки мічених, проклятих Срібляників ти продаєш
Моє життя твоїм хазяям У боягузливім листі? Щоби у терені засяяв Я розіп’ятий на хресті!
Я знав війну, не знав я миру, За праведні мої слова Хай, може, ляже під сокиру Моя чубата голова.
Її, оцінену в металі, Сьогодні, може, до стовпа В кривавому вогкім підвалі Штандартен-фюрер відруба.
Але обдуреними будуть Тобою тішені купці. Хіба ти поведеш до суду Нескорені думки мої?
Я вольним був, таким і буду, Однаковим у всі часи. Мій дух бунтарський, ти, Іудо, Із тілом їм не продаси!
1943
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
