Емблема «Просвіта»Prosvita.DigitalWiedza · Ludzie · Przyszłość
← Archiwum «Slovo Prosvity»

Слово Просвіти, №32 за 1997 рік

16 s. · 16 wpisów · PDF w Wikimedia Commons ↗ · CC BY 4.0

Tekst wyodrębniono z PDF i automatycznie podzielono na materiały. Granice części materiałów nie zostały sprawdzone redakcyjnie: jeden wpis może zawierać kilka materiałów, tylko część jednego lub blok serwisowy (np. ogłoszenie o prenumeracie). Źródłem pierwotnym jest strona gazety w PDF.

Strona · s. 1strona oryginału ↗
А-РОЕ ітаде То РОР и -г ГАЗЕТА ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ТОВАРИСТВА «ПРОСВІТА» ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА СВОЯ ХАТА ЧИ СОЦІАЛІСТИЧНО- КОМУНІСТИЧНА КОМУНАЛКА Наші державт достойники вельми полюбляють вибиратися в закордонні поїздки за рахунок держави. І їздять вони за «бугор» не лише на людей подивитись й ді б показати, ай переймати в урядів найрозвиненіших зе Уграїн досвід державотворення. Нещодавно й мені також довелося побувати у Франції, Німеччині та Словаччині. Тільки їхав я туди не з жиру, а за позичені гроші в якості гастарбайтера від культури. Бо за 54 роки життя так і ненавчився ні красти, ні торгувати. Я співав французам, німцям 1 словакам українських тужливих пісень, а заодно й придивлявся до їхнього життя, порівнював його з нашим і все намагався збагнути, чим же вони ліпші від нас. Чому в них усього аж забагато, авнас нічого немає? Чому їхні країни схожі на казкові палаци, а наша - на вдовину розвалюху? невже вони працьовиті за українців, розумніші, талановитіші ? Ні. Вродливіші? Наші дівчата в порівнянні з їхніми Рой одну справжні красуні. Го, може, земля в них родючіша? Де там. Гітлер недарма український чорнода до до Німеччини вивозити. Бо нашу землю хоч 2 РОДИ нах. ліЄ замість масла намащуй, а їхня -- куди не глянь, 87 а та глина. | гриля пті зрозумів у чому суть: всі вони, і французи, німц навіть словаки, наші недавні брати по спільному кому ярму, сприймають державу, як власну у своїй хаті, як сказав наш Великий Кобзар, 1 п . і сила, і воля. Із своєї хати не крастимеш. Від ій фаї , що у Львові, п'ємонті української національної о адеї, 80 відсотків капіталу не в руках людей, які вважають Україну власною хатою, їжачиться волосся. А що тоді говорити про Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк? Наш Президент заявив якось, що в нас українська національна ідея не спрацювала. А що він зробив для того, щоб вона спрацювала? Відремонтував палац «Україна» та приміщення Київської філармонії, вивісив тризуба на порталі Київського залізничного вокзалу та будинку уряду. Все це дуже добре, але воно має, образно кажучи, прикладне значення. Японці починали відбудову своєї економіки з відбудови приниженої орди . ОвицЕ «й "о - я-ій ще о ій зон Р ан БА ЕЕ б '(ЩСЄ ЛЮТИЙ, Ч.2 (32) 1997 РОКУ ЗАПРОШУЄМО НА ЗАБАВУ ДО УКРАЇНСЬКОГО ДОМУ Окремо хочеться запропонувати до уваги читачів «Слова Просвіти» думку господині «Українського дому» Лариси ХОРОЛЕЦЬ щодо 1деї відродження Українськихт вечорниць як синтезу традиційних та сучасних молодфіжних розваг -- Ми радо вітаємо молодь та тнь України в Українському домі! Тішусь г пишаюсь тим, що перша неформальні вечорниці-забави відбуваються саме тлд нашим дахом. Вірю -- розпочато добру традицію. Оскільки початок припадає на перший день Нового року за старим стилем -- один зтрьохг дивовижних празників, вдумаймося вглибинну суть такого явища, як народне свято; взідчуйимо цого живодайну силу Невмирущість народної традиції вже в тому, що у нашої молоді є прагнення до її продовження, до її оновлення і поглиблення. Це сєтідгрунтям до нашого самозбереження: відкинувши все неживе та штучне, очистившись від конпонктурщини та шаблонності, ми передамо прийдешнім поколінням скарби предків Чудово, що тут присутня молодь з різних регіонів: молодь студентська, робітпнича, творча -- будівничі нової України Дай, Боже, вам сили! Дай, Боже, вам тертіння! Дай, Боже, вам пошуку, дерзань, перемог! Щасти вам, мої дорогі! До наступних вечорниць! (Продовження розмови на стор. 1/1) патріотичних організацій Всеукраїнське товариство Шевченка, Народний рух України, Конгрес укроїнської інтелігения об'єднання ветеранів, очопювоне акодеміком горем Ох увським. Симаолі: 1200 ге , / . - і ї | П.А Де демократів перебрати в Україні владу а сво! руки, взяли умокстьо га" - ЧА М Г ТАТ Сід Й вГгетуітиюом Із усіх ОБблОстоем ! регіонів держави оОпизЗькоО 300 ІСТмМ пред ПОМ А порти, громадських о0 єднані ппорчих СПІЛОК | і 1 ЇМ Ідемо до виборів, усього рік відділяє нас од оере ня 1999-го. Гевже ері червонітимемо перед світом за новообраний червоний порламемт, яким ж 3. АКОТ довів свою неспроможність ве сти народ шпяхетними стє жкамис Р! Ре ДО СКОЗать учасники Всеукраїнського установчого віча виборчого об єднання «Рух ці ін, разом», яке наразі Зініціюпали у правом долучення до спілки інШшИХ НАМ! РАМА Пр І(СНІТОю іме" тії! | рам Г) М: веукропим -кс . народне зібрання в Стінох Національної опери віДОУПОСЯ 22 січня, адже соме а цьо дня 1918 року бупо проголошено Українську Нородну Рех БА АНА, о 1У1У об'єднання бСіх укроОїнських зомель у єдині Україно ьКкІЙ Держав! У рОООПп вІЧО фактично дапо є( тарі порі двибоОрнчім кампони "и задеклорувого ! імірмо нОЦІОМИ і ь4 (Закінчення на стор Пам сни 2)|
Strona · s. 2strona oryginału ↗
4 | (Продовження. Поч. на стор. 1 Благословили високе народне зібрання на плідну працю Патріарх Київський | всієї Руси-України Філарет і єпископ Київський та Вишгородський Укроїнської Греко-Котопицької Церкви Михайло Колтун. Побажання успіху й порозуміння надійшли но адресу учасників вічо від | Президента України Леоніда Кучми |зачитав голова президен: тської Адміністрації, він же й лідер об єднання «Ново Укроїна» Євген Кушнарьов), голови Київської міської державної адміністрації Олександра Омельченка, Надзвичайного ! Повноважного Посла Укроїни у Словаччині Дмитра Павличка, представників української діаспори Анатолія Лисого та Аскольда Лозинського... Гопова КУЇну Їван Драч у вступному слові окреслив мету зіброння досить лаконічно мусимо виробити спільну угоду про співпрацю, інакше можемо запишитися заручниками української безвиході Зупинився ведучий віча й на уроках історії, ногадавши про те, що «романтизму з нас ще довго ніхто не виб'є», тож «не поспішаймо ділити Укроїну, поки її не вибудуволи». Голово фракції парламенту «Конституційний центр», заступник голови Народно-демократичної партії Михайло Сирота спроведливо відзначив, що «сьогодні попітичний «водорозділ» в Укроїні як ніколи чіткий -- по один бік ті, хто виступоє зо державу, по інший -- хто проти неї». Основну доповідь виголосив на вічі акодемік НАН України Ярослав Яцків. Вітаючи присутніх зі святом Злуки, яке й досі чомусь не є в Україні державним, доповідоч дог р ВЕ ні т 11 - - ен ння РР ШИ Р ЕР ни ні ши 0 оте ода зт Р ЕР Р А ЕЕ 1 2 Р ЕР Р ння УКРАЇ А - РЕРЖ ВА 9 АЦЯОЧІ АЛЬО А | т. ні ней я -- А ЕР ЕЙ они п нн Р ж о 0 ДИ 091 нин 090909 ВИБОРИ--98: НА КІН ІСТОРІЇ ЗНОВУ ВИСТУПАЄ ЄДНІСТЬ? нагодав усім, що «ЇУ Універсал Центральної Ради перетворив був укроїнську мрію В поліТИЧНУ реоольність», 0 укроїтнці перемшти «ЗІ СТОНУ нетісторичної нації в націю держав на жаль, здобуте через чвари и відсутність єдності не рвдопось утримати, и понині «уроки минулого суспільством, МОГО елІТОЮ ПОГОНО ЗОСВОСНІ Маси тоді виявилися ш не ГОТОВИМИ ДО СОМОСТІЙНОГО національного життя, 0 Проводирі Замість сднання навколо спіЛЬНО! Мети ВДОВОЛИСЯ ДО взаємозвинувачень Вірус демораолпізаци та апатії всеширше охоплює наше суспільство, а реалії сьогодення такі, що без вожкої праці досягти нічого неможливо не вистачає Сьогодні? - Правди НО ВСІХ рівнях ВвЛОДдИ ! суспільство Кожен СВІДОМИЙ громадянин мусить іти туди, де можна прине: сти більше користі народові Настав збирати каміння Й будувати наші спіЛЬНИЙ Дім Почесний голова УРГІ Михайло Горинь нагадав усім про недовні події, якіВжЖестопи історією, -- Організацію Ланцюгоа Злуки між Києвом і Львовом 1990 року Голова НРУ В'ячеслав Чорновіл визначив формулу єдності націонап демократів наступним чином: єдино виборча платформа -- ЄДИНИЙ СПИСОК КОНДИДОАТІВ Єдино фракція в парпоменті -- після виборів єдино політична організація. За висновками об'єктивних дослідників, | ці дані навів промовець, «СВІДОМИЙ електорат національно-демократичних сил сьогодні стоновить 23--25 відсотків виборців. Гри роз'єднанні зусиль на кілька списків або на кілька кандидатів в одному окрузі цей покозник може зменшитися на добрих 10 відсотків Але об'єднавши всіх націонал-демокротів 1 добре разом попрацювавши, можно збільшити кількість прихильників ВІДСОТКІВ НО 5-10 Це ще не перемога, але вже контрольний покет депутатських місць, ЯКИЙ разом |з лібералами, соціап-демократоми та незалежними демократами-некомуністами може скласти більше половини депутатського корпусу майбутньої Верховної Ради» Академік ігор Юхновський закликав використовувати для виходу з економічної кризи, яка підірвало довіру громадян у можпивості держави, єдино надійне джерело - внутрішні інвестиції. Народні гроші повинні! піти в українські бонки, але люди повинн! повірити їм. Маємо внутрішній запас потужностей, який треба використати. Іноземні ж інвестиції нині більше вигідні тим, хто інвестує, ніж нашій держові. Голова Всеукраїнської «Просвіти» Пав- ну» Та Чого нам ЧОС по Мовчан ногодов, що в кожній країні ОКОНОМІКО МОЄ СВОЮ національну рілософію - укроїнському ж суспільстві націонапьна СВІДОМІСТЬ більшог и громадян атрофована Замість КОМУНІСТИЧНОЇ ІДЄеОПОГІЇ Україні НОВ "зують нині пропоганду не впостивих ном СОЦцІОЛЬНИХ ТО естетичних заосад Міфотворість триває, право на запит узурпували КОМУНІСТИ |кКкОжУТЬ, ЩО В УСЬОМУ ВИННІ самостиники Вихід с«Ддиним вивести Україну В цивіПІЗОВаниИиИй СВІТ МОЖе ТІЛЬКИ потріОотична, ВІДНО СВОЄМУ НОРОДОВІ ВПОДО Леонід Кравчук від імені очолюваної ним гГООМОДСЬКОЇ організації «Порозуміння» 107 явив, що ВОНО ГОТОВО ДО об'єднання Голова Демократичної парти Укроїни Володимир Яворів ький закликав «пІДВесСтИи риску ПІДШОМОНСТВОМ Про ЄДНІСТЬ, ТІ потрібно негайно вВтіЛлЮюВвати в життя НІЧОГО» бо ДіпИТИ НОМ «Усе. що зопочотковане у ЦІЙ 30Лі, Приречене на перемогу! упевненим т Меморіалу» Лесь Танюк голова Тож рухаймось до мети разом! «Хворим» на комунізм нє міСЦе серед нос» Котегоризм Віталія карпе нка, редактора «Вечірнього Києва», гадаємо, теж прислужиться загальній справі, оскільки виступаючий нопопегливо вимагав «накласти мораторій на взаємозвинувачення и пубпічі у критику в колі ноціонап-демокротів, виборчий блок має виступати монолітом.. На тп! пошуку стратегічних партнерів у Росії, США чи Їзратлі впада в Україні повинна насамперед дбати про стратегічне партнерство з нн НН ан ЕНЕР е- Клово Й яю голи о ЕЕ и, - - с- українським народомі» Підтримали Ідею створення Всеукраїнського виборчого об'єднання «Рух - ми знову разом», висловили сво! міркування, пропозиції, зауваги академік НІАНІ Укроїми Ріктор Бар'яхтар, «апен-'кореспондент НАН України Мойсей Шейкман, голова Асоціації демократичного розвитку То -омоврядування С ері й Конєв, голова Полтавської «Прос Вти» Микола заступник ГОЛОВИ Меджлісу крим! ькотаторського нороду Рефот Чубаров, ВІДОМИМ ЄКОНОМІСТ, ЗОСТУПНИК детніе1с17 Руху, профес ор Володимир Черняк, зоступник міни тра з питань КМОПОЛІ 1 СІРА ї Лілія Григорович та інші Мчасниками вВвІіІЧа ухвапено документів, обрано керівництво ми робочі оргони всеукрОїнського виборчого об'єднання С півгоповами Ииого Стали |авпо Мовчан, іван Драч, В'ячеслав Чорновіл, ор КОхновський, головою секретаріату РБ'ячеспав Коваль Обрано раду об'єднання Спід сподіватися, що до новоствореної організації допучаться, й інші якщо їм не байдужа доля України, її завтрашній щоспивий день. Об'єднання бо твориться з єдиною метою - для перемогти Нашональної Ідеї, пише вона гарантує входження України в ноОродів ВвоОЛльЬне копо як рівно: серед В єдності наша сипа Разом КА переможемо! Кульчинський, низку рівних з з Того но Софіївському майдані відбувся мітинг. Промовляпи до громади Н'ячеслав Чорновіл, іван Плющ, Олександр Лавринович, Олена Бондаренко, Іван Заєць, Борис Кожин, Опесь Шевченко, Георгій Петрук-Попик та інші Отже, передвибор'! кампанія стартувала Не прогадаймоберімо гіДнИХ, ЄДНІСТЬ наша горонтує успіх Пам'ятаймо про це жо дня В.Г. | (Продовження. Поч. на - стор. І військовою поразкою національної гордості народу. Нам треба було також починати з відбудови знищеної царизмом та більшовизмом національної гідності та гордості. Чесно й правдиво сказати нашим людям, що вони не хохли і не малороси, ніколи не ходили в «менших братах» ані росіян, ані ПОЛЯКІВ. Витоки історії українського народу не в ХУ столітті, як це прагнули доказати нам І СВІТОВІ ОІЛЬШОВИЦЬКІ псевдоісторики, і навіть не в часах Київської Русі. Вони сягають кількох тисячоліть, Про це знає цілий світ, лише не ми, українці. Нам не вільно було знати, що ми прямі нащадки легендарних аріїв, які звідси, з берегів Дніпра та Диїстра понесли в Європу, Азпо та АФфрику світло Добра, Правди, Справедливості, Освіти, Науки. І це аріянське СВІТЛО там сяє до сьогодтій Лише на берегах Днапраї Діпстра з вини царизму та більшовизму як панувала непроглядна тьма єгипетська, так і паїує Кіам не вільно знати, що держави прапор наш і герб не петлюрівські й не бандерівські -- їх високо піднесли над святими Київськими горами наши пра" пращури-арії ще п'ять тисячоміть тому Нам не вільно було знати, що САПІ- СКРИТ, найдайпніша, найзагадкотиша мова, з якої відбрунькувалися більш єть нинішніх індоєвропейських мов, містить у собі біля 600 слів, які або ж повністю збігаються з сучасними українськими словами, або ж мають спільні смислові корені. Отже, українській мові, об яку так цинічно витирають ноги нардепи Марченко та Моісеєнко, не кілька сотень, а щонайменше п'ять тисяч років. Українська мова була державною 1 за часів грізного володаря київсько-гунської держави Атилли, і зачасів київських князів, і зачасівгетьманів Богдана Хмель- виборах до найвищих ешелонів влади найбільш достойних синів 1 дочок наших, совість яких не заплямована комуністичним минулим та співробітництвом з репресивними ортанами. Тих, яких не можна кутіити ни королівськими зарплатами, Ні міністерськими портфелями, ні графськими дачами та квартирами І ці новообрані патріоти-депутати мають зробити все від них залежне, щоб запрацювала врешті решт на повну СВОЯ ХАТА ЧИ СОЦІАЛІСТИЧНО- КОМУНІСТИЧНА КОМУНАЛКА ницького та Івана Мазепи. Я бачу, як Марченко з Моісеєнком тронічно посміхаються, Нервірите, товариши «вірні ленінці»? Почитайте наукову розвідку Ю. Канигіна «Путь ариев, Украйна в духовной историм человечества» (КИїВ, 1995) З нет ви дізнаєтесь, що ім'я нашого народу навічно викарбуване на скрижалях найбільшої кийги людства «ВіІбли». 1 СОЇ що ця спяга имга, попри потути пашої диявольської україській державі воїстит) сіМтТАлЄ Й парти, пророкує велике майбутиє Що ж можемо ми, рядові виоОорці, паблизити це велике ї робити, аби спітло майбутиє? Вибрати на чергових потужність 10-та стаття нашої Консти: туції. Бо в країнах, які я пощодавно відвідав, рідна мова - святая святих 1 для Президента, 1 для прибиральниці, основа добробуту й могутності хержави. В цих кранах парламентарі, пе відмІНУ ВІД цаших, не мають права ро МоОвВляЯтиИ В стниах парламенту В цих країнах не можна писати на крамниці, що вона «шоп» чи «су пермартаке «чужою мМмОпоОїО кот», Якіцо ж власник зважиться ь | М Рч написати товженадрутиї! день міецева плада краминиціо пого акриє ся В цих країнах не можна зони куватис умаціональної валюти, мавп якіцо вома ХО СВІТОВИХ п чомусь не дотягу: стандартів. У цих країнах закон забороняє видавати державні газети чужою мовою й проголошгувати в них антидержавні гасла У цих країнах у школах звучить виклмючно рідна мова, навіть якщо там виховуються діти чужинців У цих країнах кіно, радіо, телебачення, театр послутовуються лише рідною мовою. А у Франци за кожне вжите в засобах масової інформації іноземне слово з винуватця стягують штраф ) розмірі до десяти тисяч доларів у цих країнах армія, полщія, органи безпеки у своїй повсякденній роботі користуються лише рідною мовою | це не печерний буржуазний націоналізм, як намагаються переконаги нас комутасти. Це нагальна вимога життя. Бо у свої хаті повинні ОУТИ СВОЇ | ПОЛЯ ії сила, інакше хата пере- правда твориться в соціалмістично-комутаєтичну комуналку. А ми вже це проходили То ж, дорогі мо! краяни, сини і дочки храти-Оратани-України! Якщо ми хочемо жити по-людськи, мусємнмо сказа пи нанаступних виборах Симоненкам- Мар- «зась»! А «3енкам МІоісеєнкам ноВвОо- орорані патріоти-депутати мають зреюм МА українською Мк ти все пих залежне, щоб Україна оула Німеччина є німецького а Франція фрранцу ко Слава Україні! Микола ЛИТВИМ
Strona · s. 3strona oryginału ↗
79 січня | пороку п БА ТИН Кк У Педагогічного жузею в Києві, де засідала Українська Ценгра чена Рада шролунали пеличні слова Четвертого Універсалу Пиароде України! Твоєю силою, волею, словом стала на "Землі Українська вільна Народна Республіка Знайомлячись з архівними документами Центральної Ради що недавно видаш завдяки самовідданій праці наших істориків та аржховістів розУМИІ ш яким но прос гим 1 тернистим був шлях Цен ре льної Ради ДО цього історичного римення Створена 20 березня 1917 року групою української національно свІДОМО! ІНТеЛІГенНЦцІЇ Як київська громадська організація, Центральна Рада за короткий час переросла в птощіатора 1 активного чинни - ка віДНОВЛення Української державності В умовах воєнних діти, деструктивного розви тку революційних процесів, політичної та саціальної кризи це боуло завдання колосальної ваги Як не прикро сьогодні констатувати, керманичі молодої Української держави, будучи безмежно відданими справі національного відродження України, не мали досвіду державотворення, визначення політичних і сошальних орієнтирів. Тому з позицій сьогодення діяльність Центральної Ради не може мати однозначних оцінок Об єктивно можна гверджувати одне Центральна Рада вис-пила лідером розгортання національног Ж оаного руху в Україт, завдяки чому на політичній карті Європи з'явилась нова держава Півтора рядки друкованого тексту "Однин Українська Пародна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою україиського народу -- ВмІСТИЛИ констатацію кракту, який для кількох поколінь найкращих синів України був жаданою, але недосяжною мрією Четвертий Універсал Центральної Ради перетворив цю мрію в політичну реальність, перевів українське питання з площини суспіЛЬНО-ПОЛІГИЧНИХ ІДей у ПЛОЩИНУ нацонально-державного будівництва. Завдяки Четвертому Універсалові ДІЯЛЬНІСТЬ Центральної Ради якщо й не визначила шиком повістю розвиток української історі ХХ століття, то, у всякому разі, позначила ИОгОо генеральний напря м -- мМмтвердження державності, складний перехід укратиців 13 ння - тв стану неїсторичної нації у націю дерокайи у Я Онехотів пи ретаорювати свій виступ у гучний панегірик Центральнши Раді, оскільки, по-перше, як уже було сказано пище, 1! діяльність не була є галонною, а по-друге, я далеким від бажання нажити політичний капгитал на демагогії та спекуляціях історичпим минулим Кажу про Центральну Раду та п Ушперсал не тільки тому, що сьогодні до цього амушує календарний збіг дат, але й ГОМУ, ЩО б ДІЯЛЬНОСТІ Цен гральної Ради 1 нинштих політичних реаліях бачу чимало спільного А звідси й висновок, що значення га уроки минулого нашим суспільством, мого елітою погано засвоєці і слабо осмислені В чому ж полягало аначення Четвертого Унштерсалу?" Пасамперед це була морально-політична перемога над Російського імперією, у складі якої більшість Українців перебували понад два а половиною століття, але так і не стали ти рідними дітьми Революційна зміна влади в Росії а самодержавної на демокрагичну, а потім і радянську, не привела до розв'язання української проблеми Вирішити могло тільки створення власної національної держави ШПроголошенням Четвертого Універсалу Центральна Рада засвідчила, що українці - - державним народ, який навчився демонструвати політичну волю. Принагідно відзначу, що Четвертий Універсал не просто відхиляв чужу державншсть, алей принципи, на яких будувалася влада в Росії, -- насильство, диктатуру, терор, які одразу ж взяли на озброєння більшовики. Центральна Рада оголосила про орієнтацію на демократичні засади влади Тепер про другу перемогу Цю перемогу діячі Центральної Ради адобули над самими собою Від кирило-мефодіївців через Драгоманова ії до Грушевського український рух розвивався під гаслами федералізму 1 автономи Основою цих гасел була ідея досягнення компромісу між російськими 1 українськими 'нтересами, що ї знайшло своє втілення в перших трьох Універсалах Але історія довела, що ростиська сторона ніколи не хотіла реального збалансування цих пітересів, а українська -- ніяк не насмілювалась вийти за межі окресленої парадигми. Логіка розвитку революці привела діНЯчВ Центральної Ради до зречення тих ідеалів, на яких вони були виховані. З проголошенням Четвертого Універсалу ідея незалежної самостійної Української держави стала магістральним гаслом українського руху, яке підхопили всі українські політичні течії Коли ж ми говоримо про уроки Центральної Ради, то повинні звертати увагу на прорахунки помилки й лідерів Спромігшись заманіфестувати самостійність України, вони виявилися не готовими до реального дер- з - - ЦЕНТРАЛЬНА РАДА: ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ТА УРОКИ жавного будівництва Україшоська еліта, яка складалася перепаноно «1 письмейникій, журналістів, учених, не мали ДОСВІДУ Та павичок державотворчої діяльнос г У СПОІЙ переважній більшості вона сповідувала мародницьку, а не державницьку пдеологію "Та МІСЦЯХ Не бу ло створено органи державного апарату, не було сстрормовано національну армію, Соціальто-економічне законодавство Центральної Ради мало утопічний, соціалістичний характер. Особливо яскраво це виявилось У вирішенні аграрної проолеми мерелп соціа лі за ЦИО землі, ЛліІКФІ ДЯацію прива го пої власності на землю. Цим непродуманим рішенням Центральна Рада позбавила себе підтримки значної частини найвпливовишого на селі заможного селянства Говорячи про промахи еліти, не можна обминути те, що и українські народні маси виявились непідготовленими до самостійного національно-державного життя, Процес творення державної нації відставав в Україні від аналогічних процесів в інших європейських країнах Політична, громадська культура були слабо розвиненими В переломні моментиїсторії якийсь вірус деморалізації та апатії охоплював українське суспільство, Иому не вистачало волі до боротьби, твердості поступу та віри в перемогу, а його поводирі замість єднання вдавались до взаємних звинувачень. Перелічені негативні риси (непослідовність та зволікання уряду з реформами, некомпетентність еліти, пасивність широких верств населення) спостерігаємо 1 сьогодні Але чи є вони нашою іманентною ознакою, від якої не вдасться позбавитися ніколи? Душа і розум відмовляються вІрити цьому. Я сподіваюсь, що нам вистачить мужності скористатись своїм розумом, щоб, без створення міфів, засвоїти уроки історичного минулого, взяти з нашої історії все позитивне, наповнити ним українську національну ідею і не дати сьогодні зупинитися процесові державотворення. На мою думку, уроки Української Центральної Ради, Гетьманства і Директорії дать нам чіткі орієнтири поступу до створення Української держави європейського зразка. Це насамперед -- приватна власність на землю 1 засоби виробництва, -- розумні за розмірами податки на потреби держави, передовсім на розвиток освіти, культури, науки, охорони здоров'я та оборони, -- висококваліфікований, організований та розумно обмежений за кількістю державний апарат усіх рівнів, не для власної наживи чи репреєти,адля підтримки державницьких починань ПИ ИННИИИИИ НИ РА-пост ня - УМ ідомо: є ДІ ржава мусить бОУТИ І ВІЙСЬКО, ГОТОВО пт захистити. Для цього воно повинне бути силь "- ./ о ним. Сила ж армії має два виміри зброя і дух, Зі зброєю, здається, все ясго, аось що таке той певидимий дух, Оєз ЯКОГО роя сама по собі мало чого варта і Про нього давайте ії поміркуємо Говорячи про дух, я маю на увазі іпдейші і морально психологічні фактори. Від них залежить багато: або ж ми маємо свідОМУ свого призначення, сильну, боєздатну армію, або ж - деморалізовану, розгублену, дезорієнтовану солдатську й осфідерську маси. У різяних аісторічних, суспільних обставинах буває по-різному. є беруся судити про те, що військові знають краще адже воїи - професіонали, а я ГІЛЬкКИ старший лейтенант запасу І батько рядовогосолдата. який служить за 900 кілометрів ВІД Каровограла Проте є речі загально зрозумілі: армія -- частина суспільства, її ЖИТТЯ відЛи ркалює стан справ у Ді ржаві загалом. Це мовби закон сполучених посудин. Як не можна збудувати комутіом в окремо взятому районі, так само не можна мати ідеальні ЗОоройи Сиоти у знекровлєетии кризами державі. Про це якраз і мова. | Ми сьогодні переживаємо період, яким МОЖІТа зусіма підставами назвати пи ПІОДОмМ смути. Подібні часи вже Оували у ВІТЧИЗНЯНІЙ історії, : завжди ВОНИ ВіІДЗНачалися болісною переоцінкою Шиноєстей, елементами хаосу й пепевноє ті більшої чи меншої ро дгуОленості влади, зажкою зміною ідеологічних ї моральних ОСноб суспільного життя. Гсевизначенисть завтрашнього дия пробу джує пррашональні Чининки СоОПІаЛьНіІ мої уагострюно Гх Я Гим паче, що цьому сприяє безладдя В економіці, а значигть -- падіння ризня яємостя 0 Тьшоєті членів суспільєтва Ми ОпИНИлися мовби на роздоргяєто (1 це майрасх Недарма ж давно сказано: пе дай вам, ПРИРУТУ жити почаси п |м ІТТ! | ети сутяеСнИ ментальни ГЮ) гродянської подини» - Усіма собвкотими слементами піс! мента» зи нена НБУВ одних піна обро Па жаль, амушений констатувати, що стай напізаруйнованої економіки в Україні багато кого з «власть імущих»е цілком олашговує І знову, як це було на початку 1918 року, вірус деморалізації та апатії охоплює широкі верстви населення Для невеликої частки нашого суспільства багатство стало майже єдиним смислом життя Більшість украй змучених нездоланними проблемами життя людей або з солодкою ностальгією згадують минуле, або без найменшого пору - ху душі й тіла чекають -- чи то на манну небесну, щоб без зусиль отримати бажане, чи то на українського Моисея, який і виведе нас до світлого майбутнього. Проте нічого не впаде з неба, 1 ніхто нізвідКкіЛЬ не прийде і ншкуди нас не виведе Тільки ми самі, працюючи кожен на своєму місці, віІДКИНУВШИ ГеєТЬ уст сумніви та вагання, визначивши як головний пріоритет -- побудову для себе, для своїх дітей незалежної Української демократичної процюітаючої дерисави, -- мОоЖемо амінити своє жсиття на краще Кожна історична епоха висуває свої вимоги до національно свідомої інтелігенції -- йти туди, де можна принести найбільше користі своєму народові Широко вживане класичне, але від цього не знецінене -- ХТО, ЯК НЕТИ, І КОЛИ, ЯКЩО НЕ ЗАРАЗ -- це звернення до кожного з нас Без розуму, глибоких знань, порядності, самозречності нашої інтелігенції сьогодні не вийти за кризи. Для української інтелігенції, українського народу прийшов час «збирати каміння », мурувати свій спільний дім -- українську демократичну розвинену державу, державу, яка б знала 1! шанувала минуле свого народу, дбала про його достойне сьогодення та майбутнє Для цього у нас є все: демократично проголошена державність та Конституція, всенародно обраний Президент, повага 1 розуміння світового співтовариства, розумний, талановитий, працьовитий народ. Чого не вистачає? Я сказав би єдиного: правди, правди 1 правди на всіх рівнях влади 1 суспільства. 1997-й -- це 80-річчя заснування Української Центральної Ради, інституції, діяльність якої, не маючи аналогів у новітній історії України, була найвищим злетом українського національно-визвольного руху початку ХХ століття, а її історичним результатом було відновлення Української державності. Закликаю Вас, політичних, культурних, громадських діячів, скористатися цією нагодою для консолідації всіх здорових сил нашого суспільства на благо побудови незалежної Української сильної демократичної держави І хай з новою силою 1 в нових реаліях прозвучать слова, проголошені Четвертим Універсалом: «Народе України! Твоєю силою, волею, словом стала на Землі Українська вільна Пародна Республіка». Слава Україні і 11 народові! Ярослав ЯЦКІВ, академік НАН України ПРО СИЛУ, БЕЗ ЯКОЇ МО гі), ій ми змушені адаптуватися до ЗОВСІМ НОВИХ, НЯ ізвичайно суперечливих обставин, у яких, окрім приємного ( передусім - породжених демократизацією громадянських ( вобод), є чимало й такого, ЧОГО ні сСВІДОМІСТЬ, НІ душа припмати пес хочуть (разючі соціальні конграсти безгрошів'я, занедбаність соціальної сффери, криміналізація суспільства. ) Все, про що мова далі, ма безпосереди вілноШешня до проболеми ідейних 1 мора ІЬЛО ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСНОВ СУЧАаЄНОЇ україшської арми У краша багатонаціональна, права кож НОЇ З ІПаЦІОНаЛЬНОСТІСИ ІДХИЩФеНІ аконодавчо. Кожної -- вт ч йУКраштрєької Хіба можливо було консервувати той не нормальний стан, коли в гаровограді з більш ніж трьох десятків шкіл залишало сятількичоОтири ах краюісьта / У сім ПОВИННО бути добре, бо мії всі в ОДНОМмМУу ЧОВІШ, пезалежно від Того, яка кров тече в жилах. Чорен цей -- Україна, і слава Богу, що в иьому немає національної ворожниєп, зно ПАаАГИ ОДИІХ ПАЦІ СТОСОВНО ІНШИХ У багатонпаціональнши Америці всі п громадяни вважають соє американцями, у боагатонаціоно ть и Франци «рранцу замги: так само й ми як громадяти Украйти можемо вважати себе украшицями ПТ ам дтацочи, збвичанно, кожен про єроіо дашональну приналежаисть, що цілком природно Чис па мий погляд, то бідою україни « малоро ІНСТВО А малоростІетоо - це комплекс пепориоційності, це звичка озпратися спа старшого брата, це холопство, ПРОПОТеУОРАРІНРУ НК ПО ра лек ПОТПО, 1 Ор И Є Й пам ЯТІ Г ПІК) Запитайпте мосієтимчта «ПІІ сахалищя ти хотів би, щоб Росія була БРОЯ МАЛО ЧОГО ВАРТА незалежною державою? Він подивіться здивовано 1 скаже: «А як же інакше"? Шепогано було б ше й Білорусшо шштегру: вати, й Україну...» А запитайте нинишнього кіровоградця, сумчанина чи одесита: ти хотів би, щоб Україша залишалася незалежною державою ? Тут картина вжетнша. Одип, другий, третій почнуть м ятися, а то й злитися: ел що мені дала ота незалежність /» Ось тут - коршь проблеми у сильних, повнокровних, цивілізованих, поважаю: чих себе націй таких сумнівів їе віника Тому вони, зрештою, й живуть краще. Як фіни й поляки (у цьому ще столітті жителі Росїї!), як литовці, латиші й сс- ГОТГЦІ Вони ЗИСНІОТЬ, ЧОГО ХОЧУТЬ розуміють, що є істини непорушні. кожна нація найповишис може реалізувати себе через власну державу Ми були праві КОЛИ пять років тому створювали Збройи Сили Украши, 1 тому ми не повин комплексувати, Українська армія покликана захищати У країшу, тобто СВОЮ, нашу СПІЛЬШУ ЗЄМЛІО, СВІЙ ДІМ, (пою ЛАСрЖаОВу, ДОМІО)КУ КОЖНІЯОГО З ЦаС, паших батьків ї наших дітей. Можна це називати національною ідесто, можиа ПпоатрІотичногю, але суть ЦНІД ТОГО ШС імитшоОється. | це пайпголовитна РАСА ОО ДР ИГА мова україкіської ломи, яка поринтнта ЗОМ ОМА ТИ ПО ДУХ, ШІ моралтьюзго психологічний атмосферу Ал НОТОТМО думати, що лрмия буде силь пою там, де державна влада зайнята сама СО00Ю, своїм збагачентиям де пона ШОМУ ЖУЄТЬСЯ ЩІ ОСНОбВИОО Маси паСеЛлей ня. Держава не має права бути в боргу перед власною армією як перед одиим 13 ОВО ПСТИТтуТі», ягощо, звичайно, попа ши от об єктивно ми всі -- цеалальпіопети хоче існувати далі. Піяка бойова виучка не допоможе війську розгубленому, внутришньо капітульованому, голодному. Дух повинен бути зшертий на матеріальну основу С подівахося, само собою зрозуміло, що для внутришньої відмобі лізованості воїна багато важать 1: прилучення до героїчних сторшок української історії, відчуття себе танкою в довгому ряду поколінь. Кожен із нас мусить мати чітку відповідь на питання: хтоми? Думаю, що пійськовос лужобовці Каровоградського гарнізону мають право розраховувати в плані виховання історією па допомогу місцевої інтелігенції, науковців 1 викладачів вузів, шкіло 25 грудня 1996 року в Кіровограді відбу лася науково-практична конференція «Центральна Україна в добу УНР: 1917--1920 роки». На ни шила розмова про дуже важливий відрізок української історії. Що краще пізнаємо його, то краще зрозуміємо себе нитшшиніх. На ЦЮ конференцію бу ти рапрошені Й військові Було 6 добре, якби армія не пройшла і повз 100-літній ювілей нашого поета - Свгена Малашока, який, між іншим, до смерті з гордістю пазивав себе поручиником арми УНР. Маланюк часто замислювався пад уроками падіння УНР, поразки україської армії в 1915-1920 роках, і нам годилося б прислухатися до його роздумів і виСснОВкКІВ. (Знову Таки, це потрібно для "АС НрААТОПО Х І загалом. потрібне тісне спіпробіттии цтво між людьми військОВИМмИ Й ЦИВІЛЬНИМИ, юкрема пашою інтелігенцією Адже | «Моди ЗВ ЯЗціІ.. Вірю, що ми ше зуміємо привітати одіпі одного 13 30-літтям Збропних Сил У країни, а наци онуки - зх 100 піттям Іінакіше но може, пе повийшно Омти Володимир ПАНЧЕНКО, - голова обласмої організації Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевчемка Р НЕ ?,
Strona · s. 4strona oryginału ↗
-т' РР ЕРИ і ці --о -«На їхньому боці - сила, ана вашому правда», - сказав в Іічнянському районі приставлений міліціонер в останній День походу «Козацькими шляхами» Він довго спостерігав за нашими змаганнями з комуністами потім ось так спокійно визна: чив основну зброю «Просвіти». Ця зброя - правда А було це за кілька годин до кремлівського перевороту, що отримав назву ГКЧП У перший же його день зібралися в Руа представники вах громадських організацій демократичного спрямування Дехто, правда, вже встиг закопати печатку своє! парті Дехто наспиливо радив не ночувати вдо: ма, очікуючи арештів Зараз це вже трохи смішно, але тоді, в 1991-му, вам було не до жартів. Реальні списки «неблагонадійних» в обкомі КПРС нували давно Та и батьківсько-дідівський досвід концтаборів, розкуркулень, гулапв морозив спини багатьом демократам І всеж у нас вистачило духу відправити в Київ Президії Верховної! Ради УРСР телеграму «Засуджуємо московський двірцевий переворот Вимагаємо негайного виходу України зі складу СРСР» | підпиав було тльки два - від Руху та «Просвіти» Бо ми й не думали печаток ховати, а дехто іх ще и просто не мав Телеграми ж такого змісту ТОД треба було завіряти Нам потм розповідали депутати, якого переполоху наробила ця телеграма в безперервно заадаючій Президії Верхов: ної Радитзанадто обережного Л Кравчука дджетакого радикалізму вони могли чекати від галичан, але аж ніяк не з тихого Чернігова - краю неляканих комуністичних мамонтів-. Такі революційно-детективні сторінки були в товариства «Просвіта» ще не раз "1 тоді, коли в напівконспіративних умовах 1988 року ми створювали Товариство української мови ім. Т. Шевченка, ! ТОДІ, коли ми проводили похід «Дзвін-90», 1 коли котилися перші мітинги знаменитої «ковбасної революції» Але все ж не вони визначили суть «Просвіти». Проте зараз варто назватигмена перших! ініціаторів створення Товариства,які довели до установчих зборів 15 ачня 1989 року Це - викладач Валерій Сарана, виконроби Анатолій Лащевський та Олекам Івченко, працівник нафтогазгеологі Богдан Луців, режисер філармонії Леонід Ортюх, директор музич- ного училища Владислав Бойко, журналіст кравець Владислав Савенок ! автор цих рядків, на той час - кореспондент газети «Комсомольський гарт». Це були перші Саме вони відродили «Просвіту» в Чернігові. Підкреслюю це не задля якоїсь міфічної слави, а для справедливості Бо зараз ВІД кого вже пльки не почуєш про створення саме ним (точніше - нею) «Просвіти». Символічно, що установчі збори відродженого Товариства проходили саме в музеї Михайла Коцюбинського - першого голови «Просвіти» 1906--1907 років Добра символіка і в тому, що зараз міську «Просвпту» очолює його онук - директор музею Юлій Коцюбинський Йому часто перепадає за невгодні заскорузлій владі просвітянські заходи, аж до мікроінфаркту Ддле він пдно продовжує справу діда, якого теж мучили за «Просвтту» і тримали під негласним наглядом поліци 90 років тому в Чернігов! створено «Просвіту». Невдовзі вона мала філіи в Козельц), Ніжині, Конотопі, Глухові Концерти Миколи Лисенка, вечори, присвячені Тарасу Шевченку та Івану Франку, лекції, читальні Закрито роайською владою, бож «никакого украинского язька не бьло, нет и бьть не может» (міністр Валуєв) Відродження приходить разом із першими подихами нащональної революції 1917 року | знову з образом Кобзаря Морок сталінщини задушив «Просвіту», ЯК І все українське. Доводилося бачити розстрільні справи з архіву, де єдиною виною людей була їх належність ДО «Просвіти» та української церкви Вбивали українців, щоб їх кров'ю вимазувати «еди ньй советский народ» Спроба оживити «Просвіту» під час німецької окупаци теж закінчилася розстрілами - так Патріарх Мости: лав згадував, як у Прилуках на Різдво 1943 року фашисти вбили 300 свідомих українців. РОайським німецький окупанти однаково ненавиділи Україну ПРО БОРІННЯ Чернігівській «Просвіті» -- 90 років і - і - ко А «вби ь пиним м анясю, - . - и я чи юй -еи ччим он 1 Р ч ве й - - и ія, но . маси тацяю ом я " 1 "ой щ - - - ї. - - - " РИ ї я ень А «вино А - м ни. «ній чи заеь - й нн Й чі . поч че - ч " ц і - ГЛ ь з - - і воьоюо В -' я г он - чі п чі а 4 і | М, з о и пеня ль чі є чи ба о ана ю ість що Й вової і - ооо б " і вовожо Я Я | «тп | - он м юю | "чн : "ПН ьо ца во - би и УРН іч "й ". я нок кв, фаа дн ан я и оо Ра - фло фо й аа - "й рю зуву нов ня м, нт і "ас баню ов Кб і за Ра : «ри аоюіа повно ль - кн мі "в'я ч - зв зі Пи пою о ЧР "У ль РУ я чо і" "й й ее - "зво ой ' "Ми я її б ой М я шов з м Я тю я ні - - ж'яїю В - РР ї Р; я є - в і "- й "и о да Ж р . й РИ че Р той Гн щя - воно єму - РИ з Р т, зн с - СМ - ай - - І "і б і - - ям и : Ж з як нію Щиро вітаємо просвітян Чернігівщини з 90-латнам ювілеєм організації, яка має чисте і могутнє коріння, чиє боріння відомо всій Україні ї чиє горіння здатне заталити багатьот 1 розсіяти тьму. З роси й води Вам, дорогі друзі! Центральне правління, Секретаріат ВУТ «Просвіта» імені Тараса Шевченка зжео осрочбуаочиаьоасосойниміот - зарйрчнуютччия, питній - яр рт п / о; ту АР ДМ Сьогодніначе інший час Алеий сьогодні, як 1 в 1906-му чи в 1917-му, стоїть перед «Просвітою» те ж самісіньке завдання - витворити із народонаселення українську нацю. Яка б знала своє коріння | своє боріння, а відтакіна сьогоднішніх азіатськоєвропейських вітрах трималася б з пдністю. Початок - з мови Зараз час аптації за державну мову МИ" нув. Її статус закріплений в 10-й статті Конституції. Тож проти цього хникає дос або відвертий паскудник, або відвертий недоріка, що за п'ять років державності не спромігся оволодіти мовою цієї держави Тож треба не аптувати, а знімати з роботи. До речі, щойно прийнят парламентом Основи податкового законодавства виз: начають у числі місцевих зборів! податок за використання іноземної! мови. «Просвіта» звертається до міських рад з вимогою ввестив діютаке джерело поповнення місцевого бюджету Цікаво, а Черніпвська міськрада чекає ще й закону про перейменування вулиць, що доа сама цього не робить? Вже навіть у Херсоні зникла вулиця Леніна дгов, пане Косих, а ви ж на оргкомітет 5 | річниці незалежності обіцяли почати перейменування - люди ж чули «Просвіта» сьогодні - це виборювання освіти рідною мовою Від україномовних клаав до української національної школи! Тому-то ми | створювали перші українські класи у 12 й школі Чернігова, ВІДрОДЖУВаЛИ справу просвітительки Софи РУСОВОЇ 3 Олешні, : допомагали педагогам лпературою Невиплата зарплат СЬОГОДНІ розмови тільки про це «Просвіта» далеке від радикалізму, але туї терпіти не варто Адже, якщо в Черніпвському районі (голо ваадмінітраці О Попковніченко) зарплати є. то чому іх нема в Ріпкинському рамоні чи исамому Чернігові" Комусь же це вигідно"? хтось же тими грошима накручує ВІДСОТКИ незароблені? «Просвіта» сьогодні | це | широка видавнича справа Я взявся було порахувати ва наші видання за 6 років, алена числі 15 збився. Назву найпомітніші - Газети «Сверщина» (спільно з РУХОМ у «Просвта», журнал «Спверянський літопис», перша за сто років книга з економіки краю « Проблеми економіки Чернігівщини» Володимира Савченка, «Загибель Батурина» Серпя Павленка, збірники «Просвіта-92» та «Україна г Росія», книги поезій та прози Миколи Адаменка, Дмитра Куровського, Петра Антоненка, Михася Ткача, дослідження Олександра Коваленка, Володимира Шкварчука ! все це - без державних грошей, силами своїми, не купленими «Просвіту» займають |! проблеми книготоргівлі, кіно-та Відеопрокату сьогодні тут повне засилля низькопробного роайського та американського СМІТТЯ Ми провели в Чернігові два українські книжкові ярмарки, тиждень українського кіно. Але, звісно, Такі разові заходи не змінять загально! картини Якщо «Просвіта» Переговори про об'єднання демократичних сил Черіагівщини були нелегкими -- демократична розгойдатисть амбіцій партій 1 партійок уже багатьох заколисала. І все ж ініціатива «Просвіти» знайшла відгук, і 10 організацій заявили про об'єднання демократичних силкраю На урочистих зборах до Дня Собор- |ності України таке єднання було задекларовано. Виявили бажання стати його учасниками ше калька організацій |А серед тих, ям Вже підписали спільну заяву, -- Пародним Рух, Українська паціональна консервативне партія, «Зе-домий СВІТУ, Ліберальна партія, | Маіжрепональним блок реформ, Козаць- "ко товариство, Демократична партя. гоб'єднання петеранів. Як боачимо; карти- | »аЗФи м -- СМОЛА може привезти з Києва книги видавництва «Либідь», «Веселка ?, «Основи», «Спалах» тощо, а об'єднання «Чернігівкнига» та Будинок книги не хочуть, то постає Питання до обласної! держадміністраціи коли тут буде українська державна політика? Так само на телебаченні - Для блатняцькокабацької співанки Шу футінського, Крічевського ТОЩО ефір є, а для національної музики - нема «Просвіта» готова надати безплатно телебаченню ряд фільмів - І ХУДОЖНІХ, документальних Була б охота показувати «Страчені світанки», а це московський ветхий фільм «Адмірал Ушаков». Але охоти ТО! не ВИДНО «Просвіта» немислима |! без Церкви Своєї, рідної, ДІДІвсько! -- ТОЖ ми валяко підтримуємо Українську Православну Цер: кву Київського Патріархату. | тод), коли молилися ПІД замкненими дверима П'ятницько! церкви 1990 року, накриваюци святе Євангеліє від дощу парасолями | тепер, коли Катерининську церкву | Борисоглібський собор вперто не хочуть повертати православним українцям інша держава, зле ті ж ЛЮДИ при влад)! Ще не українці, а пльки хохли | малороси «Просвіта» стоїть в охороні СВЯТИНЬ | святощів Саме ми, просвітяни, своїми силами виготовили ! встановили першу пам'ятну плиту гетьману Івану Мазепі в Батурині Ми домоглися створення там державного заповідника «Батурин -- гетьманськастолиця» Але шкода, що ва заходи гак-доа | ТтОВЧУТЬСЯ Навколо ТО! ОДНОЇ плити, -- де пам'ятники, де гроші важкі діаспори? Нам вдалося зупинити І пере чу лення Черніпвського художнього музе М | що рівнозначно було 6 його ліквідації. Ми домагаємося захисту від комерциної корами п Голодної, І Черніпвського Колепуму духовної та іСТОрИЧНОЇ! пам'ятки ХМІЇІ столття Минебайдужі, бо це наша держа: ва Минезбираємосьемігруватинів Ізраїль, ні в Родаю, а тому и не дозволимо потенційним емігрантам збиткуватися над Україною Дуже доречною була пропозиція члена правління «Просвіти», редактора газети «Сіверщина» Петра Днтоненка на У з''зді «Просвіти» про створення БІЛОЇ! КНИГИ українських святинь. Які б не вільно було мацати нечистими руками Діячам будьякого рангу «Просвіта» -- не позапартина, але понадпартина організація 3 «Просвіти? вийшли більшість демократичних організацій, керівники яких уже про це забувають. Тож і сьогодні «Просвіта» пропонує шлях єднання вах національно: демократичних парти | громадськич- організацій для утворення єдиного українського комітету Черніпвщини Саме гакий компет міг битвиробити програми з різних галузей, творячи тим самим основу для діяльності т 38. «ТІНЬОВОГО кабінету У Та ще й готуючи бажану єдність ДЛЯ майбутніх виборців Нам досить ганьби аля | Симоненко Нам, уам жителям област. треба нормальну українську владу Тоді й проблем буде менше «Просвіта» -- Від сЛпОВва «СВІТЛО» Світло для України І в цьому наша суть- Василь ЧЕПУРНИЙ, голова обласного об'єднання Говариства «Просвіта» - и а ПЕР - на пе та, що в столиці але Ж і ситуація наЧернігівщині не та, що в Києві Наша область єдина в державі, де при влад" | залишено стару, замоховілу обкомівську команду, навіть без косметичних й амін Тому й виборча ситуація ро хвивати" | меться інакше, ніж у Донецьку чи Львов. | | Мислиться, що об'єднання ОУА? націлене не лише виключно на вибори «Просвіта» пропонує, щоби була ство" | рена постійно діюча Українське | Демократична Рада області, яка не тільки координуватиме зусилля опо зици, але Й | вироблятиме конкретні програми м" правлення ситуації в економім | культурному та духовному житт краю: | Василь ЧЕПУРНИЙ |
Strona · s. 5strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

з (ново ПРОСТО ДЗВІН, ЩО БУДИТЬ ОД ЗНЕВІРИ (одна з української РЕВЕНЮ ЗЗРИСВІВНІМВОМ" ( оріІноО вВлисаних у вичизняну їісторио ХХ століття. МУЖНОСТІ, Крути У си 1915 рок МІС КОПСЬКкО бли ДАО РУ молі з царським орди 11.1 ПО НеОВІНІКОМ головорілом Муравиовим на пілетх пах до Києва по-звірячому ринихили чої останних мІХИСП ПОГОЙОГгО - МОМОТ. яким судилася посмертна слава героїв ЇХрутів Толі ж У МІСТІ ОІЛЬШОПИЦЬКІ дАГеїти спровокупали збройний заколот за зденашопалтаоаронпаних заводу «Арестал», маючи па меті захопити пдплалу В СТОЛИЦІ М; креанськей Паро НОЇ Республіки Завдяки зрусиллям Українських ( чових Стрільців, очолюваних полковником Євгеном Коповальцем,. шаколот був придушетий. Та війська Муравйова У лютого вдерлися до Києва, чинячи різнто ії грабежі. Жертвами ординцв стали тисячі кияй переважно з інте ЛлІгенциИ Ушанувайнню пам'яті оборонціп Української Держави ії перших жертв більшовицької навали був присвячений проведений мітинтореквісєм 26 січня, одйим із спіпОрганизаторів якого виступило Вссукраїшсько товариство «Просвіта» 75 хасники пого, асередних були 1 Сивочолі Ферно визвольних змагань, І зовсім юні, и наши доблесні військовики, -- зібралися морозного недільного дня біля арсенальсь: ких стін 1 рушили походом до ЛАСкКольдової могили - місця вічнНОГО СПОЧИНКУ Героїв, Де священослужителями було відправлено поминальну панахиду На мітингу-реквіє мі тую слапу», зактикаюючи врахувати уроки пашої трагічної історії, голова Вссукраїнської «Просвіти» Шавло Мовчан, відповідальний секретар Говариства «Микотпа Нестерчук, заступник голови ПРУ Олек: сандр Тавринович, тетьман Українського Козацтва Володимир Мулява, генерал рІЙСЬКОВИКИ, зпаменногю подією учаєто помпен-пролетарів розказали майор ТГригорії Тимко, встерани ОУРІ-УПА цього дня стало те, що Українське Козацтво пІДТриИМмоОЛлО 1 СО стпорения оссукраїшського виборчого об єднання шову разом» Лейтмотивом усіх вистутив були слова ( Фітознотя про єднання птаціонал- демократів заради віІідДсСТтОїОВванния святих ідеалів Україської самостійної держави, «Рух --ми ма яку поклали буши голови герої Крутів «Ваша смерть не була марною, а ця свята могила є тим давоном, що будить народ од метри», з так високо оцінили сучаєтики подриг героїв, слава якого не померкне в піІКах . з Вешр, присвячений пам'яті героїв Крути, відбувся 29 сития в копференц-залі Будинку вчителя. Організатором його виступило Всесукраїське товаристрво «Просвіта» спільно з міського Державною алмиистрацією та Будинком учителя. Зі словом про подвиг героїв виступив голова Всеукраїнської «Просвіти» Павло Мовчан, зазначивши, ещо історія повторована, і пОоВТОр її актуалізує ціо дату. Бо на зміну муравновим йині идуть затуліни, бабурши, лужкови, а візантійський, монгольський тип імперіалізму влив свої Ферменти в повітний московський. Новітні щІдсОоЛОГІї Є набагато підступніші Й жорстокіши. Історія наша трагічна, але й героїчна. Па цьому підгрунтті й має поста-ги українське військо, здатие захищати державу від іноземних посягань». «Хай Крутів кров нагадувати буде: зима не вічна» -- цими словами, у яких і біль, і смуток, і надія, продовжили вечір-реквієм студенти третього курсу Київського театрального інституту імені Карпенка-Карого, які в своєрідній інсценізації -- сув'язі писень, декламації, дійства вміло поєднали грапічти поди початку століття з подіями не менш трагічийми -- 1986 року, коли над У країною постала зловісна звізда Полин. Схрилювали присутніх виступи кобзаря Володимира Кушпета, дуєту «Роксоланія», який виконав «вІНОЧОК стрілецьких пісень, народного артиста Украши Григорія Булаха, який декламував «фрагменти зі своєї поеми «Крути», ансамблю піст їі танціо Збройних Сил України До заслуг оргаштзаторів ОБОХ Заходів слід ВвІДНеСТИ Те, ЩО | МІТИНГ, | ВеЧІрреквієм у Будинку вчителя стали масовими кавдяки тому, що пам'ять про героїв Крутів є священною. І до їхних могил ходитимуть украшці вічно, аби заручитися мужіпетю, СЛаврою, звитягоїо Юрко НАДЗБРУЧАНЕЦЬ січня минуло 79 років від ПІД Крутами. 400 юних ліцеїстів часу героїчної битви 4 Ф/ ни виступили проти га студентів столиці Україгринадцятитисямчного більшовицького війська Муравиова Рушили проти досвіІДЧеНОГО М "пдетупного ворога, щоб затримати його Серед організаторів-учасників -- Гапина Яблонська та родичка загиблого під Крутами Володимира Шульгина Оле-член Ліги Стефанія Заставська, актриса Світлана Павлова, Катерина Мотрич від Товарисгва «Просвіта», кінорежисер Мирослав Дженджуристиий, виконавець патріотич- на Вороніна-Леонтович, НА ОЛТАР ВОЛІ вторгнення в Київ, поки український уряд вестиме переговори із зарубіжними державами Квіт нації було знищено в нерівному бою. Кілька десятків уцілілих юнаків було пюто закатовано червоними катами і Лише небагато з ких залишилися живи- ми й донесли трагічну правду про ту героїчну сторінку нашої історі ЛТга «Мате рі р ОЄС РОМ поїтнам України! , яку очолює народна артистка України Галина Яблонська, а також твор» ча Інтелігенція влаштували вечір пам'яті в їнституті управтинмя та зв'язку для курсантів цього закладу Розпоча го зустрічі показом докумен- ЦІЙ присвяченого гального фа льму. нелабу ги ПОДІЇ ної пісні Віктор Лузан зі своїми дітьми, сптвачка Наталія Шелепницька, чоловіча група хору Леопольда Ященка. А також студентська молодь -- Тетяна Керженко, Юлія Сурікова та Богдан Семчишин Звучали щирі монологи, пісні, вірші, присвячені юним героям, що провісниками волі А кетяги калини, березовий хрест, рушники, квіти, вінок, запалені свічКИ, ЯКИМИ була прикрашена сцена, лише підСсИиЛЮВали театралізоване дійство Вечир вилився у теплу й схвильовану зустріч майбутніх захисників України й МИТЦІВ стали Катерина МОТРИЧ ПАМ'ЯТІ ЮНАКІВ-ГЕРОЇВ, | ЗАМОРДОВАНИХ ПІД КРУТАМИ «На Вас, завзятці-юнаки, що воалюбили Україну, Кладу я кращі гадки, мою сподівоньку єдиму...» їх нема... Кого ми поховопи? Хто зважить той жаль? Зберіть вс! хмори з усього світо І не складете тої нерозважної туги, що оповило серце. Жалю немає ваги Найпалкіші діти України, найдорожчі жертви на запізний вівтар волі Історія знає багато жертв, але такої сторінки вона ще не розгортала перед людськими очима В часи хрестових походів ішли одбивати Єрусапим пови охоплених ентузіазмом дітей, вони ії гинупи лавами, з повною вірою в Царство небесне 1 вічне життя бились до загину герої-юнаки Греції та Риму і виступапи на бій, озброєні всією тогочасною військовою мудрістю, фізичною силою, певні своєї перемоги Ллється і до останніх днів кров героїв-потріотів, оле воно плється на війні з ворогами, о ворог що? Ворог-воїн, воїн -- воїнові брот, він поважа свого супротивника, бо розуміє, що доля їх єдина, - він убиває під час січі г доглядає, копи візьме в полон, він г карає, та карає тільки смертю. А що було тут? Якої вічної нагороди сподівались юнаки, вирушаючи на бій? - Вічної смерті. Чи вони вірили в свою перемогу? Чи сподівалися на свою силу? Ой ні! Чи то були знавці козаки, окурені порохом, призвичаєні до військової справи? Ні, ні. То були гімназисти і молоді студенти, непризвичаєні до військової справи. Вони не визнавали ні прово війни, ні права смертної кари. Їх душам огидне кожне насильство, убивство, бій. Ї вони пішли. Коли вдарив останній час України, вони пішли -- 400 юнаків проти 13 тисяч більшовиків Сподівались засипати своїм трупом повіддю прорвану гатку | полягли всі. Чи ж вони не відали, проти кого йшли? Поки історія пюдська буде існувати, доти будуть всі, і далекі нащадки наші, з жахом, з огидою згадувати страшне слово «больше- Вик» Каїн, Іуда г большевик Три людські потвори, три звіра, що викинула но Світ Божий якась страшна безодня НІ, і то порівняння не правдиве! Коїн убив брота, апе сам жОхнувся СВОГО ЗЛОЧИНСТВО І, Як безумний, кинувся ТІКОТИ ВІД братнього трупа; уда продав Христа, оле не стерпів муки сумління |«УДОВИВСЯ СОМ», 2 «большевик» А «большевик» перед смертною корою, перед розетрілом одрізав носи, вуха, проколював очі, випускав тельбухи, добивав недостре пених прикладоми по голові, мов скажених ФІ / Собак, І ТіШИВСЯ муками своїх Оратів Все те ВІД 1Ли ге рогюЮюнОоки | піШЛИ СВІДОМО НО НЄ ЛЮДСЬКІ МУКИ, щоб їатримати ворога, щоб ДОТИ МОЖПИВІСТЬ Україні піІДПИСатИи мир центрольними держовоами, що дасть щастя | СПОКІЙ нородові нашому | ар »)ДОВІ, ЩО СОМ ПОТЯГ З большевиками | ПОВСТОВ на СВОЇХ; ( вятий боже, де ж Ївоя правда? За ЩО ж зОГИнУПИ ЦІ кращі сини України, ХТО їх не інавя Хто не знав Поповича? Бідний, доро: им говаришу! В чоси, коли гинула вся Україна, як він кидався скрізь, щоб всім Допомогти, роздмухати іскру надії Чи є УКРаїнЦців у Києві, хто бо не знав Володі Шульгина? Його ніхто не звав Воподими: ром Яковичем, не ввожаючи на те, що бін уже кінчив університет щоб ХТО з ТОК ХОТІЛОСЬ КОЖному скозати щось тепле, ласкаве цій усім доропи, усім пюбій, усім рідній пюдині Од Коли СкІНЧИВ ГІМНОЗІЮ, ВІН СТОВ душею молоді |! Теплим ЗВ ЯЗКОМ міЖ нею | покопінням, бо ЗІ КІ був езесь старшим пюбов до України Палкий організатор, палким промовець, теплим заступник ЩО построждали за Україну пюбий,. дорогим, незабутній Володя Шульгин Він зромаоджу 8О8, ЄднаОв МОПОДЬ І рОзом з тим ВСІЄЮ СВОЄЮ УСІХ тих, ІСТОТОЮ зЗбуджував у людей стоОршого віку ВІру 8 ДОПЮ України | його гетто! Був мушею молоді ї разом з НОЮ Пішов на смерть | ті пмНОЗИСТИ 6, /, 8 ПОСІВ -- дорогі діти на світанні життадіІ Чи то жі їм греба було омирати? Вони нс; понесли на жертву Вітчизні СВОЮ МОЛОДІСТЬ, РОДІСТЬ ІЦОСТЯ, нерозважне горе кревних г молоде «0ОЄ життя Заметене СНІГОМ поле, а на ньому похап: цем окопались 400 юнаків, без штабу, без ОЛІнДоОПОНОГО ПОІЗДО, по гри набої на Душу п Зачорніло здолеку, почали наступати з цих боків копонами большевики 13 тисяч вибрудків пекла на 400 безабройних юнаків. . Єдиний командир юнацької вотаги, що лишився з нею, сотник війСсьКкОВИМЙ, ЗВернувся до юнацтва «Все нам, товариші, не вертоатися на Україну, поспужимо всі неньці, поляжемо за неї всі». Всі поклялися. Три дні боролись - 1 полягли на чорнім попі смерті Закипіло большевицьке свято. Шпяхетні голови молоді, що жили лиш вищими пориваннями, поюбов'ю до народу, до правди, до вопі, -- сини братерського народу били прикладоми, виймали очі, мордували непюдськими муками. Що смерть? Смерть - ласка, смерть - хвилино.. А муки ті? Сердешно Україна, чиж вона того хотіла? Бідна, нещасна, стократ нещасна и самотня, у Дні своєї волі оточено гадюкодлом ворогів, - відуст рідних дітей відбирає хліб г дає чужинцям, щоб усім порівняти, - | має в подяку ненависть, зраду, злобу! На ту волю народну вона ж віддала останню свою оборону, свою чесну інтелігентну молодь. Ой, ні! Тих жертв не можна забути, не можна подарувати Але вони кличуть не до помсти. Не для ненависті г злоби понесли вони своє життя, а з-за незмірної любові до рідного краю, і то любов світитиме йому довгі роки. Страшно вмерти, але ще страшніше загинути марно. Того дня, коли большевики вступили в Куїв, коли, здавалося, усе загину-по, прийшло до мене моти і впала переді мною навколішки, «Я мала одного сина, - так, як сонце в небі, - сказала вона, - івін пішов проти большевиків. Коли б я йому сказала одно слово, коли б я прохала його пишитись, він пожалував би мене і зостався б зі мною, алея не сказалані слова; - Коли Україні потрібні наші діти, -- хай їдуть. Тільки скажіть мені, покляніться мені, що Україна не загинуло, г тоді я не буду плакати і не буду вбиватися за єдиним моїм сином». Заради цих мотерів, заради цих юнаків-героїв ми Повинні ВСІ, ЩО Лишипися живими, поклястись на цій могилі - віддати Україні все наше життя Тільки всесильною працею но життя України можемо ми поквітувати їх жертву | зняти з них тягар марної, німої смерті Діти України, старші й малі, ця могило -- вош хром. Минуть роки, десятки років, - стопіття, пам'ять про юнаків-героїв не зникне вовік. Вона світитиме не тільки укроїнцям, всім, обраним Богом пюдям, що поклада- Ють життя СВОЄ ВО ІМЯ Ідеї, ВО імя Орота "оо Для нос моГгиЛлОо ця лишиться на Віки полум'ям віри, вона дало ном незабутнє мминупе | |е буде друго свято могила над Дніпром У хвилини одчаю, в хвилини занеподу, в хвипини знесидпля будуть приходити до не! сторі! малі, щоб ВІДЖИВИТИСЬ Тим' СВЯТИМ вогнем ентузіазму, який палатиме тут 1 під камінним хрестом Діти України, -- це Ваша могила, вона буде тим дзвоном, що мімаз мосаї, - не дасть вам спинятися, не дасть вам забути Цей день стоне днем всієї шкІЛЬНОЇ МОЛОДІ України. Від року до року сюди будуть приходити, тут будуть плакати, тут будуть молитись, тут будуть складати братерську присягу ті, що матимуть переступити життя | коли життя зітре з пам'яті сучасників ці ДОрогі обличчя наших братів, копи примдуть нові! пюЮди Вони пом ятотимуть, що тут пежать ", що ВіІДДапи все, що мали МОПОДІСТЬ, розум, щастя и життя. за вопю України Весняне сонце гріло | запивало золотим промінням дорогі труни, копи жапібний ПОХІД рушав через місто до останнього притупку ЮНОКІВ героїв под рідним Дніпром, а копи "руни поставили нод могипою. у криштапевім небі засляв місяць і Танки мигтачих променис Тих ЗІРОК Весна прощалась з молодістю, а молодь ридалпо над МОГИЛОЮ, І пипося вос Ганинє рідно пісня Будьто ж певбвні, дорогі, мезабутні герої Вашо смерть не Згинупао марно Чуєте?! -- Вона живо, житиме довіку ВІЛЬНО, СОМОСТІЙНО Україна Л.О СТАРИЦЬКА-ЧЕРНЯХІ/ВС ЬКА «Нова Рада», 1918, 24 березмя, ч. 41
Strona · s. 6strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

е ЗИ й "че, Р Р РЕ ор БЕРЕ р --и ЛОСУІТ Я оон кін НИ ПЕРЕ ШЕБАЙДР ВИКЛИК ІСТОРИЧНІЙ ДОЛІ | Фрагменти статті «Євген Маланюк: У фізіотерапія батогом і металом? и й, -ч-о - ПИ А. цінний й ння ни ДИ Ру ні Р нн сти ли оби: нн рат Р нні - - - Володимир БАЗИЛЕВСЬКИЙ До 100О-річчя від дня народження ВІН дістає нас 1 звідти, 31 СВОГО потойбіччя. Не маємо сьогодні такого щита, який захистив би нас від пого караючого меча. Прогаяли великі дні Скалічені й маленькі люди, Заслинили в ганьбу 1 Оруд Белику віру - И на рузнах Отарою мандрує люд, Що мав зродити Україну Він був максималістом. Одержимим: Все чути. Всім палать. ЄДИНИМ болем Сути Тим криком, що горить в кривавім стиску уст. Це сказано замолоду. Це було запрограмовано на все життя у його першій книжці «Стилет і стилос». І -- рідкісний випадок у нашій поезії -- фраза стала ділом, поривання - реальністю. Він таки був криком 1 єдиним болем. Втім, чому - був? Є ним і досі І в цьому жах його правоти, як підтвердження хронічної нашої недосконалості. Максимамзм -- це завжди сходження на Голгофу. Максимамзм - завжди самота. Він, Євген Маланюк, усвідомив це дуже рано. І, не без підстав, сумнівався, що його зрозуміють: Мушу випити келих до краю - Палиновий мед самоти. Так нещадно, так яро згораю, -- Чи ж побачиш, почуєш ти? Був час, коли цього не побачили й не почули навіть блискучі однодумці -- О. Ольжич 1 Ю. Липа. У звертанні до Ю. Дарагана він сам чітко провів демаркаційну лінію: А те, що вам музична спазма, Мені -- ридання, крові Крик. Захлинаючись від ненависті, зриваючи голос, був нещадним і до самого себе: А ти, Малоросійський Єреміє, Ще блимай відблиском мети ! Довершуй непотрібні вірші, Віршуй вогнем останніх сліз.. Одержимість державницькою їдеєю наклала відбиток і на його інтимну лірику. Той же пафос, та ж натхненна риторика Біблійним ароматом -- коси Біблійна давнина -- лани Дай всі принади! Всі спок уси! Всім спілим тілом полони! Звертання до жінки? Ні Вірш називається «Земля». По суті -- одна стилістика. Йому докоряли за повтори, не розумиочи, що художник, ЯКИЙ Зациклений на одній їдеї, пе може Пе повторюватися. Повторіовався й Шевченко. І многократно. Хто гортай «Словник мови Шевченка», знає про ц! Маланюк оп'янявся топонімами старожитньою лексикою, текстами пророк ІП Запаліовався від слів Рллада 1 Рим 1 використовуючи як пітогЛляЯдДіЙй ОПОРІ важелі, явив їх у різних варіаціях Як максималіст, вимагав від ссОє грому дужих слів, які б загули у литаврах літер. В жаданйні такого грому Іноді Ом вався на чужий гом, конструтовав «ПТоєт ме мотор! Поет -- турбіна! ГТоєз модських має |», Нам ця лексика мами Мо -моханік РЕА: рр ПИ цін о - ре зни з хрестоматій донедавньої пори Що ж, Маланюк жив не у вакуумі 1 пильно стежив затим, що відбувалося на «цьому березі», Але Тільки він Один міг отак звернутися до музи Не покидай на роздоріжжю Ти, -- кормча зоре ПІЗНІХ ЛІТ, -- Ось тьму ворожу знову ріжу Аишаючи кривавий слад.. | тільки він, шалений Маланюк, явив не лише зразки сарказму, а й великодДушності (аргументованої!) щодо першого ряду поетів материкової України У «Послані», явно втрачаючи на художності, він укотре звертається до своєї «нав'язливої» історіософської концепції І вкотре дістанеться Україні за гопак 1 за карі очі, за «глухі віки образі ганьб», За «розслабленість, болото, муть», За Те, що «жила без аржтпекта й була об'єкт -- замість: суб'єкта», 1 навіть за «ВІННІЧенкіІВ» «Посланіє» прикметне не Тільки знаменитими рядками: Як в наці! вождя нема, Тоді ВОЖДІ її -- ПОЕТИ. А й тим, що «мотив українського Риму» (|Ю. Липа) Тісно пов'язаний з мотивом віри, яка небезпідставно полишала поета, як полишає вона СЬОГОДНІ нас: І з Риму, з Заходу, з Європи Йде Християнський Ренесанс. . Живім же в радісній відраді: Наш край повстане 1 зросте, Бо Риму історичний радій Сягає і на скитський степ! Аскетизуючи плоть поезії до ризику прямого падіння в безживність прото" колу, він, однак, не деінде, а саме в «Посланії» найповише | за винятком прози) подав своє розуміння «залізного Риму»: Залізний Рим -- відісторичне Невичерпальнеджерело, Де мідь латини славить ВІЧНІСТЬ Над хвилями щоденних злоб, Де історична електричність, Акумульована в віках, Працює крізь віки на ВІЧНІСТЬ І ні на мить не заника: Де в ляццароні спить па трицій, В пролетарі -- аристократ, -- Там народився муж із криці, Старого віку Герострат Це важливо запам ятати Як і те, що саме цей твір, як 1 деякі прозові висловліовання, дав підстави звинувачувати Євгена Маланюка в фашизм. Закликаочи «чужеє різати життя в (м'я Христа, безсмертя й неба, в святої вічНОСТІ ІМ'Я», поет, по суті, впадав У ! ой же гріх більшовизму. А ВИСЛОВИВШИ ТИ ие свогю прихильнисть до Муссолмин 1 Гітлера, пакликав на свою голову пе гпільки громи й блискавки режиму, 9 яким невтомно боровся усе своє життя, ай дав йому меабиякі козирі для ком серед україиськом ПІТОемІГоенІ прометаці 200 шатурканої Віку страшний 1 пеликий! Правнуки заздрити оудуть Тим, що обличчя гпого бачили помсту |! ЖЛРИ «Ти ,.:кК!І нанелгії МІТАЇ, «ра АР НОНІГА (Александрія Цезарів очі палкі, Риму воскреслого УпДь, Поступ важких легіонів у димі Із крові ий заліза Тверду тевтонів ходу, Що невблаганна як час Вірш «Нині» написаний 1940 року Невдовзі тевтони залили Європу кров ю Це вимагає пояснення І Гітлер, 1 Муссоліні прийшли до влади на хвилі мілітаризму, який навіть багатьма інтелектуалами Європи сприймався як вияв вітальної сили нації. Так сприймав це -- не без впливу Донцова -- 1 Євген Маланюк. Так реагував на зміну кммату В Європі й Ольжич, який палко вітав Й утверджував мілітарність у поези 1, зрештою, сам став жертвою мімтаризму По цей бік барикад фашизм заворожив Хвильового, про що згадуємо вельми неохоче. Але пам'ятаймо -- усе це було ще задовго до початку війни. Можна звинувачувати цих людей у помітични короткозорості, можна розглядати їх випадки як наслідок поширеної! хвороби -- інтелігентської засліпленості (згадаймо хоча б плеяду відомих ІМен людей, які привітали революцію, а потім вірою 1 правдою намагалися служити більшовикам). По суті, те ж саме повторилось в іншому часі Не забуваймо й про те, що в даному випадку маємо справу з поетом бездержавного народу. Поетом, який послідовно спалював нерви в ім'я державності своє! нещасної нації. Спалював у такий спосіб 1 на такому кострищі, що аналогів йому немає в нашій поезії. Окрім, звичайно, Шевченка. З деякими, природно, поправками й уточненнями І ми у свій час їх внесемо. Йдеться ж бо про «римлянина», якщо мати на увазі апологио сили и ті принци: пи, яких дотримувався 1 які сповідував цей поет усе своє життя. В цьому суть феномену. Долі й творчості. Він таки був римлянином, чий дух гартувався не тільки в словесних герцях, ай на ратному полі у ніжну календарну пору. За пристрастю й затятістю, за жагою бо: ротьби -: римлянин епохи Октавіана Августа, епохи розквіту Риму В реальності ж була пора Діоклетіана, пора а - й ся и п - - ги ч чл ч- - | й ач . о ж гео б « ч М і пай У є я й ї їдь чи чи т чено чоль, й ьо р С РОВНО Р ЩА КО ЗИ о '''-'Ттее»»е»ог-осз-є о о інно ль Дитєчо світлина Євгема Меленюк о дн РЕМ Ж. нні 0 РР 5 ПРОСВІТИ рр пан Р ьо ни Р НЕ ння і и занепаду та ще м з українською специфікоїо ФЕНОМЕН з'ясувати до КІНЦЯ неможливо С п робу р Ж бодай набли зитисСя до нього у Тім мирі. у ЯКІЙ це дозволяє З робити фактографія. "Таланюк часто озирався на малу свою батьківщину. І лишив зворушливі свідчення природно! для вимушеного емігранта ностальти А десь вона -- НЄ знаю чим"! -- живе Архангород Синюха, Скаліве, Торговиця Він народився глибинці українського степу, ЗВІДКИ Ще не вивітрився дух кочових орд Чорний шлях, Дике Поле - це все було тут же, за вікном ЙОГО батьківської кам яниці, як і Синюха, вона ж Синя Вода, козацька річка, якій з вини нерозумних державців і прим хливої української долі на тривалий час випало стати |в центрі України") природним кордоном між ЛМівобережжям 1 Правобережжям, між Польщею і Січчю. Тут розігрувалися грандіозні дійства за участю козаків, поляків, татар 1 турків. Тут кожна прибережна скеля 1 степова балка нагадували про велику кров, великі звитяги і велике безрозум'я. Згадувана Маланюком Горговиця, що була опорною базою козацького полку 1 місцем перебування кошового Сірка, потім майже на сто років стала форпостом Речі Посполитої у п герцях з козаччиною. у ТІЙ Колиска поетова - АаАрхантород поч ч нався як Архангел Город з козацькогя військового шанця. Згодом, уже в пору колонізації степів, як військове МІСТЄЧКО зі строкатим населенням, став частиною так званої Нової Серби. Пізніше, за бурхливої ДІЯЛЬНОСТІ організатора військових поселень Аракчеєва, цього «сов-предтечі», Як ВИСЛОВИВСЯ поет, містечко було перейменоване у Новоархангельськ Бурхливий темперамент, «несамовитість» Маланюка-поета, що різко виокремлює його з-поміж українських поетів, -- це мовби уламок, віддзерке" хення несповідимих роздоріж, Оумної істори його краю -- степу Півдня України. Та історія обпалювала його розповідями діда, «ос таннього архантородського чумака», який прожив майже століття і пам'ятав те, чого годі було потім знайти 1 в книгах. У багатій уяв! хлопчика почуте авжеж ставало живою реальністю, аби згодом у всеозброєнниюй знань 1 досвіду трансформуватися у два знаки-символи України -- Степової Ел лади державного Риму. Поет з гордістю згадував про «укращоцентризм» Свого діда, який не тільки критично сприймав чуже, ай не мав фальшивих сентиментів і до своїх земляків |риса успадковане онуком) Загалом Маланюк ревниво ставився до минулого свого роду, ле по батьківській міни були чумаки й осілі запорожці І дуже втішався тим, що буцімто один 19 предків його згадується в реєстрах стар" шини епохи Хмельниччини Розповідаючи про хату єна ДВІ полови" НИ» -- ДІДОВУЇИ батькову, ПІН твердив що в поршій жив дух тисячоміть народних звичаїв га обрядів ав Ару им панувала атмос фера «п рио хизно кажу чи «українського інтелігента» який, мов" хяв неспокусився ні близькою Одесою іп далеким І |е героу ргом. є Але задру жи: пою того «іІнНтемгента» |лапки малатока -- Б Б.) тягігулася зовсім інша градиція ІКИХОСЬ степових, досить «КОЛОГИЯЛЬНОГО ПИ» «дворянських ГИ ЗА ; клявесинами й дагеротипамни санти" метгттальни ми романами романсами ороалями и гос тинами, ді «онічЧнИмИ ГУ са рами, « чдами спогадів про Тер АЛІ! декаориєти й оапронічних хермон говеь" «11хХ поручнимій шасиланих на «ПОГИОСЛЬьНІМ ОО: капказо || М ривок м-ЗРимаоврио ов" і») Ще «" МІОПВа ПОСТОа | Тора річ, ие обріишлося тут єї перебільшемия МІ1К тиФфікаци ре (2 емо хорікати ча Пк Йому, нменаписєникотги плебенмства У О) М» ких мого рормах суЄ 511к речно як хотілося пинищитиєм лещицеєю гоЛлУбО! кров Ує поїх жилах Іде: «к. прих гАЙШИ
Strona · s. 7strona oryginału ↗
- (ново ПРОСВІТ -- Рже - ш-- на ного точку зору, тільки виграємо, це дасть можливість глибше зрозуміти йо як поста і як людину Лу Маланюка по ма геринський лінії МО був чорногорець Яків Стоянов. ДЦІЙСЬКОВИК 13 сероських осалчих. Матері поет потім дякував за «АВІО речі серце И МИСТецтпо» Симптоматичне чмамання, якщо мати на увазі, що деп затятим поооріовач ненависнїиої ИОмМ державницької Росії був закоханий У російську мтературу, надто поезію. Він зазнав "п прямого впливу, був оди з найкращих п знавців, ніскільки не поступаючись у цьому Зерову, Ри льськоОму чи Филиповичу. Це засвідчує його кригична проза, прочитується в поетичнітх гекстах То справд! важливо -- побувати па батьківщині поета. Але в ту пору, коли мені випадало там оувати, я не ВідчУував його незримої духовної присутності. Не знав, як уже на схилі літ він «виворожував - зпитьми літ -- дідизну, степ, Синіоху Притадував: є там скеля, що звалась колись «Макітра». На ній молодим сміхом дзвеніли гучні вечори 1, поки варили чумацьким куліш 1 співали, як верби шумлять в кінці греблі, -- внизу зітхала глибока Синюха, коливаючи лоном своїм небо, повне сузір, і поснулі човни. І розкривались серця, 1 навіть папороть розквітала, ї той квіт був -- любов» Не його це письмо. Ніе його стилістика Пишучи про рідні місця, римлянин і-ї рідка обертався на просвітленого мна. Впадав при цьому у не властиву для себе описовість. Лишилося зворутшливе свідчення. Поет в останні роки життя уявляв собі повноту щастя, як можливість посидіти з вудкою в руках нал Синьою Водою Я блукав курними вуличками його Архангорода 1 ні сном, ні духом не відав про те, що на колиціньому дворищі Маланюків ще жива стара дичка, яка пам ятає молодого високорослого поета Не лишилося саду Филимона Маланюка, що сягав самісінької Синюхи, лишилася дика груша. Як метафора творчості поета, як ого матеріалізовантий дух. Про ту грушу я дізнався вже в Києві з вдумливого дослідження ктровоградського маланюкознавця Л. Куценка. Знімок зроблений 1990 року. Чи жива та груша? Чи, може, вистоявши в епоху ідеологічних мгофренів 1 дебілів, задихнулася в за- Р ра повітрі «незалежної» України ? Директор школи в поетовому Архантороді, філолог за фахом, ще ий зараз запевняє, як пише Л. Куценко, що Маланюк не потрібен, бо він, бачте, воював проти радянської влади. Воістину, як сказано в Писанні заговори, щоб я тебе побачив. Зразок чорного гумору: поет, який спалив себе на вогнищі національної ідеї, не зміг палаючим своїм глаголом розтопити льодовики затаврованого ним хохляцтва і малоростиства навіть у місті свого народження. А втім, чому дивуватися, коли на земмі братів Тобілевичів, Кропивницького, Винниченка, Яновського 1 його, Маланюка, -- обласний День поезії був міцно прив язаним до дня народження Дем'яна Бєдного, сиріч Юхима Придворова. Коли постійно п'яний син Дем'яна Свєт Придворов, яструбом налетівши з Москви в Кіровоград і Компанивку на батьківські іменини, приголомшував навіть тертих обкомівських чиновників замашками карного злочинця. Чванився, блазнював, керував керівниками Ріками лилися хХмільні трунки, шурхотіли легковажні спіднички в його готельному номері. Нез любові до безнадійного старого наркомана, аз можливості поЖИВИТИСЯ 3 ЙОГО дармового стола | Місто, об груди земляної фортеці якого розбилася остання татарська па-бала на Україну не витримувало ЦЬОГО Шаленого натиску Що вже й казати про районні центри Тьма єгипетська залягала, колиналітав Свет ГІридворов їз обмін за солодкий спогад Про сидіння у кремлівській квартирі папайши ПАОЛО у Клима Ворошилова вимагов М яса рошна, меду, яєць Ззітхаючи, б0- дав али РЕА -- ж ШО и мотутяще чадо, апсео ж нечиссь там -- а «твця ревомоції. Аж доки не питримав оАНОГО разу сам Першим звелів п'яного ло безтями Свста, як носія ночі, вкинути в рейсовий мтак і всупроводі почесного конвою відправити в Москву Згадую цю історію не задля пкантності, а як ілюстрацію до задушмтвого мікрокммату глибинки СовіІСНО моматися: двадцять років я ходив тими ж шляхами, що ії юний Євген Малаштюок, ледь не щодня зачіпався зором закхрасад знаменитого реального училища, у якому вій навчався, про сонячна коридори якого згадував у статті «Юрій Яновсь- КИМ», 1 не відав про сам факт перебування поета. Знав про Троцького, який чортополохом зріс тут же, на родючих степових чорноземах пд Бобринцем, 1 ншчогісінькО про автора «Варязької балади». Окрім, звичайно, розтиражованих рядків Сосюри: «Шановний пане Малашоче, ми ще зустрінемось в бою"!». Рядки оули зухвалі, імпонували молодості ії аж нтяк не сприяли симпаті до якогось там пана Маланюка Уже на Київщині, задва читри роки до перебудови потрапили до моїх рук «Координати» Б. Рубчака 1 Б. Бойчука. Я вразився цим поетом. Надто иого потрясаючим «Серпнем»: Час, Господи, на самоту й покору: бсе про цей час нагадує: вага знекриленого тіла, перше срібло На скронях та пооране чоло, І під чолом Ті, що колись горіли, А нині глибше й глибше западають І пригасають -- Ті неситі очі... Бо зір звертається до себе, внутр, 3 переситом від людського й земного. Час, Господи, покори й самоти... Роздумулочи сьогодні, що ж сталося з нами, з моїм поколінням, я на цьому єдиному прикладі бачу весь трагізм нашого існування. Тому, хай пробачиться моя зухвалість, у тихій гордині міркую: я вистраждав право на свого Маланюка, такого, яким його бачу і чую І хай не будуть до мене в претензії ті, у кого він інший, як я не маю претензії до них. ПОЧНЕМО з того, що він, Маланюк, Спзіф. Але Сізіф не з примусу, а з доброї волі. Цебто Сізіф, який усвідомлює марність своїх зусиль. Чому ж він вергав своє каміняччя упродовж усього життя ? Адже веління Зевса було над ним не владне. Сам узявся за цю безнадійну роботу, отже, й сам будьколи міг п кинути. Як це траплялося не раз до нього і по ньому. Одначе не кинув, явивши єдиний у своєму роді приклад фанатичного служіння серед українських поетів двадцятого століття. Річ у тім, що Маланюк-Сізіф - це виклик історичній долі українства Відчайдушниий протест проти кричущої несправедливості. Подолання комплексу рабства. Психології плебейства. Самоствердження за рахунок найрадикальнішої з офір -- самоспалювання. Спроба довести право на рівноправ'я з іншими етносами Лакування виразок припканням розжареним металом. Фізіотерапія батогом Це справді єдиний крик 1 надривтий біль.. А все разом узяте -- змагання з Богом БЕЗПЕРЕЧНО, явище Маланюка -- це явище характеру у всеозброєнні таланту, енерги 1 вольового напору. Тієі екстраверсійності, що, за Юнгом, була притаманна римлянам як народові державному. Це тим важливіше пам'ятати, що загалом поет -- тип інтроверсійний. Випало бачити його автограф: чорнило кольору морської хвилі, лашцюгова енергія великих мтер, рішучий, з надавліОоВанням пера ЛетІіОчим ро зчерк Фотографи Малантока навіть пори дитинства і юнацтва вражають незвичноїо суворістю, якимось внутрішнім опором, готовністю дати відсіч. Прямий исеусміхнений погляд, стиснуті губи Такий він - випускник Єлисаветградського реального училища і курсант Киїаської миськоВоОї Школи -- на знімках 1914 року. Такий і на фотограсри 1961 року В креслярському боро Нпло-Иорка Мимоволі спадає на лумку поріпняння б июня 00 ра пан о ж ч- --ю - - б руранннри нан и З 4 ще і ч Юм пси з козаками при сторожових козацьких вежах -- та ж напружена пильність. Він мовби передбачав грядущі випробування, що випадуть на його долю, 1 був готовий до них. Пунктирно це виглядає так. У 17 років -- курсант згадуваного військового училища. По закінченні служба (подаю в порядку черговості і, для зручності, з опусканням нумерації) у піхотному запасному батальйоні, Туркестанському стрілецькому полку, кулеметній роті, Участь у Першій світовій вімйні. Різнш армії й фронти, але скрізь одне 1 теж; кров, страждання, смерть. У паузах між боями -- навчання на офіцерських курсах. Отримує атестацію: «..окончил офицерские пулеметньтге курсьг, й на произведенном испьштаниим 18 февраля 1917 г. в знаний пулеметов Максима, Кольта Шверлозе, германского, вьючки, стрельбьг бомбомета типа «ГР» вьшказал очень хорошие успехи». |Цитату, як 1 біографічні факти, подаю за публікацією ДЛ. Куценка «Боян «Степової Еллади», Кіровоград, 1993). Рік І1917-й, Крутий злам біографії. Поручник царської армії, начальник кулеметної сотні 2-го стрілецького полку Маланюк стає старшиною армії Української Народної Республіки. Ще три роки пекла, яке наречуть потім визвольними змаганнями. У найкращу календарну пору (з 17 до 23 років) йому випали випробувантя з найтяжчих. Якщо до цього долучити ще й дочасну смерть батька, а потім і матері, то, здавалося б, віІН мав неминуче зламатися -- цей учорашніи учень провінційної реалки ПРО ЮВІЛЕЙНИЙ ВЕЧІР Є. МАЛАНЮКА | Не зламався. Вистояв 1 потім, У таборі для інтернованих вояків УНР у Каліші. У Чехо-Словаччині, де в Подєбрадах закінчив гідротехнічний відділ Української Господарської Академії 1 де розгорнулася його бурхлива літературна діяльність. У Регенсбурзі в Німеччині і в Нью-Йорку. Біографія Євгена Маланюка ще не освоєна, як, власне, не освоєна належним чином 1 його творчість. А це саме той випадок, коли вони взаємозв'язані настільки, що відривати одне від іншого просто не випадає. Фігурально висловлюючись, поет так і не зняв з себе до кінця своїх днів мундир старшини УНР. Він тільки поміняв фронти. Напружений, незламно-гордий, Залізних імператор строф, -- Веду ці вірші, як когорти, Б обличчя творчих катастроф. Хто-хто, а він, поручник царської армиі старшина УНР, який не раз дивився смерті у вічі, п'ять найкращих років життя якого поглинула війна і все, що з нею пов'язане, -- пізнавав свій народ нез переказів і газет. Жоден з українських поетів першого ряду не мав того досвіду, який мав Євген Маланюк. Саме томуу він так тверезо дивився за виднокола, прогнозував-полемізував: Може, скажеш: зійде? проросте? -- Поміж ребрами хат, по дорогах Диким зіллям здіймається степ Г регочеться з неба І Бога. Диким,; древнім, монтольським виттям ГІеобмежена далеч заводить. сзрим попелом стало життя Пд огнем степової свободи о т ою -- - ЕЕ: о РР ра рам ж п - і ІНЕ ЛИШЕ ПРО НЬОГО | 2 пютого 1997 року в Національній філармонії | України відбувся урочистий ювілейний вечір, (присвяченим 100-річчю від дня народження "Євгена Маланюка. | вступне слово голови | Ювілейного комітету поета Павла Мовчана, І | доповідь доктора філології Григорія Сивоконя, Ж блискучі виступи письменників Володимира Базилевського та Володимира Панченка, і шляхетнігроздуми професора Микупаша Неврлого (Братислава) та сина ювіляра Богдана Маланю- ка(Прага) так само, які майстерність виконавців | Лтературно-музичної композиції «Залізних імператор строф», яку виконали найкращі | читці України -- актори київських та львівських | Театрів, симфонічний оркестр Національної Телерадіо мовної компанії Українита Держав- на академічна хорова капела «Думка», - все дає підстави говорити про наивищий, державними рівень цього вечора. Все, окрім присутності представників високої державно! влади, Як хтось зауважив, усі вони пішли на вечір співака Йосифа Кобзона, для якого що «матушка Россия», що «ненька Укранна» -- все єдине, аби зеленими ппатили. Як відомо, цей співак полишає велику сцену г робить своє прощальне турне - чомусь саме містами «неньки», аби зібрати собі на щасливу старість, Того ж вечора УТН затіяло нову рубрику -- події в | культурі ї мистецтві за тиждень Ведуча пані Баринова не згадала й словом про ювілей Є Маланюка, - Хоча 31 січняв Музеї літератури в Києві відбувся яскравим, непересічний захід, присвяченим творчому шляху поета. Жодної телевізійної камери не було і в філармонії. Можна, звісно, висувати різні версії, аби. пояснити таку дивну байдужість до постаті | одного з наивизначніших поетів ХХ сторіччя, | якого при радянській владі не можна було. навіть згадувати. Моя версія наступна: ми! живемо в час, копи інформаційне поле нашої держави орють і засівають майже безнадійно | неграмотні люди. Тобто дипломи про вищу Освіту у всіх є. -- | Але знання їхні й смаки, сформовані у відомі часи, в силу їхніх же посадових амбіцій, стали покарою для всього люду України. Авжеж, вечір якого-небудь графомана випустити в світ набагато доступніше и! безпечніше, аніж прочитати Є. Маланюка | збагнути його масштаб аж настільки, щоб | розпорядитися про трансляцію вечора... Це я. до того, що герой передачі «Три запитання | міністру інформації» Зиновій Кулик - теж член ювілейного комітету. | А покищо особливим, сьогоднішнім змістом | наповнюється цитата з поета Є. Маланюка, | прочитана на вечорі поетом В. Базмлевським, | гобом аплодував зал з пркотою та розумінням | Прогаяли великі дні | Скалічені й маленькі пюди. | Заслинили в ганьбу оруд | Велику віру... Й ма рушах | Отарою мандрує люд, | Що мав зродити Україму.. Любов ГОЛОТА --тано заиєєнео 0 оби
Strona · s. 8strona oryginału ↗
ВАШ ВИБІР В СУСПІЛЬНОМУ ОНТЕКСТІ т жанио 04 сан ПЕН п рен б Сі ЄКОФІО уЛЯМОЇ А ЗТРОСВЯЧІ А си с що тонн Слово ПРОСВІТУ ТРИ ТИПИ ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ Мета публікації - дати юнацтву елементарні еконол В Р п і лічні знання щодо основ ринково! економіки, ознак командної! Та змішаної економік для усвідомлення тих процесів реформування, як! відбуваються у суспільстві, / визначення власного місця І ролі у розбудові України Знаменною подісю в історії Європи 1 світу стало відновлення У країною своє і неза. лежності в 1991 році. Національна держава 53-мільйонного українського пароду почала самостійно формувати власну економиічиту політику з часу проголошення національного суверенітету. Сутність сучасних широкомає штабних СУЄТИ пьно-економІЧНИХ перетворень криється у спробі переведення продук тивних сил та виробничих відносин в якісно новий, ринковий ста ВІДНОСИЙ Це стало ціЛКкКОМ природною реакцією па адміністративно" централізованийм відомчий диктат та повне обмеження праві економічної бази колишніх союзних республік московським керівництвом Ринкова переорієнтація економіки, формування ІНСТИТУЦІН незалежної держави визначили новий етап історичного розвитку Української нації, що потребує якісно інших шпляхів подальшого розвитку економічного та культурного потенціалу України Розбудова ефективно діючої національної економіки розглядається як необхідна складова гарантій національної безпеки ! виходить із всебічного осмислення шляхів економічного розвитку України у складі СРСР на засадах колоніалього утворення з сировинним та енергомісткими галузями господарства 1 жорстко централізованої системи господарюва ння в умовах тоталітарного комуністичного режиму Перед Україною стоять невідкладні завдання щодо впровадження комплексу заходів, спрямованих на забезпечення переходу ВІД алміністративно-командної системи управління національним господариством до саморегульованої рігнкової економіки. Безальтернативним виходом із кризової ситуації має бути створення об'єктивних умов для різкого посилення мотивації до високо" продуктивної праці, що досягається лише завдяки переходу до ринкової економіки. Нашіональна, сошально-ринкової орієнтації політика України мусить бути спрямована не проти якоїсь однієї держави, блоку держав чи доктрини, а проти погіршення соціального, економічного 1 політичного СсТановища грома" дян. Зусилля уряду необхідно зосередити проти народного зубожіння, безпорадності та розпачу. Загальнонаціональною метою повинно стати створення працездатної економічної системи, яка б стала основою для розбудови демократичних інституцій українського суспільства. Економіка може бути визначена як суспільна наука, яка вивчає, як люди злійснюють свій вибір в умовах обмежених ресурсів для задоволення своїх бажань 1 потреб. Незалежно від того, хто здійснює Свій економічний вибір - окрема людина чисуб'єкт господарювання, таке рішення відбувається в суспильному контексті РИНО К- ЦЕ ФОРМА ВЗАЄМОДІЇ ПОМІЖ ОКРЕМИМИ ГОСПОДАРЮЮЧИМИ ОБ'ЄКТАМИ РЕЗУЛЬТАТ ІСТОРИЧНОГО РО- ЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВЛ, ЯВИЩЕ ГОСПОДАРСЬКОГО ЖИТ ТЯ СУСПІЛЬСТВА, ЕФЕКТИВНЕ ТОВАРНОГО МІРИЛО ПИРОБИМЦТІВА ОСНОВНІ МОДЕЛІ БСОнНОмМІКИ | РИНКОВА Будь-яка система вимагає 2 КОНТРОЛЬОВАНА -- Сабільну струк гуру влади або КОМАНДНА віЛЬНУ ДІЯЛЬНІСТЬ щодо ринку 3 ЗМІШАНА ЕКОНОМІКА ХАРАКТЕРНІ РИСИ РИПКОВОЇ ЕКОНОМІКИ | Свобода вибору та діяльності (рішення приймаються вільно 1 диференційовано) 2 Ефективність розподілу ресурсів (ри: нок скеровує ресурси на виробництво необхідних суспільству товарів) 3 Пріоритет приватної власності 4 Економічні методи звільнення Ввід не ефективних господарських уУвб'ЄКТІВ ( реструктуризація, переспеціалі зація, продаж, банкрутство) 5 Високий рівень підприємництва 6 Гнучкість, висока адаптивність (пристосування ) 7 Чутливість до іновації (впровадження ) і: Конк ренція 3 ЧАСОМ С паобне 9 Визнає рівність СУб'Єктів економіко правової діяльності всіх форм власності 10. Обмежене втручання уряду (| Не визнає зрівнялівки (майнова диференціація - як необхідних ть) 12 Негарантує загальної працевлаштованості населення та стабільності цін УАМПОЛВ МИ В СОУ ЗІР СЗІДОША СО МЕ о, ВИАЧНЕО ЯМ ЕРЛИНО КУ РЕАЛІЗАЦІЯ БАГАТОМАНІТ- НОСТІ ФОРМ ВЛАСНОСТІ ТА ІХ РІВНОПРАВНУ ДІЯЛЬНІСТЬ | СТВОРЕННЯ РИНІСОВОЇ ІНФРА- СТРУКТУРИ " ЗВЗІЛЬНА КОНКУРЕНЦІЯ - ОС- ПОВНА РЕГУЛЮЮЧА 1 КОНТРОЛЮ: ЮЧА СИЛА РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ -- 4 ФУНКЦІЇ РИНКУ РЕГУЛЯТОРНА Регулює виробництво товарів та послуг КОНТРОЛІОЮЧА Визначає суспільне значення виробленого продукту 1 витраченої на нього праці РОЗПОДІЛЬЧА Встановлює необхідні відтворювальні пропорції, які забезпечують збалансованість економіки. СТИМУЛІОЮЧА Примушує зменшувати індивідуальні витрати праці, підвищувати продуктивність прац її використовувати нову техніку. ІНФОРМАЦІЙНА Гиформує про стан справ у господарському ЖИТТІ принципи РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ ПРИНЦИП свободи діяльності (економічної, господарської, підприє МИИЦЬКОЇ, особистої, родиної, суспільної групи): а) надання суб'єкту прав власника та підприємництва, які дають | М ожливіІСТЬ започаткувати власну справу і втілити задуми у конкретиї об'єкти; б) знишення надмірних обмежень на форми, види та об'єми підприємництва, підприємства та громадян ПРИНЦИП вільного шноутворення. ПРИНЦИП главеєнства споживача. ПРИЙЦИП відкритості економіки ПРИПНЦИП договірних, контрактима відноси (відносини підлеглості змінюються партнерськими відносинами) ПРИНЦИП державного регулювання ринкових відносин а) податкове, 6) фінансово-кредитне, з) шиові Обмеження, г) державні програми, л) анптимонопольй заходи. с) законодавство про пратшо Підприємницький хист, або просто підприємництво, пумопвах ринково" окКоноОміКИ виступає як осоОЛИВИЙ людський ресурс, яким виконує така «ФрУНКИУМ | Підприємець бере а себе шицатипу уєднилния ресурсів ( щ(агиталу, ЗСМЛІ, ПРОМІ ) п елиний процес виробинитва товарту або пос: ЛУЇ Зиконуючи роль засмоювимта каталізатора, підприємень одпночаємо г рушийною силою пиробинитод о пок редим ком, ЯКИМ НОДИТьЬ ДОКУПИ и рек у р и ДЛли ІДИ НеЄтИТИ процес У, ПІО обіцяє Стати прибут ринкового ІСГУНОТО 1 працою 11 Підприє меоцоя» прим менм оОСсМоОтип ДОМИ у пропі сі пелети (| МИСУ гОбтТО ТІ рузиити рішення, ЯякКІ! ВИ шпачають КУРС ДІЯ ЛЬНОСТІ підприємства ПІ. Підприємець - це новатор, 9! оба, яка намагається ввести в ужиток та комерціитих засадах нові продукти, НОВІ ВІ робийчі технології або навіть НОВІ форми організації бізнесу ІМ. Підприємець -- це людина, яка иде на ризик, про що свідчать три попередни функці У ринковій системі прибуток підприємцю ме гарантований | ВЗинагородою за витраченим ним чає, У силля 1 здібності можуть виявитися як прибутки, так 1 збитки 1, врешті решзфк, банкрутство Іишгиими словами, підприємець ри Икує не ГІЛЬКИ СПОІМ ЧОаСОМ працею Га ДІЛОВОЇО репуташією, але : вкладеними коштами своїми власними 1 своїх компанионів Усі економічні ресурси, або чинники виробництва, мають одну Істотну СПІЛЬНУ властивість: вони рідкісні або виступають б обмеженій кількості Суспільство не здатне виробляти 1 споживати весь обсяг товарів та послуг, який воно хотіло б отримати Потреби практично безмежні, ресуреи рідкісні або обмежені, тому неможливо задовольнити всі матеріальні потреби суспільства Повиий обсяг виробництва означає, що ресурси треба розподіляти ефективно, тобто ресурси, які використовуються, треба залу: чати таким чином, щоб вони вносили найцінніший внесок у загальним обсяг продукції Обмеженість сукупних ресурсів щодо заг" безпечення процесу виробництва різних товарів змушує суспільство вибирати з поміж порівняно рідкісних товарів Досконалим ринком вважають такий на якому встановлюється одна 1 Та ж шна на той же самий продутк у той же самий час (за рахунок дії закону попиту 1 пропозиції) УМОВИ | Великий та регулярний попит, 7 Необмежена кількість учасників госпо: дарської діяльності, з Абсолютна мобільність факторів вирооництва; 4. Наявністьінформації АЛЕ ЧЕРЕЗ ТЕ, ЩО НЕ ЗАВЖДИ ІСНУЮТЬ ОЗПАЧЕНІ умови, ТО І ДОСКОНЛАЛОГО РИНКУ ПРАКТИЧ: НО НЕ БУВЛЄ. ажеаннанюаннннннннннннннннннннноннннннннннинннмихи ПРИВАТНА ВЛАСНІСТЬ ЗАКОН ПОПИТУ | ПРОПОЗИЦІЇ ОСНОВНІ ЗАКОНИ РИНКУ (вільного) ЗАКОН ЗАРТОСТ КОНКУРЕНЦІЇ Ж же власність, породжуючи Приватна конкуренцію, впливає ма заком вартості через «ЦІНИ». Ціни це грошове визначення вартості. Ціни виступають гає лом, яке нада: інформацію щодо умов на ринку Вони послуговують маяками, завдяки яким господаря! суб'єкти можуть «звіряти» ( вій вибір, маючи па меті приватний інтерес Скономічний закон конкуренци ( змаган ця) грунтується на різниці між варо істю товару ;( витратами на НОГО виробництво 1 на ПЕН РА МОВІДНОШеНТІТ, якодає мМОЖЕЛИТІС гь продавати товар за ціною нижче його вартості, маючи при цьому прибуток | ДЕРЖАВНИЙ | ОБ'ЄКТИВНІ СЕКТОР ЕКОНОМІЧНІ | ДЕРЖАВНЕ зАКОНИ РЕГУЛЮВАНН ГОВАРНОГО ЕКОНОМІКИ ВИРОБНИЦТВА - й РИНКОВІ МЕХАНІЗМИ тен ГЕ ЗАЦННи | | ІНТЕРЕСИ | ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ | МЕТА зкезларчів ВИРОБНИКІВ шо - б к ХАРАКТЕРНА вакуємій СОПТРОЛЬОВАНОЇ ЛЬО КОМЛИДНО АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПСОПОМІКИ | Зверхність державної власності на засоби виробництва 2 Керівниптво економікою на підставі державних планів та централізованих рішень уряду 3" Розподіл ресурсів 1 підбувається з Петру А Цидлеглість замість СКобоОмічної волі 9 Диктат виробника щодо споживача 6 Приватна власність практично забороисна, а колективна кооперативна існують формально 7 Особиста залежність наслідок суцільного ( готального) одержавлення 8 Пизька ефективність виробництва 9 Низькесприйняття науково-технічного прогресу 10 Низький рівень життя населення (| Низький престиж інтелектуальної праці, низький рівень платні 12. Прагнення уніфікувати розмаїття запитів Особливості реалізації державної, ко- «тайидно адміністративної СКОПОМІКИ колишнього СРСР -однопартійна система керівництва, жорстко централізований народно-господа рі ькиЙ комплекс литариі методи управління федеративною крашою Структура радянської економіки склалалася . підриємства державного сектора - колгоспно-кооперативним сектор, пласнтість громадських організації ( ме-численних ) В основі державних економічних стратепи колишнього Радянського Союзу була систе- прибутку ма розподілу власності та ПОЛІТИЧН ДОЦІЛЬНІСТЬ ПевНИХ економіко -ГОоСпОДарс: ких кроків на підтримку КОМУНІСТИЧНОЇ ілеології як безпосередньо в самій країни так |за п межами Економічна дошільність ПОСТІЙНО підміняласЯя партійною кон юинктурою ! ви" магала від СРСР надто великих витрат на розбудову потужного віййсьКОВО"ПрОмМИиСЛОвого комплексу Ресурси замість використання на виробництві товарів широкого вжитку для задоволейня першочергових потреб людини, спрямовувалися на будівництво гігантських промих пових монстрів З виробництва танків тракторів, панцерників, ракетно-ядерних підводних атомохолів, ядерних стратегічних ракет та зброї масового знишення населення Ралянський Союз, як економічна системе, виявився неефективним державним утво: ренням, розпався і перестав існувати ХАРАКТЕРНІ РИСИ ЗМІШАНОЇ Е КОНОМІКИ (СОЦІАЛЬНО-РИНКОВОЇ) | Оптимальне сполучення ознак ринкової моделі СКОНОМІКИ З контрольованою (командно-адміністративною) з У рахуван и, ням національних Та ТСЄОПОЛІТИЧНИХ особливостей, спрямоване на дося! нення загальнонашональної мети ? Еккономіко-правова нормативня база виступає основою економічного порядку краши 3 Намагання гарантувати населенню при" йнятні умови існування і; Соціальний захист населення 9 Антимонопольна політико, І прямована на захист споживачів 6 Всеохоплююча регуляторна системе, спрямована на збереження економіки ВІЯ руйнаци 7 Державна підтримка стратегічних 14: лузей національного господарства я Розвиток усіх форм власності 9 Структурно їнститушонмальня економична політика 7 10 Висока культура праці, нова якість освіти і: сПОСОСО У ЖИТТЯ |! Престижність хорошої прамі висока платня й виконання 12 Намагання задовольнити різноманіт потреби Інституціональна політика - це створен" ня інститутів ринку. щ(ифраструкту ри ринку. Створення ринків робочої СІМти, КаАПІТОЛУ, 1 ОМ хХоОмосСтІ, ЦІННИХ пап ритм, сирошини, поживчих товарів та вч ЮтТИоОгО ринка БІСОНОМІЧНА МЕТА ДЕРЖАВИ СТРАТЕГІЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ! ДІЯЛЬНОСТІ, А НЕ РЕСГУЛІОВАННЯ РИШКУ Олександр ЛАШКО, економіст " Структурний політика ях України 114 поереори птація пімськомоО проми Ового комплексу на пвиробнництно говарій широкого пжитку, Грмлюи Фрормаціяї пром ових монстрій у нехмелтькрококи писоко гохнологічні, мобільни підриє метва 1 |
Strona · s. 9strona oryginału ↗
«із Роїьо Р НА" 1бі для кого ПТО гаємницею той факт, що ОРЕ ГМНО МОЧІ і М на 27 ЗЧАПИМоВІ 1946 року на наши нещасні голови впала п гІГгГОн ТСькИих КІЛЬКОСТІ ях УС гаАблиця Менді ДО СРО Ї Х ОЧІ держава на ЛІКВІДАаЦІЮ наслідків Чорнобильської кагастрі кри жертвує щороку левову част ку свого бюджету (1 / відсотків), смерть без смаку : запаху вже косить її громадян мільйонами. Пройдіться цвинтарями наших міст ! Сіл, вчитТтайтеся в написи на хогильних пам'ятниках. Ще ніколи, за всю нашу історію, не прощалося з життям гак багато сорокарічних не лише чоловіків, а йжінок Навіть якщо вірити офіційній медичній (порівняльні дані 1989--1990-х 1 1993--1994-х років), то закістковом'язової СТатистиці хворювання системи (ревматичний атрит) в одному лиш Пародицькому рамоні Житомирської області збільшились у три рази, шлунково-кишкового тракту (жовчно-каменеві хвороби, холецистит) -- майже в чотири рази, дихальної системи (хронічний фаринпт) -- сар у найвищі інстанції До нього притадили члени ЦК КПРС та КПУ, академіки та доктори сільськОГОСПпОДарських наук, прали на зуб мого овочі, захоплено ахали, залишали автографи у книзі відгуУКІВ, Обіцяли всебічну підтримку Але гіІЛЬКИ на словах обіцяли На ділі ж и палець об палець не вдарили А бездіяльність свою виправдовували шдомим виразом «Зтого не может бвІть, потому что бьтіть не может» Та ж наукові інститути, академії до такого не додумались, а він, учитель фізики, самоук, додумився (без санкції згори") Отже, «нє пущать»! О Іванов продовжував битися головою об стіну партійно-чиновницької байдужості, себто писати у найвищі інстанції. Якби це було в сорокових, його, не скліпнувши й оком, оголосили б «ворогом народу» 1 пустили «в расход» чи згноїли б у таборах. А на початку вісімдесятих за ним розправилися «поджентельменськи» розчавили автомобілем Геніальний винахід О Іванова наші академіки та професори, полегшено ОХАЛИ, «ДЯ С Й більш ніж у дев'ять разів Та особливо насторожують вроджені патологі в дітей, які збільшились більш ніж у два рази, і алкотольний психоз та хронічний алкоголам, які збільшились перший у шість, другий -- у дев ять разів А це зовсім свіжі дані загальнодержавного масштабу. Їх оприлюднив 23 січня цр. на брифінгу в Кабінеті Мітстрів міністр охорони здоров'я пан Андрій Сердюк Сьогодні б млн наших співвітчизників страждають на серцево-судинні захворювання, 1,2 млн. -- психічно хворі, 740 тис мають онкологічні недути, а 600 тис -- туберкульоз, 720 тис страждають на алкоголізм 1 56 тис -- на наркоманію. За - 6 років в Україні померло людей а 1,2 млн більше аніж народилося Що ж нам, люди добрі, робити? Сидіти и далі, склавши руки, покладаючись лише на всемогутнього Бога? Як відвести чорну руку смерті від наших дітей, онуків 1 правнуків" Невже усі ми закладники чорнобильського монстра? Невже ніколи так ' не звіЛльнимОСЬ ВІД нього? Народне прислів'я каже «Нетакий страшний чорт, як його малюють» Виявляється, можна вирощувати екологічно чисті овочі й фрук- ТИ навіть у найбільш забрудненому Народицькому районі й очищувати ними наці організми від накопичених за десять років радіонуклідів. Радіоактивні опади навіть там, у зоні, накрили нашу землю не суцільним смертоносним рядном. Треба виявити в цьому рядні чисті діри, захис- ТИТИ їх відвітру, дощу та стгу1впродовж року збирати на тих захищених клаптиках багатющі врожаї Кив у Києві в роки застою відомий хіба ЩО своїм учням та їхнім батькам учитель Фізики Олек андр Васильович Іванов. І так би й пішов він з життя ткому не ЗіДОмиИМм Ос вітянином, якби не народилась у ИОГО голові світла ідея збудувати на Київських горах незвичайну теплицю, Яку він назвав "Будиночком сонячної вегетації». Під дахом цього будиночка О Іванов казковий маг, творив справжні чудеса: з площі 16,5 кв м щоро- КУ знімав більше ніж 200 кг лимонів АД ОТІ неначе рків та помідорів з кожного квадратно- 0 метра своєї чудо-теплиці він мав Упродовж року по 43--44 кілограми! Іва- ЧОВ, щоб зацікавити своїм винаходом босів радянського агрокомплексу та партійні органи, від яких тоді залежало буквально все, невтомно, упродовж десятиліть, пи- чи "ке - - - - п -г ані сщи лк зжнннниних ЕР нн 0 є Р нн ЛОСЯ БОГ. зітхнувши, поклали під сукно, І навіть коли прогримів над планетою жахливий чорнобильський грім, не згадали про нього. Згадав про «Сонячний вегетарій» 0. Іванова кілька років тому голова фермерського господарства «Перспектива -- 21 вік» Микола Андрійович Шмат, згуртував довкола цієї великої ідеї ОДНОДУМЦІВ | разом зними розробив проект «Державної програми подальшого розвитку овочівництва закритого грунту в Україні із застосуванням високоесрективних енергозберігаючих технологій» б липня 1993 року Микола Андрійович ознайомив з цим проектом членів Комісії Верховної Ради з питань агропромислокомплексу. Комісія (одноголосно!) схвалила проект і постановила надіслати Кабінету Міністрів України, Мінсільгосппроду України, Українській академи аграрних наук для розгляду 1 вирішення організаційних питань та визначення джерел централізованого фінансування виконання передбачених програмою робіт на 1993--1995 роки Комісія вирішила також проінформувати Президента України Л. М. Кравчука про схвалення зазначеної програми та просила підтримати 11 втлення в життя. А секретар Комісії Олександр Олександрович Мороз передав Миколі Андрійовичу Шмату записку такого змісту: «Вас Бог послав з пропозиціями. Подзвоніть після з''"'зду (через два дні). Якщо будете на з'їзді, давайте зустрінемось» (В записці идеться про з'їзд представників колективних сільськОоГОСПОДарських підприємств, себто голів КОЛГОСПІВ | радгоспів -- М. 1.) А вчому ж суть «Сонячного вегетарію О. Іванова, яким так зацікавився 0. О Мороз"? Академік К Тимирязев свого часу писав: «Межа плодючості даної площі визначається не кількістю внесених добрив, не кількістю вологи, а світлОвОЮ енерпєю, посланою на дану поверхню Сонцем! Отже, треба акумулювати ціо укиттєдайну енергію не лише в стеблах та плодах, а 1! в грунті, максимально прогріваючи иого Згодом через овочі й фрукти сонячна енергія ввіЛЛЕТЬСЯяЯ В наші, ослаблені Чорнобилем та екологічним забрудненням органами, додасть їм сили боротися із золотою ордою невиліковних хвороб Ї цих падавичайнто цінних овочів та фруктів буде так багато, що вони за шіногОо ЄстТянуУТЬ доступні Навіть ВОГО для пенсіонерів Часопис «Сонячний вегетарій (Мо 1. 1904) наводить слова доньки генттального українського винахідника Мій батько належав до тих диваків, які не на словах, а на ділі прагнули нагодуваги свій народ Бо держава лише проголошувала цю тезу, але далі СЛІВ справа не рухалась У результаті наша багата Україна з п роботящими людьми перетворилася на жебрака. І вже із Заходу попливла гуманштарна допомога, ча яку будуть розплачуватися, мабуть, наші правнуки Але ж хіба врятують нас оці подачки"? Навряд І чи не настав час скористатися досягненнями наших співвітчизників 1 на практиці впроваджувати їх у життя"! Народ наш талановитий 1 працьовитий, ось тільки не міг він сповна розпоряджатися своєю"долею, жити в достатку Я переконана, що в суверенній Україні ми, нарешті, будемо вільними у виборі свого шляху, наповнимо прилавки магазинів продовольством. Сподіваюся, що цьому значною мірою допоможе відкриття мого батька». Що можна до цих зболених слів додати? Хіба те, що товариш О. Мороз б липня 1993 року на засіданні Комісії з питань агропромислового комплексу Верховної Ради України, почувши, щозатрати енергії в сонячному вегетарії порівняно зі звичайною теплицею у п'ять разів менші, початок плодоношення на 15-- 20 див раніше, врожайність у два--три рази вища, патетично вигукнув: «Я пропозицію повністю схвалюю давайте будемо «штовхати» 11 далі». Але ставши Головою Верховної Ради, він враз «перегорів». Чому? Идучи на роботу чи з роботи повз будинок Верховної Ради, я часто бачу, як з нього виходять, щоб перепочити після праведних трудів комуно-соціалістичні народні обранці, всі якодин життєрадісні, рум'янощокі, моложаві. А чи доводилось тобі, дорогий читачу, спускатись чи гпдійматись ескалатором столичного метрополітену? Мабуть, доводилось, 1 ти мимоволі спостерігав за обличчями своїх співвітчизників -- майже всі вони посірілі, мов після тяжкої хвороби, з погаслими, задивленими у свої безрадісні думки очима. Знайомий лікар, що якось підіймався зі мною ескалатором, за професійною звичкою зробив діагноз! «Авітаміноз Вісімдесят відсотків цих нещасних харчуються хлібом та картоплею» Ясна річ, О Морозу та його товаришам по партії сонячний вегетарій не потрібен Їх та дітей і внуків їхніх забезпечують повноцінними овочами та фруктами 1 без тього. А нам, дорогі мої співвітчизники, він потрібен як повітря. Адже тільки в здоровому тілі здоровий дух. Людину, здорову духом, вже не поженуть, мов отару голодних овець, колгоспно-радгоспні «барони» до виборчих урн голосувати за них та за їхню наскрізь прогнилу систему. Тільки здорові духом громадяни молодої держави нашої спроможні захистити її він посягань заклятих ворогів Японці ніколи не створили б свого економічного й духовного чуда, не вигодувавши кілька поколінь своїх громадян екологічно чистими продуктами, вирощеними на закритому грунті (Їхнє тепличне господарство сьогодні займає 102000 га!) Ми, втіливши в життя геннальний винахід Олександра Іванова, станемо творцями українського економічного та духовного чуда Го Ж, дорогі мої співвітчизники, закасуймо рукави 1 до праці! Будуймо, не покладаючись більш на морозів, ткаченків і степенків, на землях колективних господарств, на фермерських наділах, присадибних та дачних ділянках теплиці нового типу А як їх будувати і з яких матеріалів, можете довідатись 1з книги О Іванька, А. Калиниченка, М Шмата «Сонячний вегетарій», ика побачила світ 1996 року в друкарні малого підприємст ПС «Анфас Книту замовляймте за адресою: Київська область, Баришівський район, село Веселинівка Фермерське господарство «Перспектива -- 4Ї вік». Шмату Миколі Андрійовичу Контактні телефони 917-03-91 та 550-48- 18 Микола ЛИТВИН опо 0 ПЕ а ПЕ ні ні Зробіть замовлення В Козирський / В. Ш/ендеровським УКРАЇНСЬКО АНГЛІЙСЬКО- НІМЕЦЬКО-РОСІЙСЬКИЙ СЛОВНИК ФІЗИЧНОЇ ЛЕКСИКИ Словник містить біля 30 тис лексем з усіх розділів сучасної фізики й дотичних галузей знань З чужомовними покажчиками це чотири чотиримовних або двомовних словниюв Для науковців, аспірантів, студентів, перекладачів з природничих 1 технічних дисциплін, інженерів, школярів старших і середніх кляс та широких кіл читачів, небайдужих до українського назовництва Формат 84х108 1/16. Папір офсетний Ме 1 Гарнітура прагматика Друк офсетний Умовн друк арк 98,28 Обл -вид арк. 129,3 ІВАН ПУЛЮЙ ЗБІРНИК ПРАЦЬ Іван Пулюий. Це ім'я повертається до нас із забуття, як і багато інших імен, яскравих | непереачних, які не зі своєї вини змушені були працювати поза межами України. Фундаментальні праці з фізики та електротехніки, науково-популярні, публіцистичні праці, спогади Івана Пулюя, талановитого фвика, вдумливого філософа, щирого українського патрюта є актуальними сьогодні, коли наша молода українська держава виборює свою незалежність. Формат 60х90/16 Папір офсетний М? 1 Гарнітура Балтика Друк офсетний Умовн. друк арк 44,5 Обл-вид. арк 48,6 Зам 6- 168. Охочих замовити словник та збірник прохання звертатися телефонами: тел. 265-0/-// тел / факс 265-55-11 1 нн 0 го 2 ни Оголошення ОЗОВІТЬСЯ, МАТЕМАТИКИ! Західноукраїнська заочна математична школа при Тернопільському педінституті оголошує черговий набір учнів 5--10 клаав уах типів шкіл України для поглибленого вивчення математики, підготовки до математичних олімпіад випускних та конкурсних екзаменів з математики. Навчання в школі ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ за невелику плату Учні 5--/ клаав зараховуються на основі письмової рекомендації вчителя математики, учні 8--10 клаав -- на основі виконання вступної контрольної роботи Учасники міських та районних математичних олімпіад зараховуються поза конкурсом Для отримання додаткової інформації про умови та методи навчання, а також вступного завдання досить надіслати на адресу школи конверт зісвОєЄЮ ДОМашньОЮ адресою Наша адреса 282009, м Тернопіль, вул М Кривоноса, 2, педінститут, ЗЗМШ Тел (0352) 33-13-39 Обурюємось! СПЕЦІАЛЬНО ДЛЯ КОГО?! Як стверджує роамський філолог, професор Тетяна Ахметова, в роайську мову давно г міцно ввійшов роайський мат Захопившись ненормованою лексикою, Ахметова захистила свою дисертацію потайки, але книгу «Русский мат Толковьй словарь» випустила для широких мас масовим тиражем У передмові професорка пояснює причину легалізації мату шляхом виходу книги тим, що його в Рош вживають 1: малі ди, : школярі, і високоосвічені особи, присмачуючи «ве пикий и могучий» . Отже,тлумачний словник адресований Олижньому | далекому зарубіжжю? Либонь, що так -- інакше чому в Черкасах та! В ІНШИХ містах України на книжкових прилавках з явився «Русский мат» Певно, цей словник надіслано ів інші кратни світу? А чи нечас нам, громадянам України, подбати про те, щоб цієї гидоти нам не Підкидали? Де ж ті державні мужі, які зможуть поставити кордони подібним "перлинам» книговидавництва? Можли- 80, їх перших варто бодай оштрафувати за торпвлю пеню «Інтелектуальною» продукцією? Д. ГЛИЗЬ, Г. ВОВК, А. ЧЕРВОНЕЦЬКА, Ж. ПЕЧЕРИЦЯ, /. СЕЛЯНКО ниножжитои шо - ща -- ЗБ - й и лм
Strona · s. 10strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

бо -ь Ж ої і З «тю » М чай Р йо ча Мечі соди РРО м на - ій М ий - "ог дк. ьо АВ "о Ж , сеї, є - - -и "ее "ка -ю я з Ж , "5 " м Р, 4 за чі | й Жак ль п зія зодну ум 1ОЛРЗ 2 и З царй "а Пе -й г "77 Голи - - РА | т: й т. ДГ т-- МР, чій'я та 3 и т р р - :;ДЙАЕААЕР ЦЕНЕЕЕ р нн колись Я печер сторія українського національного соціальносУсПІЛЬНОГО руху, який очолювала громадська організація «Просвіта» Унікальним каналом товариської взаємопідтримки були два українські заклади, що активно діяли в Катеринославі та Львові Йдеться про «Просвіту», про молодіжне спортивне товариство «Сокіл» Лесь Курбас, згодом видатний діяч українського театру и кінематографу, на початку 1909 року став актором ама Торського театру при львівській філії «Сокіл», яка мала адресу вулиця Руська, І2 Критик Степан Чарнецький, актриси «Руської беади» М Махницька та Ф Лопатинська, письменник Я. Яцків керували роботою цього театру У фара А Коцебу «Псотник» 28 берез: ня 1909 року Лесь Курбас вийшов на сцену «Сокола» зі своєю першою роллю! здобув одразу ж добру репутацію від Гната Хоткевича: « Аматори підготувалися до вистави добре, пльки часом попадали 8 шаржування також | характеристика оаб показувала значні недоліки З аматорів вибився на перший план Утрисько (в ролі Стохайла) та Курбас (Каміл)» Саме в молодіжному товаристві «Сокіл» закладався фундамент майбутнього українського духу самоствердження, побудованого на досягненні європейської культури початку ХХ століття Катеринославська газета-журнал «Дніпрові хвилі» Мо 23--24 від 24 грудня 1912 року на 327 сторінці сповіщає « 8 грудня відбулася друга сімейна вечірка товариства «Сокіл» у помешканні |-і реальної школи Вечірка розпочалася дуже цікавою промовою соколки Березиної! про значення сокільства для моральної громадської ппєни сучасного нам суспільства, не кажучи вже про фізичне виховання дужих членів наці Факт виступу соколки цікаво зазначити як прояв емансипаційного поступу». «Театрально-організаційна комісія «Просвіта» у Львові (Ринок, ч 10), що має завданням застосувати театральні гуртки, нести їм поміч і ними опікуватися, постановила зладити покажчик усіх українських театральних творів для вжитку театральних аматорських і заводських гуртків. з такого покажчика легко буде кожній театральній дружині орієнтуватись при виборі п'єси для себе | для своєї публіки: сим отже покажчиком хоче комісія сповнити одну частину свого завдання З другого боку, такий покажчик творитиме рекламу для авторів українських театральних творів, для видавців І книгарень. За театрально-організаційну комісію тов «Просвіта» у Львові Степан Чарнецьким, голова Іван Савицький, секретар» Цей лист-звернення був надрукова: ний також на сторінках «Дніпрових хвиль» 1912 року Таким чином, ми маємо безсумнівні докази того, що існував український національний опір, де громадські організації «Просвіта» | «Сокіл» вели напружену боротьбу за збереження | розвиток української культури на територіях двох імперій -- Роайської та Австро-Угорської Погортаємо ще вельми велику шкаву газету «Дніпрові хвилі», Читаємо «Га: лицько-руські гості у Катеринославі 10 березня в залі катеринославської городсь ког думи одбувся дуже цікавий вечір душ 30 простих альських парубків та дівчат, що приїхали з Галичини під проводом КІЛЬКОХ Студентів, дали «духовно патріотичний концерт», як стояло в афішах Концерт складався з духовних співів, як-от «Світе тихий» або «Да спра вится молитва моя» Співали и звичайних народних українських пісень «Ои, летіла горлиця», «Чи я в лузі не калина була» Співали погано, так що про артистичність Р ЕР т Р ни Р р р українського кінематографу розпочинається з історії театру, української літератури та ож співу и мови ніякої бути не може Але публіка вітала співаків дуже гаряче, бо це Підтримка українству, бо ці парубки та дівчата, підбурені «руськими ідеями» сту Дентства, повинні були сказати, що іх принижують українофіли, німціта поляки Що вони -- «настоящие русские крестьяне», але по-російські ані гу-гу, окрім студентства, яке іх супроводжувало Коли ми природні полтавці або чернігівці не завжди розберемо усе, що говорить галичанин або буковинець, то якою ж чужою незрозумілою мусила здаватися мова цих «настоящих русских» у Твері, Москві, Орлі як люто ненавидить (їхню мову) «Русская Правда», що так за них розпиналася як може, зрадіють вони, повернувшись назад до Галичини, де на кожній станції, у кожному вагоні написи їх рідною українською мовою. » Катеринославську «Просвіту»очолював віДдОМИЙ професор української історії го зн - РОЗПОВІДІ КІНОАРХІВАРІУСА.. ж. 7 СРО Дмитро Яворницький, який мав міцну фінансову і громадську підтримку губернатора Про увагу катеринославської громадськості до історії рідного краю говорить такаінформація «29 ачня в будинку мануилівської «Просвіти» професор Д | Яворницький прочитав лекцію на тему «Внутрішній устрій Запорозького війська» (територія Запорожжя, склад запорозького війська, територіальний і військовий ПОДІЛ в Запорожжі, начальство 1 адміністрація в запорозькім краї, церква та школа) Читання ілюструвалося малюнками чарівного ліхтаря Лекція мала великий успіх, шановного професора вітали гарячими оплесками». «Лекція по історії Катеринославщини. 18 лютого в залі 1-1 Комерційної школи одбулась захода Архівної Комісії лекція д. Дорошенка на тему «З історії заселення Катеринославщини». У своїй лекції д Дорошенко звернув особливу увагу на Запорожжя І його заслуги в справу заселення наших степів оборони від татар До лекці показувано малюнки чарівного ліхтаря з історії Катеринославщини | Запорожжя. Лекція була платна 1 зібрала 100 душ слухачів» Відомий український кінознавець Олександр Шимон вважає, що «малюнками чарівного ліхтаря» треба вважати хронікально-Ддокументальні кінокадри, ЯКІ знімав кінооператор фірми Пате Данило Сахненко (див «Сторінки з історії кіно на Україні», Кигв, «Мистецтво», 1964, стор 44) Далі Шимон стверджує, що Сахненко у 1911 році вирішив узятися за виробниц: тво художніх кінокартин за українською тематикою и заради цього створює «Південно російське кінематографічне акціонерне товариство «Шуклін, Сахненко! К"» або «Південно-роаиське ательє «Родина» Але є великий сумнів, що Сахненко, людина досить небагата, спроможний був тримати фільмовиробничу кон: тору, тим більше що в списку приватних фірм Катеринослава жодна з вищевказаних назв не зафіксована Зате як кінорежисер українського вестерну та побутової драми Дмитро Сахненко увійшов в історію кінематографії Цікавим виявився фільм Сахненка «Облога Запо рож жау, де гОЛОВНИиИМм героєм є козацьким отаманіван Сірко Усролі цієї кінокартини виконували непрофег нальні актори тобто типажно підіОрані люди «з натовпу» Цей примом у 19/25 році використав | зак - Ретро ще - ср ної пт Серпи Ейзенштейн у фільмі «Панцерник Потьомкін». Думаю, що на фотографії, надрукованій на її и сторінці катеринославського журналу-газети «Дніпрові хвилі» за / січня 1912 року, зафіксовано знімальну групу згаданого вище фільму Гарні, вбрані в український національний одяг, молоді вродливі люди сидять навколо бандуриста Вони позують вільно, кожен продумав свій внутрішній стан, який відображує реакцію на пісню Бандура в руках музиканта старовинна Тож це відпОВІДаєЄ ТОМУ факту, що відомий катеринославським професор Яворницький залучив до кінозИОМОК Музейні речі одяг, посуд, руш ниці, зорую та інші предмети козацької! старовини Підпис під фотографією повіІДОМЛЯЄ, ЩО ТО Люди зафіксовані «на могилі славного кошового отамана (прка (село Капулівка Катеринославського повіту)» У правому кутку на фото видно стару жінку, одягнену в темний простий "оо соді я Р -І- й арт одяг Можливо, це хазяйка городу, на якому розташована козацька могила «на тому засданні ради музею було доручено директорові музею Д І Яворницькому викупити нарешті могилу кошового Івана Сірка, котру баба, в городі якої та могила, згодна продати за 600 рублів» (журнал-газета «Дніпрові ХВИЛІ», Катеринослав, 1912, Ме 1, стор 2) « Голова Новомосковської земської управи Магденко передав повний комплект запорозького вбрання, що зберігалося з 1/80 року в його родині Це жупан з червоного кармазину, підбитий татарською матерією, з вілидстами, обшитий срібними позумантами,; «куртас» (домашня куртка) теж з червоного кармазину, обшитий темно-червоною шовковою тасьмою, червоні штани, два аршини заввишки у поясі. Подаровано селянином Дм. Козачиною три срібних браслети, СХІДНОЇ роботи. два бронзові серпи, викопані селянином с Підгородного Ом Махно. дерев'яну фігурку розп'ятого Христа, трохи меншу від натурального Два роки тому «їУапорільке обласне об'єднання «Просвіти» розпочало видав дшяльнсть, ОЧОЛИВ йо оІістОрик 1) ї.иту мастами підготовлено 1 іч | Шоерченто ірйипущено сім вилань: добі А. Сокульсько | зросту. кам'яну бабу золоту брошку, знайдену біля маєтку Кащенка» (журнал газета «Дніпрові хвилі», Катеринослав, 1912, Мо 5, стор 81) Читаючи сьогодні ці рядки, подумки низько вклоняємось безкорисливому патрютизму наших прадідів, як! на ту золоту брошку могли 6 купити пару волів, апе свята повага до Д | Яворницького, до історії рідного краю, несхибна Віра, що ця річ потрібна місцевому музею, примушувала їх просто дарувати цінні речі Розглядаючи історію українського кіно ще глибше, ми будемо вимушені ще не один раз звернутися до особи професора Яворницького А поки що коротенько розглянемо сюжет «Облоги Запорожжа», або «Запорозька січ», за свідченням Арнольда Кордюма, асистента Сахненка «Тихе українське село Мирна праця людей Раптом на них нападають татари, підпалюють село, люди проиняті панікою Якийсь паша прив'язав свого скакуна до тину, а сам побіг у хату, де сховалися Дівчата. Хлопчик відвВ Язав коня, скочив на нього і помчав на Січ Запорожці перепливають пороги поспішають татарам навперейми Ховаючись десь у ярах, ачовики бачать, як татари женуть степом невольників Несподівано козаки нападають на татар знищують усіх, а зраділі невольники на ТаТарських конях !: возах повертаються додому Знову січ Від турецького султана наджж З. ходить попередження, що коли козаки надалі нападатимуть на мого військо, то він знищить усіх січовиків, козаки збираються на раду! пишуть султанові листа, що має добре відомИИЙКкІНець «" Місяцьв небі день у нас такий, Як і у вас, поцілуй ось куди нас! (» (Кордюм Арнольд, «Акціонерне товариство в городі», журнал «Вітчизна», Київ, 1962, Мо 4, стор 203--204) Цілком зрозуміло, що головним героєм цього фільму був кошовий отаман Іван Сірко, котрий у всіх подіях брав найактивнішу участь Таким чином, прикладів, які подаються у статті, досить, щоб уявити той міцний прошарок Історії та культури, який формував українську інтелігентну еліту, котру знищили у сталінських таборах Маю думку, що фільм, яким зніМався за ініцативою катеринославської «Просвіти », дивилися у Львівській та інших філіях ціє! й громадської! організації Думаю, що молодіжне спортивне това риство «Сокіл» дивилося картину «Облога Запорожжа» неодноразово Людмила ПУХА ВИДАВЦІВ ПІДТРИМАЛИ МЕЦЕНАТИ го -- «Морські походи запорожців» та «Пам'ятка КОЗАКОВІ». книжка А «Запорозький зимівник першої полови», ни ХМІИЇ ст. з унікальною картою, | добутою автором у московських архівах, збірка дитячих віршів З. Бебешко «Оксани сттжки», збірник творів О Апаптович «Берегиня козацької слави» Налагоджено випуєк збірника « Запорозька старовина». Бийшов з ДІруку першини зитуєк, підготовлений другий І йде збір материалів на наступі випуски Першою гАСтіІВКоОюЮ став методичний посібник з математики для студентіпй Технічного університету УспишнІЙй роботі нашої пвилайничої кКОмМИСИ завдячує мо спон орам. Серед них о пд опазвати Запорізьку міськраду, ВАТ «Мотор-Січ», Х пОзавод, Пиопзавод, СК «Оранта Січ» та пом. Велика їм поляка і пагя, що п налалі матимемо підтримка від добрих людей і патуотиїх, які роблять ОСТОПний внесок у справу пащонального тдродження! Г. КАЛАНМДА, голова Запорізького обласного об'єдмаммя ВУТ є Просвіта» ім. Тараса Шевченка войка ГА
Strona · s. 11strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

к спалахнуть свічками каш- С гани на Хрещатику, до столиці зідуться на сво! 71 перші загальні збори молоді просвітяни Зліт «Молодої Просвіти», що пройде в Києві 23- 24 травня 1997 року, має зібрати активістів ВУТ «Просвта» ім Т. Шевченка, | | яким ще не виповнилось 28 років, зі всіх областей України та Кримської автономії ідея структуризації молодіжного крила «Просвіти» має давнє історичне коріння І була поновлена з ініцативи крайових | організаци осередки «Молодої! Просвіти» вже діють в Івано-Франківську, Львові, ному, В інших містах. Ініцативу скликан- в Всеукраїнського зльоту молодих просвітян підтримало правління ВУТ «Просвіта» в грудні 1996 року. Розпочато іа ї - и - і --- с-г -о я тен з тт зма щ ни ОЛЕКСАНЛЕР БАШУК: підготовку зльоту, до якої має прилучитись вся молодь крамових організацій «Просвіти», наші симпатики, а також учасники самодіяльних культуролопчних та просвітницьких організацій на місцях. Засади та ідеали ВУТ «Просвіта» ім. Т Шевченка, завдячуючи своїй органічності, можуть стати підгрунтям для об'єднання української молоді, що сповідує різні політичні погляди, має різні економічні інтереси та духовні потреби Нове покоління українців, що формує свій світогляд в умовах державного життя, а відтак є відповідальним за результати своє! праці, виразно г випдно різниться від покоління, що сформувалось у часи колоніальної залежності нашо! Батьківщини. Молодь не потребує зусиль, спрямованих на деколонізацію, очищення, лишекопіткої роботи щодо створення власної життєвої концепції, Яка відповідала б нашим нацональнимінтересам, Специфіка інтересів та проблем нового покоління потребує І специфічних методів діяльності В молодіжному середовищі, що давно зрозуміли антиукраїнські сили як в Україні, такіза її межами, але, нажаль, усвідомлення цієї ІСТИНИ В українських колах приходить тільки тепер. Боротьба за молодих українців «СТВОРИТИ ВЛАСНІ КОНЦЕПЦІП» в усічаси змагань за українську державність була жорсткою та безкомпромісною, а від г результатів залежав конечний успіх або неуспіх Української Справи. Вічність чи дочасність поновлено! державності визначатиметься головно позицією нового покоління щодо власної держави, ії місця В СВІТІ Та СВОГО МІСЦЯ В НІЙ. «Молода Просвіта» має розробити та вплити низку проектів, зорієнтованих на певні групи молоді, щоб через предмет їхнього уже існуючого інтересу прилучити кожного молодого громадянина нашої держави до української ідет Така позиція може бути несхвально зустрінута старшим поколінням Для вихованих в умовах «єдино правильної» ідеолопі, санкціонованої Генсеком (президентом, отаманом, гетьманом. ), є спокусливим будувати нову Україну на засадах цієї ж ідеології. Однак з огляду на відсутність потужного владного центру, подібного до совітського ЦК, з хоча й вічно п'яним, але повноважним Генеральним, виникають сотні гуртків різної політорієнтації клубного типу, де похилого віку люди обговорюють, чи скоріше обігрують любі їх серцю ідеологічні постулати, що мають стати вказівками для молоді в її повсякденній життєдіяльності, Навіть оминаючи той незаперечний факт, що єдиноправильність будь-якої ідеології рано чи пізно стає причиною колапсу економічного, громадського та духовного життя суспільства, варто зауважити, що концепції, пропоновані вищезазначеними гуртками, вже зазнали фіаско на практиці Тому нове покоління громадськополітичних та духовних провідників Нації приречене або стати могильщиками української держави, або створити нові власні життєві концепції, які народять нову корпоративну нацональну ідею Ініціативна група щодо створення «Молодо: Просвіти» розпочала втілювати вжиття проект під назвою «Українські вечорниці-забави» в Українському домі Він має на меті відпрацювати техніку роботи з молоддю, яка понині стоїть осторонь від українства. Видовищні заходи, що дають можливість спілкування великій кількості молодих людей, побудовані як синтез традиціиної! форми українських вечорниць та сучасних естетичних вимог міської молоді Такізаходи найближчим часом мають прийти в уа репони України. Тільки за активної участ молодих людей у боротьбі за політичну владу в Україні можливо побудувати здоровий державний справді український апарат Активізація молоді в новій передвиборчій кампанії, а також розробка єдиної молодіжної програми, підтримано! «Просвітою», що стала 6 обов'язковою для вах репональних та всеукраїнських блоків, з якими співпрацює «Просвіта», -- одне з найсуттєвіших завдань зльоту «Молодої Просвіти» 23--24 травня 1997 року. с вно Мр АЛ ч анрен о пб рчеор ЗЛА чо Ю; о М З рік «Молода Просвіта» - віДЗНачила Українськими вечорницями Таких вечорниць Український дім ще не бачив: краща сцена, кращі в Україні СВІТЛО та звук, краща телевізійна техніка, кращі виконавці. Навіть троїсті музики не змогли заспокоїти хвилювання організаторів: чотириста запрошених гостей вже заповнили зал, а ще понад сотня молодих людей, що завчасно не Подбали про запрошення. Аншлаг на Українських вечорницях?! Такого не очікував ніхто Найперше присутніх захопило оформлення зали: на тлі величезного чорного оксамитового неба мерехкотять зорі, створюючи оригінальну перспективу. В центрі металева конструкція Урбаністичного модернового вертепу, ЩО сяє безліччю кольорів та відтінків "ІД натиском десятків приладів професійного концертного світла. Так, че сучасні вечорниці, а значить, це жива Традиція -- не муміфікований спогад З ЯВЛЯЮТЬСЯ перша вертепншики -- провідні «Ктори Театру на Подолі: Тамара Пла- Шенко та ігор Крикунов -- фрагмент "ИСтави В. Шевчука «Вертеп» у поста- Ч0ВЦі режисера Віталія Малахова. Леся Горова акапела співає свого колядку. Зал завмер Підлітки та молодь вслухаються З пророцтво Пустельника: «Прийшов час...» Молоді люди вірять в Україтгу 1 Щиро любляті, її: вони ще не навчились брехати у своїх почуттях! Закінчується бертеп гімном колу життя, по якому рухається все жипе. Актори, популярні МОЛОДіжні стваки, глядачі беруть одне ЗАМОгоО за руки -- бар'єр між ними впав Отримавши З рук П"Пустельника "Чікрофон, сомет групи аШао Бао...» мс ач чні | НН пня, ра АЕН Володя Смирнов розпочинає заводити зал: як незвично, але водночас зрозуміло звучить технообробка «Двох дубків»! Забава в Українському домі розпочалась. Хлопці з групи «Вхід у змінному взутті» відчували себе повноправними членами «Молодої Просвіти», тож працювали переважно в залі, ане на сцені Танці, музика, сміх. Конкурсина знання українських традицій переплелись із чудовою музикою молодих україиських виконавців Олександра Войтовича та Ольги Юнакової. Дівчатка та дівчата з захопленням слухають Юрка Юрченка Послухаймо його і ми: «До вечорниць я НН - а нина ч- ЗАПРОШУЄМО НА ЗЛБАВУ ДО УКРАЇНСЬКОГО ДОМУ взагалі ставлюсь добре. А в такому вигляді вечорниці -- це щось суперове! Це цікаво, коли співають молоді виконавці і дуже багато гарних дівчат! Це дуже здорово 1 для мене це несподівано. Дай, Боже, щоб ваші вечорниці залишилися і надалі! Я обов'язково буду на них приходити, аби знайти тут гарну дівчину». Особливе зачарування у молодих просвітян та наших симпатиків викликала юна співачка Катя Чілі, яку ви бачите на цій світлині. Зокрема, Катя сказала: «Моя робота полягає в тому, що я виконуло на сцені симбіоз автентики давніх пародних українських пісень, які несуть в собі певний зміст, певні наукові знання, певні магічні знання, певну ауру 1 настрій альтернативної молодої сучасної музики. Вважаю, ЩО це досить цікаво і що саме таку музику тепер сприймає молодь: тому що зараз наша сучасна молодь не тільки збирається танцювати бездумно під якусь музику науково-технічного прогресу, але про щось думати. Молодь хоче щось знати і мислити» Перший день Нового року за старим стилем виявився щасливим для всіх, хто побував на забаві в Українс ькому домі Але найщасливішим видався він для совока вихованців школи-інтернату Мо 3, ДЛЯ дітей-сиріт, що чи не зперше в житті мали нагоду особисто поспілкуватися зі знаменитими акторами та співаками. Подарунок з дванадцяти ктиг, що їх отримали кожен юнак та поФлодВі Просвіти» | видавництва і равами, які мають живити спраглу до : знань украї молодь. українську дівчина від Завершились Українські вечорниці гоаснями заслуженої артистки України Жанни Боднарук, яка з радістю відгукнулась на запрошення взяти участь у наппи забаві й дала їй свою оцінку: «Як я ставлюсь до відродження українських традицій ? Вважаю, що нам це конче необхідно, аби відродити нашу землю та нашу культуру. Відродження вечорниць матиме величезне значення в наштіи культурі, адже вони споконвіку існували як механізм єднання молодого покоління та спосіб перебирання ним найкращого від покоління старшого. Для мене це особливо приємно: моя мама колись, працюючи на Львівському телебаченні, вела вечорниці, що ТОДІ проходили; думаю, багато хто пам'ятає Любу Яцемирську. Ті вечорниці відповідали потребам тодішньої молоді, | в неї залишились про них найкращі спогади Г я радо прийшла на сучасні для теперішньої молоді вечорниці. Вірю: все Оїільше 1 більше людей залучатимуться ло українських вечорниць, бо це справді наше, це необхідно нам. Тут не просто дискотека, це більше ніж концерт-- тут все природно наше, без цього нам не можна жити Я вітаю цю акцію і рада, що є МОЛОДЦІ такі 5 -(-- МОЛОДІ Хлопці, які вміють рооити прекрасні потрібні всім справи Всього їм найкращого! УСПІХІВІ», Репортаж проведено | думки гостей записамо Володимиром К ОноОнським, що був за газду на «Вечорницяхь»
Strona · s. 12strona oryginału ↗
У Краків я приїхав 1930 року і вступив до Академії мистецтв. Там навчався вІіДОМИЙ скульптор Нестор Кисілевський, який створив 1932 року скульптурний портрет Богдана Лепкого в теракоті. Був там 1 скульптор Литвиненко, автор пам'ятника «Каменяре, родом зі Східної України. Краків здавен був тим винятковим містом, де відбувалося взаємозапозичення мистецьких надбань поляків 1 українців, Свідчення тому - наявність українського розпису в кількох каплицях Вавельської катедри та прикраси кімнат Ягайла в Краківському королівському замку, розписи катедри в Сандомирі, які виконали в ХІУ-ХУ століттях наші майстри з Галичини. У Краківській Академії мистецтв, починаючи з друтої половини минулого століття до 1939 року, за статистичними даними навчалося понад 110 українців. Імена цих людей відзначені в «Альманасі українського студентського життя в Кракові». Звідси и вийшло багато наших видатних митців, оскільки в Галичині не було Академії мистецтв, за винятком приватної Академії мистецтв Олекси Новаківського, де викладав певний час історію мистецтва сам митрополит Шептицький. Наведу липі окремі найславетніші імена: Юліян Панькевич, Іван Труш, Осип Курилас, Модест Сосенко, Іван Бурачок, Михайло Бойчук, Антін Манастирський, Іван Северин, Михайло Осінчук (монументаліст і графік), Осип-Роман Сорохтей, Петро Обаль, Григор Крук (другий, після Архипенка, скульптор світової слави). Усі могли студіювати в Кракові завдяки старанням Богдана Лепкого. У 30-х роках у Ягеллонському університеті українську літературу 1 славістику викладав Богдан Лепкий, а українську мову - професор Іван Зілинський, географію - доктор Володимир Кубійович. У самому Кракові з давніх-давен проживало багато українців, які разом зі студентами творили досить велику колонію. Українці мали тут навіть свої установи і товариства. Звичайно це були філії львівських центральних установ і товариств - «Просвіта», «Рідна школа», «Дністер»... Діяла тут церква святого Норберта, яку ще австрійський уряд віддав українцям. У ній був прекрасний іконостас (до 1947 року), намальований у візантійському стилі за проектом Івана Матейки його ж учнями і при його ДОПОМОЗІ. Усе культурне життя українців концентрувалося у приміщенні товариства «Просвіта», розташованому на вулиці Ягеллонській. Слід нагадати, що комунізовані поляки пам ятки рідної культури перетворювали на житлові будинки або руйнували їх, щоби не залишити слідів про колишню славу. Так повелися, зокрема, з приміщенням колишньої української гімназії на вулиці Шевченка, 44. У «Просвітіє; читали лекції, організовували концерти, вистави, за: бави, вечорниці. Професори-україний 1 студенти залучалися до активно! роботи у Товариство. Душею просвітянського життя був професор Богдан Лепкий, який упродопиєсрого житти в Кракові працював заступником голови ою я -- що ЖЕН рни-скону осно зн цезАвБУТОЯ а Р Р АНА. ни оди не «Просвіти». Найважливішу роботу - щорічні Шевченківські концерти - організовував сам. Уперше я пізнав Богдана Лепкого 1931 року, коли він виголошував у еПросвіті» лекцію з літератури. Не пригадую точно теми, алебула ця лекція порівняльна про Шевченка 1 його позицію у світовій літературі. Я був дуже захоплений перш за все виглядом, вимовою 1 поставою Богдана Лепкого. Відчувалося відразу, що це глибокоерудований викладач, людина широких горизонтів і високої культури. Згодом, протягом 4 років доводилося мені слухати його при всяких нагодах : за катедрою, говорити з ним, бувати в його домі. Бачився з дружиною 1 двома дочками - Наталею 1 Нусею. В невелич: кому кабінеті професора висіли на стінах різні картини. Між ними мило вража-: ли оригінальні пастелі гуцульських типів Івана Северина, й особливо - портрет-композиція сплячої дівчини з довгими русявими косами роботи Осипа Куриласа. Ним дуже радів сам господар, тільки жалував, що мистець закінчив його мимо волі професора, коли той мусив вийти з дому. «До того КРАЮ часу праця була якась більш безпосередня, свіжа 1 легка», -- сказав він. Богдан Лепкий ніколи не читав лекцій 13 конспектів, тільки виголошував іх із пам яті, викладав. А ми ходили на виклади його без обов'язку - поза програмою. Розповідав нам, що до першої лекції в університеті доводилося йому готуватися 16 годин, аби говорити потім усього одну академічну годину, без записок. «А потім уже було щораз п і ль Мн ТС. - з а. о легше», - сказав, посміхаючись. Ось яка це була відповідальна, достойна, серйозна людина праці 1 науки. Богдан Лепкий був справжнім щирим другом української молоді в Кракові. Він охоче дозволяв нам слухати його лекції в університеті, принагідно інформував нас, колиі який цикл лекцій будевнього, щоб ми могли з них скористатися. Бо прагнув передати нам усе необхідне для загальної ерудиції. Часто після Богослужіння в церкві ми оточували професора 1 він завжди мав нам щось сказати цікавого і важливого. Лекції Богдана Лепкого захоплювали і полонили буквально всіх, хто іх слухав. Високий зріст, маєстатична постава при викладанні, виразні риси обличчя з високим чолом, добродушні сміливі сині очі, а при тому чудова мова, прекрасно дикція, цілеспрямована Інтонація -ео все це гармонійну єдність цієї світлої шляхет йої постаті, що прямо слухати всіх уважно, захоплено. Він помовби притягав до себе всіх слухачів магнітом. ІГрофесором Богданом Лепким 3й- хоплювалися не тільки Краків, але й Варшава, інші європейсьт8/ міста. Його різних тому ОбОпжані на форумах. Може, пиступи були симпоатумах, пазвали його українським Демос(френом мали якОбй ми ЕРА. - поляки! Казали: «От -- ПЕРЕ ПЕРЕБУ РР коли з щ створювало змушувало такого Демосфена у Варшаві!» Богдан Лепкий допоміг нам організувати український мистецький гурток «Зарево». Донього належали не тільки студенти Академії мистецтв, алей інших мистецьких закладів Кракова. Ми обрали професора Богдана Лепкого почесним головою гуртка «Зарево». На УТ виставці Асоціації Незалежних Українських Мистців (АНУМ), яка проходила з 16 грудня 1934 року по 14 січня 1935 року, ми успішно виступиливскладі8-ми митців з 65-матворами з малярства, графіки 1 скульптури як окрема група. Того ж таки 1935 року у вересні--листопаді ми брали участь у ретроспективній виставці «Українське мистецтво за останніх 30 років» у Національному музеї у Львові. Богдан Лепкий цікавився мистецтвом усе своє життя 1 допомагав студентам своїми порадами та вказівками, і навіть матеріально. Він розповідав про студента-мистця Івана Северина, якого прийняв у своє помецікання на проживання. Якось Северин малював на вертикальному пересувному мольберті і завісив на ньому висячу лампу, тасказав спересердя: «От, бісова 4 тіснота!» Професор засміявся, 00 зрозумів, що син широких степів не звик доимісьКких тісних кімнат. Віддавши Северинові одну із трьох кімнат, сам професор тіснився з родиною у двох. Богдан Лепкий любив допомагати студентам, домагався ім стипендії навіть за межами краю. Не один художник завдячував йому, що міг продовжувати студії в заграничних академіях. 60-літній ювілей Богдана Лепкого, відзначений у Кракові 20 листопада 1932 року, став справжнім тріумфом багатогранної літературної, наукової та педагогічної діяльності нашого великого письменника, виявом глибокої пошани 1 любові українського суспільства 1 чужинців до вірного сина української нації, громадянина-патріота, демократа 1 гуманіста, чи не найбільшого з вихідців Галичини після Івана Франка. Тому його творчість, праця, духовна спадщина належать не тільки українцям, алей усьому людству. Про це свідчать численні відгуки про святкування ювілею в українській, польській та західноєвропейській пресі. Ми, тоді молоді студенти, мали щастя бути сучасниками цього величавого свята і нашою безпосередньою працею допомогли його проведенню. Заходами окремого ювілейного комітету під головуванням професора доктора Івана Зілинського була влаштована святкова академія. Вона відбулась у неділю і розпочалась урочистим молебнем у церкві святого Норберта. Після відправи всі учасники пішли до театру «Багателя», що описанов газеті «Діло». Були делегації з усієї Галичини, Сцена була прибрана вишиваними рушника: ми, килимами, квітами, а посередині сцени був установлений бюст ювіляро роботи української скульпторки з Кракова Наталії Мілян, Академію відкрив короткою промовою професор доктор Іван Зілинський. Потім доктор Б. Безушко виголосив реферат про творчість Богдана Лепкого. Відтак виступили делегати від різних товариств 1 установ із краю і 2-за кордону різними мовами. їх було так багато, що мусили відкласти на вечір подальші виступи 1 зачитування привітань. У мистецькій частині брали участь два хорових колективи - хор філії «Просвіти» в Кракові під диригуванням Ореста Менцінського та парохіальний під керівництвом М. Андрішлина. Виступи солістів чергува: лися з декламаціями поетичних творів ювіляра. Неперевершеними були виступи Ярослава Геник Березовського, акторський талант якого просто вражав. | У «Просвіті» був організований чай: ний вечір на месть ювіляра. Виставлялися твори молодих миєтцівстудентів Краківської Академії мистецтва, цю створюншило незпаоутне праження. Були там | малюнки самого ювіляра з юних літ, далі - Дем яна Горняиткепичиа, Тарасовської, Гванцена, Зорія, Наконечного, Імітя, Продана, ре -- вині ПЕЖКО Касараба. Приковували зір різьби талановитих скульпторів, зокрема Нестора Кисілевського. Довгих півстоліття були забороне, » твори письменника Богдана Лепкогей Необхідно включити цю багату 1 вагому спадщину в історію української літератури на належне їй місце. Треба відзначити пам ятними знаками всі місця, де жив і працював письменник - як на Україні, так 1 на чужині - Уу Кракові, Відні, Берліні, Вельцарі... А яке широке поле для екранізації його багатого, чудового доробку! Величезне значення для повноцінного повернення пам'яті Богдана Лепкого має створення музеїв. Відрадно, що є вже оригінальний музей Богдана Лепкого в Бережанах, музей родини Лепких в Жукові, у селі, де народився поет, - Крогульці Тернопільської області та в Жовчеві Рогатинського району Івано- Франківської області. Я щасливий, що врешті є пам ятник Богданові Лепкому в Жукові, погруддя - в Крогульці. Є: в Івано-Франківську меморіальна таблиця на початку вулиці Богдана Лепкого з його барельєфним портретом. Цим спогадом хочу віддати шану данину світлій пам'яті нашого велико: го поета 1 прозаїка, вченого, перекладача, педагога ії видавця, мистця, мецената 1 протектора, улюбленого нашого професора! Віддати шгоану пам яті ЦІЄЇ світлої, предоброї, наскрізь гуманної людини, щирої та щедрої, з добродуш: ними, лагідними синіми очима... Денис-Лев іванцев, сучасник поета, відданий ного шамувальмик, Абсольвент Краківської Академії мистецтв, художник "З ню - м - 5 УАЗ суб У - У м ДН м я й ча - че ч.ч ч А з - Ж чи . п - Ж г й іч - ч Хо я - - - Ан Й уч че СОС. У оч ч -, чик М ж. і
Strona · s. 13strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

га - - и . ново ПРОСВІТИ вмій ньньо кана в я ПРА ИИРРРЄ. и ри шани наньок переконати те, що ном пропонується - ЯК УПРОВАДЖУВАТИ НАЦІОНАЛЬНУ ЛАТИНИЦЮ? ПОВЕРТАЮЧИСЬ ДО НАДРУКОВАНОГО ні ДО ЧОГО...» Шановний добродію Боргардті! Редокція «СП г звернупаося до нос ІЗ прохаонням дати вІіДпОВІДЬ НО Ваш пист із приводу СТОТТ! «Яка патиниця ном потрібна, | Трохи про «заочність» |ч.7- 10396) Цікаво було дізноОтисСяи про реакцію но цю СТОТТЮю, яко розраховуволос аношироким загал читочів, у тому числі неспеціОлістіВ, | Оприлюднююва- пася соме з просвітницькою метою вичойно, проблема створення ! впро- Й ми нашонапьної ПпОТИНИЦІ яко б опиралась на досягнення сучасної науки 1 задовольняло міжноОродних та українських стандартів, є різнобічною: вона включає в себе як філологічні, так ! технічні, термінологічні, навіть провові Ось чому Саме Термінологічна Вимоги Ку Пь Гу рні і питання комісія з природничих наук Київського я нОошцонаОльного університету імені Тараса Шевченка ПКПНІ, яка об'єднує спеціалістів ВІДПОВІДНИХ УСПІХІВ профіпів плосягпа Н воно розробила нсукові цьому поміТНИХ принципи латиниці, схему транслітерації То комп ютерну програму як ДдоДОТОоОкК ДО ЦЬОГО стандарту | недоремно Держстандарт до ТКкПн ручив саме внести поправки до міждержовного стандарту Гільки малообізнаній пюдині може здатися, що латиницю можна створити «з наскоку». сІВІ!І написов. Але ось два поважних інститути - , Інститут української мови |(ЇУМ) та Інститут стандартизації - майже два роки розроблли цей стандарт, а не впорались. А для гого, щоб оцінити якість ЦІЄЇ розробки, потрібна не ЯКОСЬ особлива фіпопогічна підготовка, а певний рівень інтелігентності Саме че ВіІДЗНОЧОЛИ ІНСТИТУЦІЇ, що схвапипи нашу латиницю: Комісія Верховної Ради України з питонь культури ! духовності, Всеукроїнська конференція з топоніміки 1995 року, Технічний комітет зі стандартизації, Міжнародна славістична кофісія в Празі, Інститут стратегічних досліджЖень ТО ІНШІ Мусимо зауважити, що для нос мовний патріотизм - це не ненависть до чужої мови, а любов до рідної Ось чому ми говоримо передусім про свою мову, а не паємо сусідські Зізнаємося, що зовсім не просто ВІДПОВІДАТИ на такий плутоний 1 нечітким Лист, де переважають СУТО ПОЛІТИЧНІ ВИГОДИ, 9 емоції часто витісняють об ЄкТивність Бід нас же вимагають науко- ЗИХ ДокозіВ ПОГІКУ ГО Отже, найбільше обурило нашого опо- "ЕНТО те, що в поданій таблиці вживаються ДвоЇтри)знаки 9в,2р,кКБ,5р,58п - анечеські ЗІДПОВІДНИКИ 2, , Б, 5. 5с Якби пан Борі Орді Знов, стандартній кпавіотур! т ї "Омп юЮтерів то друкарських машинок наявні ТІЛьки «чисті ЩО на букви ангпійсько (латинської) без «гОчКІВ» ТО інших ДІОКРИТИЧНИХ Зноків -- і що комп'ютерна епектронно пош:" ТО не сприймає такі пітери, як С, 7, 5, 5С ТОЩО Про це ми писали у наших попередніх СТОТТЯу У «Хрещатику» та «Освіті»), го вів би скустю на більш-менш ВІДПОВІДНОМУ РІВнНИ В "ОМП ютер заносяться | паспортні дон! при ЗМІЗДі за кордон, | численні інформаційні З0мки то документи Ось чому міжнародні! правила вимогають використовувати лише чисті» омгпіИСські пітери І но Берлін ькоОмту ЗОкзапі. зокрема. вживається міжнародно ні - МОЦцько потинишя без умляутів Кобсійп, Вп т т ПИЕЕЕНННКОМ - ь ою РАКА - з Бі и щи - - Миєпсйеп. За таким принципом побудовані сучасні транслітераційно-транскрипційні табпиці |їх понад 100) і навіть міждержавний транспітераційний стандарт, прийнятий ще в 197) році Отже, застосування латинських букв із кодами АЗСІЇ 0-12/ -- це вимога міЖжНОродних стандартів (ї Держстандарту України), а не примха ТКПІН. Можна, звичайно, спробувати змінити міжнародні стандарти, - але чи не краще запровадити патиницю, яка відПОВІДаЄ Прийнатим світовим нормам? Отже, знак б вживається як модифікатор, тобто відіграє роль «гачка». При цьому ще и вдається скоротити «щ» до трьох знаків замість чотирьох (дві букви і два гачки), що розрізняє, до того ж, «шч» та «щ»: Пяшченко яю Лященко, Сушченко -- Сущенко Така ВІДПОВІДНІСТЬ існувала | в згаданому транслітераційному стандарті. Виведення ГП із розряду самостиних літер дозволяє досяг: ти ОднНОоОЗзнНнОчнНоОсСтТІ, розрізняючи 797/1Жж, Х1Х/, шісгщішеочі це Згор, п'ять кг, брокгауз, СГС, Пинстаймер, Шукшин, Вишгород, поцгаро, спецгрофік, спецгрупа, спецгодина, НОЦРОРДІСТЬ, СОЦІОСП Таке розв'язання враховує традиції СВІТОВИХ МОВ І НОУКОВІ ДОСЛІДЖенНнНЯя ВІДОМИХ учених |Мейє, Якобсон, Реформатський та ін). Справді, буквою П позначається придихання еллінського (грецького) походження. В результаті ця буква часто свіДЧИТЬ ПРО невепику змінУ значення попередньої пПриголосної 8, сп, ав, дй, КР, ІБ, пб, р, пп, 51, ІП, 20 Ще роз наголосимо: літери існують нев мовах, а в абетках В українській абетці! а не в мові) є піТтера «г», ( В українськім МОВІ є звук |). Осьчомучутки про «поширеність» піТтери п в українській мові ВИДаються дещо перебільшеними Та й з фонетичної (транскрипційної) ТОЧКИ зору відпОвіІдність г - ГП викликає сумніви Необережне ВвІДТВОРЮВОННЯ ПОТИНСЬКОЇ п ТІЛЬКИ бу квою «г» - це переспіви сумнозвісної! «Правописної конвенції» фізиків яку вщент було розкритиковано І но родіо, і на телебаченні, і на засіданнях ТКПН, ! на міжнародних конференціях, ІВПОЄСІ «Осві га» 11/05/94, «Спово», ч. 4 94), і в наукових журналах Так, ДЕЯКІ фізики «ПОСОВЕТОВаЛІіІСЬ» | вирішили писати годром, ГОМОНІМ, ГОЗОРТ, гісторія тощо Цей ряд можна продовжити гавду ю ду, Гичкок, генде гГох, /опме. ТЬГУ ТО собі нов-гав й год! Такий українську ТО первісну вимову но польським спотворює под Справді, в польській то чеській мовах ГП («аш») звучить близько до української г) Ганна, Прога. Епліни ж |першоджерело) відтворюють її буквою у (ахі», яку англійці прочитують «Пої») Ріопїоп Хан Атом або випускають «Ай», «Амбург» Хорватська мова теж має ВІДПОВІДНІСТЬ П х. В українській МОВІ таке придихоння зображуєть: и буквою х Ххе-хе, хи-хи, тьху кохикоти, чхати, хукати, зохекатись Ге не азагекатис ьг), Німецька ж СП читається близько до |шь| Англій СЬКе поц5е етимопогічно пов'язане з (Їро пхикоти |а не «пгикати»)| СПОВО українським ХОГО ВІДОМОГО французького слов яніста А Море ГО отимопогЧНИМ словник Гапини Циганен Ко ій «Прочитов у числі У--Ї0 «СП» за 1996-й рік статтю пп. М Корнілова, О Ббіподіда, О Вакупенка то М. Вакуленка «Про те, ако паотиниця ном потрібна, | тГрОохи про «заочність» та знову стопо мені сумно Бо зТеррикю; багацько робиться а нашій незалежній Україні саме такого, що в Укроїні українській (о така, сподіваюсь, все ж таки прийде), потрібно буде грунтовно переробляти Шкода тільки, що цім Статті бракує ще трьох авторів для того, щоби спрацювало оте здавно підмІЧене народом явище сімох Бо мені, можу скозати віДВерто, пропонована чотирма (1) авторами латиниця - абсопютно непотрібна, гак само, як І нам, Автор цього писта не є філопогом або пінгвістОмМ ЗО фахом, не отримав навіть гуманітарної освіти, але... Спробуємо О. Боргардт, м. Донецьк Українська тертьова «г» споріднено з еплінською у, якій графічно ! функційно відповідає патинська д: Голуорл (/ ригорій/ -- Сгедогу, Еруєму |Євгеній/ -- Ейдепе Тому навіть найзапекліші прихильники «гекання» не наважуються калічити притаманну укроїнській та мові-першоджерелу вимову таких слів потворами на зразок «географія», «педагог», «Гінеколог» тощо. Двознак д4Пр, будучи своєрідним «компромісним» записом (українським букві та звуку «г» відповіДОаЄ ЛОТИНСЬКа - В ТОМУ числі й чеська -- буква 9 і чеський звук |і), враховує й історію перетворення індоєвропейського вибухового 94 в український тертьовий «г». Ще раз підкреслимо: треба чітко усвідомлювати різницю між транскрипцією -- ВІДТВОренням звучання - ітранслітерацією - відтворенням букв |це ж стосується | передавання букви в/ Саме транслітераційність є ОСНОВНОЮ ВИМОГОЮ середтих принципів, які запропонувала ТКІН на основі набутого досвіду 1 які затвердив Держстандарт 18 жовтня 1995 року Отже, історично зумовлений та науково обгрунтований модифікатор поне збіднює мову, а, навпаки, дає змогу не втратити нічого з її багатства. Мабуть, не такою вже и «безглуздою» була ЦЯ іДеЯя ВІДОМОГО ВЧеноОго Р. Якобсона, якщо ПП використали у міждержавному транслітераційному ДОФРТІ, згадані «новотвори» (двота тризнаки| Ця ж ідея знайшла своє застосування і в новому українському стан: ДоОрті ЕТе ришенням Фахової Держстандарту Укроїни від 11/0//96, ла- стан- ЯКИЙ |! МІСТИТЬ КОМІСІЇ А якщо комусь зогальновизнані реч! здо пися «ідіотичними» - чи Не СЛІД би спершу критичніше поглянути но власну точку зору? Саме через вимоги міжнародних стандартів не можна відтворювоти «и» наз ком «Ї» |без крапки) | вживоти букву 1 8 латиниці. | як тоді розрізняти великі Й, І, Ї, наприклад, у слові КИЇВ? То й орієнтація но Азію (турецьку то киргизьку мови) викликає подив: адже в польській ТО чеській (на ЯКІ ТОК охоче посилається наш шановний дописувач) є потрібні відповідники Етимологічну та функційну спорідненість українських й та ь відзначоли, зокрема, й Мейє, Ю Крижанич та І. Франко, а сербохорватську розв'язку й, ь - /, яка є токож у бопгарській латиниці, вживав і Р Якобсон. ! це якраз відтворює відмітну рису української мови, в якій иОТОВана пом'якшує попередню приголосну: пор. Мило -- Дипука. До речі, ІУМ, пропагуючи свою «попірусну» англомовну (траонскрипційну) схему, вміло спекулював на необізнаності то емоційно-політичній незрілості тих людей, які більше ненавиділи Росію, ніж любили Україну. Досить було пишно проголосити відмову від російського «старшого брата», і тут же наші «пилипи з конопель» радо вітають нового - англійського. Ось так Українська Правнича Фундація |Київ, вуп. Саксаганського, 4), всупереч науковим розробкам, міжнародним угодам, резолюціям ООН 1 вимогам Держстандарту України, прийняла словопотвору «Куїм» |КУв/Київ/Кийв/Київ), що не має ні минулого, ні майбутнього, а Конституцію незалежної України «перейменовує» в Конституцію «Юкрейну». Ніби ми колонія США чи Англії... Ї основним «доказом» для «заміни» й на /, якими оперував ЇУМ, була саме відсутність букви / на стандартній клавіатурі. А дехто ще й наживається на нашій несвідомості Зараз держава штампує аж три види паспортів, зорієнтованих на «старші» мови: внутрішній -- на російську, закордонні - на французьку та англійську. Україна у фінансовій скруті, а тут гроші кидаються на вітер. А ми ж пропонували ще в 1994 році, коли подали в Держстандарт проект української патиниці, ввести єдині паспорти, згідно з міжнародними стандартами, із записом українською мовою: кирилицею та патиницею Як Ви гадаєте, кому це невигідно? Сподіваємось, тепер пан Боргардт погодиться, що дійсно непросто відстоювати І впроваджувати справді національну латиницю - навіть з огляду на її сериозну наукову обгрунтованість Хай щастить! За дорученням ТКПН - Максим ВАКУЛЕНКО, кандидат фізико-математичних наук гиниця ТКГІН внесена в його українську частину| Кількість помилок не в усіх жанрах Однак хочемо нагадати радіопередач 1 не у всіх дикторів однакова Найменше їх в інформаційних жанрах, мистецьких радіопередачах, більШе трапляється в інтерв'ю (особливо в інтервиованих), рекламі. Молоде поповнення, так звані ведучі (Боже, яке неоковирне слово, -- адже в українській мові при назвах осіб, як прави- ло, не вживаються активні дієприкметники) -- Майя Нагорняк, Олена Гольчук -- справляють приємне враження 1 чіТткОЮ ДИКкЦІЄЮ, 1 красивим тембром голосу. Так само дотримуються літературних норм щодо вимови 1 чоловічі парті -- Борис Ракоїд, Анатолій Счко Приємно слухати оксамитовий голос їмми Бабчук Добре веде радіопередачу Микола Довнич А Володимир Пищик може | делікатно поправляти свого інтервиованого, І ТОЙ, Не ображаючись, прагне наслідУувати свого інтерв юєра Гарне враження справляють передачі В'ячеслава Козака Дотримуються норм літературної вимови Надія Подоляко, Світлана Горлова Шкода. що останнім часом не чути голосу Олени Коваленко. Ми ій бажаємо весь свій мОВНИЙ дар передати молодому поколінніо дикторів, 77 Вона має чим поділитися. Дуже зкаль, що пішов із життя М І. Погрібний. Після нього затихла радіопередача з орфоепії, а вона така доречна була б молодому поповиенитг , нарешті, добору справу робить, радіо, коли ам кликає до співт порчості артистів -- Па ВЛ | ромовенко, Віл "АРІ Розстального | 3 Лотоцьку, Галину Яб понську та ін ул добачив ще ноді трапляються й такі словосполуки (замість своєю при родою (складом) чи за своєю природою (складом) що багато в чому якість передачі залежить від підводної частини айсберга -- редакції радіо Це вони пускають в ефір: «співпадає» (замість зогається), «призупинити» (замість припинити чи зупинити), «учбовий» фільм, заклад (замість навчальний), «містами» дощі, грози (замість місцями), «півтора ТИЖНІ» (замість півтора тижня) приналежність» (замість належність), крупні» годприємства (замість великі), сімдесят три відсотка» (замість сімдесят три відсотки), «не дивлячись) на спеку, дощ | незважаючи), «вірний » висновок (пра- | вилький), «ущемляти» права (замість обмежувати) та їн Ї звучать такі слова і форми-покручі навіть із вуст кращих дикторів. ТІ з них, хто добачить у тексті таку помилку, певно ж, виправляє їі. Хтоне - Так і пускає в ефір Останнім часом поменшало в радтіопередачах конструкцій із прийменником пої мова за хвучала природніше Проте 7 по своїш природі, по своєму складу Ольга ПАЗЯК, доцемт кафедри мови та стилістики Інституту журналістики Київського національного університету /мені Тараса Шевченка те я-
Strona · s. 14strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

рю: ' Ро зас Мь у Пі . а Її кей і я б і М М Р З - хТит и би м РА Го ії й - Рі. ; ЧЛ дн З ї-е - ан ре а РИ - - леР. че - в чі мі РУ "Мч-і РОЙ НіРуьь чані - -й Жоа бі ь аж м ба - "орн Е Р - М ТА ПИ ем, . а в Чи я М лій , СВт. М я п зр - б | ПОй й БК) - і «Й - » - й т РА не нн ЕЕ В ж т721.ПИХ7 БА; фа тало доброю тради- ; цією Спілки письмен- | | ників України та цент- РУ ру «Український дім» щорічно у кінці січня вінШшУуУвати лауреатів літературних премій за рік, що минув. Творчі здобутки письменників у 1996 році поціновані: Державною премією їм. Т. Г. Шевченка Преміями: ім. Павла Тичини, їм. Максима Рильського, їм. ГЇвана Франка, їм. Лесі Українки, їм. Івана Котляревського, їм. Михайла Старицького, їм. Григорія Сковороди, ім. Олександра Білецького, їм. Андрія Головка, ім. Остапа Вишні, їм. Володимира Винниченка, їм. Володимира Сосюри, ім. Євгена Маланюка, їм. Юрія Яновського, їм. Миколи Лукаша, їм. Василя Симоненка, Р не і-й конаннійним пі ПЛ АЗІЧИМ 9 є крани Р РР Анатолій Морозта Євген Пашковський сій ім. Володимира Короленка, їм. Ївана Огієнка, їм. братів Івана та Левка Лепких, їм. Михайла Коцюбинського, ім. Павла Чубинського, їм. Пилипа Орлика, їм. Степана Руданського, їм, Володимира Вернадського, їм. Миколи Ушакова, їм. Степана Оминика, премія журналів: «Світовид», «Сучасність», «Кур'єр Кривбасу», премія фундації СЛаттоновичів, премія фрунпдаци доктора М. Дем'яніва, мтературпиого конкурсу їм. Василя Мисика, премія конкурсу «фонду їм Голом Шор ба, мітературного конкурсу Лапки літературного кошткурсу «СлЛОГО Украши», мтературного комкурсу «У свічаді сло па», лтІтературниого конкурсу (с денна Р ЧИС кКОГО Всього за 1996 рік нагороджено дип - ломами та грошовими винагородами понад 70 майстрів слова, які 1 душею, І серцем утверджували незалежність нашої держави, виховували почуття патріотизму, гуманізму, чесноти 1 порядності, багато доклали до того, аби духовно збагатити свій народ На урочистому вечорі були присутні відомі письменники та громадські діячі Юрій Мушкетик, Володимир Дрозд, Іван Дзюба, Ірина Жиленко, Петро Осадчук, Олесь Лупій, Раїса Іванченко, Віктор Кордун та інші, Вступне слово виголосив голова Спілки письменників України Юрій Мушкетик, на вечорі виступили після вручення їм дипломів лауреатів: Олек. сандр Яровий |преміятм. В. Симоненка - за ктигу поезій «Небо в нетрях», переможець конкурсу «Гранослов»), Іван Дзюба та Олександр Шутай (премія ім І. Багряного), П. Осадчук (премія ім. В Сосюри - задобірку поезій «Чуття єдиної провини», надруковану в «Ммтературшти Україні»), Василь Гей (премія ім. А Головка - за повість «Яворник», надруковану в журналі «Вітчизна»), Валерій Нечипоренко |премія їм. 0 Яновського - зацикл оповідань, умищеним в журналі «Вітчизна»), лауреати мтературного конкурсу «У свічаді Сслова» Євгена Бачинського - В'ячеслав Медвідь - за роман «Кров на соломі», Євген Пашковський - за роман «Осінь для ангела», Олександр Васильківський - за повість «Сорок днів», Микола Томенко (утературими конкурсітм. В. Мисика за Збірку поеми «3 трудової книжки матері»), Вітами Гладкий (премія їм. В Короленка - за роман «Басилеве»), лауреати премії «Курєер ІОНЕСКО» Письменник Володимир Арозад зазна чив, що дОброчинство стало одним 1з життя в Україн, РОЮ рота ху рушив культурного літературного життя - Теж Без доорих модей, які жертвутоть кошти на розви пок письменстї ом, пебуло бант ЦЯТТКОПОГО пвочора в цім просторти ам, ати Оагатьох мтературних премій. Отож подяки були писловлен! нанпершите хмпректороюм: Гох - . -. 0 ПР нн Б - неон ін о - аа нн НЯ и (м ши - 0 сн - - и аю --ого са те ножни знан опе лин ЕННИЕНН РАННЄ ан і гинного «Українського дому» письменниці Ларисі Хоролець, директорові правління «Укрінбанку» пану Ярославу Солтису за внесок у фінансування вечора в «Українському домі», генеральному директорові корпораци «Грута » «Інтернейшл» пану Уолтеру Прохоренкові, його матері пані Євгени Рубчак у далекій Америці, яка виховала сина в любові до України, українського слова, президен- тові компанії «Кебот» пану Мейлег Ж директору Центру збереження здоро, 1-й пану Андрію Тарасенку за заснування і фінансування літературного конкурсу «Пистдесятники»; до речі, саме життя пана Мейлера, вихідця з України, могло б бути темою розлогого роману, йому належить 1 тема конкурсу; добре знаним уже в літературному святі нашим щирим добродійникам Наталці та Павлу Кривошликовим, які заснували і фінансують уже пять рокв авторитетну мтературну премію «Благовіст»; американському гадприємцеві, щирому українцеві Пану Євгену Бачинському, який заснував І й й обо учи ї профінансував із власних КОШТІВ мтературний конкурс в Україні, директорові видавітицтва «Вітчизна» в Донецьку Зіталіию Гладкому, який встановив 1! «ригансує мтературну премію їм. Міиханмха Старицького за кращий історичним рома року; пана Гетяшні 1 пану Омелян) Амжтоновичам, засновникам такої шанованої нин в Україні преми «рундаци мтоновичи; пату Юриос Чопівському з Хмерики асновимкові руцдаци родмини Чопівських. що нин! розгортає свом? олагомитнму роботу в Україні; засновни- КОВІ І редактору чудового мтерату рного журпалу «Кур'єр Крипбасу» паму | ригорію Гусейнову, яким заступвав ще й мтературни преми закрашци твори, внАРУ" ковані в журнал Учасмиків вечора сфотографував Вб/ктор Шуклим.
Strona · s. 15strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

дітне ра а ій а ат я | - МА Фаснль ГЕРАСИМ'ЮК ця із книги | Ла - я, «ПАПОРОТЬ» М ПАБУКИ ПАМ'ЯТІ Симетричини триптих СНОВИДІНЬ Грука, що уві СНІ затерпла, згадує на спротив МИСЛьЬ нагу Сіна верхового срібні стебла стежку вітру пишуть на снігу Чув чую: фрела і тилинка Це така вже музика -- сповна. Сіна верхового стебелинка, не вернусь у верхові сіна, звідки вітром вирваний азійським, я лечу, як ТОЙ ЗЛОВІСНИЙ ПТАХ, що кружляє над полеглим військом. ... Воші, тлом білим на снігах писані... Лиш на такі скриптури; на страшні г вірні письмена мітить око хиже і понуре -- на отих, що підняли сіна верхові И ЛЯГЛИ В СНІГИ ВИСОКІ бітром вихоплений в мить лиху 1! Занесений В ІХ ВІЧНИЙ СПОКІЙ, я зостався з круком на снігу: Вдвох живі на всю Ззатерплу тишу... Я волів бодай вовків виття з тих снігів, де срібні стебла пишуть схоже на прокляття вороття е слово не спалахне, о хиже и дочасне Крізь мене у тьму шутне, У нетрі, як сарна, шасне крізь мене, глухого, для панічного сну -- свІіТИТИСЬ! Лиш серце моє здаля прострелить дробом копитець. Ще вгледжу, як порина 8 дерев верхів'я кудлате, МОВ ласиця, а вона кусає лише на свято Не зникни хоч би з очей, 00 в мене Трійці не буде. Прости празникову чернь за спрагу твоє! трути Без тебе мов без ЛИЦЯ, тікаю від долі и тути и від тебе, як Від ЛОВЦЯ не оуде ловитви вдрутє г- ЦІЄЇ погоні ВСМак цієї втечі губами Засну, розтисши кулак з пальцями-павуками Василь Герасим ок один із найсвосєрідниших маших поетів. Мого | збірка «Діти трепети», висунута на здобуття Державної премії ім креаця Шевченка, різко вирізняється з-поміж пимих 1 свосіо тематикою, 1 СВОІМ грагічним ститоОвіІдДчЧУТТЯМмМ | |е поет, Для якого правда понад усе. Він живе у світі порушеної гармони, де пемає рівноваги красивого 1 корисного, ніколи не | захоплюється красою пейзажу, як, скажімо, Вінграновський. Він мислить безкомпромісно ї мужньо. Для нього |краса лише у правді. Це пост без усмішки Тільки гірка істина, Тільки правда. В його особі маємо справжнього майстра сюжетної епічної лірики ПІлитшучу дійстсть він розглядає на | міфологічному тлі, внаслідок чого вибраний епізод реального життя стає подією, яка трансформується 1 переноситься у вищі сфери думки, де етичні цінності починають поступатися цінностям естетичним. Загострене теогонічне сприйняття світу допомагає | біблійні міфи, а й створювати нові, демонструючи при цьому неабияку поетичну силу. Уміння використати міфологічний сюжет, наповнити його драматизмом нашогочасутє найбільшим досятненням Герасим'юка. Звичайно Ж, | щось подібне робили 1 до нього, зокрема Філянський, Тичина... Абсолютно чогось, від КОГОСЬ. Все має своє коріння, заглиблене в традицію. Герасим'юк лише по-своєму удосконалив, по-своєму поглибив цей прийом, що став визначальноїо озпакогю його стилю. Він не кинувся на принадливі, але давно зачерствілі крихти зі столу безпритульного модернізму, рішуче, хоч 1 не без остороги, освоював характерні риси творчості своїх попередників, у тому числі й поетів іншого стильового напрямку. Гак, у творі «Нічні дзвони Володимирського» відчутний перегук з М. Рильським, атвір «На сіні, що срібліє над кущами» підкреслює небайдуже ставлення автора до поезій М Вінграновського. Завжди внутрішньо зібраний, поет постійно звертає увагу на якість і лункість слова, підкоОрЮюЮЧчЧи читача! самою поетичною субстанцією, і новою натхненною формою. Иого мричний героим |скористуюся цим заяложеним 1 приблизним терміном) ПОСТІЙНО ДВОЇїТтЬСЯ, ВІН НІіОбИ В КІЛЬКОХ іпостасях. Це 1 поет, і свідок у глибині самого поета, як висловився Ювенал, 1 вояк із Чорного лісу Герасим ок мислить буттєвими категоріями. Иого час вічний, він був і |є, це рух (дія), зупинений у часі. Перед нами глибинна психологія людини, психологія, звільнена 1 від соціальних обставин, 1 від часових ознак. Це намагання автора побачити весь світ тим поглядом, про який він пише: «Якщо в світі й нікого нема, погляд Є...» При цьому реальний світ поета стає більш реальним, ніж сама реальність. Це своєрідна алегорія істори з п визвольною боротьбою, пошуками істини та гадсумками цих пошуків. Відкривається | збірка Герасим ока віршем «Коса» |перший твір «Маріє» сприймається як заспів), у якому йдеться про глибини нашого коріння, що залишається живим, коли навіть «усе на землі у крові їв золі». Воно формує нашу самосвідомість. Глибина рятує, коли починається «ловитва безбожна», а рятвна соломинка стає «тоншою за соломинку». Поетичний світ Герасимчлока напружений 1 тривожний. Це відчуття вояка, що йде лісом, зірко | поглядахючи навкрути, звідустюоди чекаочи нападу і прокручуточи в уяві різні варіанти можливої сутички з ворогом Битва за волію в поста нерозривно пов язана з пошуками істини, правди, які відкриваються людині лишо в пайдраматичниш моменти, лише на краю прірви, на межі між життям 1 |смертіо, Це важка і кривава дорога з непередбаченими втратами, поразками, падіннями і розчаруватиям шини 0 Хай програно бій, нас тупив супостат мому не лише стилізувати в основному |нового в літературі не буває, все - від на груди ногою, а пам'ять стоїть, як останни солдат, - не кидає зорою дАтице вже вкотре свій зраненинй рід підняп, як сокиру"! Ти ще підповзеш до отецьких воріт із Опйтви за ншіру Ги ще заховаєш зіниці старі під отчим порогом ГПроклявши тебе, відійшли матері, що мовили;. з Богом. Щоб ти не хитнувся у вірі своїй, останній вояче, ми рід свій погубимо - приймемо бій, т ворон докряче. Це кульмінація 1 «це не крах, азнак», як і той солярний знак на сволоку, що вирізьблений одним із прадідів, який наступним поколінням необхідно вірно прочитати, щоб уникнути пастки мертвих і живих і підвестися «немовби за наказом: до своїх!» Так нам випало: впасти 1 ити - в пустелі, в тайзі, в тундрі - допоки те світло буде текти в кожнім зірванім бункері. Поза міцним родовим корінням 1 духовною висотою не буває ні патріотизму, н героїзму. Без них людина, якщо й стає лицарем, то лицарем на годину. Розуміючи це, поет ніколи не вдається до декларативної героізації, до мітингового пафосу, до перехідних проблем. Иого цікавлять лише проблеми вічні, тобто завжди сучасні і завжди актуальні. Иого шлях - вертикальний, від глибини до висоти. І недарма в кінці МЕНІ ПОЛИН, |ЯК ПАПОРОТЬ ЦВІТЕ збірки вірш «ГІіси Юрія Змієборця». Це, власне, по-своєму витлумачений міф про потоп 1 про порятунок на вершині гори, на Говерлі нашого національного духу. Це порятунок, але не кінець битви за волю, вона, Як І двобій добра 1 зла, як пошуки істини, буде продовжуватись: Ми притулилися плечима один до ОДНОГО, міцно, як люди, які вже знають, що буде весна і буде трава, т потому за це знов доведеться зимувати в землі. Так було, так буде. І Той, що має дити з неба, знову запитає: «Чого ти плачеш, Маріє 7» Як бачимо, композиція збірки дооре продумана 1 чітко вибудована. В ній немає контрастуючих творів, усі вони поєднані головною темою, настроєм, напрутою Це робить збірку органічною і цілісною. Читання поезій Василя Герасим'юка вимагає відповідної духовної папрути. Мовна та метафорична спресованість, постійне звернення до біблійних образів надає творам цього поета вагомості 1 значущості, хочу деяких випадках утруднює їх сприймання, особливо коли автор, як той дельфійський оракул |за словами Геракліта) «не приховує 1 не говорить, а показує знаками». Наш читач не настільки обізнаний з міфологією, щоб вірно прочитати ті знаки. А поет часто вибирає з міфу лише один якийсь визначальний штрих, якусь одну рису, що не виділяється зпоміж інших образів. До того ж Герасим'юк, як ніхто з нинішніх поетів, поет «етнічний». Він уміло користується метафорою як одним з найкращих способів вираження Інтущім, множини та багатовимірності буття. Иого вірш добре ритмічно організований, напружений, хоч і має важку ходу. Це сходження на гору Відсутність Оезпосередності компенсується свіжістіо думки та пружинистою емоційної напругоїо Особливо високого рівня майстерності він досягає в поезіях «Коса», «Кроки на смерековім помості», «Аванадцять сивих Суддів сидять», «Старий завіт». злої не зламане в хащі крило», пси Карпат» Можнпа без перебільц що збірка В. Герасим'юк ги» належить до напйобі нашої поезії (( Но «Осінти ІСнНяЯ ска дати а «Діти трепе- А ЛЬШИХ дося НОїТЬ у Остані роки о сво о Леонід Т АЛАЛАЙ СОНЕТ МІЙ ангел -- ВОГОНЬ -- прошепочу услід повітрю, що відблиск його видихає з отроцтва мого, де мій ангел читає сни смерті -- смерековий запах санскрит. І жінка виходить з високих воріт, в ногах мого ангела хвойно сідає. Крім запаху в світі отроцтва немає, де ангел палає, холодний, мов лад. Я знаю той холод отроцтва -- додна. Я знаю ту жінку отроцтва. Вона з безсмертного леготу вихопить те ЛИЦІ, котре хоч почуєш, але не збагнеш -- лиш димом дитинних кісток обів'єші і вже не продиндриш і не промер- фелиш. Станичний, я, взискупочий во плоті, дивлюсь на тебе в сорок сьомий крізь дні й ночі наші в страсі І В ПІДЛОТІ. Станичний Остафійчук, псевдо Ліс. Ги зійдеш місяцем і кожен стрічний уб'є мене -- це в Книзі. Не про те я нині. Бже і я прозрів, станичний, мені полин, як папороть, цвіте. Це не земля, станичний, -- це ідея Земля -- це Остафійчук, псевдо Ліс, це ТІЛЬКИ ДИМ ВІД НЬОГО, ЩО ПОВИС над сорок сьомим... це над лісом -- Ліс! НІ елліна за ним, ні гудея. й й й І як завше, за тебе вирішують. хто ти І 3 КИМ, мов не відають: як це І вершилося завше, т твоїм прокаженим, правічним леправим твоім ким це допоможе твій вибір, немов олагодійницький заштрик. Що твій виб 0: | (о твій вибір, козаче? -- задавне- ний самообман. Де ж ТВІЙ ВИОІр, оприш- ку? -- одна втебе ся ежка Ї ТІЛЬКИ. З неї ти не стрибнеш гул та Н, й го теде з твоїм карбом від Є вона лише звіЛЬНИТЬ.
Strona · s. 16strona oryginału ↗

Początek tekstu może być niepełny — porównaj ze stroną oryginału

м т - 7 (мово ПРО 1 а 0 виш арт о ан З Твердиню пезбориму спорудити, Там червопястий мур зависочів Готичним гострим пштпилем прості Мовчать провулки й вулиці стар Лиш усміхи двох духів угорі Шепочуть таєминпці старовинні, Л там, за вікнами, немов у сні, Блукають вічно постаті сумпі -- Нащадків цареборця давіті тіні Чад призабутим і поспулим світом Ї шатро неба, синию щиро вкрите, - оо - -- лим реБУЧТИ ЗАМОК ШТЕЙНГГЛЯ (Ярославів Вал, 1) Де Київ чув щороку, літо в літо, Бадьорі голоси будівників, -- - Ім Кийжник, спи Хрестителя, зрелів 0МмиИ п Пь - чан ння ца поз Еллада... Літо. День Слиий Гом Задумано, замріяно співає Про цвіт, який до себе закликає Навік людей з Улісових галер ь а ш Л десь, за ширмою забутих ер, ем В якому того цвіту дух пе вмер Століття звуть епохи за собою, Лише силач із левом у двобої Стоїть на смерть, пе чуючи віків, Назавжди, наче цвіт той, залишає У місті над Диіпром серця співців САМСОНОВА КРИПИЦЯ Над Бористеном, у слов'янськім краї Га сонці струмінь блискітками грає, А шум води, що дзвоном виграває, о ее ння о ДО КАРТИНИ «ВИБІР ВІРИ КНЯЗЕМ ВОЛОДИМИРОМ, В АНДРІЇВСЬКІЙ ЦЕРКВІ Вій - слухав. Усього себе словам Пре мудрого філософа старого Віддав володар, що шукає Бога. Щоб рідний Київ на позір євітам У сонці школи й кітижниптва ЯВИ Мишули доби стріл, шабель, мечів. Уславити державу час наспів Незгасним вічно сяєвом просвіти! И побачив князь у плиті літ і днів Старої матері нових синів, Яким вона простеле слова лоно А. старець річ тим часом тихо вів Про ди суддів, подвиги царів, Самсона мщь та розум Соломона ие ер НАРБУТ У КИЄВІ | Над зеленню сімох крутих горбів, | У величі барокових соборів, |В оздобах їхніх нефів та притворів І в візерунках шеделівських див -- Усюди він гармоніио зустрів, Гармонію химери з простотою, Яку творили вмілою рукою Династії уславленших майстрів... Він дивиться. Минулого стежки, Здається, стерлії вже літа й віки | Та ось пера сталева блискавиця Прокреслила паперу білину -- І дух, що пам'ятає давнину, "Іі - г А спис в руці святого Михаїла Неситу пащу змієві пробив, Збудивши зграю іскор та вогиів, Що весело над площею злетіли. " і, тич ні 1 Вінець доби! Гармат лупа грім, ще печуть, не чути ще за ним Страшного гріску лютої пожежі, Г попіл забуті я пце не ліг | На волю Кисбва, й сурмить ще ріг ов ПР ееук я Глянь на шедеври барокових бань. На Шеделя білоколонне диво. М. Зеров Знов ожива, знов плаче й веселиться. Е 7 Сі пара поь ПР що - Р Р чн че Вінець доби! Осяяло світило | мат . Земиїі сотця церковних куполів, ДИ т До Г над Подолом дзвонів спів поплив 2 | 3; рай - Осанна дапній величі та СИЛІ, щі і Ї - - 4 т о и Р го ДЛЯ АХ око б фо і РУ БУДУ, ній | ЛА кара ЕТ ВИ 47 375 украв ЧР А уро СЇ: 8нкниванннаить : р б | | ї нити ПИЛИ і вен ЧР М 2 Ро У ЗАДУМУ МА 1 мя пове 2 "ос зо) У «б. ЗК. ОС ЗТ 02 - Тирі ср м Шеф-редактор Іапло Мовчан Редколегія: Ярема Гоян, МЕРЕ ЛИ | ' -о'о Олександр Пономарів, Іван Ющук зманаоттанонм ЕН Длдреса "Єлова Просвіти" 252001, Киїн-! б Всеукраїнське /овариство «//росніта» Ім ДАнатолій Журавськиі, тел. 228-01-30; Е-таїй: З.ОМО (Ф РКОЗ5ЗУМІТА Анатолій | Погрібний, Індекс З0617 зам. Ло 0315064 /Іаклал 5000 ВиготоплЩаєно р потОоннх фот мф' рм аз комбінаті ВЕРТЕП Різдвяні дні! Сокиринці гуляють Майдан святковим убратням розців: Кумпанія мандрованих дяків «Христове дійство» тут розпочинає. Вже ось Рахіль-певтішниця ридає Над чорним ділом царських вояків, У же баси суворі бурсаків Розкошників клетуть 1 проклинают ? Лж ось... мов серед степу, спів лунає «Немає краще, як у пас, немає!» - І злякано ховається Змія. Геть дріботять нечистого копита, И тікає шляхта, пишна та несита. Від булави й бандури Мамая п ЧЕПІГА Минулося! Сконала в муках Січ, Лицарство дині остаїиі доживає Надворі вітер тоскно завиває Та ятрить душу криком, паче сич, Сміється лиховісто чоріта ніч Із лютих бід уярмленого краю Га розум кошового не дрімає На тлі смутнім окрадених є торіч Же б ОбОГІІ ДОС ПВІТНЬОЇ уаіграви, У сяйві дапнім січової г гави,. | Новим кошем став Кате ринодар, А херсонеські пра гарі рутим Врочисто славлять гідності гоєердиню Змужнілий та зміцнілий Хтпіяр. Рейс здій ьо --нвні б гоп -ч- 7 ка ко рій, о- Поет з міста Києва Володими р Панчемко та київська першокурсниця Світлама Малишко | майбутній а роттектор) сьогодні дебютують ї нашій газеті Строга аргтектура сонетпа, зведеча на відч утити слова 1 часу, 1 поетика аргитектурнмит лін давнього Києва, вловлено молодою рукою Світлани, поєднались и о ІМ публікації Сподіваємося. що читачі а Сло- ва Просвіт Шо» Оудуть раді цьому знайомству. "'ФвУуЛлОк Музейним /араса Шевченка іІпієгсот КІР (4 «Гірєса України»
Емблема «Просвіта»Prosvitianyn